Вагове порушення. Ще з 1 жовтня 2021 року, після внесення Законом України від 29.06.2021 № 1582-IX змін до КУпАП, відбулося законодавче закріплення можливості автоматичної фіксації за допомогою засобів фото- й кінозйомки, відеозапису, зокрема через платформу Зважування в русі (система WiM*) порушень габаритно-вагових параметрів при перевезенні вантажів (оновлені ст. 143 та 1321 КУпАП).
* Під системою WiM розуміють пристрої (датчики) зважування, призначені для фіксації та реєстрації навантаження на осі та повної ваги транспортного засобу, коли транспортні засоби проїжджають через місце вимірювання. В цю систему також входять камери для автоматичного розпізнавання і загального вигляду, лазерні сканери для фіксації габаритів транспортного засобу.
Відповідно до цих нововведень, якщо при перетині платформи Зважування в русі (системи WiM) буде встановлено факт перевантаження автомобіля, то вона автоматично зафіксує перевищення встановлених вагових норм і повинна надіслати дані про таке порушення до Центру обробки даних.
Далі на основі отриманих даних інспектор Укртрансбезпеки має здійснити їх перевірку та сформувати постанову про накладання адмінштрафу згідно із ст. 1321 КУпАП. Після цього постанова роздруковується та протягом трьох днів з дня її винесення надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місця реєстрації (проживання) порушника (ст. 2795 КУпАП).
Зауважимо! Податківці не контролюють, чи дотримується суб’єкт господарювання норм навантаження при перевезенні вантажів. Водночас якщо суб’єкт господарювання постійно здійснює перевантаження автомобілів і таким чином економить (зменшує кількість поїздок), то не виключено, що податківці можуть доволі негативно дивитися на таке перевезення. Так, вони можуть наполягати, що суб’єкт господарювання виходячи з норм навантаження міг перевезти набагато менше вантажу, ніж заявив у первинних документах. Спираючись на це, вони можуть наполягати на нереальності деяких перевезень. Звичайно, такі вимоги підвести суб’єкта господарювання під адмінштраф згідно із ст. 1321 КУпАП не можуть. Але на основі цих висновків фіскали можуть віднести як операцію з перевезення, так і самого платника у ризикові для цілей блокування ПН/РК. Тому тим, хто перевантажує автомобілі, слід пам’ятати не тільки про адмінвідповідальність, а й про інші наслідки таких дій.
Розмір штрафу. У випадку виявлення платформою Зважування в русі перевантаження накладається адмінштраф згідно із ст. 1321 КУпАП у такому розмірі:
— 8500 грн, якщо перевищення габаритно-вагових норм на 5 — 10 %;
— 17000 грн — на 10 — 20 %;
— 34000 грн — на 20 — 30 %;
— 51000 грн — на понад 30 %.
Крім того, ухилення від проходження габаритно-вагового контролю, перевищення швидкості (контроль може здійснюватися, тільки якщо швидкість автівки не більше 120 км/год), порушення вимог дорожніх знаків та розмітки в зоні габаритно-вагового контролю карається штрафом у сумі 51000 грн.
У вашому запитанні говориться, що перевантаження відбулося на 5 тонн за умови, що загальна вага за накладною 27,7 тонни. Тобто з цього випливає, що нормативна вага вантажу мала складати 22,7 тонни (27,7 - 5). Враховуючи це, доходимо висновку:
перевантаження в цьому випадку склало 22 % (5 : 22,7 х 100). Тож розмір штрафу за перевантаження має складати 34000 грн.
Хто відповідальний? Штрафи за перевантаження накладаються на належного користувача транспортного засобу, тобто фізичну особу або керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб у Єдиному державному реєстрі (ст. 143 КУпАП).
З цього випливає, що сплачувати штраф має саме власник автомобіля, а не водій, який на ньому працює (звичайно, за умови, що водій і власник — різні особи). Хоча інколи відповідальність за таке порушення можуть накласти і на водія. Але для цього слід внести у Єдиний державний реєстр дані про водія як належного користувача автомобіля (деталі у «Давайте, я вас из фоторужья…», або Автофіксація порушень ПДР» // «Податки & бухоблік», 2020, № 50).
Оскільки ми говоримо про перевантаження автівки підприємства, то сплатити такий штраф має саме директор із власних коштів.
Сплатити відображений в отриманій постанові про накладення адміністративного стягнення штраф слід протягом 10 днів з дня її отримання (ст. 3002 КУпАП).
Зауважимо! Днем отримання постанови є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення її особі, яка притягується до адмінвідповідальності. У разі якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, відмовляється від отримання постанови, днем отримання постанови є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову від її отримання.
У разі невручення постанови адресату днем отримання постанови вважається день повернення поштового відправлення з позначкою про невручення до органу (підрозділу), уповноважена посадова особа якого винесла відповідну постанову.
Якщо цей адмінштраф не сплатити у 10-денний строк, то постанова про накладення адміністративного стягнення буде передана у виконавчу службу для примусового стягнення штрафу протягом 30 днів з дня набрання нею законної сили.
Також рішення про накладення адмінштрафу за порушення вагового контролю можна оскаржити в суді. А уникнути відповідальності можна тільки тоді, коли у підприємства чи фізособи є в наявності дозвіл на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Відшкодування штрафу. Як було сказано вище, коли мова йде про юрособу, то штраф за перевантаження накладається на керівника підприємства. Тобто саме фізособа — керівник підприємства має сплатити адмінштраф за перевантаження із своїх коштів.
Після цього керівник може забажати, щоб підприємство повернуло йому кошти на сплату такого штрафу. Звісно, заборонити цього підприємству ніхто не може.
Але якщо підприємство вирішить компенсувати суму такого штрафу, то постане питання з ЄСВ/ПДФО/ВЗ.
Почнемо з ЄСВ. Підпункт 2.3.4 Інструкції № 5* відносить до інших заохочувальних та компенсаційних виплат, зокрема, виплати індивідуального характеру на користь працівників. Тож є ймовірність, що податківці забажають «підтягнути» сюди й суму адмінштрафу, що компенсована підприємством директору. Отже, вона потрапить до бази справляння ЄСВ у складі зарплати.
* Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5.
Стосовно ПДФО і ВЗ сума адмінштрафу, компенсована підприємством, перетворюється для директора/водія на оподатковуваний дохід у вигляді додаткового блага (п.п. «г» п.п. 164.2.17 ПКУ). Тож фактично директор отримає на руки суму компенсації, зменшену на суми ПДФО та ВЗ.
Хто бажає зменшити податкове навантаження на директора, той може замість компенсації витрат на сплату штрафу видати йому нецільову благодійну допомогу. Що виграємо?
Така допомога є разовою (див. п. 3.31 Інструкції № 5). Отже, не входить до бази нарахування ЄСВ.
Переходимо до ПДФО та ВЗ. Якщо надана підприємством-резидентом сума нецільової благодійної допомоги сукупно за 2023 рік не перевищує 3760 грн, то вона не оподатковується ПДФО (п.п. 170.7.3 ПКУ). Також з цієї суми не утримують ВЗ.
Якщо сума допомоги більша за неоподатковувану межу, то з суми перевищення доведеться утримати ПДФО та ВЗ.
