Продаж частки в статутному капіталі засновником-фізособою іншій фізособі: що в обліку ТОВ?

ПДФО-питання

У цій ситуації ми маємо справу не з виходом учасника з ТОВ, а з продажем (за договором купівлі-продажу) учасником-фізособою своєї частки в статутному капіталі іншій фізособі. Продаж частки в цьому випадку є відносинами між фізособами.

Тобто ані утримувати ПДФО і ВЗ, ані відображати будь-які суми в додатку 4ДФ об’єднаної звітності ТОВ не потрібно.

Фізособа — продавець корпоративних прав повинна самостійно:

— вести облік фінансового результату від операцій з інвестиційними активами (п.п. 170.2.1 ПКУ). Роблять це у Книзі обліку доходів і витрат за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 23.06.2017 № 591;

— до 1 травня року, наступного за звітним, подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (п.п. 49.18.4 ПКУ). У ній визначають загальний фінрезультат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом року;

— якщо за підсумками року отримано позитивний фінансовий результат за операціями з інвестактивами — сплатити ПДФО 18 % (п.п. 167.5.1 ПКУ) і ВЗ (1,5 %). Якщо ж різниця від’ємна, то маємо інвестиційний збиток. Сума збитку переноситься у зменшення загального фінансового результату від таких (з інвестиційними активами) операцій наступних років до його повного погашення (п.п. 170.2.6 ПКУ).

Що стосується покупця-фізособи, то у момент купівлі частки в статутному капіталі він нічого особливого робити не повинен. Потрібно просто зберегти документи, що підтверджують його витрати на придбання інвестиційного активу (договір купівлі-продажу, платіжні доручення, квитанцію банку, яка підтверджує перерахування коштів за договором тощо). Ці документи знадобляться в майбутньому, якщо покупець корпоративних прав вирішить продати частку в статутному капіталі ТОВ або вийти зі складу учасників.

На яку дату до покупця переходять корпоративні права?

За нормами ч. 1 ст. 334 ЦКУ право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 190 ЦКУ майном як особливим об’єктом вважаються, зокрема, і майнові права та обов’язки. А отже, майном є і частка в статутному капіталі господарського товариства. А тому якщо інше не встановлено договором, право власності на частку в статутному капіталі до покупця фактично переходить з моменту оформлення акта приймання-передачі частки у статутному капіталі.

Проте Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19 звертає увагу на те, що учинення правочину з відчуження частки НЕ має наслідком автоматичний перехід корпоративних прав від первісного власника до набувача. Момент набуття права власності на частку та момент набуття права участі в господарському товаристві (прав з частки) різняться та можуть не збігатися. Акт приймання-передач частки в статутному капіталі є правовою підставою для набуття права власності на частку. А ось

Тобто, фактично, корпоративні права (права як засновника) до нового учасника переходять лише з моменту реєстрації в ЄДР змін про склад учасників.

Документи для проведення реєстраційної дії з внесення даних про нового учасника до ЄДР може подавати як покупець, так і продавець частки (п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону № 755*).

* Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV.

При цьому йому будуть потрібні:

— заява (форма 2). Форма заяви затверджена наказом Мін’юсту від 18.11.2016 № 3268/5 (у редакції наказу Мін’юсту від 29.03.2023 № 1158/5);

— квитанція про оплату адмінзбору;

— акт приймання-передачі частки (частини частки) з посвідченими нотаріально підписами. Статут у цьому випадку реєстраторові потрібен не буде.

Що стосується самого ТОВ, то на сьогодні не вимагається вказувати у статуті товариства склад учасників та розмір належних їм часток. Але якщо такі відомості в статуті є, то доведеться провести держреєстрацію змін у статуті. Тут уже заявником буде представник ТОВ. Також пам’ятаємо, що така зміна може призводити як до зміни власне кінцевих бенефіціарних власників, так і до зміни у структурі власності (якщо вона подавалася, навіть якщо самі бенефіціари не змінюються). Тому такі дані теж треба буде оновити. Дивіться також «Бенефіціари та штрафи: поточний стан справ», «Податки & бухоблік», № 80, 2023 (ср. ).

Бухпроводки у разі зміни учасника

Якщо учасник відчужує свою частку іншому учаснику, то облік самого ТОВ ці операції не зачіпають.

У результаті зміни учасника товариству

Відповідні зміни вносимо датою держреєстрації змін у складі учасників ТОВ.

Кому виплачувати дивіденди

Є прибуток за 2022 рік. Кому сплачувати дивіденди у разі продажу частки? Тут діє правило, встановлене ч. 1 ст. 26 Закону про ТОВ*:

* Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII.

При цьому, як ми зазначили вище, набуття корпоративних прав новим учасником відбувається з моменту внесення в ЄДР змін про склад учасників.

А це означає, що якщо рішення про виплату дивідендів (протокол загальних зборів учасників):

— датоване до держреєстрації змін у складі учасників, то дивіденди належать «старому» учаснику незалежно від того, коли вони фактично виплачуватимуться: до того, як вибув учасник, чи після;

— датоване після держреєстрації зміни учасників, то «старий» учасник не матиме права на дивіденди, навіть якщо вони виплачуються за попередні роки, коли учасник був ще у складі ТОВ. Тобто, наприклад, якщо рішення про виплату дивідендів за декілька попередніх років буде прийнято в 2023 році вже після держреєстрації змін у складі учасників, то «старий» учасник на них права не матиме. Дивіденди підуть уже тому учасникові, якому була продана частка.

Отже, в питанні, кому належать дивіденди за 2022 рік, потрібно визначити, чи проводився вже розподіл прибутку за 2022 рік. Якщо таке рішення загальних зборів учасників є і воно було прийняте до того, як в ЄДР змінилися дані про склад засновників, то «старий» учасник має право на отримання дивідендів за таким рішенням. Якщо рішення не було, то дивіденди отримає вже новий учасник (коли загальні збори учасників приймуть рішення про їх виплату).

Зазначимо, що сам собою продаж учасником частки не є підставою для прийняття загальними зборами учасників рішення про виплату дивідендів. Тобто вони проводяться в «загальні» строки.

Щодо можливості нарахування дивідендів частинами (нараховувати їх протягом року декілька разів), то для ТОВ така можливість є. Але для цього потрібно, щоб і загальні збори учасників збирались з «дивідендного» питання теж декілька разів. При цьому кожного такого разу на виплату дивідендів має направлятися не вся вільна частина прибутку, який засновники хочуть отримати у вигляді дивідендів, а певна його частина.