Валютний нагляд: було менше «400», стало більше «400»

«Незначна сума» та банківський нагляд

Можливо, вам це відомо, але тема зобов’язує нагадати дещо з теорії питання. Спираючись на профільні документи НБУ (п. 22 Положення № 5*, п. 9. Інструкції № 7**), виділимо два моменти:

* Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5.

** Інструкція про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затверджена постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7.

У першому випадку для обчислення гривневого розміру суми заборгованості банк має використовувати курс НБУ до відповідної інвалюти «на дату здійснення операції». Для другого випадку банк має використовувати курс НБУ «на дату останньої події за відповідною операцією».

Ще декілька штрихів:

1) розмір «незначної суми» передбачений ст. 20 Закону України від 06.12.2019 № 361-IX;

2) правила щодо «незначної суми» не стосуються випадків дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій! Про дроблення операцій читайте в статті «ЗЕД-розрахунки: детально про «90 днів» // «Податки & бухоблік», 2022, № 37;

3) сума незавершених розрахунків, як ми згадали, визначається за курсом НБУ на дату останньої події за відповідною операцією: останню дату платежу/надходження грошових коштів, дату постачання товару, дату зарахування зустрічних однорідних вимог*;

* З 6 вересня цього року ЗЕД-залік фактично заборонено. Див. «Податки & бухоблік», 2022, № 76 // «Взаємозалік у ЗЕД».

4) не підпадають під банківський нагляд незалежно від розміру (суми) заборгованості (!): послуги, роботи (крім транспортних і страхових послуг та/або робіт), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються (згідно з постановою Правління НБУ від 14.05.2019 № 67).

А тепер перейдемо до відповідей на конкретні запитання наших читачів.

Коли через курс стало більше (менше) 400 тис.

Як ми вже згадували, до нас звертались читачі з такими ситуаціями, коли заборгованість нерезидента за експортним чи імпортним контрактом на дату відповідної події складала в бухобліку менше 400 тис. грн. Але через стрибок (збільшення) курсу долара США, євро та інших валют (наприклад, як було у 20-х числах липня 2022 року) сума такої заборгованості в гривні відповідно зросла і сягнула за контрольний поріг 400 тис. грн. Що з банківським наглядом: чи мають підпадати під нього такі «штучно» збільшені заборгованості? Чи буде його розпочато чи відновлено щодо таких заборгованостей?

Вважаємо, у таких випадках проблем з банківським наглядом виникати не повинно.

Але акцентуємо вашу увагу на такому важливому моменті. Бухобліковий (гривнєвий) розмір заборгованостей може не мати значення для питань банківського нагляду, де діють свої дати/правила їх перерахунку в гривню!

Початково менше «400». Отже, якщо сума заборгованості за експортним чи імпортним контрактом перерахована за курсом НБУ на дату відповідної події (здійснення операції(й) з постачання експорту або відправлення передоплат(и) за імпорт) не перевищувала 400 тис. грн, то банк взагалі не мав здійснювати нагляд за такими операціями.

Залишок був менше «400». Коли обрахована за курсом НБУ на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата надходження коштів за експорт або поставки імпорту чи дата зарахування зустрічних однорідних вимог) сума залишку заборгованості за контрактом стала менше екв. 400 тис. грн, то банк мав зняти таку заборгованість з нагляду. І якщо після цього через курсовий стрибок залишок заборгованості перевищив екв. 400 тис. грн, нагляд не має бути відновлений!

З цими випадками може бути трохи складніше, якщо облік у банку не надто чітко налагоджено. Але за нормативами (див. вище) має відбуватись саме так. І відновлення (продовження) банківського нагляду, якщо залишок такої заборгованості через падіння курсу гривні пізніше сягнув за 400 тис. грн, буде незаконним!

Підсумок. Отже, якщо розмір заборгованості за курсом НБУ на відповідну «контрольну» дату був менше 400 тис. грн, то банк мав її не брати під нагляд/зняти з нагляду. А початку або відновлення нагляду у зв’язку з поточними змінами курсу НБУ та зростанням гривневої суми заборгованості (обумовленими війною та інфляцією гривні) нормативи не передбачають!

У протилежній ситуації — якщо курс гривні раптом піде вгору (гадаємо, дочекаємось) та заборгованість, що була більше «400» за новим поточним курсом стане менше — банк операцію з нагляду все одно не має права зняти, адже курси НБУ для цілей нагляду беруться виключно на конкретні дати (див. вище).

Товарна заборгованість (імпорт). Згадані висновки, звісно, стосуються і товарних заборгованостей за імпортними контрактами. Якщо за курсом на дати(у) передоплат(и), або останньої імпортної операції заборгованість була/стала менше екв. 400 тис. грн, то валютного нагляду за нею банк не має здійснювати. Тому навіть якщо за поточним курсом такі суми потім перевищать 400 тис. грн, банківський нагляд все одно не здійснюватиметься.

У бухобліку зміна курсу НБУ на такі заборгованості взагалі не впливає. У той же час для цілей банківського нагляду згідно з п. 9 Інструкції № 7 у відповідних випадках мають перераховуватись і товарні заборгованості за імпортними контрактами! Якщо початково заборгованість за імпортним контрактом була більше екв. 400 тис. грн, то вона потрапила під банківський нагляд. І тепер у разі часткових постачань вона має зменшуватись, як того потребує згадана норма, з використанням курсу НБУ «на дату останньої події за відповідною операцією» — на дату надходження останньої партії. Тобто банкіри мають перерахувати залишок такої товарної заборгованості, що залишився після останнього постачання, за курсом НБУ на дату надходження цього постачання. Зазвичай беруть курс НБУ, зазначений в останній митній декларації. І якщо залишок заборгованості, перерахований за цим останнім курсом (а не бухобліковий!) не перевищить екв. 400 тис. грн, то банкіри повинні зняти його з нагляду. Майте цей нюанс на увазі, коли будете перевіряти коректність банківського нагляду за своєчасним виконанням імпортних постачань.

Коли менше 400 тис — чи можна не повертати?

Чи обов’язково повертати борг, який був (чи став) менше 400 тисяч? Чи є наслідки неповернення? Такі питання ставлять регулярно.

В Інструкції № 7 зазначено, що банк перевіряє непіднаглядні операції під час настання події (переказу коштів на користь нерезидента, надходження від нерезидента коштів, отримання реєстру МД за відповідною операцією) і надалі не здійснює за ними валютний нагляд. Тож за порушення 180 (365)-денного строку розрахунків за такими боргами пеня учасникам ЗЕД точно не загрожує.

Грошові заборгованості. У той же час, незалежно від розміру суми, повертати інвалютну виручку в Україну зобов’язує п. 23 розд. ІІ Положення № 5, де зазначено:

Ця норма є нормою прямої дії, винятків не передбачає і вимагає зарахування коштів, отриманих за експорт товарів (у т. ч. робіт, послуг та немайнових прав!), саме на рахунок резидента в Україні в банку. Тобто кошти за експорт незалежно від розміру суми заборгованості експортери мають отримати на свої банківські рахунки в Україні.

Однак граничний строк для повернення таких сум не встановлено, і тут орієнтир, гадаємо, має робитись на строки розрахунків, визначені в експортних контрактах. Водночас при порушенні нерезидентами цих строків навряд чи банки зможуть звинуватити в порушенні законодавства експортерів з заборгованостями, що не перевищують «незначні суми».

Претензії щодо порушення валютного законодавства можуть пред’явити хіба що у разі безпідставного списання експортерами таких заборгованостей. Або — при отриманні і витрачанні коштів за кордоном. У останньому випадку фіскали стверджують, що витрачання «експортних» коштів, отриманих на рахунок за кордоном, виключить можливість зарахування їх на рахунок в Україні. І це буде порушенням валютного законодавства України, зокрема згаданого п. 23 розд. ІІ Положення № 5. Щодо таких інсинуацій і можливих штрафних наслідків детальніше читайте в «Податки & бухоблік», 2022, № 62 // «ЗЕД і рахунок за кордоном»...

Товарні заборгованості. Що ж стосується не(до)постачання за імпортним контрактом у сумі, меншій за екв. 400 тис. грн, то тут у будь-якому випадку

Адже у такому випадку прямих порушень валютних укрнормативів не спостерігається.

Але зараз, коли країна воює, варто робити все можливе, щоб примушувати нерезидентів закривати заборгованості за експортом та імпортом повністю.