Навчальна відпустка, якщо сесія дистанційна

Хто має право на відпустку

Насамперед нагадаємо, в яких випадках студентам вишів належать оплачувані навчальні відпустки. Їх надання передбачено ст. 15 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) та ст. 216 КЗпП. Відповідно до цих норм додаткові оплачувані відпустки надають працівникам, які успішно навчаються у вишах без відриву від виробництва за вечірньою та заочною формами навчання.

Інформацію про тривалість навчальної відпустки, встановлену ст. 216 КЗпП для студентів та аспірантів закладів вищої освіти, наведемо у таблиці нижче.

Тривалість навчальної відпустки для студентів та аспірантів вишів

Якщо працівник отримує другу (наступну) вищу освіту за заочною (вечірньою) формою навчання, то тривалість відпустки для нього визначається як для осіб, які навчаються на третьому та наступних курсах вишу (ч. 2 ст. 15 Закону про відпустки).

Зауважте: оплачувана навчальна відпустка надається працівнику за основним місцем роботи* (див. ст. 217 КЗпП) на підставі його заяви та довідки-виклику з вишу. При цьому, оскільки планування навчального процесу належить до компетенції навчальних закладів, у довідці-виклику може бути зазначена тривалість відпустки менше за гарантовану законодавством для відповідного року навчання.

* Сумісники на цей період можуть оформити неоплачувану відпустку на підставі п. 14 ст. 25 Закону про відпустки (див. лист Мінсоцполітики від 12.09.2016 № 1294/13/84-16).

Важливо! Як ми вже зазначили вище, оплачувана навчальна відпустка надається лише тим студентам, які навчаються у закладах вищої освіти за вечірньою та заочною формами навчання. А ось при дистанційній формі навчання така відпустка не надається. На це свого часу звертало увагу Мінпраці.

А якщо у довідці-виклику з вишу зазначено, що у зв’язку з воєнним станом сесія проводитиметься з використанням технологій дистанційного навчання? Чи надавати працівнику оплачувану навчальну відпустку в такій ситуації? Давайте розберемося.

Дистанційна сесія

Спочатку з’ясуємо, які форми здобуття вищої освіти передбачені чинним законодавством. Для цього звернемося до ст. 49 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VIII (ср. ).

Основними формами здобуття вищої освіти є:

1) інституційна, яка включає:

— очну (денну, вечірню);

— заочну;

— дистанційну;

— мережеву;

2) дуальна.

Нас цікавлять вечірня, заочна та дистанційна форми навчання. Поговоримо про них докладніше.

Вечірня форма є різновидом очної форми здобуття вищої освіти, яка, у свою чергу, є способом організації навчання, що передбачає проведення навчальних занять та практичної підготовки не менше 30 тижнів протягом навчального року.

Заочна форма — це спосіб організації навчання шляхом об’єднання навчальних занять і контрольних заходів під час короткочасних сесій та самостійного оволодіння освітньою програмою в період між ними.

Дистанційна форма являє собою індивідуалізований процес здобуття освіти, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу в спеціалізованому середовищі, що функціонує на основі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.

Докладніше особливості дистанційного навчання розкриває Положення про дистанційне навчання, затверджене наказом МОН від 25.04.2013 № 466. З його п. 2.1 ми дізнаємося, що дистанційне навчання реалізується шляхом:

— застосування дистанційної форми як окремої форми навчання;

— використання технологій дистанційного навчання для забезпечення навчання в різних формах.

Тобто

Застосування дистанційних технологій не робить автоматично форму навчання дистанційною. Дистанційні технології можуть застосовуватися і за заочної, і за вечірньої, і навіть за денної форми навчання.

Тому немає підстав відмовляти у наданні оплачуваної навчальної відпустки студенту вечірньої чи заочної форми здобуття вищої освіти через те, що сесія проводитиметься із застосуванням технологій дистанційного навчання.

Неприпустимо ненадання навчальної відпустки й у зв’язку з виробничою необхідністю. Про це свого часу говорило Мінпраці (див. лист від 06.09.2005 № 09-402). Але є одне виключення щодо працівників, залучених до роботи на об’єктах критичної інфраструктури! Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити їм у наданні будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до 3 років). Тобто працівникам, залученим до роботи на об’єктах критичної інфраструктури, може бути відмовлено у наданні навчальної відпустки під час війни.