Держрегулювання «продовольчих» цін
Держава регулює ціни лише на певні категорії товарів. Нас цікавлять продовольчі.
Так от, що стосується продовольчих товарів, то наразі є тимчасове держрегулювання цін лише на ті продовольчі товари, що мають істотну соціальну значущість.
Введено воно ще під час карантину та фактично виражається у тому, що:
— роздрібний продавець товарів, що мають істотну соціальну значущість, повинен заздалегідь декларувати підвищення роздрібної ціни на такі товари. Алгоритм такого декларування прописано у Порядку № 341*. Діє він до закінчення встановленого КМУ карантину. До речі, вже точаться розмови про скасування карантину. Втім поки що його дію продовжено до 30.06.2023 — див. п. 1 постанови № 1236**;
— на деякі позиції товарів, що мають істотну соціальну значущість, установлено граничний рівень торговельної надбавки (націнки) в розмірі не більш як 10 % (п. 4112 постанови № 1236). Діє це знову ж таки до закінчення встановленого КМУ карантину, але не довше ніж на період воєнного стану та трьох місяців після його припинення чи скасування.
** Постанова КМУ «Про встановлення карантину…» від 09.12.2020 № 1236.
Логічне запитання: а що це за товари, що мають істотну соціальну значущість? Відповідний перелік затверджено постановою № 341*.
Що важливо:
овочі (як і фрукти) у цьому переліку не зазначені. А отже, державного регулювання цін на овочі немає
До речі, соціально значущими продовольчими товарами, на які встановлено граничний рівень торговельної надбавки (націнки) в розмірі не більш як 10 % (з урахуванням п. 4112 постанови № 1236), є:
— борошно пшеничне вищого сорту;
— молоко пастеризоване жирністю 2,5 відсотка (у плівці);
— хліб житньо-пшеничний;
— яйця курячі категорії C1;
— птиця (тушка куряча, чверть тушки курячої);
— батон;
— олія соняшникова рафінована.
Причому це товари саме вітчизняного виробництва. Та ще й крім товарів, маркованих як органічна продукція.
А чи немає спеціальних додаткових «воєнних» нормативних документів, якими б запроваджувалося державне регулювання цін на продовольчі товари під час війни?
Тут звертає на себе увагу п. 21 постанови № 1548*, що на період воєнного стану «обласні військові адміністрації разом з Національною поліцією, Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державною службою з лікарських засобів та контролю за наркотиками забезпечують контроль за встановленням суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі цін на такі товари: борошно пшеничне, макаронні вироби, батон, хліб, крупа гречана, крупа вівсяна, свинина, яловичина, птиця (тушки курячі), молоко, масло вершкове, сметана, яйця курячі, олія соняшникова, цукор кристалічний, капуста білокачанна, цибуля ріпчаста, буряк, морква, картопля…».
Тобто під час воєнного стану певні органи забезпечують контроль за встановленням роздрібними торговцями цін у т. ч. на капусту білокачанну, цибулю ріпчасту, буряк, моркву, картоплю.
Але ці органи наділені повноваженнями саме контролю за встановленням цін на вищеперелічені продукти. Про самостійне регулювання (встановлення) граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) цими органами не йдеться.
Тобто знову ж таки доходимо до того, що держрегулювання цін стосується лише продуктів, названих у постанові № 341. А для інших видів продовольчих продуктів, названих у п. 21 постанови № 1548, зокрема таких як капуста білокачанна, цибуля ріпчаста, буряк, морква, картопля, ніяких граничних меж торговельної надбавки (націнки) не встановлено. Тобто ціни на них є вільними. Під час воєнного стану вищепереліченими органами може здійснюватися лише моніторинг цін на ці продукти.
Але зазначимо, що на практиці трапляються випадки (щоправда, поодинокі*), коли деякі місцеві органи самостійно своїм розпорядженням вирішили встановити граничний рівень торговельної надбавки (націнки) (все ті ж 10 %) й на продукти, перелічені в п. 21 постанови № 1548, які не названі в постанові № 341 (тобто на ті ж капусту білокачанну, цибулю ріпчасту, буряк, моркву, картоплю). Тому не зайвим буде про всяк випадок уточнити, чи не пішов місцевий орган на вашій території аналогічним шляхом.
* Див. розпорядження Сумської обласної державної адміністрації, Сумської обласної військової адміністрації «Про забезпечення цінової стабільності» від 12.03.2022 № 88-ОД.
Норми природного убутку
Норми природного убутку застосовуються до нестач продукції/товарів. Постановою КМУ від 23.11.2016 № 1066 було скасовано значну кількість норм природного убутку.
Але для сфери торгівлі більшість норм залишаються діючими (зокрема, затверджені наказами Мінторгу СРСР від 02.04.87 № 88, від 23.03.84 № 75, від 29.12.84 № 339).
Щодо продажу овочевої продукції, то наразі ситуація з нормами природного убутку така.
1. Для роздрібної торгівлі (відносно нестач, які виникли під час реалізації продукції вроздріб) — для свіжих овочів затверджених норм природного убутку немає. Тобто всі нестачі вважаються наднормативними.
Є тільки норми природного убутку для перероблених (сушених, заморожених) овочів, які продаються суб’єктами роздрібної торгівлі на вагу. Вони затверджені додатком 1 до наказу Мінторгу СРСР від 26.06.80 № 75. Також цим же наказом затверджена Інструкція щодо застосування цих норм (додаток 2). Норми застосовуються до обсягу реалізованої продукції за період між двома інвентаризаціями.
2. Для складського зберігання (нестачі, які виникають під час зберігання продукції на складах, базах, заготівельних пунктах) діючими є:
— «Норми природного убутку свіжої картоплі, овочів та плодів при короткочасному зберіганні на базах, складах різного типу і заготівельних пунктах». Вони визначені в додатку 14 до наказу Мінторгу СРСР від 26.06.80 № 75. Інструкція до застосування цих норм — наведена в додатку 15 до цього ж наказу. У цих Нормах визначені норми втрат свіжих овочів (зокрема і томатів) при короткочасному зберіганні. Короткочасне зберігання — це зберігання до 20 діб. Природний убуток обчислюється до залишку продукції на початок облікового періоду і до прийнятих за цей період овочів за масою нетто.
Приклад. На овочевому (не охолоджуваному) складі станом на 31.05.2023 виявлена нестача свіжих томатів в обсязі 10 кг.
Залишки свіжих томатів на 30.04.2023 (дані попередньої інвентаризації) склали 100 кг.
У період з 01.05.2023 по 31.05.2023:
— надійшло 5 тонн свіжих томатів;
— реалізовано 4,9 тонни свіжих томатів.
Природний убуток = (100 + 5000) х 0,3 % :100 = 15,3 кг.
Отже, фактична нестача томатів (10 кг) вписується в норми природного убутку.
— «Норми природного убутку свіжої картоплі, овочів та плодів при тривалому зберіганні на базах, складах різного типу». Це додаток 12 до наказу Мінторгу СРСР від 26.06.80 № 75. Інструкція до застосування цих норм наведена в додатку 13 до цього ж наказу. Довгострокове зберігання — це зберігання понад 20 діб. У періоди та місяці року, коли норми природного убутку свіжих картоплі, овочів та плодів при тривалому зберіганні не встановлені, застосовуються норми, затверджені при короткочасному зберіганні товарів (п. 2 додатка 15 до наказу Мінторгу СРСР від 26.06.80 № 75). Розрахунок природних втрат свіжих картоплі, овочів і плодів при тривалому зберіганні проводиться до середнього залишку товарів за кожен місяць зберігання (п. 11 додатку 13 до наказу Мінторгу СРСР від 26.06.80 № 75; у цьому ж пункті наведено і приклад розрахунку норм).
1. Дрібногуртові бази. Є діючими «Норми природного убутку продовольчих товарів при зберіганні і відпуску на дрібногуртових базах» (додаток 5 до наказу Мінторгу СРСР від 02.04.87 № 88). Але в них визначені норми убутку саме для перероблених плодів, овочів та грибів (для свіжих немає).
2. Підприємства громадського харчування. Для цих СГ діючими є «Норми природного убутку продовольчих товарів при зберіганні і видаванні в коморах підприємств громадського харчування», наведені в додатку 6 до наказу Мінторгівлі СРСР від 02.04.87 № 88. Зокрема, в них визначені і норми природного убутку овочів та плодів свіжих; плодів, овочів та грибів перероблених. Розрахунок природного убутку здійснюється шляхом множення кількості (суми) відпущеного товару на встановлену для цього товару норму природного убутку.
