Воєнні строки
Як тільки в Україні було введено ВС (24.02.2022), законодавці зупинили перебіг всіх податкових строків та встановили специфічні строки виконання податкових обов’язків. А саме вони дозволили виконувати податкові обов’язки воєнного часу всім платникам (у тому числі й платникам спецЄП) без штрафів протягом 6 місяців після закінчення ВС (п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Щоправда, надалі Закон України від 12.05.2022 № 2260-IX (набрав чинності з 27.05.2022) підкоригував ці правила. І строки виконання податкових обов’язків почали залежати від можливості/неможливості виконати цей обов’язок та від статусу платника: працює він на спецЄП чи ні. Нагадаємо про ці зміни.
1. Можливість/неможливість для усіх платників податків (у тому числі зареєструвати ПН/РК чи подати ПДВ-декларацію).
Так, якщо у платника податків:
— можливість виконати податковий обов’язок була протягом усього воєнного часу, то виконати податкові обов’язки воєнного часу, а саме періоду лютого — травня, вони мали у липні 2022 року, а за інші періоди мають виконувати у звичайні строки;
— з початку воєнного стану не було можливості виконати податковий обов’язок, а потім відновилася, то виконати податкові обов’язки воєнного часу (з лютого і до дня відновлення можливості) слід протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей;
— не було змоги протягом всього ВС виконати податковий обов’язок, то такий податковий обов’язок можна буде виконати протягом шести місяців після припинення або скасування ВС.
При цьому
щоб визначити, чи має платник податку можливість виконати податковий обов’язок, він мав підтвердити відсутність такої можливості
Детально про це читайте у «Підтвердження неможливості — розбираємося з деталями» // «Податки & бухоблік», 2022, № 67 та «Неможливість виконання податкових зобов’язань: запитання-відповіді» // «Податки & бухоблік», 2022, № 73 (ср. ).
2. Специфічні правила для платників спецЄП (у тому числі й специфічні строки для реєстрації ПН/РК та подання звітності з ПДВ). Додатково до вищезгаданого таким платникам треба враховувати абзац тринадцятий п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Там говориться, що платникам, які перейшли на спецЄП, дано право виконати податковий обов’язок, граничний строк виконання якого припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року і до дня їх переходу на спецЄП, без штрафів протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій вони перебували до обрання спецЄП.
Оскільки ми тут говоримо про строки виконання податкового обов’язку саме платниками спецЄП, то далі детально розберемося зі строками виконання податкових обов’язків саме цими платниками.
Яких обов’язків стосується спецстрок: формальний підхід
Якщо вчитатися у вимоги абзацу тринадцятого п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, то доходимо до нелогічного висновку.
Суб’єкти господарювання, які перейшли на спецЄП, для визначення строків виконання свого податкового обов’язку (реєстрації ПН/РК, подання звітності, у тому числі й ПДВ-декларацій та сплати податків) за воєнні періоди мають спочатку визначитися, які граничні строки виконання податкового обов’язку минули до переходу на спецЄП, а які ні. Адже від цього буде залежати, потрапляє виконання певного податкового обов’язку під дію спецправила із п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ чи ні.
Так, якщо строк виконання податкового обов’язку минув до переходу на спецЄП, то виходячи з вимог абзацу тринадцятого п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ без штрафів платник спецЄП може його виконати уже після ВС. Виходить, йому мають вибачити його порушення правил виконання податкового обов’язку. Головне, виконати його у 60-денний строк.
Якщо ж
до дати переходу на спецЄП граничний строк виконання не сплив, то розраховувати на застосування безштрафного 60-денного строку виконання податкового обов’язку після відмови від спецЄП не слід
Виконати податкові обов’язки без штрафів можна було тільки в загальні воєнні строки.
Чи є логіка у спецстроці
Коли логіки немає. На наш погляд, 60-денний спецстрок виконання податкового обов’язку платником спецЄП, установлений абзацом тринадцятим п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, взагалі є нелогічним.
Адже якщо буквально дотримуватися вимог абзацу тринадцятого п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, то виходить, що він дає право платнику, який перейшов на спецЄП, уникнути відповідальності за порушення строків виконання певного податкового обов’язку до переходу на спецЄП.
Тобто, по суті, виникає законна шпарина, яка звільняє від штрафів при простроченні виконання податкового обов’язку (наприклад, реєстрації ПН/РК) до обрання спецЄП.
Хоча цього бути не повинно. Бо коли платник допустив порушення і мав змогу виконати податковий обов’язок, то його мають за це покарати. Той факт, що він у майбутньому обрав якусь систему оподаткування, від штрафу не повинно рятувати.
Інколи логіка є. Вважаємо, що таке трактування мало логіку тільки у тих випадках, коли платник спецЄП фізично, враховуючи умови перебування на спецЄП, не може виконати певні податкові обов’язки. Наприклад, щодо того ж ПДВ.
Нагадаємо, що відповідно до п.п. 9.5 підрозд. 8 розд. XX ПКУ на період перебування платника на спецЄП призупиняються всі його права і обов’язки як платника ПДВ. А отже, з цього випливає, що під час перебування на спецЄП платник не має права і фізичної можливості реєструвати ПН/РК за операціями, які відбувалися до переходу на спецЄП. Те ж саме стосується подання ПДВ-декларації.
