Одразу скажемо: глобальних змін для орендодавця не відбулося. Проте на увагу заслуговують декілька моментів.
Мабуть, ключове нововведення для орендодавця — новий підхід до обліку витрат на укладення договору оренди. Раніше (згідно зі «старим» п. 15 НП(С)БО 14) витрати на укладення договору фінансової оренди (юридичні послуги, комісійні винагороди) орендодавець визнавав іншими витратами того звітного періоду, у якому вони були понесені (Дт 977).
Тепер (згідно з п. 1 розд. ІІІ НП(С)БО 14) орендодавець (який не є орендодавцем-виробником або орендодавцем-дилером) повинен включати первісні прямі витрати, безпосередньо пов’язані з укладенням договору оренди, такі як: