Борг нікуди не зникає. Якщо ФОП припинив своє існування ще у січні 2023 року, то це не означає, що про виконання зобов’язань, які виникли під час перебування у статусі ФОП, вже можна забути. Адже з положення гл. 50 ЦКУ та норми п.п. 14.1.11 ПКУ випливає, що припинення ФОП (окрім банкрутства) не є підставою для погашення його зобов’язань або визнання заборгованості безнадійною. Тобто
припинення ФОП не звільняє його від відповідальності за зобов’язаннями, що виникли, коли він провадив підприємницьку діяльність
Тому не дивно, що після того як ФОП припинить свою діяльність, зобов’язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються, але вже не за ФОП, а за фізособою.
А тому якщо контрагенти наполягатимуть, то фізособа має поставити товар під отриманий аванс або повернути такий аванс. Адже право вимагати виконання зобов’язань лишається діючим до закінчення строку позовної давності.
Строки давності. Що стосується строків позовної давності, то під час ВС вони спливати не будуть. Пояснюється це тим, що
ще всередині березня 2022 законотворці внесли зміни до ЦКУ, якими строки позовної давності були продовжені на строк дії ВС (п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ)
До відома! До початку ВС строки позовної давності теж не відраховувалися. Річ у тому, що до початку ВС строки давності були уже продовжені на час дії карантину (п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ).
У нашому випадку ФОП мав виконати обов’язок з постачання товарів під час дії ВС (після 24.02.2022). А тому допоки не закінчиться ВС і не спливе позовна давність у три роки (ст. 257 ЦКУ) (з урахування продовження), експідприємцеві не можна забувати про постачання товару під аванс, отриманий ще в статусі ФОП (деталі у «Воєнна призупинка строків позовної давності» // «Податки & бухоблік», 2023, № 29).
Дохід. Що стосується виникнення доходу, то у ФОП — платника ЄП групи 3 оподаткований дохід виник у той момент, коли він отримав аванс під постачання товарів у майбутньому. З цього доходу ФОП ще у час перебування на ЄП (за результатами І кварталу 2022) мав сплатити ЄП виходячи з діючої ставки — 5 %.
Далі, якщо фізособа після закриття ФОП погашатиме борги перед своїми контрагентами, а саме поставить товар під отриманий аванс або поверне аванс, то такі дії на оподатковуваний дохід фізособи не вплинуть. Адже тут не йде мова про отримання будь-якого доходу. Причому не має значення, який статус буде у кредитора, з яким розраховується колишній ФОП. І тільки після закінчення строку позовної давності може виникнути запитання:
чи слід включати суму такого авансу до цивільних доходів і платити з неї ПДФО і ВЗ?
На наш погляд, оскільки сума отриманої передоплати вже була відображена у складі ЄП-доходу в періоді здійснення ФОП підприємницької діяльності, то вдруге до складу вже цивільних доходів ці суми потрапити не повинні! Тобто достатньо того, що з отриманого авансу було сплачено ЄП.
Хоча не виключено, що податківці захочуть застосувати тут загальні норми оподаткування списаної заборгованості у зв’язку із закінченням строку позовної давності.
На наш погляд, такий підхід є неправомірний. Це підтверджує п.п. 165.1.36 ПКУ, відповідно до якого не включається до оподаткованого доходу фізособи дохід ФОП, з якого сплачується ЄП. У нашому випадку експідприємець отримав аванс, який за касовим методом включив до ЄП-доходу і сплатив податок. А тому його не слід оподатковувати ПДФО і ВЗ навіть після закінчення строку позовної давності.
