Оскільки складання ПН розпочинається з розділу Б, почнемо з цього й ми.
Отже:
— опис (номенклатура) товарів/послуг продавця (графа 2) — тут у кожного буде своя назва товару, що відповідає первинці. Ми поставимо умовно «Пиво»;
— код товару згідно з УКТ ЗЕД (графа 3.1) — тут має бути обов’язково десятизначний код, оскільки пиво — підакцизний товар, але для відповіді на запитання це не суттєво. Ми поставимо тут 2203000100 (пиво із солоду (солодове), в посудинах місткістю 10 л або менше, в пляшках);
— одиниця виміру товару/послуги (графи 4 та 5) — з Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96, затвердженого наказом Держстандарту від 09.01.97 № 8 (КСПОВО), можна вибрати найбільш відповідну для цього випадку (пляшка, банка, штука тощо) і відповідний код, але знову-таки для відповіді на запитання це не суттєво. А нам не залишається іншого, як тільки вказати в цих графах «пляш» та «0622», оскільки в графі 3.1 ми зазначили код УКТ ЗЕД для пива в пляшках. Хоча, вважаємо, не буде помилкою проставити тут «шт» і «0796» відповідно;
— кількість (об’єм, обсяг) (графа 6) — ставимо 1, тобто одна пляшка, банка, штука тощо;
— ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ (графа 7). У більшості випадків, якщо товар оподатковується за основною ставкою 20 %, тут проставляють 5/6 від ціни товару в чеку.
Для вашого ж випадку, коли продається товар, що підлягає оподаткуванню 5 % роздрібним акцизом, алгоритм буде інший. Податківці роз’яснюють (див. консультацію в БЗ 101.16):
суми податків, зборів, що включаються до ціни поставлених товарів/послуг, але не включаються до бази оподаткування ПДВ таких товарів/послуг, у податковій накладній не зазначаються
Роздрібний акциз — саме такий податок. Це випливає з п. 188.1 ПКУ, згідно з яким база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується, зокрема, відповідно до п.п. 213.1.9 ПКУ... (далі цю норму не цитуємо, бо воно тут зайве).
У свою чергу, згідно з п.п. 213.1.9 ПКУ об’єктами оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах). А пиво (крім безалкогольного) належить до підакцизних товарів (п. 215.1 ПКУ).
При цьому для алкогольних напоїв (у тому числі алкогольного пива) базою оподаткування акцизним податком є вартість (із ПДВ та без урахування роздрібного акцизу) підакцизних товарів, що реалізовані (п.п. 214.1.4 ПКУ).
Таким чином, для пива фактична роздрібна ціна (ФРЦ), що зазначена в чеку, є сумою таких складових:
ФРЦ = (База ПДВ + ПДВ) + Акциз,
де База ПДВ — та величина, яку слід обчислити, знаючи кінцеву ціну товару в чеку, тобто ФРЦ;
ПДВ — сума податку за ставкою 20 %, яку застосовують до Бази ПДВ, тобто ПДВ = База ПДВ х 20 : 100;
(База ПДВ + ПДВ) — база оподаткування роздрібним акцизом;
Акциз — роздрібний акциз за ставкою 5 %, яку застосовують до бази оподаткування роздрібним акцизом, тобто Акциз = (База ПДВ + ПДВ) х 5 : 100.
Знаючи структуру ФРЦ, можна зворотним розрахунком визначити, що:
Акциз = ФРЦ : 105 х 5;
ПДВ = [(ФРЦ - Акциз) : 120] х 20;
База ПДВ = ФРЦ - ПДВ - Акциз
Перевіряємо за даними чека:
Акциз = 37,64 : 105 х 5 = 1,79 (грн);
ПДВ = [(37,64 - 1,79) : 120] х 20 = 5,975 (грн), а після округлення 5,98 (грн);
База ПДВ = 37,64 - 5,98 - 1,79 = 29,87 (грн).
Начебто, все правильно, чи не так? Принаймні, суми ПДВ і роздрібного акцизу, розраховані за запропонованими вище формулами, збігаються з тими, що зазначені в чеку.
Проте якщо знайдену вище величину — 29,87 (грн) поставити в графу 7 ПН як ціну постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ, то виявиться, що в графі 11 сума ПДВ дорівнюватиме 5,97 (грн), тобто вона відрізнятиметься від суми в чеку на 1 коп.
Така біда завжди матиме місце в тому разі, якщо й у сумі ПДВ, й у базі ПДВ третя цифра після коми — 5. Тоді обидва показники — і сума ПДВ, і база ПДВ будуть округлені до двох знаків після коми в більшу сторону, що при підсумовуванні дасть зайву копійку.
Та чи буде це проблемою у конкретному випадку, що тут розглядається?
Вважаємо, що ні. Адже
в разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (неплатникові ПДВ), розрахунки за які проводяться через РРО та/або ПРРО, складають податкову накладну за щоденними підсумками операцій — так звану підсумкову ПН
Це передбачено п. 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307.
Підсумкова ПН не підлягає наданню отримувачу (покупцеві), що знімає проблеми з можливою відмовою отримувача (покупця) прийняти таку ПН через копійчані розбіжності з первинними документами. Це по-перше.
По-друге, власне ніяких розбіжностей з первинкою в ній і немає, оскільки сума ПДВ, зазначена в такій ПН, буде розрахована правильно і збігатиметься із сумою ПДВ у чеку. А загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ (рядок І розд. А), в будь-якому разі не дорівнюватиме загальній сумі коштів, зазначеній у чеку, через особливості визначення бази оподаткування ПДВ товарів, що підлягають оподаткуванню роздрібним акцизом (див. про це вище).
Ну і по-третє, така підсумкова ПН без проблем пройде реєстрацію в ЄРПН. Зробити це слід у строки, встановлені п. 89 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.
Отже, просто вкажіть у графі 7 такої ПН 29,88 (грн). Тоді в наступних графах розд. Б ПН матимете:
— обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ (графа 10) — теж 29,88 (грн);
— сума ПДВ (графа 11) — 5,98 (грн), тобто таку ж величину, як і в чеку.
Після цього до розд. А підсумкової ПН (рядки I — XII) вносите узагальнюючі дані за операціями, на які складена така ПН, а саме:
— у рядку I — загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ, тобто 29,88 + 5,98 = 35,86 (грн);
— у рядках II і ІІІ — 5,98 (грн), тобто суму ПДВ, нараховану виходячи з обсягу постачання, зазначеного в рядку VI;
— у рядку VI — 29,88 (грн), тобто загальний обсяг постачання товарів/послуг за основною ставкою.
Решту нюансів складання такої ПН шукайте в статті «ПН за щоденними підсумками операцій» // «Податки & бухоблік», 2022, № 48 (ср. ).
Який вигляд матиме заповнена таким чином ПН, покажемо нижче на рисунку.
Якщо ж із якихось причин такий варіант ви вважатимете неприйнятним для себе, можна поставити в графу 7 ПН 29,87 (грн), тобто величину, визначену згідно з проведеними розрахунками за наведеними вище формулами. В такому разі виникне копійчана розбіжність між сумою ПДВ в чеку і в ПН. Але на реєстрацію її в ЄРПН це жодним чином не вплине.
До того ж податківці вже давно визнають некритичність ситуації, коли сума ПДВ у зареєстрованій ПН відрізняється від суми ПДВ у первинці (чеку) на 1 копійку через округлення (див. листи ДПСУ від 10.11.2020 № 4639/ІПК/99-00-05-06-02-06 і від 06.07.2020 № 2711/6/99-00-05-06-02-06/ІПК). І їхні свіжі листи підтверджують, що вони послідовні в цьому питанні (див., зокрема, лист ДПСУ від 03.02.2023 № 219/ІПК/99-00-21-03-02-06).
А взагалі-то найліпшим виходом із ситуації вважаємо збільшення ціни пива на 1 коп., тобто до 37,65 грн. Тоді суми роздрібного акцизу і ПДВ в чеку залишаться без змін, а база ПДВ дорівнюватиме 29,88 грн, і жодних проблем із складанням ПН більше не буде.
