Теми статей
Обрати теми

Розслідуємо нещасний випадок на виробництві

Вороная Наталія, експерт з кадрових і податкових питань
КМУ доповнив Порядок розслідування нещасних випадків, профзахворювань та аварій на виробництві новим «воєнно-бойовим» розділом. Сьогодні ви дізнаєтеся, які зміни відбулися і як тепер правильно розслідувати виробничі нещасні випадки.

Нормативним документом, на підставі якого здійснюються розслідування нещасних випадків на виробництві, є Порядок № 337*. Постановою КМУ від 20.01.2023 № 59 (далі — постанова № 59) до згаданого Порядку було внесено зміни. Зокрема, у ньому з’явилася окрема процедура розслідування нещасних випадків у період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні або окремих її місцевостях. Далі ми поговоримо про те, в чому ця процедура полягає і чим відрізняється від звичайної. Але почнемо із загального алгоритму, яким слід керуватися роботодавцю у разі настання нещасних випадків на виробництві.

* Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 17.04.2019 № 337.

Що розслідувати

Насамперед слід пам’ятати, що кожен нещасний випадок на виробництві має бути розслідуваний (п. 9 Порядку № 337).

Під нещасним випадком (далі — НВ) розуміють обмежену в часі подію або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, в результаті яких заподіяно шкоду здоров’ю, що призвело до втрати працездатності (переведення на легшу роботу) на один робочий день або більше, зникнення тощо. Причому така подія / раптовий вплив мали місце у процесі виконання працівником трудових обов’язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства або за дорученням роботодавця).

У разі НВ на виробництві проводять або звичайне, або спеціальне розслідування.

Спецрозслідування здійснюється щодо НВ зі смертельними наслідками, НВ, які спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, групових НВ, а також в інших випадках, передбачених п. 10 Порядку № 337.

Крім того, спецрозслідування проводять, якщо НВ стався внаслідок воєнних (бойових) дій під час виконання працівником трудових обов’язків. Причому в цій ситуації не має значення тяжкість травм (пошкодження здоров’я).

У решті випадків має місце звичайне розслідування.

При цьому будь-яке розслідування починається з оповіщення відповідних компетентних органів про НВ.

Повідомлення про нещасний випадок

Інформацію про НВ роботодавець може отримати від безпосереднього керівника робіт, самого потерпілого або членів його сім’ї (уповноваженої ними особи), закладу охорони здоров’я, до якого звернувся потерпілий.

Після цього роботодавець зобов’язаний повідомити про НВ:

— територіальний орган Держпраці;

— територіальний орган ПФУ;

— керівника підприємства, на території якого стався НВ, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства;

— керівника первинної профспілкової організації, а у разі її відсутності — уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці;

— уповноважений орган або наглядову раду підприємства (у разі її утворення);

— орган ДСНС — якщо НВ стався внаслідок пожежі.

Якщо НВ підлягає спецрозслідуванню, повідомлення додатково надсилається:

— місцевій держадміністрації або органу місцевого самоврядування (у разі відсутності уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства);

— органу галузевої профспілки вищого рівня, а за його відсутності — територіальному профоб’єднанню;

— органу поліції — якщо НВ призвів до тяжких (у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого) чи смертельних наслідків, а також у разі смерті працівника під час виконання ним трудових обов’язків.

Якщо НВ підлягає спецрозслідуванню, у повідомленні територіальному органу Держпраці слід зазначити кандидатури представників підприємства та уповноваженого органу або наглядової ради підприємства (у разі її створення) для включення їх до складу спецкомісії.

Повідомлення згаданих зацікавлених осіб здійснюється із використанням засобів зв’язку (телефон, електронна пошта тощо) протягом доби

Зверніть увагу: раніше роботодавцю для цього давалося всього 2 години.

Крім такого повідомлення протягом доби, п. 8 Порядку № 337 вимагає не пізніше наступного робочого дня направити перерахованим вище організаціям повідомлення про НВ на паперовому носії за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.

Повідомлення подають за місцем настання НВ, а якщо він стався під час руху транспортних засобів — за місцем реєстрації підприємства.

Особливий порядок повідомлень передбачено при настанні НВ внаслідок воєнних (бойових) дій. Його розглянемо трохи згодом. А поки що розповімо про створення комісії, необхідної для розслідування НВ.

Створення комісії

На підприємстві створюють комісію з розслідування НВ, які не підлягають спецрозслідуванню. Роблять це наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про НВ.

До складу комісії включають:

— керівника (спеціаліста) служби охорони праці або посадову особу, на яку роботодавець поклав виконання функцій з охорони праці. Цю особу призначають головою комісії;

— представника територіального органу ПФУ;

— представника первинної профспілкової організації (за її відсутності — уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці);

— інших представників підприємства, посадових осіб органів Держпродспоживслужби, ДСНС (у разі потреби та за погодженням).

