ВИСНОВОК ДОКУМЕНТА
Філія, що виділена на окремий баланс та самостійно здійснює розрахунки з оплати праці, вважається окремим роботодавцем.
При переведенні працівника філії до іншої філії або на головне підприємство його звільняють на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП
У чому полягає проблема? Чинним законодавством не визначено, хто є роботодавцем для найманого працівника філії — головне підприємство чи безпосередньо філія. Також не врегульовано, чи потрібно оформлювати прийняття-звільнення працівника у разі його переведення на роботу в іншу філію чи на головне підприємство. На ці питання й намагалося відповісти Мінекономіки у листі, що коментується. Розглянемо висновки фахівців відомства.
Насамперед доводиться констатувати, що наразі КЗпП не містить визначення терміна «роботодавець». Такі визначення ми бачимо в інших законодавчих актах (див. таблицю нижче).
Роботодавець: визначення
| № з/п | Визначення поняття «роботодавець» | Нормативно-правовий акт |
| 1 | Юридична особа (підприємство, установа, організація), яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб* | |
| 2 | Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання** | Ст. 1 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.92 № 2694-ХІІ |
| 3 | Юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи представництво), що використовує найману працю фізосіб та несе обов’язки зі сплати їм зарплати, а також з нарахування, утримання та сплати ПДФО, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов’язки, передбачені законами | П.п. 14.1.222 ПКУ |
| 4 | Підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізосіб, у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених юридичних осіб, які мають окремий баланс та самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами | П. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі — Закон № 2464). |
| * Про роботодавців-фізосіб говорити не будемо, оскільки у них філій бути не може. ** Аналогічне визначення для українських роботодавців наведено у ст. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV. | ||
З усього різноманіття визначень терміна «роботодавець» Мінекономіки, схоже, віддає перевагу останньому (див. таблицю вище).
Зокрема, у листі, що коментується, зазначено, що у статусі роботодавця може виступати керівник філії за умови:
1) наявності у відокремленого підрозділу окремого балансу;
2) самостійного ведення філією розрахунків з оплати праці із застрахованими особами;
3) наділення керівника філії повноваженнями приймати та звільняти найманих працівників.
Щоправда, не зовсім зрозуміло, чому Мінекономіки називає роботодавцем керівника філії, а не саму філію, як це зазначено в Законі № 2464. Але вважатимемо це технічною похибкою. Тут важливо те, що Мінекономіки не визнає головне підприємство роботодавцем працівника філії, яка має окремий баланс і самостійно нараховує/виплачує зарплату.
Далі фахівці відомства роблять висновок: працівника, який переводиться з однієї філії до іншої (або на головне підприємство), має бути звільнено з попереднього місця роботи на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП та прийнято на роботу новим роботодавцем.
У чому тут плюси й мінуси? Якщо дотримуватися позиції Мінекономіки про те, що філія — окремий роботодавець, то прийняття-звільнення вирішує проблему із заповненням Д5 Об’єднаної звітності з ЄСВ/ПДФО/ВЗ та, відповідно, з формуванням записів в електронній трудовій книжці працівника. Нагадаємо, у чому ця проблема полягає.
Відповідно до п. 8 розд. ІІ Порядку № 1162* філія, що виділена на окремий баланс та самостійно здійснює розрахунки з оплати праці, обліковується як окремий платник ЄСВ. Це означає, що філія самостійно подає Об’єднану звітність щодо своїх працівників.
При прийнятті працівника на роботу у гр. 10 Д5 Об’єднаної звітності відповідна філія відобразить дату початку трудових відносин. Припустимо, що згодом працівник переводиться на роботу на головне підприємство. Якщо звільнення працівника не оформлювалося, то філія не має підстав для відображення у гр. 10 Д5 своєї Об’єднаної звітності дати припинення трудових відносин. Тобто в електронній трудовій книжці працівника його роботодавцем продовжуватиме значитися філія. У той самий час в Об’єднаній звітності головного підприємства з’являється новий працівник, якого на роботу не приймали (головним підприємством не заповнювалися відомості про початок трудових відносин у гр. 10 Д5). Можливо, саме тому Мінекономіки схиляється до необхідності оформлення прийняття-звільнення працівника у такому випадку.
Водночас виникають питання із застосуванням під час розірвання трудового договору п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП. Нагадаємо: згадана норма передбачає звільнення у зв’язку з переведенням за згодою працівника на інше підприємство (до установи, організації) або переходом на виборну посаду. Але ж головне підприємство разом з усіма своїми філіями є єдиною юрособою. Отже, навряд чи можна говорити про переведення на інше підприємство. Тому використання як підстави звільнення п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП виглядає сумнівним.
Більш логічним було б звільнення працівника, наприклад, за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП). Але в такому разі працівник не може бути впевненим у тому, що його обов’язково приймуть на нове місце роботи — до іншої філії чи на головне підприємство. Така гарантія є лише для звільнення «за переведенням» (див. ст. 24 КЗпП).
Безперечно, хотілося б, щоб дії роботодавця для таких ситуацій були чітко визначені нормативно-правовими актами. Але навряд чи можна очікувати цього найближчим часом.
