Відповідальність за неподання фінзвітності: як зараз?

Для початку нагадаємо, яким держорганам подається фінзвітність. Подають її:

1) податківцям — платники податку на прибуток та неприбуткові організації;

2) органам статистики — всі юридичні особи. При цьому мікропідприємства та неприбуткові організації подають лише річну фінзвітність. А всі інші — також і проміжну (квартальну);

3) центру збору фінзвітності (ЦЗФЗ) — підприємства, які звітують за МСФЗ. Такі підприємства зобов’язані подавати ЦЗФЗ фінзвітність за таксономією.

А що буде, якщо не подали?

Штрафи від податківців

Декларація без фінзвітності. Фінзвітність — це додаток до декларації з податку на прибуток / звіту про використання доходів неприбуткової організації (п. 46.2 ПКУ). Тож якщо разом із декларацією / звітом не подали фінзвітність, то податківці не визнають їх поданими. А отже, до підприємства може бути застосований

Чи буде штраф під час воєнного стану? Якщо ви належите до платників, які мають можливість під час воєнного стану виконувати податкові обов’язки, то ви повинні подавати податкову звітність у загальні строки, встановлені ПКУ. А тому за неподання своєчасно декларації з податку на прибуток / неприбуткового звіту разом із фінзвітністю, штраф застосовується в загальному порядку. Звільнень немає. У тому числі не рятує від штрафів зараз і «карантинний» штрафний мораторій.

Якщо ви платник, який не має можливості під час воєнного стану виконувати податкові обов’язки (що повинно підтверджуватися відповідним рішенням податківців) — для вас строки подання податкової звітності дещо інші (див. п. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ). І лише після порушення цих строків (неподання звітності у ці строки) у податківців вже з’являться підстави застосувати штраф.

Неподання проаудитованої фінзвітності. Для підприємств — платників податку на прибуток, які зобов’язані оприлюднювати фінзвітність, є ще обов’язок подати окремо податківцям проаудитовану річну фінзвітність (п. 46.2 ПКУ). Це необхідно зробити не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. Так ось, за загальними правилами (п. 46.2 ПКУ), за неподання податківцям проаудитованої фінзвітності застосовується штраф за ст. 120.1 ПКУ як за неподання/несвоєчасне подання податкової звітності (штраф 340 грн).

Але! Після змін, внесених Законом № 2836*, тепер п. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ передбачає, що під час воєнного стану

* Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» від 13.12.2022 № 2836-IX.

Причому це стосується і тих платників, які мають можливість виконувати податкові обов’язки під час воєнного стану.

А отже, під час воєнного стану відповідальності за неподання/несвоєчасне подання податківцям проаудитованої фінзвітності не буде. Вона настане, якщо проаудитована фінзвітність не буде подана податківцям протягом 3 місяців після воєнного стану. Детальніше дивіться в статті «Фінзвітність з аудитзвітом фіскалам — протягом 3 місяців після ВС» // «Податки & бухоблік», 2022, № 97 (ср. ).

Адміністративна відповідальність (штрафи на посадових осіб). Як визнають самі податківці (див. роз’яснення в категорії 102.22 БЗ) нормами КпАП не передбачено право органів ДПС складати протоколи про адміністративні правопорушення за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності.

Втім, якщо розглядати фінзвітність як додаток до декларації з податку на прибуток, то податківці полюбляють у такому разі (неподання, несвоєчасне подання податкової звітності) застосовувати загальний адмінштраф за порушення правил податкового обліку з ч. 1 ст. 163¹ КпАП*. Хоча то є спірний підхід!

* У розмірі 85 — 170 грн, а на особу, яка протягом року була піддана адміністративному стягненню за те саме порушення, — у розмірі 170 — 255 грн. Плюс доведеться сплатити судовий збір у розмірі 536,8 грн.

Тож цей адмінштраф не слід списувати з рахунків. Хоча, власне, у згаданій вище консультації з 102.22 БЗ саме щодо випадку, що нас цікавить, про адмінштраф за ч. 1 ст. 163¹ КпАП податківці нічого не кажуть.

Штрафи від органів статистики

Взагалі, неподання/несвоєчасне подання органам статистики фінзвітності загрожує адмінштрафом на посадових осіб підприємства за ст. 186³ КпАП. Розмір штрафу — від 170 до 255 грн. При повторному порушенні протягом року — штраф у розмірі від 255 до 425 грн.

Але! Воєнний стан вніс свої корективи. Так, Законом № 2115* встановлено, що:

(1) подавати фінзвітність можна протягом 3 місяців після припинення чи скасування воєнного стану за весь період неподання фінзвітності;

(2) у період дії воєнного стану, а також протягом 3 місяців після його завершення не застосовується адміністративна та/або кримінальна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звітності.

* Закон України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни від 03.03.2022 № 2115-IX.

Причому

Аналогічна норма (про те, що фінзвітність можна подавати протягом 3 місяців після закінчення воєнного стану за весь період неподання) закріплена і в Порядку № 419*.

* Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 № 419.

Вона може настати, тільки якщо фінзвітність, граничні строки подання якої припали на час воєнного стану, не буде подана протягом 3 місяців після скасування воєнного стану.

Зверніть увагу: ця норма Закону № 2115 не стосується подання фінзвітності податківцям разом із декларацію з податку на прибуток, адже в цьому випадку фінзвітність є частиною самої декларації (податкової звітності). А на податкову звітність норми Закону № 2115 не поширюються.

Штрафи від Держфінконтролю

Для повноти картини зауважимо, що в КпАП є ще адмінштраф за неподання фінзвітності, передбачений у ст. 164². Розмір штрафу — від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн). А за повторне порушення протягом року — від 10 до 20 нмдг (від 170 до 370 грн). Але застосовувати його можуть лише органи Держфінконтролю. Податківці притягувати до адмінвідповідальності на підставі цієї статті не мають права. Штрафи, установлені ст. 164² КпАП, можуть застосовуватися тільки до посадових осіб суб’єктів господарювання, які фінансуються з бюджету (мають справу з бюджетними коштами).

(Не)подання МСФЗ-звітності за таксономією

Тут теж аналогічно будуть діяти норми Закону № 2115 та Порядку № 419, які дозволяють подавати фінзвітність протягом 3 місяців після припинення чи скасування воєнного стану за весь період неподання фінзвітності. А отже, поки не сплине цей строк, ніякої адміністративної відповідальності не буде.

Неоприлюднення фінзвітності

За порушення порядку оприлюднення фінзвітності або консолідованої фінзвітності разом з аудиторським звітом ст. 163¹⁶ КпАП передбачено солідний адмінштраф у розмірі від 17000 до 34000 грн.

Але! Закон № 2115 під час дії воєнного стану дозволяє оприлюднити фінзвітність не у загальновизначені строки, а протягом 3 місяців після припинення чи скасування воєнного стану. Одночасно ним установлено, що до спливу цього строку посадові особи підприємств звільняються від відповідальності за порушення строків оприлюднення фінзвітності разом з аудиторським звітом.