Важливо! До складу комісії не може входити безпосередній керівник потерпілого.

Якщо НВ стався з працівником підприємця або підприємства, де відсутня необхідна кількість працівників для створення комісії, розслідування проводиться комісією, до складу якої включають:

1) представників:

— підприємства або підприємця (голова комісії);

— територіального органу ПФУ;

— профспілки, членом якої є потерпілий, або територіального профоб’єднання за місцем настання НВ, якщо потерпілий не є членом профспілки;

— місцевої держадміністрації чи органу місцевого самоврядування;

— підприємства, на території якого відбувся НВ;

2) представників органів Держпродспоживслужби, ДСНС (у разі потреби та за погодженням).

Якщо здійснюється спецрозслідування, спецкомісію створює Держпраці або її територіальний орган

У цій ситуації, крім представників компетентних органів, до складу комісії мають увійти:

— представник уповноваженого органу або наглядової ради підприємства (у разі її створення);

— керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства або посадова особа, на яку роботодавець поклав виконання функцій з охорони праці (за її відсутності — представник роботодавця);

— представник первинної профспілкової організації, членом якої є потерпілий (за її відсутності — уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці).

Зверніть увагу: у загальному випадку щодо НВ з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, проводиться спецрозслідування спецкомісією. Проте на підставі відповідного письмового доручення територіального органу Держпраці такі НВ може розслідувати комісія підприємства (п. 10 Порядку № 337). Зазначене доручення Держпраці має видати протягом робочого дня після отримання повідомлення про НВ. З цього правила є винятки, але про це ми поговоримо пізніше.

Проводимо розслідування

Звичайне розслідування НВ проводиться протягом 5 робочих днів з дня утворення на підприємстві комісії (п. 30 Порядку № 337).

Цей строк може бути продовжений, якщо необхідно провести лабораторні дослідження, експертизу, випробування для встановлення обставин та причин НВ. Роблять це у загальному випадку за письмовим погодженням з відповідним територіальним органом Держпраці. Винятки із цього правила передбачено новим п. 14116 Порядку № 337 (про це див. нижче).

Спецрозслідування проводиться протягом 15 робочих днів і також за потреби може бути продовжене.

Роботодавець зобов’язаний створити належні умови для роботи комісії: забезпечити приміщенням, засобами зв’язку, оргтехнікою, канцелярським приладдям, автотранспортом, документацією, необхідною для проведення розслідування, тощо.

Обов’язки комісії (спецкомісії) встановлено п. 33 Порядку № 337. Зокрема, вона має з’ясувати всі обставини НВ, опитати свідків, виявити осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів з охорони праці, тощо. У процесі з’ясування обставин НВ комісія складає відповідні документи (див. додатки 5 — 8 до Порядку № 337).

Одне із завдань, які стоять перед комісією, — визначити, чи пов’язаний НВ з виробництвом. Встановити цей факт важливо для оплати періоду тимчасової непрацездатності та здійснення інших виплат. Обставини, за яких НВ визнається пов’язаним із виробництвом, наведено у п. 52 Порядку № 337.

Новинка! Наразі в Порядку № 337 чітко прописані правила проведення засідань комісій (спецкомісій). Так, засідання вважається чинним, якщо на ньому присутні більшість членів комісії. Участь голови у засіданні є обов’язковою.

Інформування членів комісії про час та місце проведення її засідань покладається на голову. Воно може здійснюватися з використанням наявних засобів зв’язку, у тому числі електронною поштою.

Крім того, голова комісії зобов’язаний листом (див. додаток 3 до Порядку № 337) до першого засідання комісії проінформувати потерпілого (членів його сім’ї або уповноважену ними особу) про призначення розслідування та запросити на засідання комісії.

Засідання обов’язково протоколюють (див. додаток 4 до Порядку № 337).

Ухвалення рішень, складання та підписання документів за результатами засідання комісії здійснюється присутніми на її засіданні членами.

Як і раніше, рішення про визнання НВ пов’язаним або не пов’язаним з виробництвом приймається комісією шляхом голосування простою більшістю голосів. За рівної кількості голосів голос голови є вирішальним.

Про прийняте на засіданні комісії рішення її голова зобов’язаний повідомити тих членів комісії, які були відсутні

Роблять це з використанням будь-яких засобів зв’язку.

Не забувайте надавати потерпілим (членам його сім’ї чи уповноваженій ними особі) інформацію про хід проведення засідань. Ці особи мають право ознайомитися з матеріалами розслідування на заключному засіданні комісії.

Також тепер на запит потерпілого, членів його сім’ї або уповноваженої ними особи передбачено можливість надання їм матеріалів розслідування з використанням будь-яких засобів зв’язку, у тому числі в електронній формі (п. 35 Порядку № 337).

Оформлюємо результати розслідування

Повний перелік матеріалів розслідування (спецрозслідування) можна побачити у п. 49 Порядку № 337.

При цьому в усіх випадках на кожного потерпілого складають акт за формою Н-1 (див. додаток 11 до Порядку № 337).

Зверніть увагу: у Порядку № 337 з’явився новий додаток 111. У ньому наведено форму акта Н-1, який складається при спецрозслідуванні НВ, що стався з працівником внаслідок воєнних (бойових) дій.

Кількість актів форми Н-1 визначається рішенням комісії (спецкомісії). При цьому слід враховувати, що оригінали такого акта надаються:

— потерпілому (членам його сім’ї або уповноваженій ними особі);

— територіальному органу ПФУ;

— підприємству або місцевій держадміністрації чи органу місцевого самоврядування (у разі НВ з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, підприємцями, незалежними професіоналами, членами фермерського господарства).

Іншим органам та установам, представники яких брали участь у розслідуванні НВ, надається копія акта.

Не пізніше наступного робочого дня після підписання комісією актів за формою Н-1 матеріали розслідування та екземпляри таких актів передають керівнику підприємства (або органу), яке створило комісію (спецкомісію), для затвердження.

Якщо комісія створювалася підприємством, його керівник зобов’язаний розглянути та затвердити акти за формою Н-1 протягом 2 робочих днів після їх складання

У разі проведення спецрозслідування акти за формою Н-1 затверджує голова (його заступник) Держпраці або її територіального органу.

Протягом 3 робочих днів після формування матеріалів розслідування роботодавець має направити їх (п. 47 Порядку № 337):

— територіальному органу Держпраці за місцем настання НВ, а у разі НВ під час руху транспортних засобів — за місцем реєстрації підприємства;

— Держпраці (у разі проведення спецрозслідування);

— Національному науково-дослідному інституту промислової безпеки та охорони праці (при спецрозслідуванні);

— територіальному органу ПФУ;

— органу поліції (у разі НВ, який призвів до тяжких чи смертельних наслідків, та у разі смерті працівника під час виконання ним трудових обов’язків);

— іншим підприємствам (установам, організаціям), представники яких брали участь у проведенні розслідування (за необхідності).

Потерпілому (членам його сім’ї або уповноваженій ними особі) видається акт за формою Н-1 разом із документами, зазначеними у п. 12 приміток до нього.

Протягом 2 робочих днів після затвердження актів за формою Н-1 роботодавець повинен видати наказ про вжиття запропонованих комісією заходів щодо запобігання виникненню подібних НВ та надати (надіслати) його органам та установам, представники яких брали участь у розслідуванні. У подальшому у письмовій формі необхідно інформувати ці органи про стан вжиття заходів.

Крім того, протягом 10 робочих днів після закінчення періоду тимчасової непрацездатності потерпілого роботодавець складає відомості про наслідки НВ за формою Н-2 згідно з додатком 25 до Порядку № 337. Таке повідомлення протягом 3 робочих днів надсилається організаціям та особам, яким раніше надсилалися акти за формою Н-1. Форму Н-2 додають до матеріалів розслідування та зберігають разом з ними.

Ми описали загальний алгоритм дій роботодавця щодо розслідування НВ на виробництві. Але війна привнесла свої особливості. Поговоримо про них.

Воєнні особливості

Як ми зазначили раніше, постановою № 59 визначено окрему процедуру розслідування НВ у період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні або окремих її місцевостях.

Щоправда, здебільшого новий розділ Порядку № 337 присвячений особливостям розслідування НВ, які сталися під час виконання працівником трудових обов’язків внаслідок воєнних (бойових) дій. При цьому під воєнними (бойовими) діями розуміють бомбардування, ракетні та артилерійські обстріли, мінування територій та приміщень, захоплення в полон тощо, які супроводжуються загибеллю людей або руйнуванням особливо важливих об’єктів життєзабезпечення. Давайте зупинимося на таких НВ.

НВ внаслідок воєнних (бойових) дій. У цих ситуаціях незалежно від тяжкості травм (пошкодження здоров’я) проводять спецрозслідування. Яка роль роботодавця у ньому?

Відповідно до п. 14118 Порядку № 337 роботодавець після отримання інформації про НВ протягом доби подає повідомлення про нього (див. додаток 2 до Порядку № 337):

— територіальному органу Держпраці;

— територіальному органу ПФУ;

— військовій адміністрації (військово-цивільній адміністрації, місцевій держадміністрації або органу місцевого самоврядування);

— первинній організації профспілки, а у разі її відсутності — уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці;

— органу галузевої профспілки вищого рівня, а за його відсутності — територіальному профоб’єднанню за місцем настання НВ.

Подати повідомлення можна письмово або електронною поштою.

Спецкомісію для проведення спецрозслідування створює територіальний орган Держпраці

За необхідності до такої комісії може бути включено роботодавця або його представника, а також представника первинної організації профспілки (у разі його відсутності — уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці або представника галузевої профспілки вищого рівня чи територіального профоб’єднання).

Якщо комісія зі спецрозслідування не має доступу на територію підприємства у зв’язку з веденням бойових дій, його тимчасовою окупацією або у зв’язку із загрозою техногенної/екологічної катастрофи, для складання документів спецкомісії знадобиться акт роботодавця. Це документ у довільній формі, в якому має бути зафіксовано обстановку на робочому місці, стан машин, механізмів, обладнання, в якому вони перебували на момент настання НВ. Для складання такого акта роботодавець використовує наявну в нього техдокументацію, дані бухобліку, копії документів, що підтверджують право власності на майно (у разі знищення їх оригіналів), фото- та/або відеоматеріали, пояснення свідків тощо.

Крім того, спецкомісія має право одержати від роботодавця, його представника, посадових осіб, інших працівників, потерпілого, свідків пояснення з використанням доступних засобів зв’язку. Також спецкомісія може надіслати запити у письмовій чи електронній формі про отримання необхідної інформації та документів, що стосуються НВ.

У загальному випадку протягом 3 робочих днів після формування матеріалів розслідування роботодавець має направити їх:

— Держпраці та її територіальному органу за місцем настання НВ;

— територіальному органу ПФУ за місцем реєстрації підприємства;

— органу Нацполіції (у разі НВ, який призвів до тяжких чи смертельних наслідків, та у разі смерті працівника під час виконання ним трудових обов’язків);

— профспілковому органу вищого рівня або територіальному об’єднанню профспілок;

— іншим підприємствам, представники яких брали участь у розслідуванні (у разі необхідності).

Потерпілому, членам його сім’ї або уповноваженій ними особі надається акт за формою Н-1 (додаток 111 до Порядку № 337).

Перелік матеріалів спецрозслідування встановлено п. 14125 Порядку № 337. У разі неможливості роботодавцем сформувати ці матеріали та направити їх відповідним адресатам це робить Держпраці.

Інші НВ у районах бойових дій. Для організації розслідувань НВ у районах бойових дій, але за обставин, які не належать до воєнних (бойових), комісію чи спецкомісію створюють у загальному порядку (тобто залежно від тяжкості наслідків).

При цьому розслідування НВ, які спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, проводиться комісією підприємства без відповідного письмового доручення територіального органу Держпраці.

У разі потреби строк розслідування може бути обґрунтовано продовжено роботодавцем до отримання необхідних висновків, матеріалів, відповідей, пояснень тощо без письмового погодження з територіальним органом Держпраці (про його необхідність у загальному випадку ми говорили вище).

Якщо роботодавець не має можливості утворити комісію та забезпечити проведення розслідування НВ, то обов’язок провести розслідування покладається на відповідний територіальний орган Держпраці.

Комісія (спецкомісія) не може бути створена у зв’язку з загрозою життю та здоров’ю її членам через ведення воєнних (бойових) дій або виникнення надзвичайної ситуації техногенного/природного характеру? У такому випадку роботодавець та відповідний орган Держпраці у максимально можливому обсязі збирають, фіксують та систематизують інформацію про НВ на виробництві.

Після припинення воєнних (бойових) дій або заходів правового режиму надзвичайного стану ці матеріали будуть використовуватися для розслідування НВ

А якщо загроза життю та здоров’ю членам комісії (спецкомісії) виникла після того, як розслідування НВ почалося? Тоді розслідування зупиняють наказом роботодавця чи відповідного органу Держпраці. Продовжують його вже після припинення воєнних (бойових) дій або заходів правового режиму надзвичайного стану.

Також зверніть увагу, що на період дії воєнного (надзвичайного) стану та протягом місяця після ухвалення рішення про його скасування або припинення допускається продовження строку складання роботодавцем відомостей про наслідки НВ за формою Н-2.

Тепер ви знаєте, які нововведення слід враховувати роботодавцю під час розслідування НВ на виробництві. Побажаємо, щоб ці знання вам не довелося застосовувати на практиці.

Висновки

  • Для повідомлення компетентних органів про нещасний випадок на виробництві роботодавцю відводиться доба.
  • Підприємство створює комісію для розслідування лише тих нещасних випадків, які не підлягають спецрозслідуванню.
  • Участь у засіданні голови комісії з розслідування нещасного випадку є обов’язковою.
  • Порядком № 337 визначено окрему процедуру розслідування нещасних випадків у період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану.
  • Якщо нещасний випадок стався під час виконання трудових обов’язків працівником внаслідок воєнних (бойових) дій, незалежно від тяжкості травм (пошкодження здоров’я) проводиться спеціальне розслідування.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі