Перехід платника ПДВ на ЄП 5 %: «закриваємо» ПДВ

Чи потрібна заява за ф. № 3-ПДВ?

Для анулювання ПДВ-реєстрації цілком достатньо лише заяви про перехід на ставку ЄП 5 %. При цьому в заяві про застосування спрощеної системи оподаткування у п. 5.3 має бути проставлена позначка «Х» у полі «Прошу анулювати реєстрацію платником ПДВ останнім днем звітного періоду, що передує переходу на застосування ставки єдиного податку, що не передбачає сплати ПДВ (без подання заяви про анулювання реєстрації платником ПДВ)».

Це випливає з п. 5.4 розд. V Положення № 1130*, де сказано, що контролюючий орган виключає суб’єкта господарювання з Реєстру платників ПДВ без подання таким суб’єктом заяви про анулювання реєстрації «у разі, якщо у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування таким суб’єктом зроблено відповідну позначку».

* Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Мінфіну від 14.11.2014 № 1130.

Тобто

Це підтверджують і податківці (категорія 101.03 БЗ). Узагалі податківців можна зрозуміти так, що навіть якщо така позначка не буде проставлена, це не стане на заваді анулюванню ПДВ-реєстрації, якщо платник обирає ставку ЄП 5 %. Адже обрання безПДВешної ставки ЄП передбачає автоматичну втрату ПДВ-статусу (п.п. «в» п. 184.1 ПКУ). У такому разі анулювання ПДВ-реєстрації відбуватиметься за ініціативою податківців, а підставою стане заява про перехід на ЄП без сплати ПДВ (п. 5.5 розд. V Положення № 1130). Втім настійно радимо із цим не експериментувати.

Якою датою анулюють ПДВ-реєстрацію

При переході на безПДВешну ставку ЄП реєстрацію платника ПДВ анулюють

Тобто якщо платник переходить на безПДВешну ставку ЄП 5 % з 01.01.2024, то ПДВ-реєстрацію йому анулюють 31.12.2023.

Реєстрація ПН

Після анулювання ПДВ-реєстрації реєструвати податкові накладні (ПН) вже буде неможливо, навіть у випадку, якщо за ПН ще не спливли строки граничної реєстрації. Отже, якщо потрібна ПН для покупця (щоб він отримав право на податковий кредит), то у випадку переходу на ЄП 5 % з 01.01.2024 таку ПН потрібно зареєструвати до 31.12.2023. Після 31.12.2023 зареєструвати ПН вже буде неможливо.

При цьому зверніть увагу, що 31.12.2023 — це вихідний день і він не є граничним строком реєстрації ПН (граничний строк реєстрації ПН за першу половину грудня 2023 року — 5 січня 2024). Тому фактично останнім днем, коли можна зареєструвати ПН, буде 29.12.2023.

Що важливо:

Це підтверджують податківці в категорії 101.27 БЗ.

Тобто в нашому випадку за незареєстрованими ПН, датованими груднем, штрафів не буде (оскільки граничні строки реєстрації ПН припадають вже на період після анулювання ПДВ-реєстрації).

Це ж стосується і «анулюючої» ПН, складеної на підставі п. 184.7 ПКУ за придбаними з ПДВ активами, які обліковуються у платника на момент анулювання його ПДВ-реєстрації. Штрафів за нереєстрацію «анулюючої» ПН не буде.

При цьому податкові зобов’язання за всіма ПН грудня все одно треба показати в декларації останнього звітного періоду (у нашому випадку — декларації за грудень) незважаючи на факт (не)реєстрації ПН.

Зобов’язання за п. 184.7 ПКУ та «анулююча» ПН

Згідно з п. 184.7 ПКУ не пізніше за дату анулювання ПДВ-реєстрації платник має нарахувати податкові зобов’язання (ПЗ) за товарами/послугами, необоротними активами:

(1) які обліковуються у платника на момент анулювання його ПДВ-реєстрації (у нашому випадку — на 31.12.2023);

(2) за умови, що за такими товарами/послугами, необоротними активами був «вхідний» ПДВ і його суми були включені в податковий кредит. Причому не виключено, що якщо придбання відбулося після 01.07.2015, то податківці вважатимуть, що ПЗ повинні бути, якщо виникло право на податковий кредит (є зареєстрована «вхідна» ПН), незалежно від того, був він відображений у декларації чи ні.

Тож, можливо, є сенс оперативно позбавитися (наприклад, продати) непотрібних залишків згаданих активів, за якими був податковий кредит.

При цьому варто звернути увагу, що

У ПКУ нічого не сказано щодо нарахування ПЗ за готовою продукцією (ГП), залишками незавершеного виробництва (НЗВ) і капітальними інвестиціями. Такі активи безпосередньо не є покупними, проте в них можуть сидіти товари/послуги, придбані з ПДВ, який був включений до ПК. Тому з вартості ГП, НЗВ, капінвестицій треба нарахувати ПЗ, але тільки в тій частині, яка відповідає вартості товарів/послуг, що сидять у них. Адже окрім покупних товарів/послуг, там може бути зарплата, податки, інші компоненти, які ПДВ не оподатковуються. Такі складові ГП, НЗВ і капінвестицій у розрахунку ПЗ участі не беруть.

Базою оподаткування для нарахування ПЗ за п. 184.7 ПКУ є звичайна ціна відповідних товарів, послуг, необоротних активів. Зверніть увагу:

Не треба нараховувати «анулюючі» ПЗ:

— за активами, придбаними без ПДВ (наприклад, у неплатників ПДВ);

— за активами, придбаними з ПДВ, за якими раніше вже були нараховані компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ. Якщо ж такі активи брали участь у розподілі ПДВ згідно зі ст. 199 ПКУ, то при анулюванні умовні ПЗ треба нарахувати тільки на ту частину, яка в нарахуванні компенсуючих розподільчих ПЗ участі не брала (з урахуванням звичайної ціни активу);

— за необоротними активами, які повністю замортизовані, оскільки вважається, що вони вже повністю взяли участь в оподатковуваній діяльності.

На нараховані ПЗ за п. 184.7 ПКУ потрібно скласти «анулюючу» ПН з типом причини «10». Детальніше про те, як вона складається, зможете дізнатися зі статті «ПН при анулюванні ПДВ-реєстрації» // «Податки & бухоблік», 2022, № 48 (ср. ). Як ми зазначили вище, вона має бути складена не пізніше дати анулювання ПДВ-реєстрації (у нашому випадку — не пізніше 31.12.2023). Зобов’язання за цією ПН відображаються в ПДВ-декларації за останній звітний період (у нашому випадку — у декларації за грудень 2023 року). Штрафу за нереєстрацію цієї ПН не буде.

Остання ПДВ-декларація

Останнім звітним періодом при анулюванні ПДВ-реєстрації є період, який розпочинається з дня, наступного за останнім днем попереднього звітного періоду, і закінчується днем анулювання (пп. 184.6, 201.2 ПКУ), тобто період з 1-го числа місяця по дату анулювання (включно). У нашому випадку звітним періодом для останньої ПДВ-декларації буде грудень 2023 року. Строк подання — загальний (не пізніше 22 січня 2024 року). Подати її раніше 01.01.2024 не вийде.

Головне,

Зверніть увагу: декларація за останній звітний період — це єдина ПДВ-звітність, яку можна подати після дати анулювання ПДВ-реєстрації.

Уточнюючий розрахунок до декларацій (у т. ч. й до останньої ПДВ-декларації) після анулювання ПДВ-реєстрації подати не можна.

Як заповнити останню ПДВ-декларацію?

Заповнюється вона у звичайному порядку. Єдине, як ми зазначили вище, в самій декларації потрібно поставити відмітку про те, що це декларація за останній період.

Податкові зобов’язання. Відображаємо всі ПЗ, дата виникнення яких припадає на останній звітний період (у нашому випадку — ПЗ, які виникли в грудні), навіть якщо ПН за цей період (грудень) не встигли зареєструвати або вони були заблоковані. У тому числі в останній декларації мають бути відображені і «анулюючі» ПЗ за п. 184.7 ПКУ, про які ми говорили вище.

Як зазначають податківці (категорія 101.24 БЗ), «анулюючі» ПЗ потрібно показати у рядках 4.1, 4.2 та/або 4.3 (залежно від ставки). Хоча більш відповідним для них є рядок 1.

При цьому, якщо на дату подання декларації «анулююча» або звичайні ПН не зареєстровані, то відомості про такі не зареєстровані на дату подання декларації ПН слід занести у таблицю 1.1 додатка Д1.

Податковий кредит. Відображається у звичайному порядку. Якщо є відкладені ПН попередніх періодів, то відображаємо їх в останній декларації. За податковими накладними грудня право на податковий кредит буде, якщо постачальники їх зареєструють своєчасно (за першу половину грудня — до 5 січня 2024 року включно; за другу половину — до 18 січня 2024 включно).

Сплата податкових зобов’язань. Сплата ПЗ, задекларованих у декларації за останній звітний період, проводиться з електронного ПДВ-рахунку в «стандартний» строк — протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації (п. 57.1 ПКУ).

Кошти на електронному ПДВ-рахунку

Відповідно до п. 7 Порядку № 569* у разі анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. При цьому, судячи з усього, це відбудеться після того, як будуть здійснені розрахунки за останньою ПДВ-декларацією.

* Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 № 569.

Якщо після розрахунків за останньою ПДВ-декларацією був залишок коштів на ПДВ-рахунку, який списали в бюджет, то кошти можна буде повернути в порядку, передбаченому ст. 43 ПКУ, — подавши заяву в довільній формі на повернення коштів. Згідно з п. 43.4¹ ПКУ повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з ПДВ-рахунку платника, у разі відсутності такого рахунку на момент звернення платника із заявою про їх повернення або на момент їх повернення — відбувається шляхом перерахування на рахунок платника податків у банку/небанківському надавачу платіжних послуг.

«Мінус» у декларації

Якщо в декларації останнього звітного періоду декларується «мінус» (від’ємне значення) та якщо виконуються умови для отримання бюджетного відшкодування — його можна заявити до отримання (п. 184.9 ПКУ). Якщо не виконуються або бюджетне відшкодування не заявляється — цей мінус «згорає».