Теми статей
Обрати теми

Первинка, оприлюднення, консолідована фінзвітність, таксономія — з 10.08.2022 по-новому

Войтенко Тетяна, податковий експерт
Закон України від 19.07.2022 № 2435-IX (набрав чинності 10.08.2022) суттєво підкоригував Закон про бухоблік*. Що саме змінилося, розповідаємо.

* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV.

Термінологія: нові поняття

До ч. 1 ст. 1 Закону про бухоблік додали визначення двох нових термінів. Перший з них — «група», другий — «документооборот» (див. табл. 1).

Таблиця 1. Нові терміни, додані до Закону про бухоблік

Назва терміна

Розшифровка поняття

Група

Група юридичних осіб, що складається з підприємства, яке контролює інші підприємства (материнське підприємство), та всіх підприємств, які ним контролюються (дочірніх підприємств)

Документооборот

Рух первинних документів з моменту їх складання підприємством або одержання від інших підприємств до передавання на зберігання в архів після прийняття до обліку

Отже, під групою розуміють групу юридичних осіб, що складається з підприємства, яке контролює інші підприємства (материнське підприємство), та всіх підприємств, які ним контролюються (дочірніх підприємств).

Хоча, насправді, це поняття навряд чи можна назвати новим. Адже його значення вже давно розтлумачує п. 4 розд. І НП(С)БО 2 «Консолідована фінансова звітність». За його нормами група — це материнське (холдингове) підприємство та його дочірні підприємства. Втім у Законі про бухоблік термін «група» більш розширений.

Документооборот визначено у ч. 1 ст. 1 Закону про бухоблік як рух первинних документів з моменту їх складання підприємством або одержання від інших підприємств до передавання на зберігання в архів після прийняття до обліку.

Втім поряд з терміном «документооборот», правила якого за вимогами ч. 5 ст. 8 Закону про бухоблік підприємство затверджує самостійно, у тексті Закону про бухоблік вживається слово «документообіг». Вважаємо, це одне й те саме поняття. Хоча законодавці могли б привести все до одного знаменника.

До речі, такий різнобій спостерігається і в Положенні № 88. Нагадаємо, що порядок організації документообороту наведено у гл. 5 Положення № 88.

* Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 № 88.

Класифікація підприємств: уточнили критерії

Для цілей складання фінансової звітності вкрай важливо, до якої категорії (великих, середніх, малих або мікро-) належить підприємство. Критерії, за якими саме розмежовують масштабність підприємств, встановлює ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік (див. статтю «1. Річна фінзвітність: приціл на базові знання» // «Податки & бухоблік», 2021, № 102).

Так от, ці критерії оцінки «євро» і «осіб» щодо мікро-, малих та середніх підприємств за рік, що передує звітному, доповнили словом «включно».

Наприклад, мікропідприємствами віднині є підприємства, показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

— балансова вартість активів — до 350 тис. євро включно;

— чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 700 тис. євро включно;

— середня кількість працівників — до 10 осіб включно.

Оновлена класифікація підприємств тепер виглядає так (див. табл. 2).

Таблиця 2. Класифікація підприємств відповідно до Закону про бухоблік

Категорія підприємства

Критерії оцінки за рік, що передує звітному*

Балансова вартість активів, євро**

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), євро**

Середня кількість працівників***, осіб

Мікро-

До 350 тис. включно

До 700 тис. включно

До 10

включно

Малі

До 4 млн

включно

До 8 млн

включно

До 50

включно

Середні

До 20 млн

включно

До 40 млн

включно

До 250

включно

Великі

Понад 20 млн

Понад 40 млн

Понад 250

* Новостворені підприємства для визначення своєї групи застосовують показники на дату складання першої річної фінзвітності.

** За середньорічним курсом НБУ.

*** Для її розрахунку використовують Інструкцію № 286 (див. статтю «Розрахунок чисельності працівників підприємства» // «Податки & бухоблік», 2020, № 77).

Як і раніше, для визначення відповідності критеріям, встановленим у євро, застосовуємо офіційний курс гривні до іноземних валют (середній за період). Але наразі уточнено, що беремо розрахований на підставі офіційних валютних курсів (а не просто — курсів) НБУ, що встановлювалися для євро протягом відповідного року.

