Відразу скажемо, що зміни до п. 170.9 ПКУ, які набирають чинності з 01.04.2023, розміру добових не торкнулися. Як і раніше, їх неоподатковувана сума становить за кожен календарний день:
— внутрішньоукраїнського відрядження — 0,1 мінзарплати на 1 січня звітного (податкового) року (у 2023 році — 670 грн);
— закордонного відрядження — 80 євро за офіційним обмінним курсом гривні до євро, встановленим НБУ, у розрахунку за кожен такий день.
І перше питання, що виникає при направленні працівника у відрядження за кордон: з якого дня слід виплачувати закордонні добові? Адже часто дата від’їзду з місця постійної роботи і дата перетину відрядженим кордону України не збігаються. Поговоримо про це.
Підпункт «а» п.п. 170.9.1 ПКУ встановлює граничні неоподатковувані норми закордонних добових на кожен день відрядження, а не на кожний день перебування працівника за кордоном. Тобто відсутня прив’язка до дати перетину відрядженою особою кордону України.
У зв’язку з цим логічно припустити, що госпрозрахункове підприємство може самостійно обирати, які саме добові (внутрішньоукраїнські чи закордонні) виплачувати працівникові за період його перебування в Україні під час закордонного відрядження. Головне — зафіксувати своє рішення у Положенні про службові відрядження.
Проте податківці у консультації з БЗ 103.17 вимагають щодо розміру добових спиратися на норми п.п. 16.2 розд. ІІІ «бюджетної» Інструкції № 59*.