Розпочнемо з того, що згадаємо загальні правила оприлюднення фінансової звітності. А пізніше з’ясуємо, якими є особливості на воєнному стані.
Хто повинен оприлюднити фінансову звітність
Які підприємства повинні оприлюднювати свою річну фінзвітність, установлене ч. 3 ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV (далі — Закон про бухоблік). Влітку такі правила підкоригував Закон України від 19.07.2022 № 2435-IX (детальніше про нього див. «Первинка, оприлюднення, консолідована фінзвітність, таксономія — з 10.08.2022 по-новому» // «Податки & бухоблік», 2022, № 61).
Таблиця 1. Порядок оприлюднення фінзвітності
| Вид підприємства | Загальні строки оприлюднення | Порядок оприлюднення |
| Підприємства, які становлять суспільний інтерес (окрім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів) | Не пізніше ніж до 30 квітня року, наступного за звітним періодом | Річну фінзвітність і річну консолідовану фінзвітність на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі) разом з: — відповідними аудиторськими звітами; — звітом про управління; — консолідованим звітом про управління; — звітом про платежі на користь держави; — консолідованим звітом про платежі на користь держави |
| Публічні акціонерні товариства (ПАТ) | ||
| Суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку | ||
| Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях | ||
| Великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів | Не пізніше ніж до 1 червня року, наступного за звітним періодом | |
| Середні підприємства | ||
| Інші фінансові установи та недержавні пенсійні фонди, які належать до мікро- і малих підприємств | Не пізніше ніж до 1 червня року, наступного за звітним періодом | Річну фінзвітність і річну консолідовану фінзвітність на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі) разом з: — відповідними аудиторськими звітами; — звітом про управління; — консолідованим звітом про управління |
| Малі підприємства, які є суб’єктами господарювання державного сектора економіки | Не пізніше ніж до 1 червня року, наступного за звітним періодом | Річну фінзвітність на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі) разом з: — відповідним аудиторським звітом (якщо обов’язковий аудит фінзвітності проводився на вимогу законодавства) |
| Материнські підприємства великої групи, які не належать до категорії великих підприємств (окрім суб’єктів інвестиційної діяльності, які не складають консолідовану фінзвітність відповідно до МСФЗ) | Не пізніше ніж до 1 червня року, наступного за звітним періодом | Річну консолідовану фінзвітность, складену за МСФЗ, на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі) разом з: — аудиторським звітом; — консолідованим звітом про управління; — консолідованим звітом про платежі на користь держави |
| Материнські підприємства, які одночасно є дочірніми підприємствами і відповідно до вимог НП(С)БО або МСФЗ не подають консолідовану фінзвітність | Не пізніше ніж до 1 червня року, наступного за звітним періодом | Річну консолідовану фінзвітність свого материнського підприємства на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі) разом з : — аудиторським звітом і — консолідованим звітом про управління |
| Примітка. Оприлюднена річна фінзвітність і річна консолідована фінзвітність (у повному обсязі разом з аудиторськими звітами) повинні зберігатися на вебсайтах підприємств не менше 6 років, якщо більший строк не встановлений законом (ч. 7 ст. 14 Закону про бухоблік). | ||
Як бачимо, для підприємств, зобов’язаних оприлюднювати фінансову звітність, її аудит є обов’язковим.
Особливості для платників податку на прибуток, які оприлюднюють ФЗ
Платники податку на прибуток, які зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність (ФЗ) з аудиторським звітом, повинні подавати податківцям річну фінзвітність у два етапи (п. 46.2 ПКУ):
— спершу разом з річною декларацією з податку на прибуток (у 60-денний строк, п.п. 49.18.6 ПКУ) — тільки дві форми фінзвітності: Баланс (Звіт про фінансовий стан) і Звіт про фінансові результати (Звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід) (ще не перевірені аудитом), а
— після аудиту (не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, п. 46.2 ПКУ) — повний комплект річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом (БЗ 102.20.01).
Причому якщо аудитом виявлено помилки, які вплинули на показники поданої річної декларації з податку на прибуток, то аудитзобов’язаний платник повинен уточнити річну декларацію з податку на прибуток не пізніше 10 червня року, наступного за звітним (абзац третій п. 50.1 ПКУ). У такому разі з УД подають виправлену аудиторською перевіркою фінзвітність (по суті, вона стане додатком до УД).
Відповідальність
Зауважимо, що в загальному випадку за порушення правил оприлюднення фінансової звітності передбачена така відповідальність.
За неоприлюднення (несвоєчасне оприлюднення). За порушення порядку оприлюднення річної фінансової звітності (річної консолідованої фінансової звітності) разом з аудиторським звітом до посадових осіб підприємств може застосовуватися адміністративна відповідальність — адмінштраф за ст. 16316 КУпАП.
Таблиця 2. Адміністративна відповідальність
| № з/п | Вид правопорушення | Штрафні санкції |
| 1 | Порушення порядку оприлюднення фінзвітності або консолідованої фінзвітності разом з аудиторським звітом | адмінштраф у розмірі від 17000 до 34000 грн |
| 2 | Повторне вчинення такого порушення особою, яка протягом року піддавалася адмінстягненню за таке правопорушення | адмінштраф у розмірі від 34000 до 51000 грн |
Тобто адмінштраф можливий, якщо фінансову звітність:
— узагалі не оприлюднили;
— оприлюднили з порушенням строків;
— оприлюднили без аудиторського звіту;
— оприлюднили з аудиторським звітом, але не в повному обсязі.
При цьому для звичайних підприємств адмінштрафи за порушення порядку оприлюднення фінансової звітності накладає Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю (ст. 24422 КУпАП). Податківці тут не у справі.
За неподання (несвоєчасне подання) проаудитованої ФЗ податківцям. За неподання (несвоєчасне подання) проаудитованої річної ФЗ разом з аудиторським звітом податківцям застосовується відповідальність (абзац четвертий п. 46.2 ПКУ) — штраф за неподання / несвоєчасне подання (як за неподання декларації за п. 120.1 ПКУ) у розмірі 340 грн (при повторному порушенні — 1020 грн).
Проте у зв’язку з воєнним станом діють пом’якшувальні правила.
Звільнення від відповідальності на воєнному стані
У зв’язку з воєнним станом (ВС) підприємствам дозволено оприлюднювати річну фінансову звітність протягом 3 місяців після закінчення ВС у повному обсязі за весь період неоприлюднення (Закон України від 19.07.2022 № 2436-IX).
Тому в період дії ВС, а також протягом 3 місяців після закінчення ВС:
1) посадові особи таких підприємств звільняються від адмінштрафу за порушення строків оприлюднення фінзвітності разом з аудиторським звітом (п. 1 Закону України від 19.07.2022 № 2436-IX, детальніше див. «Не оприлюднили фінзвітність? Адмінштрафу не буде!» // «Податки & бухоблік», 2022, № 59);
2) аудитзобов’язані платники податку на прибуток звільняються від штрафів за неподання або несвоєчасне подання податківцям :
— повного комплекту річної фінзвітності з аудиторським звітом;
— уточнюючої декларації до річної декларації з податку на прибуток — якщо аудиторська перевірка виявить помилки у фінзвітності, що вплинули на показники поданої річної декларації з податку на прибуток (останній абзац п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, доданий Законом України від 13.12.2022 № 2836-IX, детальніше див. «Фінзвітність з аудитзвітом фіскалам — протягом 3 місяців після ВС» // «Податки & бухоблік», 2022, № 97).
Таким чином, і податківцям можна подати перевірену аудитом річну фінзвітність (без штрафів) протягом 3 місяців після закінчення ВС. Головне — після закінчення війни вкластися у відведений 3-місячний період.
Висновки
- Підприємства, зобов’язані оприлюднювати річну фінзвітність, визначені ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік.
- У зв’язку з воєнним станом дозволено (без штрафів) оприлюднювати річну фінзвітність / подати податківцям проаудитовану фінзвітність протягом 3 місяців після закінчення ВС.
