Теми статей
Обрати теми

ПН за щоденними підсумками операцій

Войтенко Тетяна, податковий експерт
Складати ПН за щоденними підсумками операцій (або просто — підсумкову ПН), якщо ПН не була складена на ці операції, дозволяє п. 201.4 ПКУ. У ньому, а також у п. 14 Порядку № 1307 наведено вичерпний перелік випадків, коли можна не морочитися зі складанням індивідуальних ПН на кожну операцію, а відбутися оформленням підсумкової ПН.

Отже ПН за підсумками дня складаємо у разі:

1) здійсненні постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (неплатникові ПДВ), розрахунки за які проводяться через (див. лист ДПСУ від 07.04.2020 № 1405/6/99-00-07-03-02-06/ІПК):

— касу платника або банку;

— РРО та/або ПРРО;

— банківську установу із застосуванням платіжних карток (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);

— платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника).

При цьому підсумкову ПН не складаємо при постачанні товарів/послуг:

— не кінцевому споживачеві (для перепродажу);

— кінцевому споживачеві, якщо розрахунки за такі товари здійснюються через третю особу, наприклад, «Нову пошту» чи іншого оператора поштового зв’язку (див. листи ДФСУ від 11.09.2018 № 3988/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, ОВП ДФС від 07.12.2017 № 2872/ІПК/28-10-01-03-11);

— не за готівку (шляхом переказу грошових коштів з поточного рахунка покупця на поточний рахунок постачальника без використання платіжних карток);

2) виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються ПДВ-платнику за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку;

3) наданні ПДВ-платникові касових чеків, які містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Пам’ятайте! Складання підсумкової ПН — право, а не обов’язок платника ПДВ. Тому на будь-яку з перелічених операцій можна скласти окрему ПН. І тільки якщо індивідуальну ПН не оформили, суму операції враховуємо при складанні підсумкової ПН.

Для оподатковуваних і звільнених від ПДВ операцій складаємо окремі підсумкові ПН (п. 17 Порядку № 1307). Тобто при одночасному постачанні як оподатковуваних товарів/послуг, так і таких, що звільнені від оподаткування, оформляємо окремі підсумкові ПН (див. БЗ 101.16). А ось при постачанні товарів/послуг, оподатковуваних за різними ставками (20 %, 14 %, 7 %, 0 %), складаємо одну підсумкову ПН.

Ну і, нарешті, ПДВ-платник сам вирішує, скільки підсумкових ПН складати в тому випадку, якщо розрахунки за товари/послуги проводяться з використанням декількох РРО. Тут можливі варіанти (див. лист ДПСУ від 07.02.2020 № 488/6/99-00-04-01-03-06/ІПК, БЗ 101.16):

окремі підсумкові ПН за показниками кожного РРО або

одна підсумкова ПН за показниками усіх РРО.

А чи можна скласти зведену ПН у роздробі? Податківці давно стверджують, що в роздробі зведена ПН не складається (див. «Податки & бухоблік, 2021, № 38). Цей варіант пройде, тільки якщо з неплатником укладено договір із безперервним або ритмічним характером постачання (БЗ 101.16).

Хоча насправді у ПКУ немає заборони складати зведені ПН у роздрібній торгівлі і договір для цих цілей зовсім не обов’язковий. Проте підтвердити ритмічний характер постачань дуже проблематично. Адже немає ні актів, ні накладних, ні будь-яких інших супутніх документів.

Як заповнити підсумкову ПН?

Особливості складання підсумкових ПН встановлює п. 14 Порядку № 1307. Так:

— у верхній лівій частині у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робимо позначку «Х» та зазначаємо тип причини невидачі покупцеві «11» — «Складена за щоденними підсумками операцій» (п. 8 Порядку № 1307). Крім того, якщо йдеться про підсумкову ПН, складену на пільгові операції, у полі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» потрібно зробити позначку «Без ПДВ»;

— у рядку «Отримувач (покупець)» записуємо «Неплатник»;

— у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляємо умовний ІПН «100000000000»;

— рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» покупця не заповнюємо;

— рядок «код» (ознака джерела податкового номера покупця) залишаємо порожнім (п. 4 Порядку № 1307).

Усі інші дані та показники підсумкової ПН заповнюємо за загальними правилами Порядку № 1307 (ср. ). А це означає, що табличну частину розділу Б підсумкової ПН детально розписуємо в розрізі усієї номенклатури постачання товарів/послуг. Відтак у розділі Б зазначаємо (див. БЗ 101.16):

— у графі 2 — опис (номенклатуру) товарів/послуг продавця повністю (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 98; 2020, № 12). Про укрупнення номенклатури в підсумковій ПН див. «Податки & бухоблік», 2021, № 41;

— у графах 3.1, 3.3 — код товару згідно з УКТ ЗЕД (для імпортних і підакцизних товарів — повністю десятизначний) або код послуги згідно з ДКПП;

— у графах 4 та 5 — одиницю виміру товарів/послуг;

— у графі 6 — кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг;

— у графі 7 — ціну постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ. У разі, якщо протягом одного дня постачаються товари одного найменування, але за різною ціною, такі товари відображаємо в окремих рядках із зазначенням у графі 7 у кожному такому рядку ціни їх реалізації. Адже можливості відображення товарів, згрупованих за найменуванням, із зазначенням середньозваженої ціни нормами ПКУ та Порядку № 1307 не передбачено (див. лист ДПСУ від 30.03.2021 № 1284/ІПК/99-00-21-03-02-06);

— у графі 8 — код ставки ПДВ;

— у графі 10 — обсяг постачання (базу оподаткування) без урахування ПДВ;

— у графі 11 — суму ПДВ (у гривнях з копійками із зазначенням після коми до 6-го знака включно).

Графу 9 підсумкової ПН заповнюємо у разі постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування ПДВ.

При цьому кількість найменувань поставлених товарів/послуг в одній ПН не може перевищувати 99999 позицій (п.п. 1 п. 16 Порядку № 1307). Якщо ж номенклатура постачання за день буде більше, оформляємо декілька підсумкових ПН.

До розділу А підсумкової ПН (рядки I — XII) вносимо узагальнюючі дані за операціями, на які складена така ПН. А саме зазначаємо:

— у рядку I — загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ;

— у рядках II — V — суми ПДВ, нараховані виходячи з обсягів постачання, зазначених у рядках VI — VIII;

— у рядках VI — XI — загальні обсяги постачання товарів/послуг в розрізі кодів ставок, зазначених у графі 8 розділу Б.

У разі складання підсумкової ПН на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування ПДВ, рядки II — X не заповнюємо.

Зверніть увагу! Підсумкові ПН підлягають обов’язковій реєстрації в ЄРПН у строки, встановлені п. 201.10 ПКУ. Водночас підсумкові ПН, складені за операціями з постачання товарів/послуг, здійсненими протягом лютого — травня 2022 року, платники, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, зобов’язані зареєструвати в ЄРПН до 15 липня 2022 року (див. «Податки & бухоблік», 2022, № 43).

img 1

завантажити файл

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі