Теми статей
Обрати теми

Неприбуткові організації та ПДВ

Солошенко Людмила, податковий експерт
Неприбуткові організації на загальних підставах можуть виявитися платниками податку на додану вартість. Про те, коли це можливо і які ПДВ-особливості встановлені у зв’язку з воєнним станом, зараз поговоримо.

Передусім слід врахувати: об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів та послуг на митній території України (п. 185.1 ПКУ). Тому

неприбуткові організації можуть стати платниками ПДВ у разі, якщо вони здійснюють операції з постачання товарів або послуг

Реєстрація платником ПДВ

Правила входження до лав платників ПДВ для неприбуткових організацій нічим не відрізняються від правил, установлених для інших суб’єктів господарювання. Тому неприбуткові організації можуть реєструватися платниками ПДВ як в обов’язковому, так і в добровільному порядку — якщо потрібен статус ПДВ-платника (лист ДПСУ від 18.08.2021 № 3079/ІПК/99-00-21-02-02-06). Нагадаємо, що це за правила.

Таблиця 1. НПО і ПДВ-реєстрація

ПДВ-реєстрація

Пункт

ПКУ

Умови ПДВ-реєстрації

Строк подання заяви на ПДВ-реєстрацію

Обов’язкова

реєстрація

платником ПДВ

п. 181.1

якщо загальний обсяг оподатковуваних* операцій з постачання за останні 12 календарних місяців сукупно перевищив 1 млн гривень

не пізніше 10-го числа місяця, що настає за місяцем, у якому перевищено 1 млн грн (п. 183.2 ПКУ)

Добровільна

реєстрація

платником ПДВ

п. 182.1

якщо обсяг оподатковуваних операцій з постачання за останні 12 місяців не досяг 1-мільйонного порога, проте НПО хоче зареєструватися платником ПДВ за бажанням

не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого особа вважатиметься платником ПДВ (п. 183.3 ПКУ)

* Важливо! При підрахунку 1 млн грн враховують операції постачання, які є оподатковуваними. Причому, на думку податківців, до оподатковуваних операцій у цілях ПДВ-реєстрації належать операції:

оподатковувані ПДВ (за ставками 20, 0, 7, 14 %) і

— звільнені від оподаткування ПДВ (пільгові).

Таким чином, при підрахунку 1-мільйонного порога податківці вимагають враховувати не лише оподатковувані операції, але й операції, звільнені від ПДВ. Тому зареєструватися платником ПДВ доведеться, навіть якщо здійснюються тільки пільгові постачання і їх обсяг за останні 12 місяців перевищить «мільйон» (лист ДПСУ від 02.12.2020 № 4950/ІПК/99-00-05-06-02-06, лист ГУ ДПС у Львівській обл. від 04.10.2021 № 3669/ІПК/13-01-18-04-09). А ось операції, що не є об’єктом оподаткування за ст. 196 ПКУ, у підрахунку реєстраційних обсягів не враховуються (БЗ 101.02; лист ДПСУ від 04.05.2022 № 465/ІПК/99-00-21-03-02-06)

Якщо обсяги оподатковуваних операцій у НПО невеликі і не перевищують «мільйон», то НПО може платником ПДВ не реєструватися (хіба що може зробити це за бажанням).

А ось на НПО, які зареєструвалася платником ПДВ, поширюються всі обов’язки звичайного ПДВ-платника — щодо:

— нарахування податкових зобов’язань з ПДВ (з урахуванням загального правила першої події, п. 187.1 ПКУ);

— виписування та реєстрації податкових накладних (у тому числі реєстрації пільгових податкових накладних — якщо НПО здійснює пільгові, звільнені від ПДВ, постачання);

— подання податкової звітності (декларацій) з ПДВ,

— а також права стосовно відображення податкового кредиту й отримання бюджетного відшкодування з ПДВ (якщо умови для відшкодування дотримуються).

Утім, окремо слід зупинитися на строку подання заяви на обов’язкову реєстрацію платником ПДВ.

Подання ПДВ-заяви. Після Закону України від 03.11.2022 № 2719-IX (що підкоригував п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ і скасував воєнне призупинення строків, у тому числі для документів (повідомлень)), напрошувався висновок, що і для подання заяв відновлено перебіг строків (тобто строки побігли). А отже, з поданням ПДВ-заяви на обов’язкову ПДВ-реєстрацію краще не затягувати (і більше не розраховувати на воєнне продовження), а дотримуватися відведеного для її подання 10-денного строку.

Проте схоже, що податківці відновлення перебігу строків на заяви/повідомлення не поширюють (див., наприклад, консультацію БЗ 116.12 і наш коментар до неї «Чи діє ще воєнне продовження строків для ф. № 20-ОПП та ф. № 1-ОПП: роз’яснення податківців» // «Податки & бухоблік», 2022, № 99). Тому з роз’яснень контролерів випливає, що і після Закону № 2719 для заяв (у тому числі й заяви на реєстрацію платником ПДВ) продовжує діяти воєнне призупинення строків і такі строки продовжуються у зв’язку з воєнним станом (ВС). А при такому підході доки наслідки нереєстрації платником ПДВ з п. 183.10 ПКУ не загрожують.

Операції НПО і ПДВ

У процесі діяльності неприбуткові організації можуть здійснювати різні операції й отримувати різні доходи. Розглянемо детальніше, які з операцій можуть призвести до необхідності реєстрації платником ПДВ.

Таблиця 2. З яких операцій НПО може виникнути ПДВ

Операції НПО

Пояснення

Основні доходи:

— членські внески;

— благодійні внески;

— добровільні пожертвування;

— цільова й нецільова фінансова допомога;

— інші надходження

Такі надходження не є постачанням товарів/послуг. Тому вони не враховуються в підрахунку 1 млн грн і ніяк не впливають на обов’язок НПО зареєструватися платником ПДВ. А якщо НПО вже зареєстрована платником ПДВ, то такі надходження ПДВ не оподатковуються (оскільки не є об’єктом оподаткування — постачанням, лист ДПСУ від 20.12.2021 № 4759/ІПК/99-00-21-03-02-06)

Доходи від господарської діяльності:

— доходи від оренди;

— доходи від продажу майна;

— доходи від консультаційних і освітніх послуг та ін.

Такі операції є постачанням товарів/послуг. Тому вони враховуються в підрахунку 1 млн грн

(а в НПО вже зареєстрованої платником ПДВ — оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку).

До необхідності ПДВ-реєстрації, наприклад, може призвести продаж об’єктів основних засобів. Щоправда, врахуйте: важливі саме фактично здійснені постачання. А ось один лише намір здійснити постачання (наприклад, підписання «дорогого» договору на продаж об’єкта основних засобів, постачання за яким тільки намічається і лише після якого буде перевищено «мільйон») — ще не привід заздалегідь в обов’язковому порядку реєструватися платником ПДВ. А зареєструватися платником ПДВ треба буде тільки після фактичного здійснення такого постачання і перевищення 1-мільйонного порога (хоча до перевищення «мільйона» зареєструватися платником ПДВ можна добровільно за бажанням, п. 182.1 ПКУ)

Пасивні доходи:

— відсотки на кошти на рахунках;

— дивіденди;

— роялті

Такі доходи не є об’єктом оподаткування ПДВ

(пп. 196.1.5, 196.1.6 ПКУ). Тому не враховуються в підрахунку 1 млн грн (а в НПО, вже зареєстрованої платником ПДВ, вони не оподатковуються ПДВ)

Інші доходи:

— санкції (штрафи) на користь

НПО за порушення договору;

— курсові різниці

Такі надходження не є постачанням товарів/послуг. Тому не враховуються в підрахунку 1 млн грн (а в НПО, вже зареєстрованої платником ПДВ, такі надходження ПДВ не оподатковуються)

Безоплатні постачання

Такі операції — часто основні в неприбутківців. У зв’язку із цим врахуйте: безоплатні передачі товарів/послуг є постачанням (потрапляють під визначення постачання з п.п. 14.1.191, п.п. «в» п.п. 14.1.185 ПКУ, листи ДПСУ від 02.12.2022 № 2119/ІПК/99-00-21-02-02-06, від 12.07.2021 № 2723/ІПК/99-00-21-03-02-06). Тому в загальному випадку в НПО безоплатні постачання товарів/послуг (у тому числі звільнених від ПДВ) враховуються в підрахунку 1 млн грн для цілей ПДВ-реєстрації (БЗ 101.02; лист ДПСУ від 25.03.2020 № 1236/6/99-00-07-03-02-06/ІПК), а в НПО, вже зареєстрованих платниками ПДВ, за правилами ПДВ-обліку підлягають оподаткуванню ПДВ.

