Теми статей
Обрати теми

Позичка автівки у фізособи: чи підлягає нотаріальному посвідченню?

Децюра Сергій, податковий експерт
Доволі часто підприємства для здійснення господарської діяльності залучають автомобільну техніку, а саме: беруть автомобілі у своїх працівників у позичку. При цьому інколи договори позички автомобіля не посвідчують нотаріально. Які податкові наслідки у зв’язку з цим можуть бути, обговоримо далі.

Суть спору

За результатами перевірки ТОВ податківці виявили факт відсутності нотаріального посвідчення договору позички вантажного транспортного засобу. Тому вони зробили висновок, що договір позички транспортного засобу є нікчемним. Отже, платник повинен був компенсувати податковий кредит, отриманий у складі ціни придбання товарів, які використано для експлуатації цього автомобіля. Оскільки цього не було зроблено, податківці донарахували податкові зобов’язання з ПДВ і штраф.

Крім того, податківці взагалі не визнавали операції з перевезення, які були здійснені таким автомобілем. А отже, вимагають виключити із витрат суми, пов’язані з таким перевезенням.

Позивач звернувся до суду з позовом зобов’язати ДПСУ скасувати податкові повідомлення-рішення (ППР).

Позиція сторін

Податківці. Аргументують фіскали свій висновок положеннями ч. 4 ст. 828 ЦКУ. У ньому, зокрема, вказано, що письмова форма і нотаріальне посвідчення потрібні договорам позички транспортних засобів (крім наземних самохідних транспортних засобів), у яких хоча б одна зі сторін — фізична особа.

Податківці вважають, що у законодавстві України такого поняття, як «наземні самохідні транспортні засоби», не існує. Тому, на їх думку,

усі суб’єкти господарювання, які беруть у користування у фізосіб на умовах договору позички будь-які транспортні засоби, мають нотаріально посвідчувати такі договори

Без нотаріального посвідчення укладені договори позички є нікчемними, а податковий кредит, пов’язаний з обслуговуванням чи приведенням у дію взяте у користування майно, слід вважати використаним у негосподарській діяльності. А отже, позичальник майна (у тому числі й автомобілів) у фізособи має компенсувати податковий кредит щодо товарів, пов’язаних із цим майном, згідно з п. 198.5 ПКУ.

Платник. Наполягав на тому, що договір позички автомобілів, навіть коли однією із сторін такого договору є фізособа, нотаріальному посвідченню не підлягає. Адже автомобільний транспортний засіб слід ототожнювати із поняттям «наземний самохідний транспортний засіб».

Вирішення справи судом

Розглядаючи спір, суди як першої інстанції, так і апеляційної (див. постанови Другого апеляційного адмінсуду від 11.04.2023 у справі № 480/10216/21 та від 21.02.2023 у справі № 480/8914/21) стали на бік платника. Аргументують вони свій висновок тим, що:

1) цього прямо вимагає ч. 4 ст. 828 ЦКУ. Адже якщо правильно читати цю норму, то з неї випливає, що договір позички саме наземних самохідних транспортних засобів, в якому хоча б однією стороною є фізична особа, не підлягає нотаріальному посвідченню.

При цьому згадка про те, що договір позички не слід нотаріально посвідчувати при передачі у позичку наземних самохідних транспортних засобів, з’явилася у вищезгаданій нормі тільки у 2011 з подання Закону України від 05.07.2011 № 3565-VI. І було це нововведення викликане, як свідчить Пояснювальна записка до згаданого вище Закону, з метою саме усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень.

Отже, уже тільки цей факт вказує на те, що договір позички автомобільного транспорту не повинен підлягати нотаріальному посвідченню;

2) навіть за відсутності у законодавстві чітко визначеного поняття «наземний самохідний транспортний засіб», все ж таки можна встановити, яке майно належить до цієї категорії.

Суди вважають, що слід у сукупності читати норми вітчизняного законодавства і міжнародних договорів, в яких є два визначення, що доповнюють одне одного і дають змогу сказати, що за звір криється під терміном «наземний самохідний транспортний засіб» (міжнародні договори є частиною національного законодавства України, див. ст. 9 Конституції України).

Так от, вони наголошують, що:

— вітчизняне законодавство, а саме ст. 1 Закону про автострахування*, містить поняття «наземні транспортні засоби». До них належать пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також установленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку у територіальних органах МВС та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового користування, зареєстровані в інших країнах;

* Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV.

— міжнародні договори, а саме п. «b» ст. 1 Європейської угоди, що стосується праці екіпажів транспортних засобів, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення (дата приєднання Україною 07.09.2005), підказують, які наземні транспортні засоби слід вважати самохідними. У ній говориться, що автомобіль — це будь-який самохідний автотранспортний засіб, що зазвичай використовується для автомобільних перевезень людей чи вантажів або для буксирування дорогами транспортних засобів, що використовуються для перевезення людей чи вантажів; цей термін не охоплює сільськогосподарські трактори. Отже, виходить, що

наземний самохідний транспортний засіб — це автомобіль, який перевозить пасажирів чи вантаж і зареєстрований та взятий на обліку в Україні та/або допущений до дорожнього руху

Враховуючи це, судді вважають, що коли в позичку передається автотранспортний засіб, то нотаріально посвідчувати такий договір не слід. Навіть коли стороною договору є фізособа.

Тому вони погоджуються з думкою підприємств про те, що відсутність нотаріального посвідчення договорів позички транспортних засобів не свідчить про недійсність таких правовідносин. А отже:

обов’язку нараховувати компенсуючі податкових зобов’язання з ПДВ на товари (в тому числі і паливно-мастильні матеріали), які використані при роботі автомобілів, отриманих у позичку за непосвідченими нотаріально договорами позички, не виникає. Адже такі товари безпосередньо пов’язані з власною господарською діяльністю підприємства-позичальника;

— платник податків не втрачає право на витрати, пов’язані з перевезеннями товарів, що були здійснені таким автомобілем.

Думка редакції

Ми повністю згодні із позицією слуг Феміди. Навіть, великою мірою, і додати немає чого. Адже той факт, що до наземних самохідних транспортних засобів належать і автомобілі, сумнівів викликати не повинен. І хоча саме такого (дослівного) терміна українські нормативи не містять, але це випливає із норм інших нормативно-правових актів. Про це ми неодноразово згадували у своїх матеріалах (див. «Використовуємо авто працівника для доставки співробітників на роботу/з роботи» // «Податки & бухоблік», 2022, № 42).

Можливо, варто тільки застерегти суб’єктів господарювання, які беруть у позичку автотранспортні засоби і не хочуть судової тяганини. Краще посвідчіть такий договір нотаріально і спіть спокійно.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі