Розрахунки із засновниками під час ліквідації юрособи

Базові правила щодо порядку розрахунків

Існує загальне правило: майно юрособи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (у тому числі за податками, зборами, ЄСВ та іншими обов’язковими платежами), передається учасникам юрособи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом. Його встановлено у ч. 12 ст. 111 ЦКУ.

По факту ж, це може бути не тільки майно (нерухомість, транспортні засоби тощо), а і грошові кошти.

Розподіл усього, що залишилося після ліквідації, як правило, здійснюється. При цьому частіше за все пропорційно частці кожного учасника, що була у статутному капіталі юрособи, що вже на порозі остаточної ліквідації. І якщо таких коштів та/або майна не залишилося, то, звісно, і ніякого розподілу очікувати не варто. Це також нормально.

Щодо того, коли здійснювати такий розподіл. По факту, він може відбуватися лише після проходження процесу розрахунків з кредиторами. А між іншим цей процес може затягтися, оскільки ліквідаційна комісія не зобов’язана з розрахунками вкластися у ті самі від 2 до 6 місяців (ч. 5 ст. 105 ЦКУ)*. Бо цей строк установлено саме для заявлення кредиторами своїх вимог, а не для розрахунків із ними.

* Нагадаємо: конкретний строк визначається у рішенні учасників (власників) про припинення юридичної особи.

Порядок оформлення передачі майна, яке залишилося після розрахунків з кредиторами, по суті, законодавчо не закріплене. Тому тут так само можна опиратися на статут юрособи. Якщо ж і там не визначено нічого особливого, то передання можна оформити актом приймання-передавання. Але можуть бути нюанси щодо певних видів майна. Про це далі.

Складнощі з оформленням розподілу та права власності на майно

Автомобілі. Якщо йдеться про транспортний засіб, то тут треба враховувати Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів.., затверджений постановою КМУ від 07.09.98 № 1388. Зокрема, у п. 34 цих Правил визначено, що перереєстрація транспортних засобів у цьому випадку проводиться на підставі свідоцтва про реєстрацію авто та засвідченої в установленому порядку копії рішення власників про ліквідацію.

Хоча у цьому випадку існує ризик, що на практиці у сервісних центрах МВС при перереєстрації будуть вимагати додаткові документи. Наприклад, витяг з ЄДР з інформацією про юрособу, яка ліквідується, та довідку (або інший відповідний документ), форма якої визначається Міноборони, з відміткою військового комісара про зняття з обліку. Доходимо цього висновку, базуючись на інформації, зазначеній на сайті Головного сервісного центру МВС.

Розподіл за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором. Проблеми з розподілом саме майна можуть виникнути у тих учасників (власників), які пов’язані з державою-агресором. А точніше, проблеми виникнуть тоді, коли відбуватиметься переоформлення права власності на це майно.

Зокрема, встановлено заборону (мораторій) на відчуження та будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання:

— особами, пов’язаними з державною-агресором. У винятках безоплатне передання цього майна на користь України та задоволення вимог НБУ за наданими кредитами рефінансування з підтримки ліквідності банків;

— на користь осіб, пов’язаних з державою-агресором, або рф. Винятки тільки для тих, хто набуває право власності на такі об’єкти на підставі рішення суду або свідоцтва про право на спадщину.

Ця заборона встановлена до прийняття та набрання чинності законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором. Закріплена ж вона у п.п. 2 п. 1 постанови КМУ від 03.03.2022 № 187.

Нагадаємо, що під особами, пов’язаними з державною-агресором, розуміються, зокрема (п.п. 1 п. 1 постанови КМУ від 03.03.2022 № 187):

— громадяни рф (крім тих, хто законно проживає на території України, наприклад, на підставі посвідки на постійне проживання);

— юрособи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства рф;

— юрособи, створені відповідно до законодавства України, бенефіціаром, членом або учасником, що має частку у статутному капіталі 10 % і більше, якої є рф, громадянин рф (крім тих, які законно проживають на території України) або юрособа, створена та зареєстрована за законодавством рф.

Коли розподілене доведеться повернути?

Нагадаємо, що цілком може статися, що за рахунок майна, яке лишилося після етапу розрахунків з кредиторами, останні можуть продовжувати задовольняти свої вимоги. Навіть якщо усе рухається до розподілу майна між учасниками.

Наприклад, йдеться про випадки, коли ліквідаційна комісія (ліквідатор):

а) протиправно відмовив кредитору у задоволенні його вимоги;

б) ухилився від розгляду вимоги кредитора.

У такому разі кредитор може звернутися до суду з позовом і у примусовому порядку стягнути борг. Він це може зробити протягом 1 місяця з дати, коли він дізнався або міг дізнатися про порушення свого права. Про це зазначено у ч. 3 ст. 112 ЦКУ.

Проте процедура оскарження у суді не призупиняє процесу ліквідації. Тож, по суті, у подальшому кредитор може стягувати борги вже з учасників, які отримали розподілене майно. Оскільки ЦКУ передбачає, що якщо рішення буде на користь цього кредитора, то вимоги можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юрособи.

Хоча є більш ефективний варіант. Порушення процедури розрахунків з кредиторами, ухилення від розгляду їх вимог може стати підставою для скасування запису «припинено» у ЄДР щодо юрособи. Про це свідчить, зокрема, судова практика (див., наприклад, постанову ВС від 09.05.2023 у справі № 910/158/22). І це, по факту, набагато простіше, ніж розшукувати учасників та подавати позови до них.

Однак якщо кредитор надішле надто пізно свою вимогу та буде потім вимагати скасування запису «припинено» у ЄДР з метою задовольнити свої вимоги за рахунок майна, яке було розподілене між засновниками, то у нього нічого не вийде. Принаймні про це свідчить постанова ВС від 08.12.2021 у справі № 914/2450/20). Там, зокрема, кредитор подав заяву про визнання своїх вимог вже після того, як документи було здано в архів, а строк заявлення вимог вже сплив. Аргументував він це введеним карантином.

Однак Верховний Суд дійшов висновку, що причини пропуску строку не можна вважати поважними. Крім того, такі вимоги кредитора можуть бути задоволені, лише якщо у юридичної особи після завершення процедури ліквідації лишилося майно (яке було передано її учасникам). Адже ч. 3 ст. 112 ЦКУ передбачає, що за рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. У свою чергу позивач-кредитор не довів, що у юрособи лишилося майно після завершення ліквідаційної процедури (не надав відповідних доказів та не звертався до суду із заявою про витребування цих доказів, зокрема ліквідаційного балансу товариства).