Ремонт за гарантією: облік у сервісного центру

Юридичні моменти

Гарантійні ремонти товарів сервісні центри зазвичай проводять за укладеним із продавцем (виробником) договором. За умовами такого договору сервісний центр зобов’язується надавати споживачам послуги з ремонту товарів, що вийшли з ладу, протягом гарантійного строку за рахунок продавця (виробника). За фактом виконання гарантійного ремонту (з установленою сторонами періодичністю) сервісний центр складає акт виконаних робіт (наданих послуг), який і підлягає оплаті їх замовником. Також замовникові подають звіт про здійснення гарантійних ремонтів.

Для проведення гарантійного ремонту товару його виробник (продавець) здебільшого передає сервісному центру запасні частини (деталі, комплектуючі тощо) безоплатно. Тому аби уникнути проблем з податковим обліком, у договорі важливо обумовити, що право власності на запчастини, передані виконавцю робіт з гарантійного ремонту, до останнього не переходить. Також у договорі треба визначити дії виконавця робіт щодо знятих дефектних запчастин — повернення виробнику (продавцю), утилізація тощо.

Отримання безоплатних запчастин

Бухоблік. Отримані від продавця (виробника) власні запасні частини для проведення гарантійних ремонтних робіт (якщо, звичайно, такі запчастини не були придбані за договором купівлі-продажу) не оприбутковуються на баланс сервісним центром і відповідно не включаються до собівартості наданих ним послуг. Адже у такому разі право власності на ці запчастини до сервісного центру не переходить. Передані сервіс-центру запчастини залишаються на балансі продавця (виробника) товару.

До нього можна відкрити субрахунок нижчого рівня і назвати його, наприклад: 0221 «Обмінний фонд, отриманий від замовника». У міру використання таких запчастин під час виконання гарантійного ремонту та подання звіту виробнику (продавцю) їх вартість списують з позабалансового обліку (Кт 022).

Податок на прибуток. У прибутковому обліку повний штиль. Адже безоплатні запчастини, передані сервісному центру для виконання гарантійних ремонтів без переходу на них права власності, не зачіпають фінрезультат такого платника. Тож і різниць ніяких не виникає.

ПДВ. Якщо у договорі з продавцем (виробником) чітко вказано, що право власності на передані сервісному центру гарантійні запчастини до нього не переходить, то ця операція не призводить до ПДВ-наслідків.

А от якщо сервісний центр здійснює ввезення (імпорт) запчастин для надання послуг з гарантійного ремонту за дорученням нерезидента — виробника, то незалежно від того, буде чи не буде компенсуватися споживачем вартість гарантійного товару, такі запчастини підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

(див. БЗ 101.04). Виняток становлять операції з ввезення на митну територію України товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро. Такі операції не є об’єктом оподаткування (п.п. 196.1.16 ПКУ).

А чи потрібно нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання (ПЗ) за п. 198.5 ПКУ при безоплатному імпорті запчастин? Якщо імпортний товар, отриманий від нерезидента безоплатно, призначений для його використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, нараховувати ПЗ з ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ не треба (див. лист ДФСУ від 21.05.2018 № 2244/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, БЗ 101.13). Позаяк безоплатні запчастини використовуються сервісним центром під час проведення гарантійного ремонту — чистої води господарській діяльності, то про компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ можна забути.

Якщо ж сервісний центр запчастини у виробника (продавця) купує, тоді право на ПК у нього виникає в загальному порядку.

Виконання гарантійних робіт

Бухоблік. Прийняті від замовника або споживача товари для проведення гарантійного ремонту обліковують на позабалансовому субрахунку 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні».

Гарантійний ремонт товарів, що вийшли з ладу, в облікових цілях розглядають як виконання сервісним центром ремонтних робіт з подальшою оплатою виробником (продавцем) їх вартості. Звідси й особливості обліку:

— усі витрати, пов’язані з проведенням гарантійного ремонту, формують собівартість виконаних робіт (Дт 23 «Виробництво» — Кт 20, 22, 25, 63, 65, 66, 68);

— на дату підписання акта виконаних робіт (наданих послуг) відображають дохід від реалізації робіт і послуг кореспонденцією: Дт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» / 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» — Кт 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг» та одночасно

— списують витрати, що включаються до собівартості виконаних робіт: Дт 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг» — Кт 23.

Податок на прибуток. Жодних коригувань фінансового результату на різниці за операціями з виконання гарантійних ремонтів у сервісному центрі ПКУ не передбачено. Тому незалежно від того, визначає сервісний центр різниці, передбачені розд. III ПКУ, чи ні (п.п. 134.1.1 ПКУ), операції з гарантійного ремонту відображаємо в прибутковому обліку виключно за бухгалтерськими правилами.

ПДВ. Для сервісного центру виконання гарантійних ремонтних робіт за договором з виробником (продавцем) є об’єктом оподаткування ПДВ. При цьому ПДВ-базу визначають за правилами п. 188.1 ПКУ виходячи із вартості таких послуг, які оплачуються виробником товарів, щодо яких проводився гарантійний ремонт (див. БЗ 101.04). Отже,

Якщо замовник гарантійного ремонту — нерезидент, то такі послуги вважаються наданими на митній території України (п.п. «г» п.п. 186.2.1 ПКУ). Тобто місцем постачання послуг із виконання ремонтних робіт є місце їх фактичного постачання. А це означає, що операції з надання таких послуг, джерелом покриття яких є кошти нерезидента, за дорученням якого сервісний центр виконує ці послуги на митній території України, оподатковуються ПДВ за ставкою 20 %. На це звертають увагу і податківці (див. БЗ 101.04).

Про те, як скласти податкову накладну на неплатника ПДВ, див. у статті «ПН на неплатника ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2022, № 48.

Передання дефектних деталей

Бухоблік. Зазвичай за умовами договору з продавцем (виробником) сервісний центр зобов’язаний повернути несправні запчастини, які демонтували із товарів у процесі їх гарантійного ремонту. Якщо при цьому були використані безоплатно отримані запчастини, то дефектні теж обліковують на позабалансовому субрахунку. Це може бути, наприклад, субрахунок 0222 «Дефектні запчастини, що підлягають передачі замовникові». Ціни, за якими ведеться облік несправних запчастин, передбачають у договорі. Її можна встановити, скажімо, у відсотках від вартості аналогічних нових запчастин, які були використані під час гарантійного ремонту.

За ситуації, коли сервіс-центр придбав у продавця (виробника) запчастини для проведення гарантійного ремонту товарів, подальша доля дефектних запчастин теж залежить від умов договору, а саме: отримає за них компенсацію сервіс-центр чи ні.

Адже вони не відповідають критеріям визнання активом — сервіс-центр не отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням. Відтак запчастини-відходи, реалізація та/або використання яких у виробничому процесі не передбачається, активом не визнаються (п. 2.13 Методрекомендацій № 2*). Отже, такі несправні запчастини теж має сенс відобразити на позабалансовому субрахунку 0222.

* Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів від 10.01.2007 № 2.

Щодо тих дефектних запчастин, за які сервісний центр отримає компенсацію, то їх оприбутковують на баланс як зворотні відходи записом: Дт 209 «Інші матеріали» — Кт 23. Оцінюють такі запчастини-відходи за справедливою вартістю (пп. 11 і 12 НП(С)БО 16 «Витрати») — чистою вартістю реалізації (п. 2.13 Методрекомендацій № 2).

Якщо ж несправні запчастини вирішили утилізувати, витрати, понесені на оплату послуг утилізації, сервіс-центр включає до інших операційних витрат, тобто відносить у дебет субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності».

Податок на прибуток. Ніяких коригувань бухфінрезультату на різниці за операціями з оприбуткування, реалізації та утилізації дефектних запчастин ПКУ не передбачено.

ПДВ. Оприбуткування на склад запчастин-відходів не призводить до ПДВ-наслідків. При постачанні дефектних запчастин продавцю (виробнику) у сервіс-центру виникають ПЗ з ПДВ за ставкою 20 %.

Докладно про безоплатну передачу нерезидентові товару читайте у статті «Безоплатний експорт товарів: валютний нагляд, ПДВ, бухоблік, прибуток» // «Податки & бухоблік», 2022, № 55.

А тепер приклад обліку гарантійних ремонтів у сервісному центрі.

Приклад. Для проведення гарантійного ремонту мобільних телефонів підприємство-продавець уклало договір із сервісним центром, який за умовами договору усуває несправності товару за рахунок продавця.

Для проведення гарантійного ремонту замовник передав сервіс-центру запчастини без переходу права власності на загальну суму 30000 грн.

У липні 2022 року (у межах гарантійного строку) покупець мобільного телефону звернувся до сервіс-центру з вимогою його гарантійного ремонту. Заставна вартість телефону — 13000 грн.

Витрати, понесені сервісним центром при проведенні гарантійного ремонту, склали (умовно):

— заробітна плата працівників, що здійснюють ремонт, — 600 грн;

— нарахування на заробітну плату — 122 грн;

— інші витрати — 340 грн.

Під час ремонту були використані запасні частини на суму 1200 грн. Дефектні запчастини безоплатно передані замовнику на підставі акта приймання-передачі (оцінені у 10 % від вартості нових).

Після проведення гарантійного ремонту сервісний центр виставив замовнику рахунок для оплати ремонтних послуг у сумі 1560 грн (у тому числі ПДВ 20 % — 260 грн).

Гарантійні ремонти в обліку сервіс-центру