Отже, платник податків, який обрав спецЄП на початку повномасштабного вторгнення (наприклад, з 01.04.2022 і по 27.05.2022) через призупинення роботи ЄРПН у цей період (з 24.02.2022 до 27.05.2022) не міг виконувати податкові обов’язки з ПДВ воєнного періоду (наприклад, реєструвати воєнні ПН/РК, подавати ПДВ-звітність). Водночас обов’язки зареєструвати ПН і подати звітність за операціями до переходу на спецЄП за ним так і залишаються. А тому цілком логічно законодавці передбачили, що ці обов’язки він може виконати вже після повернення зі спецЄП (протягом 60 календарних днів після повернення зі спецЄП) — коли до нього повернуться права й можливість платника ПДВ.
Перепони у виконанні
Перш за все перепони стосуються виконання податкових обов’язків з ПДВ. Адже як було сказано вище, на час перебування на спецЄП платник не може (та й не має права) виконати податкові обов’язки з ПДВ.
А отже, якщо до переходу на спецЄП платник не зареєструє в ЄРПН ПН/РК, граничний строк реєстрації яких потрапляє на період перебування на спецЄП, чи не подасть ПДВ-звітність, граничний строк подання якої припадає на час перебування на спецЄП, то без штрафів він цього зробити не зможе.
Звичайно, за винятком випадку, коли платник спецЄП через війну просто не міг виконати такий ПДВ-обов’язок. Але щоб скористатися цим послабленням, слід довести неможливість виконання податкових ПДВ-обов’язків на спецЄП.
Хоча, на наш погляд, відповідальності при ПДВ-порушеннях платниками спецЄП бути не повинно, адже тут немає вини з боку платника (про це див. нижче).
Що стосується інших видів податкових обов’язків, то з ними все простіше. Перебуваючи на спецЄП, платник може виконати податків їх без проблем. Адже сам спецЄП щодо інших видів податкових обов’язків особливих обмежень не встановлює.
Чи буде штраф?
На наш погляд, незважаючи на формулювання абзацу тринадцятого п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, вважаємо, що було б логічно, щоб цей пункт читали так: без штрафів протягом 60 днів після відмови від спецЄП можна виконати податковий обов’язок (зареєструвати ПН/РК, подати ПДВ-декларацію), якщо граничний строк його виконання на дату переходу на спецЄП не скінчився, а не так, як сказано сьогодні.
Але, на жаль, податківці вважають по-іншому. На сьогодні в діючих консультаціях фіскали наполягають, що правильно розуміти вимоги абзацу тринадцятого п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ слід виходячи з буквального їх прочитання.
Так, у БЗ 101.16 вони наголошують що протягом 60 календарних днів з дня відмови від спецЄП можна виконати податковий обов’язок (а саме зареєструвати ПН/РК), граничний строк виконання якого припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на спецЄП.
Враховуючи це, виникає запитання: чи свідчить це про те, що у випадку виконання податкових обов’язків, граничний строк виконання яких припадає на період після переходу на спецЄП (реєстрація ПН/РК, подання декларації з ПДВ), після відмови від спецЄП штрафних санкцій не уникнути?
На наш погляд,
покарати за виконання обов’язку після відмови від спецЄП навіть щодо тих податкових обов’язків, строк виконання яких припадає на період після переходу на спецЄП, не повинні
Адже
1) платник спецЄП не має змоги під час перебування на спецЄП виконати певні обов’язки, наприклад реєструвати ПН/РК та подавати ПДВ-звітність (п.п. 9.5 підрозд. 8 розд. XX ПКУ). А тому слід говорити, що вимагати виконати такі податкові обов’язки (реєстрацію ПН/РК, подання ПДВ-звітності), якщо граничні строки їх виконання припали на спецЄП, у загальні строки (як і для всіх інших платників) немає підстав;
2) інших строків, окрім спецстроку «в 60 днів», для виконання податкових обов’язків платникам, які обрали спецЄП, ПКУ не встановлює. Крім того, і призупинення строків для платників спецЄП теж немає. Тому вважаємо, що для податкових обов’язків, граничний строк виконання яких припадає на період після обрання спецЄП, мають діяти ті ж строки виконання податкових обов’язків, що і для податкових обов’язків, строк виконання яких припадає на період до обрання спецЄП.
Це, на наш погляд, ґрунтується на широкому розумінні самої норми абзацу тринадцятого п. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ — якщо платник фізично не може через умови перебування на спецЄП виконати податкові зобов’язання, він їх має виконати після повернення зі спецЄП. А оскільки інших строків, ніж строк у «60 днів», не передбачено, то має застосовуватися саме цей строк;
3) відбитися від штрафів можна, спираючись на принцип відсутності вини з п. 112.2 ПКУ. У ньому, зокрема, ідеться про те, що особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПКУ передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Коли ж фізичної змоги виконати ПДВ-обов’язок на спецЄП немає, то і винуватити у цьому платника спецЄП не можна.
Висновки
- ПКУ дає змогу платникам спецЄП без штрафів виконати податкові обов’язки у 60-денний строк після відмови від спецЄП, якщо строк їх виконання припав на період до обрання спецЄП.
- Це правило логічне тільки для тих випадків, коли платник обрав спецЄП у період до 27.05.2022.
- Щодо податкового обов’язку, граничний строк виконання якого припадає на період після переходу на спецЄП, то при буквальному прочитанні п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ на нього 60-денний строк виконання обов’язку після відмови від спецЄП не діє.
- Водночас платника, який перейшов на спецЄП і через це не виконав ПДВ-обов’язок у строк, до відповідальності притягнути не повинні. Адже у невиконанні ПДВ-обов’язку немає його вини.
