Заповнення «бюджетних» платіжок по-новому

Спочатку нагадаємо, що наразі вже немає як такого поняття «платіжне доручення». Чинне законодавство оперує терміном «платіжна інструкція». Також зараз немає і затвердженої форми платіжної інструкції. Відповідно до п. 9 розд. I Інструкції № 163* форма та порядок надання платіжної інструкції визначаються умовами договору між користувачем і надавачем платіжної послуги. Але Інструкцією № 163 визначені обов’язкові реквізити, які має містити платіжна інструкція, і вимоги до її заповнення.

* Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затверджена постановою Правління НБУ від 29.07.2022 № 163.

Так, реквізит «Призначення платежу» в платіжках на сплату (стягнення) платежів до бюджету, як і раніше, заповнюється «з урахуванням вимог нормативно-правових актів, які регулюють порядок його заповнення в разі сплати (стягнення) платежів до бюджету або повернення платежів з бюджету»*.

* Див. додаток 1 «Указівки щодо заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі» до Інструкції № 163.

І нещодавно

Необхідність цих змін викликана тим, що з 01.04.2023 вся банківська система була переведена на новий міжнародний стандарт електронних платежів ISO 20022. З метою врегулювання механізму сплати податків/зборів/платежів/ЄСВ в умовах дії цього стандарту і запроваджені нові правила заповнення реквізиту «Призначення платежу» в «бюджетних» платіжках.

«З коли» запрацюють нові правила заповнення платіжок?

Власне, вони вже запрацювали з 01.04.2023. Але! З урахуванням вимог наказу Мінфіну від 22.03.2023 № 148 фактично маємо, що в період до 01.07.2023 заповнювати реквізит «Призначення платежу» можна і за старими правилами, визначеними Порядком № 666* (у разі використання неструктурованого формату реквізиту «Призначення платежу» відповідно до міжнародного стандарту ISO 20022).

* Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затверджений наказом Мінфіну від 24.07.2015 № 666.

Тобто

* Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затверджений наказом Мінфіну від 22.03.2023 № 148.

Тепер детальніше про зміни.

Сплата податків/зборів/ЄСВ на «звичайні» казначейські рахунки (не на єдиний рахунок)

У такому разі в реквізиті «Призначення платежу» за новими правилами достатньо заповнити лише два поля:

1) «Код виду сплати» (з Довідника, який наведений у додатку 1 до Порядку № 148). Зверніть увагу: в цих кодах теж відбулися зміни. Основний код — код на сплату податків/зборів/ЄСВ — залишився незмінним «101». А ось, наприклад, для сплати зобов’язань за спеціальним дозволом на користування надрами використовується новий код «200»;

2) «Додаткова інформація запису» — заповнюється в довільному форматі. При цьому суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, в цьому полі зазначають інформацію щодо: (1) звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та (2) дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).

Також є вимога у п. 50 розд. II Інструкції № 163, що податковий агент у платіжній інструкції на сплату утриманого податку на доходи фізичних осіб із суми заробітної плати в реквізиті «Призначення платежу» повинен, серед іншого, зазначити період, за який заробітна плата нарахована.

Як бачимо,

Приклад. Платник сплачує єдиний внесок, нарахований на суму заробітної плати за першу половину квітня 2023 року, в сумі 3000,00 грн.

Реквізит «Призначення платежу» за новими правилами для цього прикладу заповнюється так:

Нагадаємо, що за «старими» правилами (за правилами Порядку № 666) ми б заповнили реквізит «Призначення платежу» так:

де «30110239» — це податковий номер платника податків.

До речі, зазначимо:

Про це, зокрема, податківці говорили тут.

Оскільки поле «Додаткова інформація запису» заповнюється в довільному порядку, то до порад податківців варто дослухатися і вписати туди ще й код ЄДРПОУ/РНОКПП. Тобто, фактично, реквізит буде заповнено так:

Наведемо також приклад заповнення реквізиту призначення платежу за новими правилами для випадку, коли платник провадить діяльність на підставі ліцензії або спецдозволу. У такому разі, як ми зазначили вище, у полі «Додаткова інформація» реквізиту «Призначення платежу» потрібно також зазначити (1) звітний період, за який сплачується податкове зобов’язання, та (2) вид/реквізити дозвільного документа.

Приклад. Перераховане податкове зобов’язання з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за квітень 2023 року, ліцензія від 13.05.2019 № 6528.

Реквізит «Призначення платежу» в цьому випадку за новими правилами заповнюється так:

Такі ж правила заповнення «призначення платежу» поширюються і на сплату грошових зобов’язань, визначених за результатами документальної/ фактичної перевірки (код виду сплати «131»); на сплату адміністративного штрафу (код «121»); сплату коштів у рахунок погашення податкового боргу / заборгованості з єдиного внеску / грошових зобов’язань (код «140») та інші «бюджетні» платежі.

Що стосується перерахування ПДВ на електронний рахунок, то на цей платіж вимоги Порядку № 148, як і старого Порядку № 666, не поширюються. Адже такий платіж не є «бюджетним». Тобто реквізит «Призначення платежу» в цьому випадку заповнюємо, як і раніше, в довільному порядку. Наприклад, можна зазначити «перераховано з власного поточного рахунку на електронний рахунок» (див. роз’яснення в категорії 101.17 БЗ).

Якщо податки сплачуємо через єдиний рахунок

Як і раніше, платник у цьому випадку може заповнювати реквізит «Призначення платежу»:

1) без конкретизації напряму перерахування;

2) з конкретизацією напряму перерахування.

Якщо напрям перерахування не конкретизується. Тобто платник просто перераховує кошти на єдиний рахунок «загальною» сумою без конкретизації, який платіж він сплачує.

У такому разі за новими правилами достатньо заповнити лише поле «Додаткова інформація запису» з інформацією щодо переказу коштів у довільній формі.

Приклад. Перераховано на єдиний рахунок кошти для сплати податків в сумі 100000 грн.

Вочевидь, і тут бажано скористатися «порадами» податківців і заповнювати в перехідний період у цьому полі також код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або РНОКПП (для фізичних осіб).

За «старими» правилами цей реквізит, у випадку перерахування коштів на єдиний рахунок без конкретизації платежу, заповнювали так:

де «20000,00» — це сума, яка перераховується на єдиний рахунок;

«12345678» — ІПН платника.

Якщо перерахування коштів на єдиний рахунок здійснено без конкретизації платежу, то у платника є можливість визначити через Електронний кабінет подальший напрямок спрямування перерахованих коштів. Інструкцію, як це зробити, податківці давали, зокрема, тут.

Якщо ж напрямок не буде визначено, то кошти будуть перераховуватися з єдиного рахунку в порядку «черговості», визначеної п. 35¹.6 ПКУ (ср. ).

Якщо напрям перерахування коштів визначається одразу. У платника є можливість:

1) заповнити окремі платіжні інструкції за кожним напрямом сплати;

2) заповнити одну платіжну інструкцію одразу за декількома напрямами сплати. При цьому реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнюється стільки разів, скільки платежів сплачується платником за платіжною інструкцією.

Якщо при перерахуванні коштів на єдиний рахунок одразу визначаються напрями перерахування коштів, у полі «Призначення платежу» заповнюються такі поля:

— «Номер рахунку» — вказується номер бюджетного рахунку;

— «Сума податку» — зазначається сума, яка має бути зарахована на відповідний бюджетний/не бюджетний рахунок;

— «Інформація про податкове повідомлення (рішення)» — зазначається номер податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску (у разі якщо кошти сплачуються на підставі таких документів);

— «Додаткова інформація запису» — заповнюється у довільній формі.

Приклад. На єдиний рахунок перераховано 20000 грн. При цьому платник бажає, щоб перераховані на єдиний рахунок кошти були зараховані у рахунок сплати єдиного внеску, нарахованого на суму заробітної плати за першу половину квітня 2023 року.

У цьому випадку реквізит «Призначення платежу» за новими правилами буде заповнено так.

Знову ж, нагадаємо, що в перехідний період податківці радять обов’язково зазначати в полі «Додаткова інформація запису» також код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або РНОКПП (для фізичних осіб).

Якщо одна платіжна інструкція заповнюється одразу за декількома напрямами сплати, то тоді реквізит «Призначення платежу» заповнюється так.

Знову ж таки, у перехідний період податківці радять обов’язково зазначати в полі «Додаткова інформація запису» також код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або РНОКПП (для фізичних осіб).

Плата за оренду держмайна

При сплаті за оренду державного майна за договором орендної плати у реквізиті «Призначення платежу» заповнюється два поля:

1) «Додаткова інформація запису». У ньому зазначаються:

— податковий номер сторони, з якою укладено договір оренди державного майна (орендаря);

— податковий номер сторони, яка уклала договір оренди державного майна (балансоутримувача);

— номер договору оренди державного майна;

— дата договору оренди державного майна;

— податковий номер органу приватизації, який є стороною договору оренди державного майна (орендодавця);

— цифрова ознака виду орендної плати державного майна (1 — орендна плата, 2 — пеня, 3 — авансовий платіж, завдаток).

Зверніть увагу:

2) «Тип» — у ньому треба зазначити код класифікації доходів бюджету.

Приклад (за договором оренди майна, укладеним між державним підприємством (установою, організацією) та суб’єктом господарювання за погодженням з органом приватизації (для кодів)). Державне підприємство (балансоутримувач) (00000000 — податковий номер), ТО (орендар) (11111111 — податковий номер) (№ 150 від 02.07.2021), орган приватизації (орендодавець) (22222222 — податковий номер), плата за оренду державного майна (1 — орендна плата), (код класифікації доходів бюджету 22080200).

За старими правилами реквізит призначення платежу в цьому випадку заповнювали так:

Приклад (за договором оренди, укладеним між органами приватизації та суб’єктом господарювання). Договір оренди, укладений між фізичною особою — підприємцем (3333333333 — податковий номер) (№ 150 від 02.07.2021) та органом приватизації (22222222 — податковий номер), плата за оренду державного майна (1 — орендна плата), (код класифікації доходів бюджету 22080200).

За старими правилами реквізит призначення платежу в цьому випадку заповнювали так: