Загальні правила. ПКУ дозволяє не подавати податкову звітність, якщо у звітному періоді відсутні одночасно: (1) об’єкт оподаткування та (2) жодні показники, які потрібно задекларувати (п. 49.2 ПКУ).
Це правило поширюється на всіх платників (як юросіб, так і фізосіб), у тому числі тих, які обрали спецЄП. Винятки встановлені лише для платників (п. 49.21 ПКУ), які:
— реалізують пальне або спирт етиловий;
— мають діючі (у т. ч. призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.
Такі платники повинні подавати податкові декларації незалежно від того, провадили вони господарську діяльність у звітному періоді чи ні. Причому мова йде про декларації зі всіх податків, платником яких є суб’єкт господарювання (більше деталей щодо цього знайдете у статті «Чи подавати пусту звітність ФОП за 2022 рік» // «Податки & бухоблік», 2022, № 97).
Порожня декларація зі спецЄП. Враховуючи, що декларація платника спецЄП подається щомісяця, без наростаючого підсумку, тобто в ній відображається об’єкт оподаткування лише поточного звітного місяці, то
якщо ФОП на спецЄП не мав доходу у якомусь місяці, він може не подавати декларацію за цей місяць. За деякими винятками, про які далі
Є нюанси щодо подання декларації за грудень. До декларації спецЄП за грудень передбачено подання:
— додатка 1 — його заповнюють ті ФОП — платники спецЄП, які володіють або користуються (орендують) сільгоспугіддями;
— додатка 2 — у якому показують ЄСВ-нарахування за весь період року роботи на спрощенці у звітному році.
Тому якщо за грудень ФОП не отримав доходу, але зобов’язаний подати хоча б один додаток разом із декларацією зі спецЄП, то уникнути подання навіть пустої декларації зі спецЄП за грудень йому не вдасться.
Той же додаток 2 щодо ЄСВ слід подавати також у випадку реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП. А також у разі переходу ФОП зі спецЄП на загальну систему оподаткування. Тож якщо ФОП не був пільговиком щодо ЄСВ, то доведеться подати декларацію попри відсутність доходів і в цих випадках.
Втім, ми б узагалі радили подавати й декларації «з нулями», щоб, по-перше, не викликати підозри у податківців, а по-друге, щоб по цьому місяцю після закінчення війни і карантину все-таки включився відлік строку давності. Нагадаємо, що за загальним правилом (ст. 102 ПКУ) періодом перевірки може виступати проміжок у 1095 днів. Але якщо для обчислення того чи іншого податку, збору передбачено подання декларації (звіту), а вона не подана платником, то строки давності в 1095 днів, прописані у п. 102.1 ПКУ, щодо неї спливати не починають. Відповідно у податківців є всі підстави перевіряти весь беззвітний період, навіть після спливу 1095 днів.
