Зняття з податкового обліку підприємства, що ліквідується

Початок зняття з обліку

Після того, як було прийнято рішення про ліквідацію підприємства, ліквідаційна комісія (ліквідатор) мала внести до Єдиного державного реєстру (ЄДР) інформацію про рішення засновників (учасників) про припинення юрособи (деталі у «Покроковий алгоритм ліквідації юридичної особи» // «Податки & бухоблік», 2023, № 45).

В свою чергу держреєстратор відразу після внесення запису у ЄДР повинен повідомити про цей факт контролюючі органи, зокрема органи ДПС, статистики, ПФУ (ч. 2 ст. 13 Закону № 755* і п. 11.1 Порядку № 1588**).

* Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV.

** Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588.

Такі відомості доводяться також і до контролюючих органів за неосновним місцем обліку платника (пп. 11.5 і 11.7 Порядку № 1588).

Тобто юрособі, дані якої внесено у ЄДР, самостійно сповіщати контролюючі органи про свою майбутню ліквідацію не слід (п.п. 16.1.10 ПКУ).

Натомість підприємству, слід готуватися до перевірок контролерів (податковою, Пенсійним фондом, фондами соціального страхування).

За відсутності заборгованості така перевірка не є обов’язковою. Рішення про доцільність проведення перевірок приймають безпосередньо керівники відповідних служб.

Говорити про перевірку всіма контролюючими органами не будемо. Зосередимо свою увагу на проведенні перевірки податківцями.

Перевірка податківцями

Отримання інформації від держреєстратора про початок процедури припинення юрособи є підставою для проведення документальної позапланової перевірки згідно з п.п. 78.1.7 ПКУ.

Такі позапланові перевірки фіскали можуть проводити й під час дії ВС. Адже мораторій на перевірки, прописаний у п.п. 69.2 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, не поширюється на такий вид перевірок (деталі у «Що наразі із дозволеними і забороненими перевірками» // «Податки & бухоблік», 2022, № 98).

Щоправда, у який строк її керівником має бути прийнято рішення про проведення такої перевірки, ані ПКУ, ані Порядком № 1588 не визначено. На цьому акцентують увагу і фіскали (БЗ 130.03).

Водночас це не говорить, що фіскали будуть затягувати проведення цього виду перевірки. Річ у тому, що згідно з п. 11.6 Порядку № 1588 податківці мають організувати та запланувати проведення цієї перевірки таким чином, щоб її результати були сформовані і отримані юрособою, що ліквідується, не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог (про цей строк читайте «Покроковий алгоритм ліквідації юридичної особи» // «Податки & бухоблік», 2023, № 45).

Проводити таку перевірку фіскали будуть у загальні строки, визначені п. 82.2 ПКУ.

А саме тривалість перевірок не повинна перевищувати:

— 15 робочих днів — для великих платників податків;

— 5 робочих днів — для суб’єктів малого підприємництва;

— 10 робочих днів — для інших платників податків.

Крім того, контролери можуть продовжити строки проведення таких перевірок не більш як на 10 робочих днів — для великих платників податків, не більш як на 2 робочих дні — щодо суб’єктів малого підприємництва та не більш як на 5 робочих днів — для інших платників податків.

Погашення недоїмки/боргу

За результатами перевірки податківці формують відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі:

— сплати податків та зборів за формою № 30-ОПП (додаток 14 до Порядку № 1588);

— сплати ЄСВ за формою № 11-ЄСВ (див. додаток 4 до Порядку № 1162*).

* Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Мінфіну від 24.11.2014 № 1162.

Крім того, якщо у підприємства є заборгованість із сплати податків і зборів та ЄСВ або грошові зобов’язання, за якими не настав строк сплати, вищезгадані повідомлення за формами № 30-ОПП та № 11-ЄСВ надсилаються (видаються) ліквідаційній комісії чи ліквідатору, тобто особі, відповідальній за погашення грошових зобов’язань або податкового боргу (п. 11.11 Порядку № 1588, п. 5 розд. IV Порядку № 1162).

Після отримання таких повідомлень ліквідаційна комісія чи ліквідатор має погасити виявлену при перевірці податкову і ЄСВ-заборгованість.

Інколи так буває, що у підприємства недостатньо коштів та іншого майна для сплати недоїмки з ЄСВ і грошових зобов’язань (податкового боргу). Тоді відповідальними за їх сплату є засновники (учасники) підприємства. що ліквідується. Але так буває тільки тоді, коли згідно із законодавством засновники несуть повну або додаткову відповідальність за зобов’язаннями юрособи (ч. 8 ст. 25 Закону № 2464*, п. 97.3 ПКУ).

* Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

В іншому ж випадку грошові зобов’язання або податковий борг, що залишаються непогашеними після ліквідації, вважаються безнадійним боргом і підлягають списанню в порядку, визначеному постановою Кабміну від 27.12.2010 № 1231.

Після погашення заборгованості контролюючий орган:

— передає до ЄДР відомості про відсутність заборгованості зі сплати податків, зборів та ЄСВ за формами № 30-ОПП і № 11-ЄСВ;

— закриває ІКП платника і знімає підприємство з обліку (деталі див. нижче).

Повернення переплати

Інколи буває так, що після перевірки за підприємством, що ліквідується, рахується не борг чи недоїмка, а наявна переплата з певних податків і зборів та ЄСВ. Дізнатися про таку переплату можна заглянувши до інтегрованої картки платника податку.

Податки і збори. Якщо у підприємства є переплата з податків і зборів, то її можна повернути із бюджету. Щоправда, підприємству, яке ліквідується, переплату повернуть тільки після погашення грошових зобов’язань і податкового боргу.

Тобто щоб підприємство могло повернути переплату з бюджету, мають відбутися такі дії (див. ст. 43, пп. 97.5 і 97.6 ПКУ, а також Порядок № 1674*):

1) спочатку суми переплати спрямовують у заліку в рахунок грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків перед відповідним бюджетом, тобто бюджетом, в який сплачувався податок;

2) потім, якщо після першого зарахування ще лишилася сума переплати, її спрямовують для погашення грошових зобов’язань або податкового боргу перед іншими бюджетами;

3) якщо після другого зарахування ще лишається сума переплати, то от саме її підприємство може повернути на свій поточний рахунок.

* Порядок проведення заліку надміру сплачених грошових зобов’язань або суми невідшкодованих податків платника податків у разі ліквідації, не пов’язаної з банкрутством, затверджений наказом Мінфіну від 28.12.2010 № 1674.

Форма заяви — довільна. Але можна використовувати електронну форму. Вона подається через приватну частину Електронного кабінету за ідентифікатором J/F1302001 «Заява про повернення помилково та/або зайво сплачених сум грошових зобов’язань і пені». Як це зробити, податківці детально роз’яснили у БЗ 135.03.

Після цього податківці не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання заяви підготують висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету і подадуть його для виконання до органу Держказначейства (п. 43.5 ПКУ). Орган Казначейства на підставі отриманого висновку протягом 5 робочих днів має здійснити повернення коштів.

Звертаємо увагу! Якщо за підприємством, що ліквідується, рахується переплата, то зволікати з її поверненням не слід. Адже повернути переплату з бюджету, як стверджують фіскали, можна тільки у періоді, що передує зняттю з обліку підприємства у контролюючих органах і тільки після подання заяви (БЗ 129.04).

У разі неподання заяви на повернення суми переплати після ліквідації юрособи будуть списані з інтегрованої картки платника до бюджету і фондів соціального страхування за рішенням керівника.

ЄСВ-переплата. Також повернути з бюджету можна і переплату з ЄСВ (ч. 13 ст. 9 Закону № 2464).

Правила повернення переплати з ЄСВ прописані у Порядку № 417*.

* Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затверджений наказом Мінфіну від 23.07.2021 № 417.

За цим Порядком, щоб повернути надміру сплачені суми ЄСВ, потрібно подати заяву про повернення коштів (додаток 1 до Порядку № 417). Вона подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів. Така заява може бути подана контролерам в електронній формі через електронний кабінет.

Отримавши таку заяву, контролери мають протягом 10 робочих днів провести перевірку наданої інформації. Якщо претензій до заяви в них не буде, оформляється висновок про виплату необхідних коштів. На основі цього висновку структурний підрозділ територіального органу ДПС формує розрахунковий документ на повернення коштів та подає його до Казначейства.

А далі все буде залежати від наявності поточних надходжень за день на рахунок для сплати ЄСВ.

Остання звітність

Основи. Перед тим як знятися з обліку в контролюючих органах, ліквідаційна комісія (ліквідатор) повинна подавати відповідну податкову звітність.

За загальним правилом звітність за останній звітний період ліквідаційна комісія має подати до затвердження ліквідаційного балансу (ч. 10 ст. 111 ЦКУ).

Водночас на практиці часто доводиться ігнорувати це правило, оскільки деяка звітність в силу правил її подання буде подана пізніше складання такого балансу.

Так, наприклад:

1) разом з останньою декларацією з податку на прибуток податківці воліють бачити подання затвердженого ліквідаційного балансу. Отже, останню декларацію з податку на прибуток подають разом з ліквідаційним балансом;

2) тільки після затвердження ліквідаційного балансу ПДВ-платник може знятися з ПДВ-обліку і відповідно подати останню ПДВ-декларацію.

А далі поговоримо про правила подання останніх декларацій з різних податків.

Податок на прибуток. При ліквідації платника податку на прибуток (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду) останнім податковим (звітним) періодом для нього вважається період, на який припадає дата ліквідації (п.п. 137.4.3 ПКУ).

Тому аж до самої дати ліквідації підприємство залишається платником податку на прибуток і повинне дотримуватися вимог «прибуткового» розд. III ПКУ.

Якихось особливих строків для подання останньої звітності з податку на прибуток ПКУ не містить. Отже, за великим рахунком, подати декларацію з податку на прибуток за підсумками останнього звітного періоду слід у загальні строки, установлені п. 49.18 ПКУ. Тобто якщо ліквідується квартальний платник — у квартальні строки, а річник — у річні строки подання декларації.

Водночас якщо платник податку на прибуток ліквідується на початку або в середині звітного періоду (кварталу, року), то напевно він намагатиметься зробити це якомога раніше.

Тому

З такою можливість погоджуються і податківці. Вони зазначають: при ліквідації на початку або всередині звітного кварталу (року) подати останню (ліквідаційну) декларацію можна до закінчення звітного (податкового) кварталу (року), але не пізніше загальних строків звітування за останній звітний період у статусі платника податку на прибуток. Додатком до такої декларації та її невід’ємною частиною є комплект річної фінансової звітності (за період з початку року по дату ліквідації), у тому числі ліквідаційний баланс (БЗ 102.20.01).

При заповненні останньої звітної декларації слід пам’ятати про такі особливості її заповнення:

— у полі 2 «Звітний (податковий) період» декларації платник має зазначити свій базовий період, який застосовувався підприємством з початку року (тобто річники обирають рік, квартальники — квартал) і відповідний звітний період, за який подається остання декларація (у річників — рік, у квартальників — I квартал, півріччя, три квартали, рік) (БЗ 102.20.02);

— у полі 10 «Особливі відмітки» заголовної частини такої декларації проставляє позначку «Х» у полі «платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) рік у періоді, на який припадає дата його ліквідації» (БЗ 102.20.01).

При цьому фіскали переконані, що таку останню декларацію слід подати таким же способом, яким підприємство подавало й інші декларації з податку на прибуток. Тобто якщо підприємство було середнім чи великим, то подавати її слід саме в електронному вигляді (п. 49.4 ПКУ).

Сплатити розрахований податок в останній декларації через відсутність специфічних строків слід у загальні. Але оскільки ми говоримо про ліквідацію підприємства, то краще зробити це якнайшвидше після подання останньої декларації.

ПДВ. Як слід заповнювати останню звітність з ПДВ, читайте у «Анулювання реєстрації платником ПДВ під час ліквідації» // «Податки & бухоблік», 2023, № 45).

Єдиний податок. Якщо ліквідується юрособа-спрощенець, то відразу зазначимо, що їй подавати окрему заяву про відмову від ЄП, як у випадку переходу на загальну систему, не слід. Адже відповідно до п.п. 2 п. 299.10 ПКУ розреєстрація платником ЄП відбувається автоматично у випадку отримання контролерами від держреєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юрособи.

Останнім звітним періодом для юрособи-спрощенця, що ліквідується, вважається період, у якому контролюючим органом отримано від держреєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юрособи (п. 294.6 ПКУ). Отже, останню декларацію слід подати за квартал, в якому відбулася ліквідація юрособи.

Специфічних строків для подання останньої ЄП-декларації не передбачено. Тому здається, що подати таку декларацію слід у загальні строки для звітування за період, в якому відбулася ліквідація (у 40-денний квартальний строк).

З цим погоджуються і фіскали (БЗ 108.02.05). Вони зазначають, що остання податкова декларація подається до закінчення кварталу, в якому відбулася ліквідація, або протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем такого кварталу. Особливість тут одна:

ЄСВ. При ліквідації підприємства потрібно подати об’єднану звітність за останній звітний період. Роботи це слід до завершення процедури держреєстрації припинення юрособи (п. 4 розд. І Порядку № 4*). А також якнайшвидше погасити заборгованість, якщо вона є. Адже тільки після цього контролюючі органи повідомлять держреєстратора про відсутність боргів за допомогою форми № 11-ЄСВ.

* Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затверджений наказом Мінфіну від 13.01.2015 № 4.

Інші податки/збори. Якщо підприємство є платником і інших податків та зборів, то правила їх подання будуть залежати від того, про який вид звітності йде мова: який подається за звітний період (акцизний податок, екоподаток) чи на рік уперед (податок на майно, сільгоспЄП).

Так от, якщо мова йде про податки, звітність щодо яких подається уже по закінченні звітного періоду, то для таких податків останнім звітним періодом буде період, в якому проведена ліквідація юрособи. І то за умови, що в цьому звітному періоді у платника податку виникав об’єкт оподаткування. Звітувати слід у загальні строки, визначені для такого виду податку.

До відома! Якщо госпдіяльність за період ліквідації не здійснювалася і тому відсутні показники, які підлягають декларуванню, то порожні податкові декларації можна не подавати.

Інша справа, якщо юрособа була платником податків, щодо яких звітують на рік уперед. Якщо у періоді ліквідації у платника податку ще був об’єкт оподаткування і він зник при ліквідації (було продано землю, транспорт тощо), то слід подати у податкову уточнюючу декларацію і зменшити раніше нарахований на рік уперед податок. Подавати таку уточнюючу декларацію бажано відразу після того, як у підприємства, що ліквідується, зник об’єкт оподаткування певним податком.

Зняття з обліку

Щоб зняти підприємство з обліку, податківці після погашення всіх боргів і повернення переплат закривають всі ІКП платника податку. Далі контролюючому органу за основним місцем обліку платника тільки лишається подати дані про зняття підприємства з податкового обліку до ЄДР із зазначенням дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу (п. 11.17 Порядку № 1588, п. 6 розд. IV Порядку № 1162).

Інші реєстраційні питання

РРО-скасування. Якщо юрособа, що припиняється, використовувала РРО чи ПРРО, то виникає запитання: як зняти РРО/ПРРО з реєстрації?

На сьогодні відповідь на це запитання доволі проста:

Про це свідчить:

— у випадку використання РРО — п. 1 гл. 4 розд. II Порядку № 547*. У ньому говориться, що реєстрація РРО скасовується, в тому числі коли в податковій наявні відомості з ЄДР щодо держреєстрації припинення юрособи (БЗ 109.06);

— у випадку використання ПРРО за п. 3 розд. III Порядку № 317**. Там міститься аналогічна норма, як і щодо РРО. Тобто реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером, якщо до ЄДР внесено запис про держреєстрацію припинення юрособи (БЗ 109.20).

* Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547.

** Порядок реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом Мінфіну від 23.06.2020 № 317.

Отже, якщо ліквідується юрособа, яка використовувала РРО/ПРРО, то щоб зняти такі апарати з обліку, їй не потрібно робити жодних специфічних дій.

Анулювання алколіцензії. Як і у випадку зі скасуванням реєстрації РРО/ПРРО у юрособи, яка ліквідовується, не буде проблем з анулюванням ліцензії на торгівлю алкоголем чи тютюновими виробами.

Адже орган, який видав алколіцензію, тобто податкова, має анулювати таку ліцензію після отримання від реєстратора повідомлення про припинення юрособи (ст. 3 Закону № 481).

Отже, для припинення дії ліцензії на торгівлю алкоголем чи тютюновими виробами ліквідаційній комісії (ліквідатору) не потрібно подавати жодних документів фіскалам.

Форма № 20-ОПП. За загальним правилом платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку. Тому податківці переконані, що платник податків, який припиняється, до подання згідно з законодавством до держреєстратора документів щодо припинення повинен повідомити контролюючий орган про закриття об’єктів оподаткування. Робити це слід шляхом надання повідомлення за ф. № 20-ОПП із типом причини «6 — закриття об’єкта оподаткування». Подавати ф. № 20-ОПП слід протягом 10 робочих днів після закриття.

Водночас податківці зазначають: якщо підприємство, яке ліквідується, не подасть такого повідомлення, то нічого катастрофічного не станеться.

Адже у разі припинення платника податків, за яким в контролюючих органах обліковуються не закриті об’єкти оподаткування і відсутнє повідомлення за ф. № 20-ОПП про їх закриття, такі об’єкти закриваються датою припинення платника податку, яка відповідає даті запису про проведення державної реєстрації припинення ЄДР.