Оренди вже немає, а робота триває / РРО працює

Чи є порушення?

Дати остаточну відповідь щодо ситуації, яка склалася, можливо тільки після ретельного вивчення документів, що регулювали (ще регулюють?) відносини сторін щодо оренди приміщення за адресою, де після закінчення договору оренди знаходиться й продовжує працювати РРО (каса РРО). Лише вивчення таких документів дасть змогу зрозуміти — правомірно чи безпідставно продовжує знаходитись/працювати у приміщенні орендар і його РРО (каса РРО).

Юрнаслідки закінчення строку оренди. Якщо договір оренди приміщення закінчився, а орендар (наймач) продовжує ним користуватися, то тут варто згадати відповідні норми ЦКУ та ГКУ.

Зокрема, згідно зі ст. 764 ЦКУ, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Схожа норма є у ч. 4 ст. 284 ГКУ. Там зазначено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Отже, у разі відсутності заяви (повідомлення) однієї зі сторін, зокрема заперечень з боку наймодавця-орендодавця, наданих у письмовій (!) формі, протягом одного місяця, договір має вважатись автоматично продовженим на той самий строк і на тих самих умовах. Тому тут є відповідні можливості домовитись і документально оформити з орендодавцем ситуацію, що склалася після закінчення строку договору оренди, таким чином, щоб перебування відповідний час у цьому приміщенні орендаря та його РРО відбувалось на законних підставах. Наприклад, пославшись на згадану ч. 4 ст. 284 ГКУ, орендар зробить заяву* (напише листа) орендодавцю щодо продовження дії договору оренди на певний термін. Тим більше, що він реально продовжує певний час там перебувати і працювати (разом із РРО ☺). Тож орендодавець має бути теж зацікавлений, щоб це «понаддоговірне» перебування узаконити і «монетизувати»**…

* Бо за відсутності заяви орендаря (та орендодавця) договір оренди буде продовжено на той самий термін і на тих самих умовах…

** Або він може висловити протягом місяця заперечення і вдатися до ч. 2 ст. 785 ЦКУ: якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення…

Крім того, щодо оренди будівлі або іншої капітальної споруди є спеціальна норма у ч. 2 ст. 795 ЦКУ:

Тобто можна потягнути із підписанням акта і штучно пролонгувати строк договору…

Може, й немає проблем? Тож у разі мовчазної чи письмової згоди орендодавця та/або відстрочення підписання акта повернення приміщення питання щодо законності роботи за цією адресою РРО та дійсності при цьому алкогольних/тютюнових ліцензій протягом певного («додаткового») періоду вирішиться позитивно, точніше, відпаде саме собою...

Детальніше щодо автоматичної пролонгації договору оренди після закінчення строку його дії, способів заяв сторін та подальшої «долі» договору тощо див. у постанові ВС від 14.06.2022 у справі № 926/326/21 (див. також низку інших судових рішень, які згадуються у цій постанові).

Там, зокрема, зазначено, що відповідна вимога (заява) про припинення чи зміну договору оренди може бути направлена однією із сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. Істотне значення у цьому випадку має:

— зміст такої заяви, оскільки вона обов’язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди;

— факт її отримання іншою стороною.

Навіть якщо якихось додаткових документів щодо пролонгації договору оренди на відповідний строк, коли у ньому знаходився орендар та працював його РРО, оформлено не буде, то все одно контролерам важко буде довести незаконність користування цим приміщенням протягом «додаткового» строку. Адже орендар може наполягати на тому, що в силу закону (згідно зі згаданими нормами ЦКУ та ГКУ) договір оренди продовжував певний час діяти з причини «мовчазної згоди» орендодавця. (У цьому може посприяти й «відтягнута» дата акта на повернення приміщення…)

Оренда у держави. Якщо ж орендувалось державне або комунальне приміщення, то згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-IX у разі припинення договору оренди орендар зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди. Тож у цьому випадку дуже бажано домовитись та пролонгувати договір на відповідний додатковий строк…

Якщо ситуація невиправна. Тобто якщо у договорі було відповідним чином деталізовано механізм його припинення, або орендодавцем була одразу надана письмова заява щодо припинення договору оренди / складено акт про повернення об’єкта, або орендувалось державне чи комунальне майно, то можуть бути зроблені висновки щодо незаконного користування орендованим приміщенням, у т. ч. для цілей здійснення орендарем господарської діяльності (торгівлі тощо). Саме для таких «патових» випадків далі розглянемо: чи можливі (і якщо так, то які) наслідки «понаддоговірного» користування приміщенням у РРО-, ліцензійних та інших можливих аспектах.

Щодо можливих «РРО-наслідків»

Щодо скасування реєстрації РРО. Відповідно до п. 15 гл. 2 розд. ІІ Порядку № 547* органом ДПС за місцем реєстрації РРО до реєстраційного посвідчення вносяться, зокрема, записи щодо назви та адреси господарської одиниці, де використовується РРО. Тож поміркуємо: якщо перебування за цією адресою після закінчення договору оренди стане у власника РРО «на пташиних правах», які наслідки цей факт може мати для долі РРО та його реєстраційного посвідчення?

* Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547.

Єдиний хоч якось близький до нашої ситуації привід, на підставі якого податківці можуть скасувати реєстрацію РРО, ми знайшли у п.п. 13 п. 1 гл. 4 розд. ІІ Порядку № 547. Це — коли госпсуб’єкт повідомив ДПС у формі № 20-ОПП щодо господарської одиниці, де використовується РРО, що такий об’єкт оподаткування закритий або такий, що ним не експлуатується.

Але

Але до того, як наш госпсуб’єкт («через 2 тижні», як звучало у запитанні) переміститься в інше орендоване місце, від повинен буде перереєструвати цей РРО за новою адресою місцезнаходження його господарської одиниці. Щодо алгоритму дій при перереєстрації РРО читайте в статті «Змінилися дані щодо касового апарата або КОРО: що робити?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 58.

Щодо санкцій за Законом про РРО**. У цьому нормативі ми не знайшли прямих санкцій за подібні порушення. Тобто у РРО-посвідченні адреса, за якою використовується РРО, буде коректною. І місцезнаходження господиниці у чекові РРО відповідатиме фактичному! А санкції за те, що права перебування за такою адресою сумнівні, не передбачено. Крім того, у Законі про РРО зараз навіть немає штрафу за роботу через РРО, зареєстрований із порушенням діючих норм.

** Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 № 265/95-ВР.

А от у разі несвоєчасної перереєстрації РРО використання його за новою адресою із посвідченням, де буде ще зазначена стара адреса господиниці, можна врешті-решт натрапити й на штраф. Оскільки адреса господиниці є обов’язковим реквізитом чека РРО, то фіскали можуть до «не тої» адреси причепитися, не визнати чек «чеком» («відповідним» розрахунковим документом) і тягнути сюди санкцію з п.п. 1 ст. 17 Закону про РРО. Однак під час воєнного стану щодо цієї, а також багатьох інших РРО-санкцій поки що діє табу. Але пам’ятайте, що порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів штрафується й зараз. А от щодо інших випадків РРО-санкції фіскали зараз не застосують…

Адмінштраф

Чи можливі якісь адмінсанкції для винних службових осіб (чи ФОП) за таке порушення? З КУпАП-штрафів тут можна розглянути хіба що штраф за порушення встановленого порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг — за ст. 155¹ КУпАП.

Окрім того, що норми цієї статті передбачають зовсім смішні розміри штрафів (від 34 до 340 грн — залежно від особи порушника та повторності порушень), ми не вбачаємо у цій ситуації порушень порядку проведення розрахунків. Такий порядок (проведення розрахунків) регламентують норми розд. ІІ Закону про РРО. Ми не знайшли у цьому розділі якоїсь норми, яка б прямо (та й навіть побічно) порушувалась у нашій ситуації. До того ж податківці для цілей цього штрафу зазвичай орієнтуються на порушення норм тільки ст. 3 Закону про РРО. Тож навіть податківці з великою фантазією навряд чи зможуть угледіти тут порушення порядку проведення розрахунків і накласти цей адмінштраф. Та й враховуючи розмір штрафу, чи буде у них бажання витрачати на це свій час*?..

* Однак про всяк випадок нагадаємо: якщо винний не відіб’є штраф у суді, то він ще сплатить і судовий збір, більший за суму штрафу (0,2 прожитмінімуми: у 2023 році це — 536,80 грн)!

Чи будуть «ліцензійні» або «зберігальні» проблеми?

«Ліцензійні» питання. Відповідно до ст. 15 Закону № 481 у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами та РЕС, окрім переліку РРО та інформації про них, зазначається адреса місця торгівлі!

У той же час згідно з нормами тієї ж статті у разі зміни відомостей, зазначених у виданій госпсуб’єкту ліцензії, він зобов’язаний у місячний (!) термін з дня внесення таких змін звернутися до органу ДПС, який видав ліцензію, з відповідною заявою.

Тобто ці норми дозволяють навіть на новому місці ще до місяця працювати із незміненою ліцензією (зокрема, у якій зазначено колишню адресу місця торгівлі).

Але давайте уважніше подивимося на те, як сформульоване порушення для застосування «ліцензійного» штрафу із ст. 17 Закону № 481, щоби оцінити рівень небезпеки у разі виявлення податківцями такого порушення (діяльності у приміщенні, на перебування в якому в орендаря зникли права). Отже,

Тож формально підстав для застосування цього штрафу у податківців немає, бо сутність порушення складається не у торгівлі без наявності ліцензії(й), а у торгівлі в місці, право на перебування в якому викликає сумніви. А таке порушення не є підставою ні для застосування згаданого штрафу, ні для анулювання ліцензії(й)!

Якщо ж протягом місяця (тут відлік днів, мабуть, треба вести не з дати закінчення договору оренди, а з дати переїзду у нове орендоване місце) не буде звернення до ДПС щодо відповідної заміни ліцензії(й), то можуть бути негативні наслідки. Детальніше щодо наслідків роботи за ліцензією без внесених змін читайте в матеріалі «Заміна (додання) РРО та роздрібна ліцензія» // «Податки & бухоблік», 2023, № 49.

Проблеми із місцем зберігання. Якщо у цьому старому приміщенні зберігалися алко-напої та/або тютюнові вироби і це місце було внесено до Єдиного реєстру, то гадаємо, штрафних проблем теж не має бути. Адже відповідний штраф зі ст. 17 Закону № 481 застосовується за зберігання алко-напоїв або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру*. А це місце залишатиметься до реєстру внесеним (доки не буде замінено на адресу з нового місця оренди), а під питанням — лише законність перебування орендаря у цьому місці. Однак це вже інше порушення, «не підпорядковане» Закону № 481…

* Розмір цього штрафу складає - 100 % вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.

Форма № 20-ОПП

У повідомленні за формою № 20-ОПП платники надають інформацію про всі об’єкти оподаткування, у тому числі орендовані. Згідно з п. 8.5 розд. VIII Порядку № 1588** у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник має подати форму № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування. Тобто за п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588 у таких випадках 20-ОПП має подаватися протягом 10 робочих днів після відповідних змін щодо конкретного об’єкта оподаткування до ДПС за основним місцем обліку платника. Тобто у нашому випадку — щодо старого об’єкта — 10 днів необхідно відраховувати з дня втрати права на оренду приміщення (повернення об’єкта оренди орендодавцю тощо). А щодо нового об’єкта — протягом 10 днів від дня отримання в оренду нового об’єкта.

** Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588.

Тут нагадаємо, що

*** БЗ 116.12.

Тобто можна подати заразом одну форму, вже коли відбудеться переїзд, де врахувати усі зміни — і щодо старого, і щодо нового об’єкта оренди.