* Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» від 12.01.2023 № 2888-ІХ.
** tax.gov.ua/data/material/000/544/656891/InfoList2_2023.pdf
Почнемо з того, що Закон № 2888 (в основному його норми набудуть чинності з 01.04.2023) є сателітом Закону про платіжні послуги*.
* Закон України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX.
А Закон про платіжні послуги, серед іншого, передбачає два важливих нововведення:
— перше — він «узаконює» (надає правове регулювання) розрахункам електронними грошима;
— друге — надає право користувачам (у т. ч. й суб’єктам господарювання) відкривати платіжні рахунки у небанківських надавачів платіжних послуг. Тобто розрахунки можуть проводитися не тільки через банківські рахунки, а й через платіжні рахунки, відкриті у небанківських надавачів платіжних послуг. Зокрема, такими небанківськими надавачами платіжних послуг (у яких можуть відкриватися платіжні рахунки) можуть бути оператори поштового зв’язку.
Власне Закон № 2888
направлений на те, щоб урегулювати податкові норми, які стосуються розрахунків електронними грошима та розрахунків через платіжні рахунки, відкриті у небанківських надавачів платіжних послуг
Розрахунки електронними грошима –– це які?
Податківці в інфолисті інформують платників про те, що Законом № 2888 передбачена, зокрема, можливість:
1) здійснювати сплату податків електронними грошима;
2) платникам єдиного податку — приймати оплату за товари/роботи/послуги електронними грошима. До речі, цю норму ми вже детально аналізували (див. статтю «Єдиноподатникам дозволили приймати електронні гроші: чи все так просто?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 14);
3) надавати під звіт/відрядження електронні гроші.
Зазначимо, що Закон про платіжні послуги дозволяє здійснювати електронними грошима не тільки ці розрахунки.
Так, суб’єкти господарювання можуть електронними грошима приймати оплату від покупців/розраховуватися зі своїми контрагентами. І Закон № 2888 врегульовує податкові питання таких «оплат». Зокрема, він установлює, коли в цьому випадку виникають податкові зобов’язання та податковий кредит з ПДВ (детальніше про це буде сказано далі).
Але тут варто звернути увагу на два важливих моменти.
Що мається на увазі під електронними грошима. Податківці в листі обмежилися цитуванням терміна «електронні гроші» з Закону про платіжні послуги. Але зазначимо, що якщо розрахунок відповідно до законодавства має здійснюватися в гривні (а нагадаємо, сплата податків, розрахунки між резидентами мають здійснюватися виключно в гривні), то він повинен здійснюватися
електронними грошима, номінованими в гривні через електронні гаманці, відкриті суб’єктом господарювання у емітента електронних грошей — резидента України, який має відповідний дозвіл від НБУ на здійснення операцій з електронними грошима
Хто може бути такими емітентами, названо в ст. 57 Закону про платіжні послуги. Зокрема, такими емітентами можуть бути:
— банки, які включені НБУ в Реєстр емітентів електронних грошей;
— небанківські установи — за умови, що вони мають відповідні ліцензії НБУ на право здійснення операції.
Тож розрахунки електронними грошима між резидентами України, сплата податків має здійснюватися саме через електронні гаманці, відкриті у емітента електронних грошей — резидента України, який має відповідний дозвіл від НБУ на такі операції.
Якщо оплату отримуєте від нерезидента, то можливе отримання такої оплати й на електронний гаманець у валюті, відкритий у надавача платіжних послуг — нерезидента. Але тільки за умови, що іноземна платіжна установа-нерезидент (1) відповідно до законодавства держави, в якій вона зареєстрована, має право надавати платіжні послуги і (2) забезпечує погашення (виведення) цих електронних грошей з електронного гаманця та одночасно здійснює перерахування коштів на поточний рахунок суб’єкта господарювання в банку України. При цьому сума операції не має перевищувати розміру (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції), передбаченого ст. 20 Закону про запобігання*. Тобто не має перевищувати порога в 400 тис. грн. (розд. VIII Положення № 210**).
** Положення про випуск електронних грошей та здійснення платіжних операцій з ними, затверджене постановою правління НБУ від 29.09.2022 № 210.
Воєнне обмеження на розрахунки електронними грошима. Норми Закону № 2888 щодо розрахунків електронними грошима (у т. ч. можливості сплати податків електронними грошима / приймання оплати за товари електронними грошима платниками єдиного податку) набувають чинності з 01.04.2023. Проте наразі відповідно до п. 16 постанови НБУ від 24.02.2022 № 18 на час воєнного стану тимчасово призупиненні операції з випуску, розповсюдження електронних грошей, поповнення електронних гаманців електронними грошима банками-емітентами електронних грошей. Тож
розрахунки електронними грошима стануть доступними, швидше за все, тільки після скасування воєнного стану
А ось на розрахунки через платіжні рахунки небанківських платіжних установ подібні обмеження на час воєнного стану формально не встановлені.
Електронні гаманці та платіжні рахунки на обліку у податківців
Як тільки платник податків відкриє електронний гаманець у резидента-емітента електронних грошей або відкриє платіжний рахунок у небанківського надавача платіжних послуг,
про це одразу (в той же день) будуть проінформовані податківці
Це прямо прописано в оновленому п. 69.2 ПКУ. І на це звертають увагу податківці в інфолисті. Видаткові операції за електронними гаманцями або платіжними рахунками небанківських платіжних установ можуть здійснюватися лише після того, як ці рахунки «візьме на облік» податкова.
Є перехідні норми стосовно того, в який термін мають бути проінформовані податківці щодо електронних гаманців / платіжних рахунків, які були відкриті до набрання чинності Законом № 2888 (тобто до 01.04.2023). Про такі електронні гаманці/рахунки надавачі платіжних послуг / емітенти електронних грошей повинні повідомити податківців протягом одного місяця з дня припинення або скасування воєнного стану (п. 69.32 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
ФОП має проінформувати про свій підприємницькій статус
Якщо підприємець відкриває електронний гаманець у емітентам електронних грошей або відкриває платіжний рахунок у небанківського надавача платіжних послуг для підприємницьких цілей, то він
обов’язково має проінформувати про свій підприємницький статус емітента електронних грошей (який йому відкриває електронний гаманець) або небанківського надавача платіжних послуг (в якого він відкриває платіжний) рахунок
Якщо підприємець не надасть інформацію про свій підприємницький статус — це загрожує йому штрафом у розмірі 680 грн (п. 118.3 ПКУ).
Стягнення коштів, що містяться на електронних гаманцях / платіжних рахунках
Електронні гаманці, відкриті суб’єктами господарювання у емітентів електронних грошей, та платіжні рахунки небанківських платіжних установ
прирівнюються по суті до звичайних банківських рахунків
Тому, як передбачено нормами ПКУ, до коштів, що містяться на електронних гаманцях та платіжних рахунках, відкритих у небанківських платіжних установах, можуть застосовувати ті ж засоби стягнення, що і до коштів, які містяться на банківських рахунках.
Можливість сплати податків та зборів електронним грошима
Як ми згадували на початку, Закон № 2888 надає платникам можливість сплачувати податки та збори електронними грошима (оновлений п. 35.2 ПКУ). Кошти з електронного гаманця будуть одразу зараховуватися на казначейські рахунки відповідних податків/зборів. При цьому, враховуючи обмеження НБУ на розрахунки електронними грошима, які встановлені на час воєнного стану, скоріш за все, можливість сплачувати податки електронними грошима з’явиться тільки після закінчення воєнного стану.
Слід звернути увагу й на те, що
електронними грошами не можуть перераховуватися кошти на єдиний рахунок для сплати податків/зборів та не може сплачуватися ЄСВ
На це звертають увагу податківці.
Зазначимо також, що податки та збори можна буде також сплачувати з платіжних рахунків, відкритих у небанківських платіжних установах. Причому через такі рахунки можна буде сплачувати і ЄСВ (оновлена редакція ч. 7 ст. 9 Закону № 2464*).
Емітенти електронних коштів / небанківські надавачі платіжних послуг будуть нести відповідальність за порушення строку зарахування податків і зборів, яке сталося з їх вини.
Платнику податків не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню, якщо несвоєчасне зарахування коштів сталося з вини емітента платіжних послуг / небанківського надавача платіжних послуг.
Повернення помилкових та/або надміру сплачених коштів до бюджету
Передбачено, що такі кошти можуть повертатися і на платіжні рахунки небанківських платіжних установ. Про електронні гаманці згадки тут немає.
Бюджетне відшкодування ПДВ
Передбачено, що бюджетне відшкодування ПДВ може зараховуватися не тільки на банківські рахунки, а й на платіжні рахунки, відкриті у небанківських платіжних установах. При цьому, як зазначають податківці в інформаційному листі, «вперше платник податку має право заявити суму від’ємного значення ПДВ до бюджетного відшкодування на рахунок в небанківського надавача платіжних послуг за звітний (податковий) період квітень 2023 року».
ПДВ vs розрахунки електронними грошима / коштами на платіжних рахунках
В інформаційному листі податківці звертають увагу на такі моменти:
1) операції з випуску, погашення електронних грошей — не є об’єктом ПДВ. Отже, відбуваються без ПДВ (п.п. 196.1.5 ПКУ);
2) при розрахунках за товари/послуги електронними грошима або за допомогою платіжних рахунків, відкритих у небанківських платіжних установах, якщо оплата є першою подією:
— податкові зобов’язання виникають на дату зарахування електронний грошей на електронний гаманець / на дату зарахування коштів на платіжний рахунок. Це передбачено оновленим п. 187.1 ПКУ. При цьому податківці в листі чомусь використовують формулювання: «на дату перерахування електронних грошей покупцем на електронний гаманець постачальника»;
— податковий кредит виникає на дату списання електронних грошей з електронного гаманця / на дату списання коштів з платіжного рахунку (оновлений п. 198.2 ПКУ);
3) якщо платник застосовує касовий метод — то цей же касовий метод стосується і отримання оплати електронними грошима.
«Підзвітна революція»
В інформаційному листі податківці проінформували платників і про зміни, які набудуть чинності з 01.04.2023 (теж передбачені Законом № 2888) в питаннях підтвердження витрат на відрядження та підзвітних витрат. Ми це питання вже аналізували у статті «Підзвітна революція» // «Податки & бухоблік», 2023, № 12 (ср. ).
Власне, додаткових «цікавих» роз’яснень щодо цього приводу лист не містить. Податківці лише акцентують увагу на нововведеннях. Коротко нагадаємо суть новацій:
1. Кількість днів перебування працівника у відрядженні з 01.04.2023 має підтверджуватися не тільки наказом. Додатково до наказу обов’язково має бути хоча б один документ, що підтверджує факт перебування працівника у відрядженні. Додаткових деталей щодо цієї норми інформаційний лист не містить.
2. Є оновлення в переліку документів, якими можуть підтверджуватися витрати на відрядження (засвідчується вартість витрат). Новий перелік підтверджуючих документів від нинішнього майже не відрізняється. Але деякі відмінності є. Зокрема, тепер не згадуються як обов’язкові посадковий талон та розрахункові документи на придбання транспортних квитків. Водночас визначено, що операції за рахунком, до якого емітовані платіжні інструменти, слід підтверджувати виписками та/або відомостями з цього рахунку (про це ще скажемо далі).
При цьому податківці звертають увагу на те, що
без документального підтвердження витрати будуть вважатися доходом фізособи, яка перебуває у відрядженні або якій видані кошти під звіт
Також має бути документальне підтвердження зв’язку відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає (зокрема, але не виключно, потрібні такі документи: запрошення сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає; укладений договір чи контракт; інші документи, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документи, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає). Інакше витрати будуть вважатися оподатковуваних доходом фізособи.
3. Якщо витрати були оплачені за допомогою платіжного інструменту (корпоративною або особистою карткою) чи його реквізитів — то потрібно також підтвердити факт списання коштів. А саме вартість витрат має бути засвідчена
випискою та/або відомостями з рахунку в електронній або паперовій формі, що містить визначену законом інформацію про виконані платіжні операції за рахунком, до якого емітований такий платіжний інструмент
4. Збільшено строки подання підтверджуючих документів у випадку, якщо витрати оплачувались за допомогою платіжних інструментів (корпоративних або особистих).
5. Визначені випадки, коли має подаватися Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, а коли він не подається. Так, Звіт з 01.04.2023 треба подавати тільки за:
а) наявності оподатковуваного доходу з метою розрахунку суми податку (тобто коли з’являються підстави утримати ПДФО і ВЗ з таких сум);
б) використання платником податку готівки понад суму добових витрат (включаючи готівку, отриману із застосуванням платіжних інструментів).
6. За рахунок електронних грошей можуть проводитися (та не належатимуть до оподатковуваних) документально підтверджені витрати на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків, у встановлених межах, що здійснені таким платником та/або іншими особами з рекламними цілями.
Повторимо, що більш детально про ці нововведення читайте в статті «Підзвітна революція» // «Податки & бухоблік», 2023, № 12.
Податок на прибуток: «Дія Сіті» та страховики
Також податківці звернули увагу на зміни, які стосуються податку на прибуток. Але вони стосуються вузького кола платників. Так,
— для резидентів «Дія Сіті», які обрали особливий режим оподаткування податком на прибуток, встановлено, що з 01.04.2023 до подій, які відбуваються за операціями, що є об’єктами оподаткування, буде відноситись сплата коштів готівкою або з рахунків не тільки в українських банках, але й небанківських надавачах платіжних послуг / електронних гаманців, відкритих в емітентах електронних грошей;
— для страховиків — внесені деякі зміни в коригуючу податкову різницю за страховими резервами (п.п. 141.1.3 ПКУ). Фінрезультат до оподаткування страховика коригується на різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до МСФЗ страхових резервів та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною НБУ (а не уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг).
Висновки
- З 01.04.2023 набудуть чинності зміни в ПКУ щодо електронних грошей, а також зміни щодо підзвіту.
- Зокрема, стане можливою сплата податків та зборів електронними грошима. Платникам єдиного податку можна буде електронними грошима приймати оплату за товари/роботи/послуги.
- Проте наразі (на час воєнного стану) щодо електронних грошей встановлено певні обмеження. Також слід відрізняти «справжні» електронні гроші від інструментів, що ними не є (відповідно до чинного законодавства).
- У ПКУ буде прописано дати виникнення податкового кредиту та податкових зобов’язань з ПДВ при розрахунках за товари/послуги електронними грошима.
- Питання підтвердження витрат на відрядження та підзвітних витрат буде регулювати оновлений п. 170.9 ПКУ.
- Якщо витрати були оплачені корпоративною або особистою карткою (платіжним інструментом) чи за допомогою їх реквізитів, то потрібно буде також підтвердити факт списання коштів з рахунку, до якого емітовано картку (платіжний інструмент). При цьому буде встановлено нові (збільшено) строки подання роботодавцю відповідних підтверджуючих документів.
- Також по-новому буде визначено випадки, коли має подаватися Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт.
