Валютний нагляд за «менше 400 тис. грн»

Загальні правила

У пошуках відповіді на ці питання звернемося до відповідних валютних НБУ-нормативів. І в першу чергу — до Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7 (далі — Інструкція № 7).

Нагадаємо спочатку, що банки не здійснюють або припиняють нагляд за операціями з експорту, імпорту товарів (включаючи незавершені розрахунки), сума яких менша за незначну суму (ч. 7 ст. 11 Закону про валюту*, а також п. 22 Положення № 5** і п. 9 Інструкції № 7). Граничні строки розрахунків (зараз це — 180 днів***) на такі операції не поширюються.

* Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII.

** Положення про заходи захисту.., затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5.

*** Щодо тих «нерез»-заборгованостей, які виникли до 05.04.2022, застосовується граничний строк 365 днів.

Однак тут є винятки: крім випадків дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

Відповідно до згаданого п. 22 Положення № 5 розмір незначної суми визначається у ст. 20 Закону № 361**** і зараз складає еквівалент 400 тис. грн за курсом НБУ на момент здійснення операції.

**** Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361-IX.

А тепер детальніше про згаданий п. 9 Інструкції № 7. У п.п. 1 цього пункту конкретизовано, що банк завершує валютний нагляд, якщо сума незавершених розрахунків за операцією (!) з експорту, імпорту товарів не перевищує (!) незначної суми (тобто екв. 400 тис. грн). Сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом, установленим НБУ на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата постачання товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог*).

* Нагадаємо, що під час воєнного стану проведення ЗЕД-заліку не виведе операцію з-під банківського нагляду! Тобто його проведення зараз не врятує від нарахування пені…

У п. 16 Інструкції № 7 зазначено, що

Як бути у нашій ситуації?

Тепер спробуємо спроєктувати згадані норми на наші експортні та імпортні ситуації.

По-перше, зазначимо, що згідно з п. 16 Інструкції № 7 банк має здійснювати валютний нагляд не у розрізі експортного чи імпортного контракту, а у розрізі окремих операцій, що здійснені за відповідним контрактом. Однак там є цікава дописка: «якщо договір передбачає поставку товару, здійснення платежу в кілька етапів». Тож формально, якщо договір такого не передбачає, то банк може здійснювати валютний нагляд за операціями не розрізнено, а комплексно («гуртово»)!..

Виходячи з норми п.п. 1 п. 9 Інструкції № 7 банк має завершити валютний нагляду за конкретною операцією з експорту, імпорту, коли сума незавершених розрахунків за такою операцією стане менше (або дорівнюватиме) екв. 400 тис. грн. Але на незняття операції з нагляду може вплинути цей «договірний» нюанс з п. 16, про який ми згадали вище.

По-друге. Оскільки вимоги згаданого п.п. 1 п. 9 Інструкції № 7 не застосовуються у разі дроблення операцій, то якщо контракт експортний, у таких ситуаціях обов’язково треба визначитись: чи не мало місця за таким контрактом дроблення операцій експорту товарів? А якщо контракт імпортний — чи не було дроблення валютних операцій? Інакше такі менш «400-тисячні» заборгованості банк з нагляду не зніме, поки вони усі не будуть закриті «в нуль»…

Дроблення

Дроблення експорту. Нагадаємо, що визначення «дроблення операції з експорту товару» наведено в п.п. 5 п. 3 Інструкції № 7. Це — штучне ділення поставки товару за операцією з експорту товару, що передбачає одночасну наявність таких ознак:

— операції з експорту товару здійснюються одним резидентом;

— операції, пов’язані між собою одним контрагентом-нерезидентом та договором (контрактом тощо);

— сума кожної операції з експорту товару є меншою, ніж розмір незначної суми (екв. 400 тис. грн);

— сума операцій з експорту товару за календарний місяць перевищує десятикратний розмір операції на незначну суму (тобто екв. 4 млн грн).

Дроблення авансу за імпорт. А термін «дроблення валютної операції» знайдемо у п.п. 2 п. 2 Положення № 8*. Він визначений як штучне ділення загальної суми валютної операції, що передбачає одночасну наявність таких ознак:

— валютні операції здійснюються однією особою;

— валютні операції пов’язані між собою одними контрагентами, підставами (договором, контрактом тощо), призначенням валютної операції;

— кожна валютна операція здійснюється на суму, меншу за незначну (екв. 400 тис. грн);

— валютні операції здійснюються не менше ніж три рази на календарний тиждень та/або десять разів на календарний місяць;

— загальна сума валютних операцій за календарний тиждень перевищує двократний розмір та/або за календарний місяць — восьмикратний розмір незначної суми (в екв. 3,2 млн грн);

— інші ознаки дроблення валютних операцій, які установлені на власний розсуд уповноваженої установи.

* Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 8.

Так отже, так-таки й знімуть?

Не є дробленням. Зазначимо, що обидва терміни дроблення операцій (і «експортний», і «імпортний») для визначення фактів дроблення передбачають одночасну наявність наведених ознак. А і в першому, і в другому терміні однією з ознак є сума кожної операції, менша за незначну. А в наших випадках початково суми операцій мали розмір, який перевищував незначну суму. І лише із часом (після відповідних проплат чи постачань) розмір заборгованостей за такими операціями став меншим за екв. 400 тис. грн. Тому вважаємо, при усьому бажанні такі факти не можна буде кваліфікувати у наших ситуаціях як дроблення операції з експорту товарів або як дроблення валютної операції. І хоча банк може установити й інші ознаки дроблення валютних операцій, оскільки суми передоплат перевищували екв. 400 тис. грн, це вже не має значення. І дроблення формально тут не може бути…

Етапи у договорі. Отже, у наших випадках (зі «здутими» до менше екв. 400 тис. грн сумами заборгованостей) єдині формальні проблеми щодо припинення банківського нагляду можуть виникнути, якщо ЗЕД-договір (контракт тощо) не передбачає постачання експорту чи оплату імпорту у кілька етапів. Якщо ж договір таке передбачає, то згадані операції з «незначними» заборгованостями банк має зняти з нагляду. При цьому,

Таким чином, коли суми ваших заборгованостей за курсом на день здійснення останньої операції зменшились до розміру нижче екв. 400 тис. грн (або стали дорівнювати цій сумі)** варто поцікавитись у банку, чи знято з валютного нагляду операції з такими «незначними» залишками заборгованостей. І якщо не знято — розберіться, у чому причини невиконання банком згаданої вимоги п.п. 1 п. 9 Інструкції № 7. Щоб раптом не довелося займатись цими питаннями пізніше — коли до вас заявляться для нарахування ЗЕД-пені «із засуканими рукавами» фіскали. І тоді ситуація може стати набагато складнішою…

** Щодо ситуацій, коли з причини курсових коливань розмір інвалютної заборгованості сягав за поріг 400 тис. грн, читайте в статті «Валютний нагляд: було менше «400», стало більше «400» // «Податки & бухоблік», 2023, № 8.