Відповідаємо на запитання слухача нашого семінару.
Оскільки про працівника нічого не відомо, він не з’являється на роботі й не виходить на зв’язок, то варіант зі звільненням за прогул тут однозначно не пройде. Річ у тім, що прогулом вважається відсутність на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше 3 годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (див. п. 24 постанови пленуму ВСУ від 06.11.92 № 9). Для звільнення за прогул на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП роботодавець повинен встановити причину відсутності працівника (отримати від нього письмові пояснення або оформити акт про відмову в їх наданні) та визначити, що така відсутність не була викликана поважними причинами.
Тож пропонуємо розглянути інший варіант.
Пункт 83 ч. 1 ст. 36 КЗпП дозволяє припинити трудовий договір у зв’язку з відсутністю працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад 4 місяці поспіль.
Зверніть увагу, що для того, щоб скористатися наведеною підставою, зазначені дві умови повинні виконуватися одночасно. Тобто у роботодавця:
1) працівник відсутній на роботі понад 4 місяці поспіль. Періоди відсутності не підсумовуються!
та
2) немає інформації про причини такої відсутності протягом 4 місяців поспіль. Тож збирайте доказову базу того, що вам нічого не відомо про працівника.
Фіксуємо неявки. У табелі обліку робочого часу за працівником повинно бути проставлено «НЗ» — неявки з нез’ясованих причин.
Перевірте на порталі ПФУ, чи не з’явився е-лікарняний на працівника. Адже у разі наявності лікарняного вже не можна вважати, що причини відсутності невідомі.
Не завадить мати складені протягом періоду відсутності працівника доповідні записки його безпосереднього керівника про відсутність працівника на роботі, акти про відсутність працівника. Якщо такі доповідні й акти не складалися, то перед звільненням попросіть керівника працівника і табельника скласти доповідні за весь період відсутності, в яких зазначити, що з такої-до дати й по день припинення трудового договору працівник був відсутній на роботі, на зв’язок не виходив, про причини його відсутності нічого не відомо.
Дуже добре, якщо протягом 4 місяців ви надсилали на відомі вам номери телефонів працівника та/або електронну пошту повідомлення з вимогою з’явитися на роботу та надати пояснення щодо відсутності. Зберігайте роздруковані скриншоти таких повідомлень, з яких буде зрозуміло, кому і в які дати вони відправлялись.
Якщо вам відомий телефонний номер працівника, зателефонуйте йому. Робіть це при свідках. Якщо працівник не відповідає, фіксуйте це актом в довільній формі.
До припинення трудового договору рекомендуємо направити на останню відому адресу працівника лист з повідомленням про вручення:
— з вимогою з’явитися на роботу й надати пояснення стосовно причин відсутності на роботі;
— з попередженням про звільнення на підставі п. 83 ч. 1 ст. 36 КЗпП, якщо працівник на роботу не вийде та не повідомить про причини відсутності до конкретної дати (дати звільнення).
Все наведене буде підтвердженням того, що роботодавець вживав заходів для пошуку працівника.
Обов’язки роботодавця в день звільнення. За загальним правилом у день звільнення роботодавець має:
— видати працівнику копію наказу (розпорядження) про звільнення;
— письмово повідомити працівника про нараховані та виплачені йому при звільненні суми (із зазначенням окремо кожного виду виплати);
— провести з працівником остаточний розрахунок, за яким виплатити, в тому числі, компенсацію за всі дні невикористаної щорічної відпустки та соціальної відпустки на дітей за наявності права на неї (ст. 83 КЗпП).
Надамо рекомендації, як діяти, якщо працівник у день звільнення відсутній на роботі.
Документи. Копію наказу (розпорядження) про звільнення, повідомлення про нараховані та виплачені йому при звільненні суми, а також повідомлення про необхідність отримати трудову книжку (якщо вона зберігається на підприємстві) можна надіслати поштою в день звільнення. Відправляйте документи листом із повідомленням про вручення, з позначкою «Вручити особисто» та описом вкладення. Якщо лист повернеться, зберігайте його.
У випадку, коли відправка поштою не ваш варіант (наприклад, тому що працівник проживав на тимчасово окупованій території чи на території активних бойових дій), то зберігайте ці документи на підприємстві. Також можна зробити в день звільнення акт про неотримання зазначених документів працівником у зв’язку з неявкою на роботу.
За бажання можна надіслати фото цих документів працівнику за допомогою месенджерів, якими він користувався, та/або електронною поштою.
Остаточний розрахунок. Якщо працівник отримував зарплату на банківську картку, в день звільнення перерахуйте на неї всі належні працівникові кошти. Якщо працівник отримував зарплату в касі підприємства, то в день звільнення отримаєте в банку кошти на виплату та по завершенні строку тримання готівки в касі на виплату зарплати, депонуєте її. Це підтвердить, що ви були готові провести остаточний розрахунок в строки, встановлені КЗпП. Проте працівник не з’явився на роботі.
Не отримані працівником в день звільнення кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок (ст. 116 КЗпП).