Важливо! Для деяких безоплатних передач ПКУ встановлені «воєнно-карантинні» винятки з правил і передбачено, що не враховуються при підрахунку 1 млн грн для цілей ПДВ-реєстрації:

(1) у громадських об’єднань та благодійних організацій:

— операції з надання під час воєнного стану благодійної допомоги (п.п. 197.1.15 ПКУ) такими НПО (п.п. 69.12 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ);

— операції з надання до кінця карантину благодійної допомоги (п.п. 197.1.15 ПКУ) та/або здійснення пільгових постачань антикоронавірусних товарів (у тому числі генераторів та інших електротоварів за Переліком, затвердженим постановою КМУ від 20.03.2020 № 224) такими НПО (п. 72 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ);

(2) у будь-яких НПО — безоплатна передача під час воєнного стану будь-яких товарів/надання будь-яких послуг на потреби ЗСУ, правоохоронних органів та інших силових структур, включаючи підрозділи тероборони, а також закладам охорони здоров’я державної та комунальної форм власності та структурним підрозділам з питань охорони здоров’я — оскільки такі операції не є постачанням (п. 321 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Тому здійснення таких операцій ПДВ-реєстрації не вимагає (БЗ 101.02). А також їх здійснення під час воєнного стану для НПО не вважається порушенням НПО-умов (п. 63 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ)

Імпорт товарів

Операції з імпорту (ввезення товарів на митну територію України) не враховуються в підрахунку 1 млн грн, оскільки хоча й потрапляють в оподатковувані (п.п. «в» п. 185.1 ПКУ), проте є не постачанням, а придбанням. Важливо! На період дії воєнного стану звільняється від імпортного ПДВ ввезення товарів громадськими об’єднаннями та/або благодійними організаціями для подальшої їх безоплатної передачі ЗСУ або іншим силовим структурам (п.п. 69.51 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ)

Послуги, отримані від нерезидентів

Хоча послуги від нерезидентів (з місцем постачання в Україні) потрапляють в оподатковувані, вони, проте, не враховуються в підрахунку 1 млн грн, оскільки належать не до операцій з постачання послуг, а до операцій з їх придбання.

Утім, врахуйте: з послуг, отриманих від нерезидентів (з місцем постачання в Україні) НПО повинна нарахувати ПДВ за правилами ст. 208 ПКУ, тобто:

1) якщо НПО зареєстрована платником ПДВ, то:

— зареєструвати з послуг нерезидента податкову накладну — ПН (з типом причини «14», детальніше про неї див. «ПН на послуги від нерезидента» // «Податки & бухоблік», 2022, № 48) і

— відобразити такі операції в декларації з ПДВ: податкові зобов’язання — ПЗ (у ряд. 6) і податковий кредит — ПК (у ряд. 13, за умови, що податкова накладна зареєстрована), а

2) якщо НПО не зареєстрована платником ПДВ, то:

— подати Розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ з послуг нерезидента (за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21, у редакції наказу Мінфіну від 01.03.2021 № 131) протягом 20 календарних днів, що настають за місяцем отримання послуг від нерезидента, і

— сплатити задекларовану суму ПДВ з послуг нерезидента протягом 10 календарних днів, наступних за граничним строком подання Розрахунку (БЗ 101.20)

Висновки

  • Неприбуткові організації підлягають реєстрації платниками ПДВ на загальних підставах (в обов’язковому порядку — при перевищенні 1-мільйонного порога). Проте з роз’яснень податківців можна дійти висновку, що перебіг строку на подання заяви на ПДВ-реєстрацію на воєнному стані продовжено.
  • Для громадських об’єднань та благодійних організацій на час воєнного стану передбачено винятки з правил: надання ними благодійній допомозі або постачання «антикоронавірусних» товарів не виманатиме реєстрації платником ПДВ. Також від ПДВ звільняється ввезення товарів такими НПО для подальшої їх безвідплатної передачі ЗСУ або іншим силовим структурам.
  • Безоплатна передача будь-якими НПО під час воєнного стану товарів/послуг на потреби ЗСУ та інших силових структур, а також закладам охорони здоров’я не вважається постачанням (у підрахунку 1 млн грн не враховується).
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі