Для кого медогляд обов’язковий
Про необхідність проводити медогляди працівників йдеться, зокрема, у ст. 169 КЗпП та ст. 17 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.92 № 2694-ХІІ (далі — Закон про охорону праці). Так, роботодавець зобов’язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медоглядів працівників, зайнятих на:
— важких роботах;
— роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці;
— роботах, де є потреба у професійному доборі.
При визначенні категорій працівників, для яких медогляд є обов’язковим, слід керуватися:
— Переліком робіт, для виконання яких є обов’язковим попередній (періодичні) медичний огляд працівників (додаток 5 до Порядку № 246);
Зверніть увагу! Працівники транспортних засобів, крім водіїв, проходять попередні (періодичні) медогляди як особи, зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці (п. 2.14 Порядку № 246). При цьому враховуються специфіка їхньої діяльності, шкідливі та небезпечні фактори виробничого середовища та трудового процесу.
А от для водіїв медогляди проводяться відповідно до спеціального Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затвердженого наказом МОЗ та МВС від 31.01.2013 № 65/80. Але сьогодні цей документ ми не розглядатимемо.
Увага!
Приймати на роботу осіб молодше 18 років дозволяється лише після проходження попереднього медогляду
Надалі всі працівники віком до 21 року підлягають обов’язковому щорічному медогляду незалежно від професії та виду виконуваних ними робіт (див. ст. 191 КЗпП).
Перелічені вище медогляди прийнято називати трудовими. Саме вони є предметом нашої статті. А ось профілактичні медогляди, передбачені санітарним законодавством, для працівників, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може спричинити поширення інфекційних захворювань та/або виникнення харчових отруєнь, залишимо за кадром.
Важливо! На період дії воєнного стану жодних послаблень щодо проведення обов’язкових медоглядів законодавство не передбачає. Про це нагадує Держпраці (див. роз’яснення від 23.05.2023).
Види медоглядів
Трудові медичні огляди бувають:
— попередніми;
— періодичними;
— позачерговими.
Попередні медичні огляди проводять перед прийняттям на роботу з метою:
— визначення стану здоров’я працівника, реєстрації вихідних об’єктивних показників здоров’я та можливості виконання без погіршення стану здоров’я професійних обов’язків в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища та трудового процесу;
— виявлення професійних захворювань (отруєнь), що виникли раніше при роботі на попередніх виробництвах, та попередження виробничо зумовлених і професійних захворювань (отруєнь).
Періодичні медогляди здійснюють у процесі трудової діяльності на підприємстві з певною періодичністю. Їхньою метою є:
— своєчасне виявлення ранніх ознак гострих і хронічних професійних захворювань (отруєнь), загальних та виробничо зумовлених захворювань у працівників;
— забезпечення динамічного спостереження за станом здоров’я працівників в умовах дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;
— вирішення питання щодо можливості працівника продовжувати роботу в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних виробничих факторів та трудового процесу;
— розробка індивідуальних та групових лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів працівникам, що віднесені за результатами медичного огляду до групи ризику;
— проведення відповідних оздоровчих заходів.
Позачерговий трудовий медогляд проводять (ч. 3 ст. 17 Закону про охорону праці):
1) за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров’я пов’язане з умовами праці;
2) з ініціативи роботодавця, якщо стан здоров’я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов’язки.
Крім того, окремі категорії працівників повинні обов’язково проходити попередні та періодичні наркологічні та психіатричні огляди. Докладно на них ми зупинятися не будемо. Зауважимо лише, що Порядок проведення попередніх, періодичних та позачергових психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин затверджений наказом МОЗ від 18.04.2022 № 651.
Організовувати обов’язкові медогляди працівників має роботодавець. Як це зробити? Зараз розповімо.
Проведення медогляду
Трудові медогляди проводяться відповідно до Порядку № 246. Алгоритм дій ви можете дізнатися з таблиці нижче.
Але спочатку зауважимо, що у зазначеному Порядку неодноразово згадуються установи СЕС. Однак цей орган було остаточно ліквідовано ще у 2017 році (див. постанову КМУ від 29.03.2017 № 348). При цьому функції СЕС у питаннях проведення трудових медоглядів наразі здійснює Держпраці (див. лист від 26.05.2016 № 58/03/2/4.5-ДП-15).
Крім того, у Порядку № 246, як і раніше, фігурує Фонд соціального страхування, який з 01.01.2023 припинив своє існування шляхом приєднання до ПФУ. У зв’язку з цим, на наш погляд, функції ФСС, пов’язані з проведенням медоглядів, тепер покладаються на Пенсійний фонд як на правонаступника.
Алгоритм проведення трудових медоглядів
| № з/п | Хто здійснює дії | Порядок дій |
| 1 | Роботодавець | Щорічно подає до територіального органу Держпраці заявку* про визначення категорій працівників, які підлягають медогляду |
| * Органи Держпраці вимагають додавати до заявки такі документи (див. роз’яснення від 20.04.2023): — штатний розпис або витяг з переліком структурних підрозділів та всіх професій; — дані лабораторних досліджень умов праці за всіма професіями з визначенням усіх шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників відповідно до Гігієнічної класифікації праці, затвердженої наказом МОЗ від 08.04.2014 № 248. | ||
| 2 | Орган Держпраці | До 1 грудня за участю представника первинної профспілкової організації або уповноваженої працівниками особи визначає категорії працівників, які підлягають обов’язковому медогляду, складає Акт за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 246 та передає його роботодавцю |
| 3 | Роботодавець | Протягом місяця з дня отримання Акта складає поіменний Список працівників, які підлягають обов’язковим періодичним медоглядам, за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 246 та погоджує його з фахівцем відділу з питань гігієни праці територіального органу Держпраці. Один примірник погодженого Списку залишається на підприємстві, другий — надсилається до закладу охорони здоров’я*, в якому відбуватиметься медогляд, третій — передається органу Держпраці** |
| * Відповідно до п. 2.4 Порядку № 246 для проведення медоглядів працівників роботодавець повинен укласти або своєчасно поновити договір із закладом охорони здоров’я, який відповідає вимогам п. 2.1 згаданого Порядку. ** Як передбачає п. 2.3 Порядку № 246, четвертий екземпляр Списку має передаватися робочому органу ФСС. Проте ми вже згадували, що з 01.01.2023 всі функції ФСС передані Пенсійному фонду як правонаступнику. Тому, вважаємо, саме до ПФУ слід передати четвертий екземпляр Списку. | ||
| 4 | Заклад охорони здоров’я | На підставі Списку працівників, які підлягають обов’язковим періодичним медоглядам, складає план-графік проведення медоглядів* та погоджує його з роботодавцем та територіальним органом Держпраці |
| * У плані-графіку зазначають строки проведення медоглядів, лабораторні, функціональні та інші дослідження, а також лікарів, які залучаються до їх проведення. | ||
| 5 | Роботодавець | Забезпечує своєчасну та організовану явку працівників на медичні огляди та обстеження. Для проходження попередніх медоглядів у зв’язку з прийняттям на роботу, переведенням на важку роботу, роботу зі шкідливими або небезпечними умовами праці видає працівникам направлення за формою згідно з додатком 3 до Порядку № 246 |
| 6 | Працівники | Проходять медогляд. Для його проходження пред’являють комісії, що створена закладом охорони здоров’я для проведення медогляду, паспорт або інший документ, що посвідчує особу, а також Медичну картку амбулаторного хворого. Якщо особа направлена на попередній медогляд, вона пред’являє видане роботодавцем направлення за формою згідно з додатком 3 до Порядку № 246. Працівники, для яких обов’язковим є проходження наркологічного та психіатричного огляду, зобов’язані пред’явити комісії документ про проходження таких видів огляду. Для працівників, зайнятих на роботах, де потрібний професійний добір, для проходження трудового медогляду необхідно пред’явити висновок психофізіологічної експертизи |
| 7 | Комісія закладу охорони здоров’я з проведення медоглядів | Проводить медогляд працівників. Результати медогляду та висновок про стан здоров’я заносить до Картки працівника (за формою згідно з додатком 7 до Порядку № 246)* та до медичної карти амбулаторного хворого. На підставі даних Картки працівника видає працівникові медичну довідку про проходження медогляду за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 246 |
| * Картка працівника містить конфіденційну інформацію. Вона зберігається у закладі охорони здоров’я, який проводив медогляд. Якщо працівник змінює місце роботи, заклад охорони здоров’я видає йому Картку під підпис для проходження медогляду за новим місцем роботи. При цьому копія Картки зберігається в архіві медзакладу протягом 15 років після звільнення працівника (п. 2.16 Порядку № 246). | ||
| 8 | Комісія закладу охорони здоров’я з проведення медоглядів | Протягом місяця після закінчення медогляду оформляє Заключний акт за результатами періодичного медогляду працівників за формою згідно з додатком 9 до Порядку № 246. Один примірник цього акта передається роботодавцю* |
| * Строк зберігання Заключного акта 5 років (п. 2.20 Порядку № 246). | ||
| 9 | Роботодавець | Під час підписання Заключного акта надає інформацію про: — виконання заходів, запропонованих у Заключному акті за попередній рік; — осіб, які не пройшли медогляд, із зазначенням причин |
| 10 | Орган Держпраці | При підписанні Заключного акта дає обов’язкові для виконання роботодавцем рекомендації щодо покращення умов праці та профілактики профзахворювань |
| 11 | Роботодавець | За результатами медогляду інформує працівника про можливість/неможливість* продовжувати роботу за професією |
| * Роботодавець не має права допускати до роботи осіб, яким згідно з медвисновком така робота протипоказана за станом здоров’я. При цьому працівника за його згодою тимчасово або без обмеження строку може бути переведено на іншу, легшу роботу (див. ст. 170 КЗпП). Якщо такої можливості немає чи працівник відмовився від запропонованої роботи, здійснюється звільнення з ініціативи роботодавця на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП. | ||
Зверніть увагу! Згідно з ч. 2 ст. 20 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI роботодавець повинен подавати відомості про осіб, які підлягають обов’язковим медоглядам, Пенсійному фонду. Порядок та строки подання цих відомостей має затвердити ПФУ. Такого порядку ще немає, однак Фонд уже зараз інформує про реалізацію можливості подання зазначених відомостей через вебпортал ПФУ (див. роз’яснення від 25.09.2023).
Обов’язкові трудові медогляди оплачує роботодавець
На це вказують норми ст. 169 КЗпП та п. 2.5 Порядку № 246.
Крім того, на період проходження медогляду за працівниками зберігаються (п. 2.21 Порядку № 246):
— місце роботи (посада);
— середній заробіток.
Але зауважте, що ця гарантія не поширюється на осіб, які проходять попередній медогляд, тобто на тих, кого ще не прийняли на роботу.
А якщо працівник відмовився пройти обов’язковий медогляд? У такому разі роботодавець:
1) відсторонює від роботи осіб, які не пройшли в установлений термін медогляд, без збереження заробітної плати;
2) має право притягнути працівника, який ухиляється від обов’язкового проходження медогляду, до дисциплінарної відповідальності.
Облік витрат на медогляди
Бухоблік. Трудові медогляди передбачені Законом про охорону праці. У свою чергу, витрати на охорону праці в бухобліку відображаються за дебетом рахунка 91 (п.п. 15.8 НП(С)БО 16 «Витрати»). Однак, на наш погляд, не буде помилкою, якщо вартість трудових медоглядів буде відображена залежно від місця роботи особи, яка направляється на медогляд, — за дебетом рахунків 92, 93 або 94.
Податковий облік. У податковоприбутковому обліку жодних коригувань фінрезультату на витрати, пов’язані з проведенням обов’язкових медоглядів, не передбачено. Тому тут повністю орієнтуємося на бухоблік.
На ПДВ-облік роботодавця проведення трудових медоглядів не вплине. Справа в тому, що обов’язкові медогляди працівників, які організовані роботодавцем згідно із законом та проводяться закладами охорони здоров’я, що мають відповідну ліцензію, звільнено від оподаткування на підставі п.п. 197.1.5 ПКУ (див. БЗ 101.12).
ПДФО. Кошти чи вартість майна (послуг), що надаються як допомога на медичне обслуговування за рахунок коштів роботодавця, у тому числі на медогляди згідно із Законом № 1645*, не включаються до оподатковуваного доходу фізосіб на підставі п.п. 165.1.19 ПКУ. При цьому, на нашу думку, до медичного обслуговування працівників належать не лише прямо згадані у цьому підпункті профілактичні медогляди, а й трудові медогляди, які здійснюються на підставі КЗпП та Закону про охорону праці. Обов’язковим для застосування зазначеної пільги є документальне підтвердження здійснених витрат на медобслуговування.
* Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 № 1645-ІІІ.
Проте податківці у своїх консультаціях дозволяють не включати до оподатковуваного доходу працівників лише витрати на профілактичні медогляди, передбачені Законом № 1645. У свою чергу,
вартість трудових медоглядів фіскали вимагають обкладати ПДФО як додаткове благо
Про це йдеться, зокрема, у листі ДФСУ від 15.03.2019 № 1067/6/99-99-13-02-03-15/ІПК (ср. ).
Ми вважаємо такий підхід помилковим. Але чи сперечатися з податківцями, вирішувати вам. Шанс довести свою правоту в суді є (див., наприклад, постанову Полтавського окружного адмінсуду від 09.07.2015 у справі № 816/1707/15).
На наш погляд, говорити про оподатковуваний дохід фізособи можна, тільки якщо здійснюється компенсація вартості попереднього медогляду під час прийняття на роботу. Адже на момент його проходження така особа ще не є працівником, тож оплату за його медобслуговування здійснює не роботодавець (див. також БЗ 103.04). Тобто не виконуються умови звільнення від оподаткування, передбачені п.п. 165.1.19 ПКУ. Але навіть у такій ситуації траплялися позитивні для роботодавця рішення судів (див. ухвалу Вищого адмінсуду від 10.11.2015 у справі № К/800/17622/15).
Як показати суми, сплачені за трудові медогляди працівників у 4ДФ? Податківці вимагають відображати їх як додаткове благо з ознакою доходу «126». Якщо ж ви готові з ними сперечатися та вважаєте, що трудові медогляди не повинні обкладатися ПДФО на підставі п.п. 165.1.19 ПКУ як кошти, що надаються роботодавцем на медобслуговування, то відображайте вартість медоглядів з ознакою доходу «143».
Як варіант, можна отримати ІПК щодо необхідності включення до оподатковуваного доходу працівників витрат роботодавця на проведення трудових медоглядів. І якщо відповідь вас не влаштує, оскаржити її в суді. За умови, що слуги Феміди стануть на ваш бік, ДПС зобов’язана буде надати ІПК з урахуванням висновків суду (п. 53.2 ПКУ).
Військовий збір. Якщо немає ПДФО, немає і ВЗ (п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Але враховуючи позицію податківців щодо обкладення ПДФО вартості трудових медоглядів, немає сумнівів, що вони наполягатимуть на сплаті з цих сум і ВЗ.
ЄСВ. Витрати на обов’язкові медогляди працівників не згадуються у розд. 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5. Відповідно їх суми не належать до фонду оплати праці. Отже, суми витрат на проведення обов’язкових медоглядів працівників не потрапляють до бази нарахування ЄСВ.
При цьому, на наш погляд, той факт, що ці витрати не згадуються у Переліку № 1170*, не означає, що їх необхідно включати до бази нарахування ЄСВ. Ці виплати є витратами роботодавця і не повинні розглядатися як особистий дохід працівника.
Висновки
- Роботодавець зобов’язаний організувати проведення медоглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці та роботах, де є потреба у професійному доборі.
- Працівники віком до 21 року підлягають обов’язковому щорічному медогляду незалежно від професії та виду виконуваних ними робіт.
- Обов’язкові трудові медогляди оплачує роботодавець.
- За час проходження обов’язкового медогляду за працівником зберігаються місце роботи та середній заробіток.
- Податківці вимагають вартість трудових медоглядів оподатковувати як додаткове благо.
