Насамперед пояснимо, чому кожному платнику податків, який зобов’язаний декларувати доходи, важливо визначити свій резидентський статус.
Справа у тому, що фізособа-резидент зазначає у річній Податковій декларації про майновий стан і доходи всі свої отримані доходи: як українські*, так й іноземні.
* Винятком є випадки, прямо визначені ПКУ (про них див. у статті «Декларування доходів — 2022» // «Податки & бухоблік», 2023, № 19).
У свою чергу,
нерезиденти, для яких ПКУ встановлює обов’язок подавати в Україні Податкову декларацію, доходи, одержані за кордоном, не декларують
Це підтверджує п. 4 Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Мінфіну від 02.10.2015 № 859.
У зв’язку з воєнними діями мільйони наших співгромадян виїхали за межі України. І деякі з них могли хоч-не-хоч змінити свій резидентський статус. Алгоритм визначення такого статусу встановлено п.п. 14.1.213 ПКУ.
Відповідно до згаданої норми фізособа-резидент — це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
Якщо особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має місце постійного проживання в Україні.
Фізособа має місце постійного проживання також в іншій країні? Тоді вона вважається податковим резидентом України, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. При цьому достатньою (але не виключною) умовою визначення місцезнаходження центру життєвих інтересів фізособи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрація як суб’єкта підприємницької діяльності.
Якщо особа не має місця постійного проживання в жодній державі або не можна визначити, в якій країні вона має центр життєвих інтересів, то вона вважатиметься резидентом за умови перебування в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду чи періодів податкового року.
У разі коли неможливо визначити резидентство, використовуючи перелічені вище правила, особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України. При цьому якщо особа — громадянин України всупереч закону має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування вона вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном.
Достатньою підставою для визнання особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України
Таким чином, навіть якщо протягом 2022 року громадянин України перебував за кордоном довше 183 днів, часто він залишається резидентом з метою оподаткування. Отже, у разі отримання іноземних доходів їх обов’язково слід задекларувати нарівні з українськими. Про те, як це правильно зробити, див. у статті «Декларуємо іноземні доходи» // «Податки & бухоблік», 2023, № 19 (ср. ).
Зауважимо також, що окремі особи могли потрапити в ситуацію, коли вони одночасно є резидентами як України, так й іноземної держави (згідно із законодавством такої держави). Як їм бути? Тоді необхідно звертатися до відповідних положень Конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Україною та конкретною іноземною державою. І вирішувати питання резидентства на підставі норм міжнародного законодавства.
Висновки
- Фізособа-резидент у річній Податковій декларації про майновий стан і доходи зазначає як українські, так й іноземні доходи.
- У загальному випадку резидентом вважається фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
- Достатньою умовою визначення місцезнаходження центру життєвих інтересів фізособи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрація підприємцем.
- Якщо особа не має місця постійного проживання в жодній державі або не можна визначити, в якій країні вона має центр життєвих інтересів, то вона вважається резидентом за умови перебування в Україні не менше 183 днів.