Також є діючими норми природного убутку маси вантажів при перевезеннях річковим транспортом (додаток 1 до постанови Держпостач СРСР від 04.05.82 № 39). Зокрема, в них визначені і норми природних втрат при перевезенні річковим транспортом свіжих овочів, фруктів, горіхів. Для перевезення свіжих овочів іншим транспортом норми природного убутку не визначені.
Звернемо увагу на те, що
податківці проти застосування самостійно розроблених суб’єктами господарювання норм природного убутку
Природний убуток: це що? Варто звернути увагу й на наступні моменти, пов’язані із застосуванням норм. Під природним убутком овочів і плодів слід розуміти їх нестачу, викликану зменшенням їх маси внаслідок випаровування вологи та дихання.
Отже, норми природного убутку застосовуються, коли мова йде про втрату кількості (нестачу), а не якості ТМЦ.
Псування не є природним убутком
Про це прямо сказано у відповідних інструкціях до застосування норм природного убутку.
Тобто якщо продукція є в наявності, але втратила свою якість (зіпсувалася) — такі втрати вважаються наднормативними втратами. Якщо у вас складається акт на списання зіпсованої продукції — це, однозначно, для податківців сигнал про те, що втрати є наднормативними.
Документування втрат у межах норм природного убутку. Оскільки норми природного убутку застосовуються до нестач товарів/продукції — нестача має бути фактично підтверджена інвентаризацією. Отже,
списання природного убутку за затвердженими нормами без установлення факту нестачі цінностей не допускається
Після виявлення нестачі товару за результатами інвентаризації в протоколі інвентаризації комісія має визначити, чи може бути списана така нестача за рахунок норм природного убутку.
Має бути складений розрахунок розміру природного убутку.
На підставі затвердженого керівником протоколу інвентаризаційної комісії (з висновками про списання нестачі за рахунок норм природного убутку) та розрахунку розміру природного убутку операція відображається в обліку.
Облік втрат у межах норм природного убутку. Витрати в межах норм природного убутку під час зберігання та реалізації ТМЦ, на думку Мінфіну, обліковуються на субрахунку 947 у кореспонденції з кредитом рахунків обліку ТМЦ (п. 5.7 Методрекомендацій № 2*).
* Методрекомендації з бухобліку запасів, затверджені наказом Мінфіну від 10.01.2007 № 2.
Податок на прибуток. Усі без винятку платники-прибутківці відображають і нормативні, і наднормативні втрати ТМЦ тільки за бухгалтерськими правилами.
ПДВ. Нестачі ТМЦ у межах норм природного убутку на ПДВ-обліку ніяк не позначаються. Підстав для нарахування негосподарських компенсуючих податкових зобов’язань за п.п. «г» п. 198.5 ПКУ у такому випадку немає.
Якщо ж товари списуються понад норми їх природного убутку, то доведеться з вартості «втрачених» товарів компенсувати «вхідний» ПДВ нарахуванням податкових зобов’язань за п.п. «г» п. 198.5 ПКУ. Якщо ТМЦ придбавалися без ПДВ, то компенсуючі податкові зобов’язання не виникають. База оподаткування — вартість придбання таких ТМЦ (п. 189.1, п. 198.5 ПКУ). На підтвердження компенсуючих ПДВ-зобов’язань не пізніше останнього дня звітного місяця списання втрат ТМЦ складають «самозведену» податкову накладну (з типом причини «13»).
Компенсуючі податкові зобов’язання не нараховуються, якщо ТМЦ втрачені внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану (п. 321 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).
Висновки
- Державного регулювання цін на овочеву продукцію зараз немає. Втім попри це, є епізодичні «місцеві» розпорядження, в яких регулювання надбавки на деяку овочеву продукцію все ж наявне.
- Для свіжих овочів є діючими норми природного убутку при їх зберіганні на складах, базах, заготівельних пунктах.
- Псування продукції не є природним убутком. Якщо продукція є в наявності, але втратила свою якість (продукція зіпсувалася) — такі «втрати» продукції вважаються завжди наднормативними.
- Податківці проти застосування самостійно розроблених суб’єктами господарювання норм природного убутку.