Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю: вивчаємо новації

Статтею 19 Закону № 875* для підприємств та фізичних осіб, які використовують найману працю (далі — роботодавці), встановлено норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Проте окрім роботодавців, у гру під назвою «Норматив» грають центр зайнятості, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю (далі — Фонд осіб з інвалідністю), Пенсійний фонд та Держпраці.

* Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.91 № 875-XII.

Розглянемо, хто на якому етапі підключається та за що відповідає. Бо, як показала цьогорічна практика, знайти крайнього роботодавцеві буває дуже важко.

Обов’язки роботодавця

Якщо коротко, то роботодавці зобов’язані:

1) виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю в межах нормативу;

2) надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому КМУ.

Це те, чого вимагає від роботодавця ст. 18 Закону № 875.

Щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, то його встановлено у розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу (далі — СКШП) за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, — у кількості 1 робочого місця.

Це прямо зазначено в ст. 19 Закону № 875.

Тобто ніхто роботодавцю не доводить норматив. Він сам повинен контролювати чисельність працевлаштованих ним осіб та за потреби виділяти (створювати) робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Зверніть увагу: не обов’язково, щоб ці робочі місця мали ідеальні умови праці. Вони цілком можуть бути зі шкідливими та важкими умовами праці, з особливим характером праці, якщо це обумовлено специфікою госпдіяльності роботодавця і відповідає його потребам (див. постанову Восьмого апеляційного адмінсуду від 05.02.2019 у справі № 857/4431/18).

Увага! Суди наполягають (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 11.05.2023 у справі № 520/1450/2020):

Таким пошуком займається державна служба зайнятості. Звідки вона дізнається про бажання роботодавця працевлаштувати особу з інвалідністю? Роботодавець повинен надавати центру зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому КМУ.

Отже, пропонуємо вам ознайомитися з новим Порядком надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, який був затверджений постановою КМУ від 02.06.2023 № 553 (далі — Порядок подання інформації) та запрацював з 09.06.2023.

До чого тут центр зайнятості?

Роботодавець з дня виникнення потреби в підборі працівників з інвалідністю та/або з дати відкриття вакансій, на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю, інформує центр зайнятості. Як саме? Подає до центру зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування особи з інвалідністю, за формою № 3-ПН (див. п. 6 Порядку подання інформації). Зауважимо, що ця форма затверджена наказом Мінекономіки від 12.04.2022 № 827-22.

Отже, ніяких нових форм для інформування про наявність вільних місць для працевлаштування осіб з інвалідністю КМУ не вводив. Працюємо з наявною формою № 3-ПН. Для її заповнення можна використовувати Порядок подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затверджений наказом Мінекономіки від 12.04.2022 № 827-22 та статтю «Шукаємо працівників за новою формою № 3-ПН» // «Податки & бухоблік», 2022, № 47.

Проте подаючи цю форму, врахуйте такі нюанси.

Форму № 3-ПН про наявність робочих місць для працевлаштування саме осіб з інвалідністю подаєте не до будь-якого центру зайнятості, а до центру зайнятості за місцезнаходженням роботодавця. Це вимога п. 2 Порядку подання інформації. Таке подання можливе:

— в електронній формі (з накладенням чи без накладення електронного підпису або печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів)

або

— в паперовій формі.

У випадку самостійного закриття вакансії (вакансій) роботодавець може повідомити про це центр зайнятості, надіславши відповідну інформацію в електронній формі на офіційну електронну адресу центру зайнятості (з накладенням чи без накладення електронного підпису або печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів) або в паперовій формі.

Важливий момент. Законодавство не встановлює обов’язку підприємств подавати форму № 3-ПН щомісячно чи з будь-якою іншою періодичністю. Достатньо подати форму № 3-ПН одноразово та чекати на кандидатів на посади, що були в ній заявлені.

Дивіться, за неподання форми № 3-ПН відповідальність не передбачена. Але приймаючи рішення про неподання, слід врахувати один суттєвий нюанс.

Роботодавець, який створив робочі місця для осіб з інвалідністю та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформував про це центр зайнятості (тобто подав форму № 3-ПН), вважається таким, що вжив усі дії, необхідні для працевлаштування осіб з інвалідністю. На цьому наполягають суди (див., наприклад, постанови Верховного Суду від 08.03.2023 у справі № 320/2609/19 та від 15.06.2022 у справі № 520/2875/2020). Тож такий роботодавець не повинен нести відповідальність за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо фактично не працевлаштував особу з інвалідністю з причин, незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, їх відмова від працевлаштування до роботодавця, бездіяльність центру зайнятості, який повинен сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

А ось якщо роботодавець відмовився від послуг центру зайнятості (не подав форму № 3-ПН), то всі ризики на ньому. Працевлаштував — виконав норматив — молодець. Не працевлаштував — не виконав — сплати санкції за невиконання.

Так, наприклад, у постанові від 11.05.2023 у справі № 520/1450/2020 Верховний Суд погоджується, що укладення роботодавцем з рекрутинговою агенцією договорів про надання послуг з підбору працівників (в описі вакантних посад зауважено щодо пріоритетності працевлаштування осіб з інвалідністю), є свідченням наявності вакансій. Проте оскільки роботодавець не подавав форму № 3-ПН, то, на думку суду, він не вжив залежних від нього та передбачених ст. 18 Законом № 875 заходів для недопущення правопорушення. У підсумку, в справі, що розглядалася, Верховний Суд не підтримав роботодавця та погодився з наявністю підстави для стягнення з нього адміністративно-господарських санкцій (далі — АГС) та пені.

З формою № 3-ПН та роллю центрів зайнятості розібралися. Переходимо до наступного гравця — Пенсійного фонду.

Норматив та ПФУ

Яка роль у грі «Норматив» відведена Пенсійному фонду? Дуже проста: «прийняв — передав». Так, Пенсійний фонд:

1) надає Фонду осіб з інвалідністю інформацію, необхідну для обчислення нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю та можливих санкцій. Така інформація надається в електронному вигляді щоквартально наростаючим підсумком у розрізі місяців та містить актуальні на дату та час її формування відомості.

Форма, за якою подається ця інформація, затверджена постановою правління Пенсійного фонду від 10.03.2023 № 14-2 (ср. ). Серед іншого, в ній містяться відомості про роботодавців, їх фонд оплати праці, облікову кількість штатних працівників у відповідному місяці, СКШП та кількість осіб з інвалідністю в такому місяці.

Всю цю інформацію ПФУ поставляють роботодавці за допомогою Об’єднаного звіту;

2) надсилає роботодавцям через електронні кабінети страхувальника на порталі ПФУ Розрахунки сум АГС, що підлягають сплаті у зв’язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік. Ці Розрахунки ПФУ отримує від Фонду осіб з інвалідністю.

За великим рахунком, це і все. Переходимо до Фонду осіб з інвалідністю.

Роль Фонду осіб з інвалідністю

Фонд осіб з інвалідністю щороку до 10 березня:

1) аналізує інформацію, отриману від ПФУ, та визначає в автоматизованому режимі роботодавців, які не виконали у попередньому році норматив робочих місць;

2) створює розрахунки АГС та передає їх ПФУ для розміщення в електронних кабінетах роботодавців, які не виконали норматив, на порталі ПФУ.

Сплатити ці АГС роботодавці повинні в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.

Увага! Якщо отримана від ПФУ інформація містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, Фонд осіб з інвалідністю повідомляє про це Держпраці. Надходження такого повідомлення є підставою для проведення позапланової перевірки роботодавця.

Перевірки Держпраці

У питаннях контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема шляхом його зарахування, Держпраці керується Порядком, затвердженим постановою КМУ від 31.01.2007 № 70 (далі — Порядок контролю).

Увага! Цей Порядок було підкориговано постановою КМУ «Деякі питання організації працевлаштування осіб з інвалідністю» від 02.06.2023 № 553. У зміненій редакції він діє з 09.06.2023.

Якщо говорити про позапланові перевірки, підставою для яких є інформація, отримана від Фонду осіб з інвалідністю, то строк їх проведення не перевищує 10 робочих днів, а щодо суб’єктів господарювання, які належать до суб’єктів малого підприємництва, — 2 робочих дні.

Перед початком перевірки інспектори Держпраці, що прийшли на перевірку, зобов’язані:

1) пред’явити направлення та службові посвідчення та надати копію направлення;

2) внести запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) за наявності такого журналу в роботодавця.

Їх перелік наведено в п. 12 Порядку контролю. Він майже не зазнав змін. У загальному випадку це:

— штатний розпис;

— особові картки, трудові книжки (у разі наявності) або (нове!) відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Держреєстру соцстрахування осіб з інвалідністю, що перебувають у трудових відносинах із роботодавцем;

— (нове!) інформація про попит на робочу силу (вакансії) (форма № 3-ПН);

— звіти з праці (форма № 1-ПВ);

— копії документів, що підтверджують інвалідність працівників;

— накази (розпорядження) про прийняття на роботу, переведення на іншу роботу, розірвання трудового договору, про відрядження, про відпустки осіб з інвалідністю тощо;

— трудові договори (контракти), укладені з особами з інвалідністю (у разі їх укладення в письмовій формі);

— табель обліку використання робочого часу;

— розрахунково-платіжні відомості працівників і розрахунково-платіжні відомості (зведені).

Крім того, якщо прийшли до неприбутківця, попросять надати витяг з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Якщо перевіряють господарське об’єднання осіб з інвалідністю, попросять перелік підприємств, що увійшли до його складу, договори, що підтверджують розміщення на таких підприємствах замовлень на придбання товарів (робіт, послуг); платіжні доручення за такими договорами, розрахунки витрат на виготовлення товарів (виконання робіт, надання послуг).

Якщо за результатами перевірки встановлено факт невиконання роботодавцем нормативу, Держпраці:

— вживає заходів щодо притягнення винних посадових осіб до адміністративної відповідальності. Невиконання посадовою особою, яка користується правом приймати на роботу і звільняти з роботи, ФОП нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, тягне за собою накладення штрафу від 170 до 340 грн (ст. 188¹ КпАП);

— не пізніше 15 календарних днів після закінчення перевірки надсилає копію акта перевірки Фонду осіб з інвалідністю.

Зауважимо, що постановою КМУ від 13.03.2022 № 303 на період воєнного стану встановлено заборону на проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду. До таких заходів належать, зокрема, й перевірки Держпраці щодо додержання законодавства про працевлаштування осіб з інвалідністю.

Разом з тим за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, а також для виконання міжнародних зобов’язань України протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.