Податок на репатріацію: об’єкт
Податком на репатріацію оподатковуються доходи із джерелом їх походження з України, визначені у п.п. 141.4.1 ПКУ. Будь-який резидент, який здійснює виплату зазначених доходів на користь нерезидентів, повинен утримувати податок за рахунок виплати і під час її здійснення (п.п. 141.4.2 ПКУ).
Нагадаємо, що податок на репатріацію утримується не з усіх доходів із джерелом походження з України, перелічених у п.п. 141.4.1 ПКУ.
Д о якої із зазначених категорій можуть потрапляти доходи нерезидента-перевізника чи нерезидента-експедитора? Давайте з’ясуємо!
Плата перевізнику/експедитору — це що?
Звичайно ж, ключовим принципом, який застосовується до операцій з оподаткування виплат нерезидентам, буде характер отриманого нерезидентом доходу. Нагадаємо: у загальному випадку активні доходи (виручка від реалізації товарів, робіт, послуг) податком на репатріацію не оподатковуються. Пасивні доходи — навпаки, оподатковуються. До яких із них належать виплати нерезиденту, який здійснює для резидента перевезення чи надає транспортно-експедиторські послуги?
На перший погляд, ідеться виключно про виручку, з якої податок на репатріацію не утримується (п.п. «к» п.п. 141.4.1 ПКУ). Однак насправді все дещо складніше. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 ст. 909 ЦКУ).
Натомість за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу (ч. 1 ст. 929 ЦКУ). Може бути встановлено обов’язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов’язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов’язання, пов’язані з перевезенням.
Також зазначений договір може передбачати надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). При цьому обов’язки перевізника та експедитора може виконувати одна особа, а можуть — різні (ч. 2 ст. 929 ЦКУ).
То чи оподатковуються податком на репатріацію оплата послуг з перевезення та транспортно-експедиційних послуг? Податківці (див. листи ДПСУ від 02.02.2022 № 292/ІПК/99-00-21-03-02-06 і від 19.02.2021 № 662/ІПК/99-00-21-03-02-06, БЗ 102.16) відповідають на це запитання таким чином:
— якщо нерезидент надає послуги з організації перевезення вантажу (без використання власних транспортних засобів), то компенсація вартості таких послуг нерезиденту не є об’єктом оподаткування податком на репатріацію. Експедиторська винагорода — це дохід у вигляді звичайнісінької виручки нерезидента (п.п. «к» п.п. 141.4.1 ПКУ).
А як щодо транзитних сум за послуги перевезення, які перераховуються нерезиденту для перевізника? Якщо нерезидент-експедитор залучив третю особу — перевізника (резидента чи нерезидента), на нашу думку, ніякого податку на репатріацію немає. Судячи з усього, і податківці погодилися з таким висновком. Про це ми вже нагадували вам у статті «Нерезидент доставив товар із залученням перевізника: чи буде податок на репатріацію?».
На нашу думку, не буде об’єкта оподаткування податком на репатріацію, і якщо експедитор-резидент залучає перевізника-нерезидента. Адже для нього експедиторська винагорода буде виручкою, а транзитні суми — також не будуть об’єктом оподаткування;
— якщо нерезидент здійснює перевезення вантажу власним транспортом, то такі послуги перевезення розглядаються як фрахт. Адже фрахтування за своєю суттю є орендою відповідного транспортного засобу для здійснення перевезень. Натомість фрахт податком на репатріацію оподатковується за спецправилом (п.п. 141.4.4 ПКУ).
Оподаткування фрахту
Нагадаємо: сума фрахту, що сплачується нерезиденту резидентом, у загальному випадку оподатковується за ставкою 6 відсотків та за рахунок такого фрахту (п.п. 141.4.4 ПКУ). При цьому базою оподаткування є базова ставка такого фрахту.
Базова ставка фрахту конкретно визначається ПКУ. Податком на репатріацію оподатковується сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування (п.п. 14.1.12 ПКУ).
Як бачите, підхід податківців до оподаткування послуг перевезення та транспортно-експедиційних послуг, наданих нерезидентом, дещо неочікуваний. Але тепер ви про нього знаєте!
Висновки
- У випадку, коли нерезидент здійснює перевезення для резидента з використанням власного транспорту, податківці розглядають виплату нерезиденту як фрахт.
- Виплати нерезиденту, які є фрахтом, оподатковуються за ставкою 6 відсотків та за рахунок виплати.
- Якщо нерезидент залучає до перевезння третю особу, виплати йому для компенсації такій третій особі не є об’єктом оподаткування податком на репатріацію.
