Регулюванню дистанційної роботи присвячено ст. 602 КЗпП. Давайте розглянемо її положення.
Під дистанційною роботою розуміють форму організації праці, при якій робота виконується в будь-якому місці за вибором працівника поза робочими приміщеннями або територією роботодавця та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
Зазвичай дистанційна робота — це інтелектуальна праця, не пов’язана з фізичною, ручною роботою. Наприклад, працювати дистанційно можуть ІТ-спеціалісти, економісти, бухгалтери, оператори кол-центрів, фахівці з маркетингу, дизайну тощо.
Перелік осіб, які можуть працювати дистанційно, трудове законодавство не визначає
Лише встановлює, що, зважаючи на характер виконуваної роботи та наявність відповідних засобів і ресурсів у роботодавця, працювати дистанційно можуть (ч. 12 ст. 602 КЗпП):
— вагітні жінки;