Як користуватися показниками від податківців для складання плану-графіка перевірок?

До чого тут якісь показники?

Спочатку ще раз нагадаю, що до плану-графіка перевірок можуть уключати тепер не тільки платників зі сфери виробництва/торгівлі підакцизки, грального бізнесу та фінансових/платіжних послуг.

Зокрема, йдеться про ситуацію, коли у платника випадає хоча б один з таких критеріїв (п.п. 69.35² підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ):

— рівень сплати податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший рівня сплати податку у відповідній галузі. Критерій не поширюється на платників єдиного податку;

— рівень сплати ПДВ на 50 і більше відсотків менший за рівень сплати податку у відповідній галузі;*

* Цей критерій не працюватиме, якщо у платника операції з вивезення товарів за межі України становлять 25 % і більше загальних обсягів постачання + рівень сплати податку на прибуток не менше 50 % рівня сплати податку у відповідній галузі.

— дебіторська заборгованість перевищує кредиторську більш ніж у 2 рази;

— загальна сума витрат, відображених у декларації про майновий стан і доходи, складає 75 % або більше суми загального річного доходу, задекларованого у такій декларації.

Працюватиме цей критерій, якщо сума загального річного доходу, отриманого від підприємницької діяльності, становить 10 млн грн і більше;

— податковий агент-юрособа нараховував та/або виплачував зарплату в розмірі менше середньої зарплати у відповідній галузі у відповідному регіоні (за основним місцем обліку).

Де шукаємо показники?

Показники щодо рівня сплати ПДВ, податку на прибуток, а також показники середньої зарплати за галузями (кожна галузь = певний вид діяльності за КВЕД) податківці вже опублікували на своєму сайті.

Показники з податку на прибуток та ПДВ за посиланням.

Показники середньої зарплати за посиланням.

Вважаємо, що порівнювати нам, як платникам, потрібно свої показники за 2021 рік з тими, що надали податківці за цей же період, про що свідчить формулювання у п. 5 п.п. 69.35² підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (ср. ).

Не будемо зараз обговорювати, чому саме 2021-й, чи це взагалі адекватно обирати у нинішніх умовах саме цей період**. Розберемося з тим, як орієнтуватися у показниках, які тепер знаходяться у п. 5 п.п. 69.35² підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, тобто що з чим конкретно порівнюватимемо.

** До речі, над цим питанням замислювалися й у Головному науково-експертному управлінні, ще надаючи висновок до законопроєкту (див. за посиланням). Пояснювальна записка відповіді на нього не дає.

Зарплата

Із зарплатою більш-менш зрозуміло. Це таблиця з конкретними сумами середньої зарплати за рік, які вказані відповідно до кожного класу з КВЕД та за областями України (а точніше, головними управліннями податкової областей).

Тож юрособам треба дивитися «свою» область (тобто управління тієї області, де за основним місцем обліку знаходиться платник) і порівнювати зі своєю нарахованою та/або виплаченою зарплатою. Причому, судячи з усього, саме з показниками за 2021 рік. Якщо ви нараховували і сплачували або лише нараховували зарплату вище за показники 2021 року, зазначені у таблиці, то вітаю! У план-графік за цим показником ви точно не потрапите. Якщо ж нижчі, то чекайте на планову перевірку.

ПДВ та податок на прибуток

Тепер поговоримо про показники ПДВ та податку на прибуток. Щодо них податківці за кожним класом з КВЕД вказали певний відсоток. Що це і як із цим працювати?

Цей відсоток визначається, судячи з усього, від загальної суми сплачених податків за 2021 рік.

Нам же потрібно з’ясувати, який відсоток у нас, як платників. Для цього, вважаємо, слід вирахувати, який відсоток складає сума податку від нашого загального доходу. Тобто формула виглядатиме так:

Далі дивимося, чи наш відсоток більше за той, який вказаний у таблиці і на скільки. Якщо різниця між вашими показниками та показниками податківців вийшла менше 50 % (наприклад, ваші показники на 45 % менші за фіскальні), то до плану платник не потрапить. І, звісно, не потрапить у план платник, у якого свої показники будуть вище за показники податківців.

Якщо говоримо про ПДВ, то розраховуємо показник так:

На жаль, чітку відповідь ні законодавець, ні (поки що) самі податківці не дають. Вважаємо, що логічно було б орієнтуватися на основний вид діяльності з ЄДР***, а не порівнювати свої показники з кожним класом КВЕД, який є у платника в Реєстрі. Хоча і тут можуть виникнути запитання...

*** Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

Є ще одна проблема: прибутківці-пільговики та платники, які продають товари без ПДВ чи ставка ПДВ у яких — 0 %.

Тут новини, на нашу думку, не на користь платників. Законодавець не встановлював для них винятків. На жаль, цю поправку не вдалося протиснути деяким депутатам, вона була відхилена.

Виняток щодо «прибуткового» критерію — він не застосовується до єдиноподатників (що, в принципі, і так було б зрозуміло, напевно).

Щодо ПДВ — він не застосовується, якщо у платника операції з вивезення товарів за межі України становлять 25 % і більше загальних обсягів постачання + рівень сплати податку на прибуток не менше 50 % рівня сплати податку у відповідній галузі.

Ось і усі винятки щодо критеріїв. Інших немає.

Тож виходить, що ті ж пільговики гарантовано потраплять до плану, бо в них апріорі рівень податку на прибуток буде менше на 50 %, ніж рівень цього ж податку по галузі.

Якщо потрапляємо у критерії, то не забуваймо!

Зверніть увагу: платники, чия податкова адреса знаходиться на тимчасово окупованій території, території можливих або активних бойових дій (на дату початку таких подій), планово перевірятися не можуть. На планові перевірки таких платників установлено мораторій до (пп. 2, 3, 4 п.п. 69.35¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ):

— виходу території зі статусу території можливих/активних бойових дій чи тимчасово окупованих територій або

— дати зміни податкової адреси платника (та, що вказана у ЄДР). Причому тут може бути дуже неприємний сюрприз. Наприклад, платник змінює адресу в ЄДР з тимчасово окупованої на територію можливих бойових дій. У цьому випадку заборона для нього також перестане працювати з дати «переїзду». Судіть самі: мораторій діє для платників, у яких податкова адреса саме на дату початку окупації/можливих або активних бойових дій там знаходилася. І з такими формулюваннями ми вже стикалися, податківці їх трактують досить жорстко (читайте — «не на користь платника»). Та сама історія з переїздом із зони активних бойових дій на територію можливих бойових дій.

Знову ж таки, не будемо зараз обговорювати справедливість таким чином виписаної норми. На жаль, маємо те, що маємо… ☹

А от якщо платник «переїде» у більш небезпечні умови (наприклад, з території можливих бойових дій на територію активних бойових дій), то, можливо, його від планової перевірки захистять норми про (не)безпечні умови для її проведення. Бо усі перевірки (крім камеральних) можуть проводитися за умови безпечного доступу до об’єктів (у тому числі приміщень) та документів платника, а також за умови можливості безпечного проведення інвентаризації (п.п. 69.2² підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). З переїздом на територію можливих бойових дій це, скоріше за все, не спрацює.

Також у план-графік не потраплятимуть поки єдиноподатники груп 1 та 2. Детальніше про дозволені та заборонені з 8 грудня 2023 року податкові перевірки читайте у «Податки & бухоблік», 2023, № 100.