Повну картину, які документи слід отримати від ФОП, аби не оподатковувати зайвий раз його дохід, ми змалювали нещодавно в статті «Виплачуємо дохід ФОПу: документи для уникнення подвійного оподаткування» // «Податки & бухоблік», 2023, № 17.
Якщо переказати її кількома словами, то суб’єкт господарювання, що виплачує (нараховує) дохід, має отримати від:
— ФОП на загальній системі оподаткування — копію витягу або виписки з ЄДР, у яких зазначаються види діяльності (БЗ 104.12);
— ФОП на ЄП груп 1 — 3 — копію витягу з Реєстру платників єдиного податку (БЗ 107.05).
Разом з тим
придбання послуг у ФОП працівниками, направленими у відрядження, має свою специфіку
Саме про таку специфіку й розповімо далі.
Послуги для відрядженого «фізика»
Йдеться про ті послуги, споживачем яких є безпосередньо відряджений працівник, однак роботодавець у силу закону зобов’язаний відшкодувати їх вартість. У контексті таких обов’язкових компенсацій, передбачених ст. 121 КЗпП, є сенс говорити лише про (1) вартість проїзду до місця призначення і назад та (2) витрати по найму житлового приміщення. Решта послуг, спрямованих на задоволення інших власних потреб фізичної особи, входять до складу добових витрат, тож документального підтвердження не вимагають і через це нас не цікавлять.
Так-от, доволі давно податківці почали говорити, що вартість транспортних послуг або послуг з проживання (в готелі чи в іншому орендованому житлі), які надані відрядженому працівникові, оплачує він особисто, а не підприємство, що направило його у відрядження. Тобто
саме відряджений працівник фактично виплачує дохід ФОП, а підприємство лише компенсує витрати працівника на відрядження
Такого підходу податківці дотримуються і зараз (див. БЗ 103.25).
Здавалося б, його логічним продовженням має бути висновок про те, що для компенсації вартості транспортних послуг або послуг із проживання, які ФОП надав відрядженому працівникові, підприємство-роботодавець не повинне отримувати копії документів про реєстрацію такого ФОП у ЄДР або Реєстрі платників ЄП. Бо, насправді, ці документи йому ні до чого.
І частково податківці це підтверджують, заявляючи, що відображати в додатку 4ДФ сплату працівником коштів на користь ФОП за надані під час відрядження послуги роботодавець не зобов’язаний.
Однак при цьому все одно наполягають на тому, що
відряджений працівник має отримати від ФОП, який надавав послуги з найму житлового приміщення та переїзду, копію документа, що підтверджує його державну реєстрацію
Приставати на вимоги фіскалів чи сперечатися з ними, вирішуйте самі. Однак якщо працівник таких документів із відрядження не привезе, майте на увазі, що вони вам, власне, не потрібні. А кому дуже захочеться мати хоч якийсь папірець, роздрукуйте його з ЄДР самостійно за безкоштовним запитом.
Разом з тим, якщо оплата за послуги, про які тут ідеться, надходить ФОП безпосередньо з поточного рахунка підприємства, що відрядило працівника, а також коли відряджений працівник проводить оплату з використанням корпоративної платіжної картки, необхідність отримати від ФОП відповідні документи беззаперечна. І відображати перераховані суми в додатку 4ДФ у такій ситуації також слід у загальному порядку.
Послуги, придбані у відрядженні для підприємства
Класичний приклад — працівник, перебуваючи у відрядженні, звертається до ФОП за послугами з копіювання службових паперів.
Тут зовсім інша справа. Придбаваючи такі послуги для потреб підприємства, працівник діє за дорученням і від імені роботодавця. А останній фінансує придбання цих послуг шляхом видачі працівникові під звіт певної суми грошових коштів або відшкодовуючи їх згодом.
Оскільки саме підприємство виплачує ФОП дохід, воно має отримати від ФОП документи на підтвердження підприємницького статусу
Якщо продавцем виступає підприємець-єдиноподатник, то за потреби він може надати копію витягу з Реєстру платників єдиного податку (БЗ 107.05).
У будь-якому разі ви маєте відобразити виплату доходу ФОП у додатку 4ДФ з ознакою доходу «157».
Придбання послуг у ФОП на ЄП
Виділити їх у окремий підрозділ нас спонукало те, що для ФОП — платників єдиного податку існують певні послугові обмеження. Зокрема, представникам:
— групи 1 дозволена діяльність з надання побутових послуг лише населенню (п.п. 1 п. 291.4 ПКУ);
— групи 2 — з надання послуг, у тому числі побутових, лише платникам ЄП та/або населенню (п.п. 2 п. 291.4 ПКУ).
За порушення законодавчо встановлених умов роботи на єдиному податку таким ФОП доведеться:
1) з першого числа наступного кварталу залишити спрощену систему оподаткування (п.п. 9 п.п. 298.2.3 ПКУ);
2) сплатити ЄП за підвищеною ставкою 15 % (п.п. 5 п. 293.4 ПКУ).
Якщо ж такі порушення контролери виявлять у спрощенця під час проведення перевірки, то анулюють реєстрацію платника єдиного податку (БЗ 107.05).
Як це все впливає на можливість надавати/отримувати ті чи інші послуги відрядженому працівникові?
На підприємство, що направило працівника у відрядження, — не впливає ніяк. Оскільки ПКУ не встановлено жодних обмежень щодо відображення витрат, понесених платниками податку на прибуток у зв’язку з оплатою послуг, які було надано єдиноподатниками з порушенням правил перебування на спрощеній системі. Ну хіба що варто мати на увазі майбутню збільшуючу різницю для резидентів Дія Сіті на загальних підставах (високодохідників і малодохідників-добровольців) на вартість придбань у єдиноподатників, що перевищують 50 % (у 2024 році) / 20 % (у наступних роках) бухвитрат за минулий рік (п.п. 140.5.17 ПКУ з урахуванням п. 62 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).
А якщо ваше підприємство теж на єдиному податку, то витрати вас узагалі не цікавлять.
А от ФОП, що надавали такі послуги, за певних умов може бути непереливки.
Група 1. До ФОП на цій групі відряджений працівник може звернутися, скажімо, за послугою з технічного обслуговування чи ремонту автомобіля (див. п.п. 20 п. 291.7 ПКУ). Так от, якщо це авто використовується у відрядженні, то кому б воно не належало (підприємству чи працівникові), замовником таких послуг буде підприємство. Отже, ФОП на ЄП групи 1 ризикує наразитися на неприємності за порушення умов перебування на спрощенці (див. вище).
Група 2. За формальними ознаками відряджений діє від імені особи, яка його направила, у зв’язку з чим, якщо така особа не є платником ЄП, то ФОП-єдиноподатник групи 2 не має права надавати їй послуги.
Проте, як роз’яснюють податківці (БЗ 107.01.01):
якщо надані послуги відряджена особа оплачує особисто (готівкою або з використанням особистої платіжної картки), то порушення єдиноподаткових умов не відбувається.
Якщо оплата надходить безпосередньо від юрособи — неплатника ЄП, за найманого працівника, що перебуває у відрядженні, то має місце порушення з настанням відповідних наслідків для ФОП.
На нашу думку, тут не має значення — власними коштами, які в подальшому відшкодовуються, чи коштами, отриманими під звіт, працівник сплачуватиме за послугу. Важливо інше: споживачем таких послуг має бути саме відряджений працівник, про що ми говорили вище. Тож наведений висновок можна поширити лише на транспортні послуги та послуги з проживання.
Щодо решти послуг (скажімо, копіювання службових документів, техобслуговування та ремонту автомобіля тощо) порушення єдиноподаткових обмежень не буде в тому разі, якщо підприємство, що направило працівника у відрядження, є платником ЄП.
Висновки
- Послуги з проживання чи проїзду, надані ФОП відрядженому працівникові і оплачені ним самим, супроводжувати отриманням копій документів про реєстрацію такого ФОП у ЄДР або Реєстрі платників ЄП не треба. Хоча податківці дотримуються іншої думки.
- Якщо під час відрядження працівник від свого імені оплачує готівкою або особистою банківською карткою послуги з проживання або транспортні послуги, надавати такі послуги можуть і ФОП-єдинники групи 2. При цьому статус підприємства, що відрядило такого працівника, значення не має.
- Решту послуг (з урахуванням відповідних обмежень) ФОП-єдиноподатники груп 1 і 2 можуть надавати відрядженим працівникам, тільки якщо їх роботодавці є платниками ЄП.