Групи материнських підприємств: нова класифікація

Підприємства, які контролюють інші підприємства (материнські підприємства), крім фінансових звітів про власні господарські операції, складають та подають консолідовану фінзвітність групи відповідно до НП(С)БО або МСФЗ (ч. 1 ст. 12 Закону про бухоблік). Для цих цілей групи поділяються на малі, середні або великі (див. табл. 3).

Таблиця 3. Класифікація груп материнського підприємства та його дочірніх підприємств

Категорія груп

Критерії оцінки на дату складання річної консолідованої фінзвітності

Балансова вартість активів, євро*

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), євро*

Середня кількість працівників**, осіб

Малі

До 4 млн

включно

До 8 млн

включно

До 50

включно

Середні

До 20 млн

включно

До 40 млн

включно

До 250

включно

Великі

Понад 20 млн

Понад 40 млн

Понад 250

* За середньорічним курсом НБУ.

** Для її розрахунку використовують Інструкцію № 286 (див. статтю «Розрахунок чисельності працівників підприємства» // «Податки & бухоблік», 2020, № 77).

Для віднесення материнського підприємства та його дочірніх підприємств до певної групи показники річної консолідованої фінзвітності на дату її складання повинні відповідати одночасно щонайменше двом із трьох критеріїв.

Для визначення відповідності критеріям, встановленим у євро, застосовують офіційний курс гривні до іноземних валют (середній за період), розрахований на підставі офіційних валютних курсів НБУ, що встановлювалися для євро протягом відповідного року.

Також ч. 1 ст. 12 Закону про бухоблік чітко визначено, як бути у тому випадку, якщо на дату складання річної консолідованої фінзвітності показники річної консолідованої фінзвітності групи протягом двох років поспіль (за звітний рік та рік, що передує звітному) не відповідають критеріям групи, до якої вона була віднесена. Тоді така група відноситься до відповідної групи, критеріям якої відповідають показники річної консолідованої фінзвітності за результатами звітного періоду.

Первинні документи: підкоригували обов’язковий реквізит

Оновлена редакція абзацу першого ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік, як і раніше, дозволяє складати первинні документи у паперовій або в електронній формі. Проте сьогодні категорично вимагає, аби первинка мала обов’язкові реквізити, перелічені в ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік. Позаяк слова «якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України» наразі виключені.

Щодо обов’язкових реквізитів первинки, то відтепер поряд з посадами осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, ми маємо вказувати і прізвища таких осіб. Виняток — первинні документи, вимоги до яких встановлюються НБУ.

Також залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можна включати додаткові реквізити — печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо. Нагадаємо, що й до цього наводити додаткові реквізити дозволяв п. 2.4 Положення № 88.

Для наочності перелік обов’язкових і додаткових реквізитів первинки наведемо у табл. 4.

Таблиця 4. Реквізити первинного документа після змін

Реквізити первинки

обов’язкові

додаткові

— назва документа (форми);

— дата складання;

— назва підприємства, від імені якого складено документ;

— зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції;

— посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються НБУ) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

— особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції

— печатка;

— номер документа;

— підстава для здійснення операції тощо

Зауважте! Доповнена новим абзацом дев’ятим ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік окремо підкреслює, що первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухобліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Оприлюднення річної фінзвітності: уточнення і доповнення

Фінзвітність — не секрет. У ч. 2 ст. 14 Закону про бухоблік виключили друге речення, за яким на фінансову звітність не поширювалася заборона щодо поширення статистичної інформації.

Замість цього записали, що підприємство зобов’язане забезпечувати доступність фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності для ознайомлення юридичних та фізичних осіб за своїм місцезнаходженням.

Нові зобов’язані оприлюднювати фінзвітність. Строки оприлюднення залишилися тими ж самими. Проте до лав зобов’язаних оприлюднювати фінзвітність включили (1) материнські підприємства великої групи, які не належать до категорії великих підприємств (крім суб’єктів інвестиційної діяльності, які не складають консолідовану фінзвітність відповідно до МСФЗ) та (2) материнські підприємства, які одночасно є дочірніми підприємствами та відповідно до вимог НП(С)БО або МСФЗ не подають консолідовану фінзвітність.

