Висновок документів
Якщо роботодавець отримував від ФСС допомогу по тимчасовій непрацездатності для працівників, що захворіли в період неявок, то її потрібно повернути, як неправомірно виплачену.
Історія запитання. Призначаючи виплати найманим працівникам, слід усвідомлювати, що ПФУ не є відданим продовжувачем лінії ФСС. Пенсійники прокладають свій шлях, не оглядаючись на роз’яснення ФСС. Підтвердження — ситуація, коли тимчасова непрацездатність припала на період неявок працівника на роботу. Тобто в табелі обліку робочого часу за відповідний місяць за працівником позначено неявки — лікарняний — неявки.
Чи можна такий лікарняний брати в роботу? На думку
— ФСС, — так, але за умови, що підприємство-роботодавець працює (не перебуває у простої, не припинило свою діяльність) i іншим працівникам здійснюється нарахування заробітної плати. І ФСС фінансував такі лікарняні (див. лист виконавчої дирекції ФСС від 08.09.2022 № 1184-11-1 // «Податки & бухоблік», 2022, № 75);
— ПФУ, — ні, бо пенсійники вважають, що працівник у такому випадку втрачає статус застрахованої особи.
Про такий різнобій у роз’ясненнях розповідали в статті «ПФУ не ФСС: неявки та лікарняний» // «Податки & бухоблік», 2023, № 28. У цій же статті підняли ще одне запитання: чи потрібно підприємствам, які отримували протягом 2022 року допомогу від ФСС для працівників, що захворіли в період неявок, повертати її, як неправомірно виплачену (на думку ПФУ), враховуючи, що законодавчих змін у цьому питанні не відбулося? Це запитання поставили Пенсійному фонду.
Перша відповідь. У листі від 10.04.2023 № 13795-15879/У-03/8-2800/23, що коментується, пенсійники зазначили, що роз’яснення ФСС не коментують, а у своїй роботі керуються виключно нормами чинного законодавства. А читають вони це законодавство так, що у них виходить, що на період, коли працівник був відсутній на роботі внаслідок ведення воєнних дій та пов’язаних з ними обставин і за нього роботодавцем не сплачувався ЄСВ, він втрачає статус «застрахованої особи». Тож у випадку хвороби в цей період він не набуває права на допомогу по тимчасовій непрацездатності з шостого дня непрацездатності.
Тобто у зазначеному листі ПФУ підтвердив незмінність своєї позиції щодо неоплати тимчасової непрацездатності в період неявок, проте відповіді на запитання, що робити з профінансованими ФСС лікарняними, не надав. А запитання нікуди не ділося. Перевіряти правильність використання роботодавцями страхових коштів буде ПФУ (у тому числі й за періоди до 2023 року). Тож потрібно розуміти, до чого готуватися. Саме тому ми направили повторний запит ПФУ та попросили уточнити відповідь, надану в листі ПФУ від 10.04.2023 № 13795-15879/У-03/8-2800/23: чи потрібно підприємству, яке отримувало протягом 2022 року допомогу від ФСС для працівників, що захворіли в період неявок, повертати її, як неправомірно отриману? Якщо так, то який порядок повернення?
Друга відповідь. Що відповів Пенсійний фонд? У разі коли страхувальник виявив факт неправомірного використання коштів при нарахуванні та виплаті страхових виплат, то він повинен повернути ці кошти до ПФУ. Тобто роз’яснення ФСС пенсійники до уваги не братимуть.
Страхові кошти, які, на думку ПФУ, були використані неправомірно, слід повернути на окремий рахунок Пенсійного фонду України, відкритий в АТ «Ощадбанк» UA633004650000025608302300598 (UAH) (ЄДРПОУ одержувача 00035323). У призначенні платежу зазначають номер заявки страхувальника, за якою було отримано фінансування, номер лікарняного, за яким виплачені кошти, податковий номер працівника, відносного якого здійснюється повернення. Інформація щодо повернення коштів та реквізитів (можуть змінюватися, тож краще перевірити) розміщена на сайті ПФУ.
Крім того, у разі повернення коштів до головного управління Пенсійного фонду України в області за місцем обліку як страхувальника потрібно надіслати письмове пояснення причин повернення коштів.
Думка редакції. Як і раніше, вважаємо, що аргументи ПФУ щодо того, що працівник, який захворів у період неявок й до початку хвороби у відповідному місяці за нього не сплачено ЄСВ, не є застрахованою особою, «притягнуті за вуха». Погодьтесь, дивно, коли за одних і тих самих умов у випадку відкриття листка непрацездатності в період неявок працівник:
— не є застрахованою особою, якщо лікарняний по тимчасовій непрацездатності;
— є застрахованою особою, якщо лікарняний по вагітності та пологах.
А саме такого висновку доходить ПФУ в листі від 30.03.2023 № 12195-15368/У-03/8-2800/23 (ср. ).
Нагадаємо, що застрахованою особою є фізособа, яка (1) відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і (2) сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку ЄСВ (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI).
Особи, які працюють за трудовим договором (контрактом), підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню. Це прямо зазначено в ст. 7 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14.01.98 № 16/98-ВР та ст. 253 КЗпП.
Саме тому, якщо особа є найманим працівником і за неї роботодавцем сплачується чи сплачувався ЄСВ, то вона є застрахованою особою. Отже, така особа має право на матеріальне забезпечення від ПФУ за умови, що Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV не встановлена підстава для відмови в наданні допомоги.
«Ігри» ПФУ з визначенням застрахованої особи виглядають дивно.
Листи ПФУ, що коментувалися, наводимо нижче.
