Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю: вивчаємо новації

Статтею 19 Закону № 875* для підприємств та фізичних осіб, які використовують найману працю (далі — роботодавці), встановлено норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Проте окрім роботодавців, у гру під назвою «Норматив» грають центр зайнятості, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю (далі — Фонд осіб з інвалідністю), Пенсійний фонд та Держпраці.

* Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.91 № 875-XII.

Розглянемо, хто на якому етапі підключається та за що відповідає. Бо, як показала цьогорічна практика, знайти крайнього роботодавцеві буває дуже важко.

Обов’язки роботодавця

Якщо коротко, то роботодавці зобов’язані:

1) виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю в межах нормативу;

2) надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому КМУ.

Це те, чого вимагає від роботодавця ст. 18 Закону № 875.

Щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, то його встановлено у розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу (далі — СКШП) за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, — у кількості 1 робочого місця.