Теми статей
Обрати теми

Розрахунок лікарняних: кількість поважних причин збільшено

Ушакова Лілія, експерт з кадрових і податкових питань
КМУ постановою від 02.06.2023 № 561 (далі — постанова № 561) вніс зміни до Порядку обчислення середньої зарплати для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та розширив перелік поважних причин. Розглянемо, що змінилося.

Чи потрібні були зміни, про які сьогодні говоримо? Так! Ба більше, вони спізнилися майже на рік. Розповідаємо.

19.07.2022 набрав чинності Закон України від 01.07.2022 № 2352-ІХ, який урізав перелік гарантій, що встановлені ч. 3 ст. 119 КЗпП для працівників, призваних/прийнятих на військову службу. Так, до зазначеної дати за період увільнення від роботи у зв’язку з призом/прийняттям на військову службу за такими працівниками зберігали місце роботи, посаду та середній заробіток. З 19.07.2022 за працівниками, що проходять військову службу, почали зберігати тільки посаду та місце роботи, а середню зарплату вже ні.

Припустимо, що когось з цих працівників звільняють з військової служби. Він повертається на роботу до свого роботодавця й йому відкривають згодом лікарняний лист.

Що матимемо в розрахунковому періоді для визначення середньоденної зарплати? Період проходження військової служби, який починаючи з 19.07.2022 роботодавець не зобов’язаний оплачувати. Чи можна було цей безоплатний період викинути з розрахунку? До змін, внесених постановою № 561 до Порядку № 1266*, які сьогодні аналізуємо, ні. Річ у тім, що Порядок № 1266 не визначав такий період поважною причиною нероботи.

* Порядок обчислення середньої зарплати для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266.

Проти виключення з розрахункового періоду періоду, протягом якого працівник не працював у зв’язку з призовом/прийняттям на військову службу й за який не зберігався середній заробіток, свого часу виступав і ПФУ (див. лист Пенсійного фонду від 06.03.2023 № 7765-6270/У-03/8-2800/23 // «Податки & бухоблік», 2023, № 20).

До чого це призводило? До зменшення суми середньоденної зарплати та загальної суми лікарняних.

Що змінилося?

Перелік поважних причин, що наведений у п. 3 Порядку № 1266, було доповнено постановою № 561. З 07.06.2023 (з дати набрання чинності постановою № 561) поважними причинами, період дії яких виключаємо з загальної кількості днів у розрахунковому періоді, є:

— тимчасова непрацездатність;

— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

— відпустка для догляду за дитиною до 3 (6 — за медпоказаннями) років;

— відпустка без збереження заробітної плати;

— призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією рф проти України;

(нове!) період, протягом якого працівник проходив військову службу (строкову, за призовом осіб офіцерського складу, за призовом під час мобілізації, на особливий період, за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або за контрактом) під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток за такий період.

Таким чином, якщо початок страхового випадку припав на 07.06.2023 чи пізніше, з розрахункового періоду виключаєте також період, протягом якого працівник проходив військову службу й за ним не зберігався середній заробіток.

Аналогічно дієте, якщо розраховуєте середньоденну суму зарплати працівнику резидента Дія Сіті.

Ключові запитання

Запитання перше.

Чи слід переобчислювати середньоденну зарплату за страховими випадками, які почалися до 07.06.2023?

Ні. Це не передбачено змінами в Порядок № 1266. Тобто старі лікарняні не чіпаєте. За новими — дивитеся на дату початку страхового випадку.

Приклад 1. Працівник хворіє з 06.06.2023. В розрахунковому періоді (червень 2022 року — травень 2023 року, 365 к. дн.) він проходив військову службу з 01.06.2022 по 05.05.2023. Загальна сума зарплати за розрахунковий період: 30214,08 грн, у тому числі збережена середня «воєнна» зарплата за період з 01.06.2022 по 18.07.2022 — 15814,08 грн, заробіток за травень 2023 року після звільнення з військової служби — 14400 грн. За період проходження військової служби з 19.07.2022 по 05.05.2023 середня зарплата не зберігалася, добровільні виплати не проводилися.

Тимчасова непрацездатність працівника почалася до набрання чинності постановою № 561. Тож підстав виключати з розрахункового періоду період військової служби працівника, за який роботодавцем середня не зберігалася, немає.

Середньоденна зарплата складе:

30214,08 грн : 365 к. дн. = 82,78 грн.

Ще раз звертаємо вашу увагу на те, що при застосуванні оновленого переліку поважних причин звертаєте увагу саме на дату початку страхового випадку. Дата отримання листка непрацездатності чи дата призначення лікарняних/допомоги по вагітності та пологах тут не має значення. На такому підході у застосуванні змін до Порядку № 1266 наполягав ПФУ в листі від 27.03.2023 № 2800-030401-8/16053 (ср. ).

Приклад 2. Використовуючи умови прикладу 1, припустимо, що початок тимчасової непрацездатності працівника припав на 07.06.2023.

У цьому випадку слід зменшити загальну кількість календарних днів у розрахунковому періоді (365 к. дн.) на кількість календарних днів, протягом яких працівник проходив військову службу й за ним не зберігався середній заробіток (з 19.07.2022 по 05.05.2023, 291 к. дн.).

Середньоденна зарплата складе:

30214,08 грн : (365 к. дн. - 291 к. дн.) = 408,30 (грн).

Як бачите, різниця в розмірі середньоденної зарплати в прикладі 1 та прикладі 2 суттєва.

Переходимо до наступного запитання.

Починаючи з 19.07.2022 роботодавець нараховував добровільні виплати працівникам, що проходять військову службу. Чи виключати цей період із загальної кількості днів у розрахунковому періоді?

На наш погляд, тут усе залежить від того, як така добровільна виплата була класифікована роботодавцем у його внутрішніх документах. Тут можливі такі варіанти (див. статтю «Добровільні виплати солдатам підприємства: наслідки» // «Податки & бухоблік», 2022, № 59).

Варіант 1. Роботодавець з 19.07.2022 продовжив добровільно зберігати середню зарплату за працівниками, призваними/прийнятими на військову службу. Таку виплату він відніс до фонду оплати праці на підставі п.п. 2.2.12 Інструкції № 5* — оплата за невідпрацьований час працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов’язків.

* Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5.

У такому випадку вважаємо, що період, за який ця виплата нарахована, не потрібно виключати з розрахункового періоду. Річ у тім, що п. 3 Порядку № 1266 відносить до поважних причин час, протягом якого працівник проходив військову службу і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток. У випадку, що розглядається, середній заробіток збережено.

Варіант 2. Роботодавець визначив добровільну виплату як матеріальну допомогу, що має систематичний характер (п.п. 2.3.3 Інструкції № 5), або як виплату соціального характеру у грошовій формі (п.п. 2.3.4 Інструкції № 5).

За такого розвитку подій, на наш погляд, слід виконати вимоги п. 3 Порядку № 1266 та зменшити загальну кількість днів у розрахунковому періоді на кількість днів дії поважної причини — часу, протягом якого працівник проходив військову службу і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток.

Добре, загальну кількість днів зменшили на дні дії поважної причини. А як бути з добровільними виплатами, наприклад, з матдопомогою, що нарахована за цей період?

Якщо формально читати Порядок № 1266, то такі добровільні виплати повинні залишитися в розрахунку. Дивіться самі. У п. 3 Порядку № 1266 зазначено, що середньоденна зарплата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період зарплати, на яку нарахований ЄСВ, на кількість календарних днів перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин. Про необхідність виключати з розрахунку виплати, що нараховані за період дії поважних причин, немає ні слова.

Проте наразі маємо лист ПФУ від 07.04.2023 № 13488-15877/Р-03/8-2800/23, в якому пенсійники наполягають, що якщо місяць не був відпрацьований повністю через поважні причини, то і дні такого місяця, і виплати, що в ньому нараховані, виключаємо з розрахунку непрацездатної середньої.

Залишається запитання щодо «перехідних» місяців, в які поряд з добровільними виплатами могли нараховуватися інші виплати, що потрапляють до розрахунку. Приклад — липень 2022 року, коли працівник міг отримати середню за час військової служби, що нарахована за період з 1 по 18 липня 2022 року, та добровільну матдопомогу за період з 19 липня. Скоріш за все, пенсійники наполягатимуть на виключенні добровільної виплати, що нарахована за період дії поважної причини. Але, звісно, отримати роз’яснення від ПФУ буде не зайвим.

Висновки

  • КМУ доповнив перелік поважних причин, що наведені в п. 3 Порядку № 1266.
  • При застосуванні оновленого переліку поважних причин звертайте увагу саме на дату початку страхового випадку.
  • Якщо початок страхового випадку припав на 07.06.2023 чи пізніше, з розрахункового періоду виключаєте також період, протягом якого працівник проходив військову службу й за ним не зберігався середній заробіток.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі