Дозволені позапланові податкові перевірки: що врахувати у період війни?

Позапланові документальні перевірки, дозволені під час війни

Спершу нагадаємо, що на період воєнного стану з 01.08.2023 дозволені такі позапланові документальні перевірки (п.п. 69.2¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ):

1) за заявою платника (п. 78.2 ПКУ);

2) якщо платник не відповів на запит, а у фіскалів є податкова інформація про (п.п. 78.1.1 ПКУ):

— порушення законодавства щодо оподаткування доходів, отриманих нерезидентами з джерелом походження з України та/або щодо оподаткування нерезидентів, які здійснюють свою діяльність через відокремлені підрозділи;

— порушення податкового законодавства платниками, які здійснюють діяльність у сфері:

а) виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;

б) організації та проведення азартних ігор в Україні;

в) надання фінансових, платіжних послуг;

3) у разі неподання декларацій, «трансфертної» звітності (тільки контроль за трансфертним ціноутворенням) (п.п. 78.1.2 ПКУ);

4) у разі подання платником заперечення на акт/скаргу на рішення фіскалів (п.п. 78.1.5 ПКУ);

5) у разі реорганізації, ліквідації юрособи / її структурного підрозділу або припинення ФОП (п.п. 78.1.7 ПКУ);

6) якщо йдеться про бюджетне відшкодування ПДВ та від’ємне значення цього податку більше 100 тис. грн (п.п. 78.1.8 ПКУ);

7) у разі подання покупцем скарги на нереєстрацію податкової накладної / акцизної накладної або помилок в обов’язкових реквізитах (п.п. 78.1.9 ПКУ);

8) якщо податкова вищого рівня перевірила податкову нижчого рівня і виявила невідповідність актів перевірки вимогам законодавства або неповне з’ясування під час перевірки тих чи інших питань (п.п. 78.1.12 ПКУ);

9) щодо трансфертного ціноутворення (пп. 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 ПКУ);

10) якщо після проведення документальної перевірки отримано інформацію від іноземних держорганів щодо питань, які охоплені попередніми перевірками та свідчать про порушення з боку платника (п.п. 78.1.21 ПКУ);

11) щодо госпдіяльності нерезидента через постійне представництво без взяття на податковий облік в Україні (п.п. 78.1.22 ПКУ);

12) порушення платником граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями (формально можуть обрати будь-який підпункт п. 78.1 ПКУ, але найбільш відповідний — п.п. 78.1.1 ПКУ).

Повний перелік дозволених та заборонених податкових перевірок можна знайти у статті «Дозволені та заборонені податкові перевірки під час війни: що після 1 серпня» // «Податки & бухоблік», 2023, № 63.

Загальні правила щодо позапланових перевірок

Перед перевіркою попереджають про її проведення? Позапланові документальні перевірки проходять без попередження. Але деяким з них передують обов’язкові письмові запити з боку податківців.

Тому умовно усі позапланові документальні перевірки можна розподілити на дві категорії — це ті, що:

— пов’язані з надсиланням податківцями запитів та відсутністю відповіді на них з боку платників. Із дозволених зараз — це перевірки на підставі п.п. 78.1.1 та п.п. 78.1.9 ПКУ;

— не передбачають обов’язкового попереднього надсилання запиту з боку податківців і, відповідно, наявність або відсутність відповіді не впливає на право цих контролерів прийти на перевірку (по факту це усі інші дозволені позапланові документальні перевірки).

Що має надати перед перевіркою інспектор? Перед перевіркою платнику надаються:

— копія наказу про проведення перевірки;

— направлення на перевірку;

— службові посвідчення або належним чином оформлені відповідним контролюючим органом документи, що засвідчують посадових (службових) осіб перевіряючих (дані про ці документи мають бути внесені до направлення.

Зміст наказу та направлення визначені у п. 81.1 ПКУ. Якщо перелічені документи не надаються або вони не відповідають вимогам ПКУ, то це є підставою для недопуску до перевірки.

Це відбувається як перед виїзною, так і перед невиїзною перевіркою.

Як довго перевіряють? Тривалість позапланових документальних перевірок не повинна перевищувати 15 робочих днів (для великих платників), 5 робочих днів (щодо суб’єктів малого підприємництва), 3 робочих дні (для ФОП без найманих працівників за умов, визначених у п. 82.2 ПКУ, якщо йдеться про перевірку у зв’язку із припиненням ФОП на підставі п.п. 78.1.7 ПКУ), 10 робочих днів (для інших платників) (п. 82.2 ПКУ).

Ці строки можуть продовжуватися за рішенням керівника податкової (його заступника або уповноваженої особи). За загальним правилом, строк продовження може бути не більш як 10 робочих днів (для великих платників), 2 робочих дні (для суб’єктів малого підприємництва) та 5 робочих днів (для інших платників).

Також зауважте: на період воєнного стану перевірка може призупинятися, у разі якщо (п.п. 69.2¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ):

— виникають небезпечні умови для її проведення. Детальніше про це читайте у статті «Безпечні умови для перевірки під час війни: що це?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 63;

— за вмотивованою заявою платника;

— у разі подання платником повідомлення про неможливість доступу до первинних документів через війну відповідно до п.п. 69.28 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Детальніше про цю процедуру читайте у статті «Не вберегли первинку: особливості у воєнний стан» // «Податки & бухоблік», 2022, № 82.

Зауважимо: наразі строки проведення перевірок не призупинені.

Що у результаті? За результатами позапланової документальної перевірки, як і будь-якої іншої, складається акт (або довідка — якщо відсутні порушення).

Акт (довідка) за результатами виїзної перевірки складається у двох екземплярах та підписується посадовими особами, які проводили перевірку, та реєструється у податковій протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем закінчення строку перевірки.

Якщо це невиїзна перевірка, то акт так само складається у двох екземплярах, підписується посадовими особами, які проводили перевірку, та реєструється у ті ж строки у податковій.

Акт вручається платнику у день підписання (якщо це виїзна перевірка) або надсилається у порядку, встановленому у ст. 42 ПКУ (якщо платник відмовився від його підписання). Якщо це невиїзна перевірка, то акт надається платнику або надсилається йому, знову ж таки у порядку ст. 42 ПКУ, не пізніше наступного робочого дня після його реєстрації у податковій.

І так, часто на практиці податківці порушують ці строки.

Якщо ви не згодні з обставинами, викладеними у акті, то його можна підписати із запереченнями. Заперечення не обов’язково подавати одразу при підписанні акта. На це у платника є 10 робочих днів, наступних за днем отримання акта. А ось відмова від підписання та/або отримання акта навряд щось дасть. Усе тому, що у цьому випадку податківці просто роблять відповідну позначку у цьому документі або складається відповідний акт.

Зверніть увагу: відмова від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника від обов’язку сплатити визначені податківцями за результатами перевірки зобов’язання (п. 86.3 ПКУ).

Тому коли підписуєте акт, краще написати, що ви надасте заперечення у строки, встановлені у ПКУ. А потім вже надати ці заперечення. Час, як ми вже вказали вище, у платника на це буде.

Далі, після розгляду заперечень (якщо платник їх подавав) протягом 5 робочих днів, наступних за днем прийняття рішення щодо заперечень і надання його платнику у письмовому вигляді, приймається податкове повідомлення-рішення (далі — ППР). Якщо ж заперечення не подавалися, то ППР приймається та надсилається платнику протягом 15 робочих днів, наступних за днем вручення платнику акта за результатами перевірки.

Знову-таки строки складання та надання платнику акта, а також ППР наразі не призупинені.