Вахтовий метод робіт

Чим треба керуватися?

У КЗпП ви не знайдете жодної згадки про вахтовий метод організації робіт. Проте це не означає, що такого варіанта організації робіт не існує. Просто при врегулюванні питань організації робіт вахтовим методом звичайним підприємствам слід використовувати старенькі Основні положення про вахтовий метод організації робіт, затверджені постановою Держкомпраці СРСР, Секретаріату ВЦРПС та Міністерства охорони здоров’я СРСР від 31.12.87 № 794/33-82 (далі — Положення про вахтовий метод) в частині, що не суперечить загальним нормам КЗпП. Зауважимо, що можливість застосування цього Положення на території України врегульована постановою ВРУ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу PCP» від 12.09.91 № 1545-ХІІ.

Крім того, окремі положення застосування вахтового методу робіт можуть бути встановлені галузевими угодами.

На підприємстві умови організації робіт за вахтовим методом визначають у колективному договорі чи іншому локальному акті за погодженням із профспілкою, наприклад, у власному Положенні про вахтовий метод організації робіт.

Коли застосовують?

Вахтовий метод — це особлива форма організації робіт, за якої трудові ресурси використовують поза місцем їх постійного проживання за умови, коли не може бути забезпечене щоденне повернення працівників до місця постійного проживання (п. 1.1 Положення про вахтовий метод). Його застосовують, якщо виробничі об’єкти (дільниці) значно віддалені від місця розташування підприємства та у разі, коли виконання робіт іншими методами недоцільне.

Застосовують вахтовий метод робіт доволі часто у галузях будівництва, транспортних перевезень, на підприємствах нафтової, газової промисловості, сільського господарства тощо. Наприклад, у сільському господарстві вахтовий метод робіт застосовують щодо бджолярів, які вивозять пасіку у віддалені місця, або механізаторів під час збирання врожаю.

Зауважимо, що в додатку 2 до Положення про вахтовий метод робіт наведений перелік підприємств та об’єктів, на яких може застосовуватися вахтовий метод. Проте, на наш погляд, наразі цей перелік треба використовувати як орієнтовний, оскільки він не відповідає сучасним реаліям.

Рішення про введення вахтового методу приймає керівник підприємства за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації на підставі техніко-економічних розрахунків з урахуванням ефективності його застосування порівняно з іншими методами ведення робіт.

Персонал та місце роботи

При вахтовому методі роботу здійснює змінний (вахтовий) персонал. Його поселяють у спеціально створюваних вахтових селищах, польових містечках, а також в інших спеціально обладнаних під житло приміщеннях. Хоча на практиці можливий варіант, за якого підприємство орендуватиме житло для вахтовиків.

Місце роботи при вахтовому методі — це об’єкти (дільниці), на яких змінний (вахтовий) персонал здійснює свою безпосередню трудову діяльність.

Часом вахти вважають періоди виконання робіт і міжзмінного відпочинку на об’єкті (дільниці). Тривалість вахти не повинна перевищувати місяця. У виняткових випадках на окремих об’єктах (дільницях) робіт вона може бути збільшена до 2 місяців.

Переміщення працівників, що перебувають на вахті, у зв’язку зі зміною місця дислокації об’єктів (дільниць) не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника.

Про те, що робота здійснюється вахтовим методом, працівника інформують при прийнятті на роботу. Якщо він згоден з таким режимом роботи, то інформацію про це працівник фіксує у заяві, а роботодавець в наказі про прийняття на роботу та у трудовому договорі, якщо його укладено в письмовій формі.

Але ж не завжди питання про вахтовий метод робіт виникає безпосередньо при працевлаштуванні працівника. Можлива ситуація, коли необхідність запровадити вахтовий метод робіт з’являється в період перебування працівника в трудових відносинах. У такому разі роботодавець зобов’язаний повідомити працівника про запровадження вахтового методу робіт не пізніше ніж за 2 місяці до такого переходу (ч. 3 ст. 32 КЗпП). Адже в такому випадку зміна форми організації праці безперечно потягне за собою зміну істотних умов праці, зокрема, режиму роботи.

Разом з тим під час дії воєнного стану ч. 3 ст. 32 КЗпП не працює (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ). Тобто до скасування/закінчення воєнного стану повідомляти працівників про зміну істотних умов праці слід не пізніше як до запровадження таких умов.

У разі якщо працівник не погоджується продовжувати роботу за новими умовами, можна припинити з ним трудовий договір на підставі п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП. При цьому працівнику потрібно буде виплатити вихідну допомогу у розмірі не менше середньомісячного заробітку (ст. 44 КЗпП).

Важливо! До вахтових робіт не можуть залучатися: неповнолітні, вагітні жінки, жінки, які мають дітей віком до 3 років; особи, що мають медичні протипоказання до виконання робіт вахтовим методом.

Організація роботи та облік робочого часу

При вахтовому методі організації робіт застосовують, як правило, підсумований облік робочого часу з обліковим періодом місяць, квартал або інший період, але не більше ніж рік (див. ст. 61 КЗпП).

Обліковий період — це відрізок (період) часу, за який працівник повинен відпрацювати нормальну кількість робочих годин. У працівників з вахтовим методом організації роботи обліковий період охоплює:

1) робочий час;

2) час у дорозі від місцезнаходження підприємства або від пункту збору до місця роботи і назад. Зауважимо, що такий час в норму робочого часу не включають;

3) час відпочинку, що припадає на цей обліковий період.

Це прямо зазначено в п. 4.1 Положення про вахтовий метод робіт.

При вахтовому методі робота працівників регулюється графіками роботи на вахті, які затверджує роботодавець за погодженням з профспілкою і доводить до відома працівників не пізніше ніж за місяць до введення їх у дію.

У графіках передбачають час початку та закінчення щоденної роботи, час перерви для відпочинку та харчування та дні, необхідні для доставки працівників на вахту і назад.

Тривалість робочого дня при вахтовому режимі роботи не повинна перевищувати 12 годин (див. п. 4.2 Положення про вахтовий метод робіт). Відповідно тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку працівників з урахуванням обідніх перерв може бути зменшена до 12 годин. Невикористані у цьому випадку години щоденного (міжзмінного) відпочинку, а також дні щотижневого відпочинку підсумовуються та надаються у вигляді додаткових вільних від роботи днів (так звані дні міжвахтового відпочинку) протягом облікового періоду. На дні міжвахтового відпочинку можуть припадати дні перебування в дорозі до місця роботи і назад.

Найбільш поширеним є графік роботи «15 на 15», тобто 15 днів працівник працює (тривалість вахти), 15 днів — відпочиває. При цьому міжвахтовий відпочинок відбувається в місцях постійного проживання працівників.

Оплатні питання

Працівникам-вахтовикам виплачують основну заробітну плату, премії, доплати, надбавки тощо відповідно до систем і форм оплати праці, встановлених на підприємстві.

Крім того,

Таку надбавку виплачують за кожен календарний день перебування у місцях виробництва робіт у період вахти, а також за дні фактичного перебування в дорозі від місцезнаходження підприємства (пункту збору) до місця роботи і назад (п. 5.6 Положення про вахтовий метод).

Розмір надбавки визначають в колективному договорі (іншому локальному документі) із урахуванням постанови КМУ «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників.., робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер» від 31.03.99 № 490 (далі — постанова № 490).

Абзацом другим п. 1 зазначеної постанови визначено, що граничний розмір надбавки працівникам за день виконання роботи вахтовим методом не може перевищувати граничного розміру витрат, установлених КМУ для відряджень у межах України.

Проте для госпрозрахункових підприємств такі витрати КМУ не встановлює. Тож, на нашу думку, для визначення граничного розміру надбавок можна використовувати неоподатковувану суму добових, установлену в п.п. «а» п.п. 170.9.1 ПКУ (ср. ).

Дні в дорозі від місцезнаходження підприємства (пункту збору) до місця роботи і назад, що передбачені графіком роботи на вахті, а також дні затримки працівників у дорозі через метеорологічні умови та вину транспортних організацій працівникам оплачують виходячи з денної ставки (п. 5.7 Положення про вахтовий метод).

А ще роботодавець зобов’язаний забезпечувати працівників, які направляються на вахту, житлом, оплачувати їх проїзд від місця постійного проживання до пункту збору і місця роботи (об’єкта, дільниці) і назад. Крім того, підприємство забезпечує вахтовиків харчуванням (див. п. 2.5, п. 6.1 Положення про вахтовий метод).

Оподаткування. Надбавка за вахтовий метод робіт оподатковується ПДФО та ВЗ у складі заробітної плати працівника-вахтовика. А ось ЄСВ на суму такої надбавки у розмірах, установлених з урахуванням приписів постанови № 490, не нараховуємо, адже вона не входить до фонду оплати праці (див. п. 3.16 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстатом від 13.01.2004 № 5, далі — Інструкція № 5).

Суми, виплачені за дні перебування в дорозі до місцезнаходження підприємства (пункту збору) — місця роботи і назад, передбачені графіком роботи на вахті, а також за дні затримки працівників у дорозі через метеорологічні умови та з вини транспортних підприємств, включають до складу зарплати з відповідним оподаткуванням (див. п.п. 2.2.6 Інструкції № 5).

Вартість житла, послуг з перевезення та харчування, на думку податківців, — це додаткове благо для працівників-вахтовиків, тому їх вартість оподатковується ПДФО за ставкою 18 % і ВЗ за ставкою 1,5 % (див. листи ДФСУ від 13.05.2017 № 174/6/99-99-13-02-03-15/ІПК та від 20.12.2017 № 3059/6/99-99-13-02-03-15/ІПК). Що стосується ЄСВ, то тут також є ризик того, що податківці будуть розглядати такі виплати, як виплати соціального характеру (п.п. 2.3.4 Інструкції № 5), та наполягати на включенні їх до бази нарахування ЄСВ.

Виплата зарплати. Щодо виплати зарплати вахтовикам, то її проводимо за загальними правилами, встановленими ст. 115 КЗпП, не рідше двох разів на місяць. Тож якщо працівник-вахтовик з 1-го по 15-те число місяця відпочивав та не відпрацював жодного дня, а з 16-го числа і до кінця місяця працював на вахті, то роботодавець має право самостійно визначити суму авансу.

Відпустки та лікарняні

Відпустки. Працівникам, які зайняті на роботах вахтовим методом, надаються щорічні основна та додаткова відпустки в загальному порядку.

Цікавий нюанс. Закінчення щорічної відпустки працівника може припасти на дні міжвахтового відпочинку колективу, в якому він працює. В такому випадку працівникові до початку вахти можна запропонувати іншу роботу на підприємстві з відповідною оплатою або перевести його в іншу зміну вахти. Також за згодою сторін працівникові може бути надана відпустка без збереження заробітної плати.

Лікарняні. Для їх нарахування якихось особливих правил для вахтовиків не встановлено, обчислюємо лікарняні у загальному порядку.

Тому навіть якщо лікарняний відкритий і закритий під час міжвахтового відпочинку, лікарняні надаються за всі календарні дні тимчасової непрацездатності працівника, незалежно від його графіка роботи (див. лист Мінсоцполітики від 17.09.2015 № 529/18/99-15).