Увага! Звіт про управління: кому треба оприлюднювати. Ще один нюанс оприлюднення, який зачіпає всіх аудитзобов’язаних. Стосується він звіту про управління. Раніше цей звіт не потрібен був ні податківцям, ні органам статистики (див. статтю «Подаємо Звіт про управління» // «Податки & бухоблік», 2021, № 21). Та й вимогу його оприлюднювати висував не сам Закон про бухоблік, а п. 2 Порядку № 419*.

* Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабміну від 28.02.2000 № 419.

Сьогодня звіт про управління та консолідований звіт про управління є складовою пакета, який поряд з аудиторським звітом треба оприлюднювати разом із річною фінзвітністю та річною консолідованою фінзвітністю на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі).

А от малі та середні групи (крім груп, у складі яких є підприємства, що становлять суспільний інтерес) звільняються від обов’язкового складання та подання консолідованої фінзвітності та консолідованого звіту про управління (ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік). Раніше материнські підприємства лише малої групи могли не подавати консолідовану фінзвітність.

Строки зберігання на вебсайтах. Ще одна новація — оприлюднена річна фінзвітність та річна консолідована фінзвітність (у повному обсязі разом з аудиторськими звітами) повинні зберігатися на вебсайтах підприємств не менше 6 років, якщо більший строк не встановлено законом (ч. 7 ст. 14 Закону про бухоблік).

А зараз корисну інформацію про строки та порядок оприлюднення річної фінзвітності зберемо в табл. 5.

Таблиця 5. Строки та порядок оприлюднення фінзвітності

Вид підприємства

Строки оприлюднення

Порядок оприлюднення

Підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів)

Не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом

Річну фінзвітність та річну консолідовану фінзвітність на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі) разом з:

— відповідними аудиторськими звітами;

— звітом про управління;

— консолідованим звітом про управління;

— звітом про платежі на користь держави;

— консолідованим звітом про платежі на користь держави

Публічні акціонерні товариства

Суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку

Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях

Великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів

Не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом

Середні підприємства

Інші фінансові установи та недержавні пенсійні фонди, що належать до мікро- та малих підприємств

Не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом

Річну фінзвітність та річну консолідовану фінзвітність на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі)

разом з:

— відповідними аудиторськими звітами;

— звітом про управління;

— консолідованим звітом про управління

Малі підприємства, що є суб’єктами господарювання державного сектору економіки

Не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом

Річну фінзвітність на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі) разом з:

— відповідним аудиторським звітом (якщо обов’язковий аудит фінзвітності проводився на вимогу законодавства)

Материнські підприємства великої групи, які не належать до категорії великих підприємств (крім суб’єктів інвестиційної діяльності, які не складають консолідовану фінзвітність відповідно до МСФЗ)

Не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом

Річну консолідовану фінзвітність, складену за МСФЗ, на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі) разом з:

— аудиторським звітом;

— консолідованим звітом про управління;

— консолідованим звітом про платежі на користь держави

Материнські підприємства, які одночасно є дочірніми підприємствами та відповідно до вимог НП(С)БО або МСФЗ не подають консолідовану фінзвітність

Не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом

Річну консолідовану фінзвітність свого материнського підприємства на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі) разом з:

— аудиторським звітом та

— консолідованим звітом про управління

Застосування МСФЗ та таксономія фінзвітності

Технічної правки зазнала ч. 1 ст. 121 Закону про бухоблік. Там тепер зазначено, що для складання фінзвітності застосовуються МСФЗ, які оприлюднені державною мовою на офіційному вебсайті Мінфіну. Раніше було написано: викладені державною мовою та офіційно оприлюднені на вебсторінці бухрегулятора.

До переліку підприємств, які зобов’язані складати фінзвітність та консолідовану фінзвітність за МСФЗ, включили материнські підприємства:

1) груп, у складі яких є підприємства, що становлять суспільний інтерес, та

2) великої групи, які не належать до категорії великих підприємств.

Тож відтепер до МСФЗ-зобов’язаних належать (ч. 2 ст. 121 Закону про бухоблік):

— підприємства, що становлять суспільний інтерес;

— публічні акціонерні товариства;

— суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях;

материнські підприємства груп, у складі яких є підприємства, що становлять суспільний інтерес;

материнські підприємства великої групи, які не належать до категорії великих підприємств;

— підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабміном (такі види госпдіяльності визначені п. 2 Порядку № 419).

Щодо подання фінансової звітності, складеної на основі таксономії за МСФЗ в єдиному електронному форматі (XBRL), то у ст. 1 Закону про бухоблік тепер чітко зазначено, таксономія фінзвітності за МСФЗ видається Радою міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Раніше було написано, що таксономія фінзвітності затверджується Мінфіном. Хоча насправді Мінфін затверджував її переклад (див. наказ Мінфіну від 12.11.2021 № 595 «Про затвердження Таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності 2021»).

Складають фінзвітність та консолідовану фінзвітність за МСФЗ на підставі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами, яка оприлюднена державною мовою на офіційному вебсайті Мінфіну. Електронний формат Таксономії UA XBRL МСФЗ 2020 року (v.1.2) оприлюднений на офіційних сайтах НКЦПФР, НБУ та на офіційному сайті Системи фінансової звітності.

Поставив крапку Закон № 2435 і в питанні необхідності подавати фінзвітність на основі МСФЗ-таксономії МСФЗшниками-добровольцями. У ч. 5 ст. 121 Закону про бухоблік тепер зафіксовано, що на основі таксономії фінзвітності за МСФЗ в єдиному електронному форматі складають і подають фінзвітність та консолідовану фінзвітність всі підприємства, які для складання фінзвітності застосовують МСФЗ. Тобто не має значення, ким є підприємство, — МСФЗ-зобов’язаним чи МСФЗ-добровольцем. Аналогічну норму містить тепер і п. 11 розд. V Закону про бухоблік.

Інші зміни Закону про бухоблік

Спрощений бухоблік і безподвійний запис. Прибрали норму ч. 3 ст. 2 Закону про бухоблік. Звучала вона так: суб’єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат (тобто єдиноподатники групи 3 за ставкою 3 % і 5 %), ведуть бухоблік і подають фінзвітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності.

Пов’язано це з тим, що Закон про бухоблік не виділяє єдиноподатників в окрему категорію підприємств. Тож такі підприємства у загальному випадку належать до мікрогрупи. В окремих випадках — навіть до категорії малих підприємств.

Відповідно переписали ч. 3 ст. 3 Закону про бухоблік і дозволили узагальнювати інформацію в регістрах бухгалтерського обліку без застосування подвійного запису не тільки єдиноподатникам групи 3 за ставкою 5 %, а всім мікропідприємствам (крім підприємств, що становлять суспільний інтерес), які не зареєстровані ПДВ-платниками. Тож Мінфіну під цю норму доведеться підправити п. 8 розд. I НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність».

Нагадаємо: систему регістрів, порядок і спосіб реєстрації та узагальнення інформації в них без застосування подвійного запису визначають Методрекомендації із застосування регістрів бухобліку малими підприємствами, затверджені наказом Мінфіну від 15.06.2011 № 720.

Вимоги до фінзвітності: увага видобувачів! За оновленою редакцією ч. 2 ст. 11 Закону про бухоблік порядок та строки подання фінзвітності, консолідованої фінзвітності, звіту про управління та звіту про платежі на користь держави до органів державної влади визначає Кабмін, для банків — НБУ. Раніше щодо звіту про платежі на користь держави до органів державної влади було виключення для суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях.

Втім порядок та строки подання звіту про платежі на користь держави суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, встановлюються відповідно до Закону України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» від 18.09.2018 № 2545-VIII (ср. ).

Склад та форми звіту про платежі на користь держави підприємств для суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, поряд зі складом та формами фінансової звітності, консолідованої фінзвітності, звіту про управління (крім банків), фінансової звітності про виконання бюджетів, встановлюватиме Мінфін за погодженням із Держстатом (ч. 4 ст. 11 Закону про бухоблік). Наразі форми звіту про платежі на користь держави та консолідованого звіту про платежі на користь держави затверджено постановою Кабміну від 23.09.2020 № 858.

І наостанок. Зміни до Закону про бухоблік можуть вноситися виключно законами України про внесення змін до цього Закону. Це відтепер визначає нова ч. 7 ст. 6 Закону про бухоблік.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі