Розрахунок лікарняних: кількість поважних причин збільшено

Чи потрібні були зміни, про які сьогодні говоримо? Так! Ба більше, вони спізнилися майже на рік. Розповідаємо.

19.07.2022 набрав чинності Закон України від 01.07.2022 № 2352-ІХ, який урізав перелік гарантій, що встановлені ч. 3 ст. 119 КЗпП для працівників, призваних/прийнятих на військову службу. Так, до зазначеної дати за період увільнення від роботи у зв’язку з призом/прийняттям на військову службу за такими працівниками зберігали місце роботи, посаду та середній заробіток. З 19.07.2022 за працівниками, що проходять військову службу, почали зберігати тільки посаду та місце роботи, а середню зарплату вже ні.

Припустимо, що когось з цих працівників звільняють з військової служби. Він повертається на роботу до свого роботодавця й йому відкривають згодом лікарняний лист.

Що матимемо в розрахунковому періоді для визначення середньоденної зарплати? Період проходження військової служби, який починаючи з 19.07.2022 роботодавець не зобов’язаний оплачувати. Чи можна було цей безоплатний період викинути з розрахунку? До змін, внесених постановою № 561 до Порядку № 1266*, які сьогодні аналізуємо, ні. Річ у тім, що Порядок № 1266 не визначав такий період поважною причиною нероботи.

* Порядок обчислення середньої зарплати для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266.

Проти виключення з розрахункового періоду періоду, протягом якого працівник не працював у зв’язку з призовом/прийняттям на військову службу й за який не зберігався середній заробіток, свого часу виступав і ПФУ (див. лист Пенсійного фонду від 06.03.2023 № 7765-6270/У-03/8-2800/23 // «Податки & бухоблік», 2023, № 20).

До чого це призводило? До зменшення суми середньоденної зарплати та загальної суми лікарняних.

Що змінилося?

Перелік поважних причин, що наведений у п. 3 Порядку № 1266, було доповнено постановою № 561. З 07.06.2023 (з дати набрання чинності постановою № 561) поважними причинами, період дії яких виключаємо з загальної кількості днів у розрахунковому періоді, є:

— тимчасова непрацездатність;

— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

— відпустка для догляду за дитиною до 3 (6 — за медпоказаннями) років;

— відпустка без збереження заробітної плати;

— призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією рф проти України;

— (нове!) період, протягом якого працівник проходив військову службу (строкову, за призовом осіб офіцерського складу, за призовом під час мобілізації, на особливий період, за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або за контрактом) під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток за такий період.

Таким чином, якщо початок страхового випадку припав на 07.06.2023 чи пізніше, з розрахункового періоду виключаєте також період, протягом якого працівник проходив військову службу й за ним не зберігався середній заробіток.

Аналогічно дієте, якщо розраховуєте середньоденну суму зарплати працівнику резидента Дія Сіті.

Ключові запитання

Запитання перше.

Ні. Це не передбачено змінами в Порядок № 1266. Тобто старі лікарняні не чіпаєте. За новими — дивитеся на дату початку страхового випадку.

Тимчасова непрацездатність працівника почалася до набрання чинності постановою № 561. Тож підстав виключати з розрахункового періоду період військової служби працівника, за який роботодавцем середня не зберігалася, немає.

Середньоденна зарплата складе:

30214,08 грн : 365 к. дн. = 82,78 грн.

Ще раз звертаємо вашу увагу на те, що при застосуванні оновленого переліку поважних причин звертаєте увагу саме на дату початку страхового випадку. Дата отримання листка непрацездатності чи дата призначення лікарняних/допомоги по вагітності та пологах тут не має значення. На такому підході у застосуванні змін до Порядку № 1266 наполягав ПФУ в листі від 27.03.2023 № 2800-030401-8/16053 (ср. ).

У цьому випадку слід зменшити загальну кількість календарних днів у розрахунковому періоді (365 к. дн.) на кількість календарних днів, протягом яких працівник проходив військову службу й за ним не зберігався середній заробіток (з 19.07.2022 по 05.05.2023, 291 к. дн.).

Середньоденна зарплата складе:

30214,08 грн : (365 к. дн. - 291 к. дн.) = 408,30 (грн).

Як бачите, різниця в розмірі середньоденної зарплати в прикладі 1 та прикладі 2 суттєва.

Переходимо до наступного запитання.

На наш погляд, тут усе залежить від того, як така добровільна виплата була класифікована роботодавцем у його внутрішніх документах. Тут можливі такі варіанти (див. статтю «Добровільні виплати солдатам підприємства: наслідки» // «Податки & бухоблік», 2022, № 59).

Варіант 1. Роботодавець з 19.07.2022 продовжив добровільно зберігати середню зарплату за працівниками, призваними/прийнятими на військову службу. Таку виплату він відніс до фонду оплати праці на підставі п.п. 2.2.12 Інструкції № 5* — оплата за невідпрацьований час працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов’язків.

* Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5.

У такому випадку вважаємо, що період, за який ця виплата нарахована, не потрібно виключати з розрахункового періоду. Річ у тім, що п. 3 Порядку № 1266 відносить до поважних причин час, протягом якого працівник проходив військову службу і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток. У випадку, що розглядається, середній заробіток збережено.

Варіант 2. Роботодавець визначив добровільну виплату як матеріальну допомогу, що має систематичний характер (п.п. 2.3.3 Інструкції № 5), або як виплату соціального характеру у грошовій формі (п.п. 2.3.4 Інструкції № 5).

За такого розвитку подій, на наш погляд, слід виконати вимоги п. 3 Порядку № 1266 та зменшити загальну кількість днів у розрахунковому періоді на кількість днів дії поважної причини — часу, протягом якого працівник проходив військову службу і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток.

Добре, загальну кількість днів зменшили на дні дії поважної причини. А як бути з добровільними виплатами, наприклад, з матдопомогою, що нарахована за цей період?

Якщо формально читати Порядок № 1266, то такі добровільні виплати повинні залишитися в розрахунку. Дивіться самі. У п. 3 Порядку № 1266 зазначено, що середньоденна зарплата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період зарплати, на яку нарахований ЄСВ, на кількість календарних днів перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин. Про необхідність виключати з розрахунку виплати, що нараховані за період дії поважних причин, немає ні слова.

Проте наразі маємо лист ПФУ від 07.04.2023 № 13488-15877/Р-03/8-2800/23, в якому пенсійники наполягають, що якщо місяць не був відпрацьований повністю через поважні причини, то і дні такого місяця, і виплати, що в ньому нараховані, виключаємо з розрахунку непрацездатної середньої.

Залишається запитання щодо «перехідних» місяців, в які поряд з добровільними виплатами могли нараховуватися інші виплати, що потрапляють до розрахунку. Приклад — липень 2022 року, коли працівник міг отримати середню за час військової служби, що нарахована за період з 1 по 18 липня 2022 року, та добровільну матдопомогу за період з 19 липня. Скоріш за все, пенсійники наполягатимуть на виключенні добровільної виплати, що нарахована за період дії поважної причини. Але, звісно, отримати роз’яснення від ПФУ буде не зайвим.