Незаконна перевірка = незаконне податкове повідомлення-рішення Пропонуємо розглянути постанову Верховного Суду від 24.03.2023 у справі № 640/13521/19* . Вона стосується підстави для перевірки, яка наразі в ПКУ відсутня. Але висновки, які зробив Верховний Суд, можна однозначно використовувати у спорах щодо перевірок, які проводяться фіскалами з інших підстав.
Доведення податківцями нереальності господарської операції Судова практика багата на справи щодо визнання податківцями операцій нереальними. Судові рішення є як на користь платників (переважна більшість), так і на користь податківців. Але кожне таке рішення цікаве по-своєму — які доводи (в тій чи іншій ситуації) використовують податківці для доведення нереальності операцій і яку правову оцінку дає їм суд. Одним досить цікавим рішенням є постанова Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 160/5341/20*.
Договір оренди авто з ФОП: має бути нотаріальне посвідчення?! Якщо договір оренди авто укладається з фізособою, то він підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 2 ст. 799 ЦКУ). При цьому неважливо, чи віддає фізособа у користування свого залізного коня, чи навпаки, бере його для користування. А якщо фізособа — це ФОП? Чи потрібно тоді залучати нотаріуса до укладання договору оренди? Відповідь на це запитання можна знайти у постанові Великої Палати ВС від 14.06.2023 у справі № 125/1216/20*, яку ми зараз і обговоримо.
Позичка автівки у фізособи: чи підлягає нотаріальному посвідченню? Доволі часто підприємства для здійснення господарської діяльності залучають автомобільну техніку, а саме: беруть автомобілі у своїх працівників у позичку. При цьому інколи договори позички автомобіля не посвідчують нотаріально. Які податкові наслідки у зв’язку з цим можуть бути, обговоримо далі.
ФОП придбав автомобіль — право на податковий кредит зберігається Як свідчить практика, податківці вважають, що отриманий податковий кредит з вартості придбаного автомобіля ФОП має «компенсувати» шляхом нарахування податкових зобов’язань. Проте суди часто не підтримують таку позицію податківців. Одним з таких судових рішень є постанова Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 813/210/18*.
Неможливість виконання податкових обов’язків + втрата первинки через війну: що кажуть суди? Підтвердження неможливості виконання податкових обов’язків уже дає перші плоди, а точніше, перші відмови з боку податківців у підтвердженні цього факту ☹. А це важливо, оскільки успішне проходження такої процедури звільняє платників від відповідальності. Та й механізми, передбачені спеціально для втрати первинки саме через війну, можуть захистити платника. Однак на практиці усе не так просто. Поряд з існуванням цих процедур та механізмів, а також відмов і претензій з боку податківців, з’являється і судова практика. Тож розберемося, як дивиться на усе це Феміда.
Виявили умисел під час камеральної перевірки: що кажуть суди? Вже тривалий час ПКУ передбачає підвищені штрафи за умисні порушення. І цей умисел податківці вбачають достатньо часто. Навіть за результатами камеральних перевірок. Але чи вдається платникам оскаржувати підвищені штрафи? Як на це реагують суди? Розберемося з цим на прикладі постанови Другого апеляційного адмінсуду від 05.04.2023 у справі № 440/7251/22*.
Ненадання платником під час перевірки даних інвентаризації «минулою» датою Ця стаття буде цікава в першу чергу платникам, які мають на балансі активи, передані іншим суб’єктам господарювання на відповідальне зберігання. Досить часто податківці намагаються довести фактичну відсутність таких активів на підставі того, що платник не надав дані про їх інвентаризацію. Але дані інвентаризації на яку саме дату мають право вимагати податківці? Щодо цього питання є цікаве судове рішення — постанова Сьомого апеляційного адмінсуду від 06.06.2023 у справі № 600/3358/22-а*.
Скасування Таблиці даних з причини наявності інформації про ризикові операції — незаконне Податківці нерідко скасовують платникам вже враховані Таблиці даних з підстави «наявна податкова інформація, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій». Але незважаючи на те, що така підстава названа в затвердженій формі рішення про неврахування Таблиці даних, її застосування неправомірне і суперечить вимогам Порядку № 1165*. На це звертають увагу і суди. Зокрема, на незаконність застосування цієї підстави вказує Верховний Суд в постанові від 27.04.2023 у справі № 460/8040/20**.
Податківці мають надати платнику чіткий перелік документів, які необхідні для розблокування ПН Суди акцентують увагу на тому, що відмовити в реєстрації податкової накладної (ПН) з причини «ненадання платником необхідних документів» у податківців є підстави за умови, що платник попередньо отримав від податківців чіткий перелік документів, які він має надати, а не визначав їх на власний розсуд, керуючись «загальним» переліком, визначеним в Порядку № 520*. Зокрема, про це йде мова в постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 500/1836/22**.
Трудові спори: нові строки звернення до суду не застосовуються до «старих» спорів! У липні 2022 року змінилися строки звернення до суду у трудових спорах. Їх у певних випадках скоротили. Наприклад, до 19 липня 2022 року* щодо сум зарплати, не виплаченої при звільненні, можна було подати позов у будь-який час (строки не були обмежені). А після цієї дати такий строк складає усього лише 3 місяці з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Тож ми хвилювалися за долю працівників, які звільнялися до 19.07.2022**. Чи втратили вони у такому випадку фактично право на звернення до суду?
Відпустка учасникам бойових дій: що говорить ВС? У багатьох роботодавців є працівники, які мають право на додаткову відпустку учасникам бойових дій, що надається відповідно до ст. 162 Закону про відпустки*. Ця стаття Закону складається всього з одного абзацу, в якому перелічено, хто має право на цю відпустку та яка її тривалість. Тож не дивно, що питання щодо умов надання цієї відпустки постійно з’являються на практиці. Іноді діло доходить до суду.