Нове у ліцензуванні експорту сільгосппродукції

Історичний екскурс

До середини вересня 2023 (якщо не брати до уваги недіючий режим експортного забезпечення*) особливі правила експорту з числа сільгосппродукції діяли тільки щодо гречки (код 1008 10 00 00 УКТ ЗЕД). А саме щоб вивезти гречку за кордон, експортер повинен був отримувати відповідну експортну ліцензію (додаток 5 до постанови № 1466**). Порядок її отримання прописано у Тимчасовому порядку ліцензування експорту деяких товарів, зазначених у додатку 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1424, затвердженому наказом Мінекономіки від 10.03.2022 № 393-22. Детально про це читайте в «Експортуємо сільгосппродукцію під час війни» // «Податки & бухоблік», 2022, № 28.

* Детально про цей режим читайте у «Режим експортного забезпечення для сільгосппродукції» // «Податки & бухоблік», 2023, № 14.

** Постанова Кабміну «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2023 рік» від 27.12.2022 № 1466.

Усі інші види сільгосппродукції до середини вересня 2023 можна було експортувати за кордон без обмежень і дозволів.

Водночас вільний експорт сільгосппродукції дуже не подобався найближчим західним країнам-сусідам (Болгарії, Румунії, Словаччині, Угорщині та Польщі), які постійно блокували можливість експорту в ці країни і транзиту через них сільгосппродукції рослинництва.

У результаті перемовин між президентом України та президентом Єврокомісії був знайдений компроміс, за яким:

— експорт у ці країни певної сільгосппродукції міг відбуватися тільки після отримання у них погодження на такий експорт;

— транзит здійснювався без отримання ліцензій і без будь-яких погоджень.

Щоб реалізувати такі домовленості (про що свідчать листи Мінекономіки від 27.09.2023 № 4431-07/52020-03 та від 01.10.2023 № 4431-07/52646-03), Кабмін постановою від 19.09.2023 № 1020 вніс зміни до постанови № 1466.

Так, у постанові № 1466

У той додаток 6 потрапили:

— пшениця (код 1001 99 00 00 УКТ ЗЕД);

— кукурудза (код 1005 90 00 00 УКТ ЗЕД);

— насіння ріпаку або кользи (коди 1205 10 90 00, 1205 90 00 УКТ ЗЕД);

— насіння соняшнику (коди 1206 00 91 00, 1206 00 99 00 УКТ ЗЕД).

Причому виходячи з приміток додатка 6 до постанови № 1466 отримувати ліцензію на експорт слід було у загальному порядку, що прописаний у Положенні № 991*, але з урахуванням того, що:

— по-перше, розгляд заявок на отримання ліцензії відбувається не у 15-денний, а у в 30-денний строк;

— по-друге, видача ліцензій на експорт здійснюється тільки після двосторонніх консультацій Мінагрополітики з партнерами (тобто країнами, у які буде експортуватися підліцензійна сільгосппродукція).

* Положення про порядок ліцензування експорту товарів, затверджене наказом Мінекономіки від 09.09.2009 № 991.

Як бачимо, з середини вересня експорт деяких видів продукції рослинництва до 5 країн західних сусідів доволі сильно ускладнився. Водночас експортувати вищезгадані види сільгосппродукції в інші країни можна було без отримання експортної ліцензії.

Але так було до 11.11.2023. Адже з цієї дати правила експорту сільгосппродукції, в тому числі і загаданої вище, змінилися ще раз.

Нові правила ліцензування

Постановою, що коментується, Кабмін скасував додаток 6, але замість нього з’явився додаток 7 з переліком підліцензійної сільгосппродукції.

Після цих нововведень (почали діяти з 11.11.2023):

1) збільшено перелік підліцензійної сільгосппродукції. До нього потрапили не тільки підгрупи продукції рослинництва, а й цілі групи сільгосптоварів. Так, під експортне ліцензування з 11.11.2023 потрапили:

—пшениця і суміші пшениці та жита (меслин) (код 1001 УКТ ЗЕД);

— жито (код 1002 УКТ ЗЕД);

— ячмінь (код 1003 УКТ ЗЕД);

— овес (код 1004 УКТ ЗЕД);

— кукурудза (код 1005 УКТ ЗЕД);

— соєві боби, подрібнені або неподрібнені (код 1201 УКТ ЗЕД);

— насіння ріпаку або кользи, подрібнене або неподрібнене (код 1205 УКТ ЗЕД);

— насіння соняшнику, подрібнене або неподрібнене (код 1206 00 УКТ ЗЕД);

— олія соєва та її фракцій, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу (код 1507 УКТ ЗЕД);

— олія соняшникова, сафлорова або бавовняна та їх фракції, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу (код 1512 УКТ ЗЕД);

— олія ріпакова (із ріпака або кользи) або гірчична та їх фракції, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу (код 1514 УКТ ЗЕД);

— макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних або мікробних жирів і олій, за винятком відходів товарної позиції 2304 або 2305, мелені або немелені, негранульовані або гранульовані (код 2306 УКТ ЗЕД);

2) збільшено перелік країн, при експорті в які слід отримувати експортну ліцензію. До цієї дати їх було тільки 5, а тепер в цей список потрапляють будь-які країни світу;

3) змінилися правила експорту вищезгаданих товарів, за винятком експорту пшениці (код 1001 99 00 00 УКТ ЗЕД), кукурудзи (код 1005 90 00 00 УКТ ЗЕД), насіння ріпаку або кользи (коди 1205 10 90 00, 1205 90 00 УКТ ЗЕД) та насіння соняшнику (коди 1206 00 91 00, 1206 00 99 00 УКТ ЗЕД) до Болгарії, Румунії, Словаччини, Угорщини та Польщі.

Конкретно ці види сільгосппродукції (виходячи з кодів УКТ ЗЕД) при експорті у 5 країн Європи слід і після 11.11.2023 експортувати за старими правилами. Тобто

Її видаватимуть протягом 30 днів і тільки після погодження із компетентними органами країн, в яку буде експортуватися така продукція.

А от щодо експорту всіх інших видів сільгосппродукції, які з 11.11.2023 потрапляють під експортне ліцензування, в тому числі до Болгарії, Румунії, Словаччини, Угорщини та Польщі, у аграрія буде на вибір два варіанти дій:

— або отримати експортну ліцензію;

— або взяти участь у експериментальному проєкті з верифікації суб’єктів агропромислового комплексу в умовах воєнного стану. Порядок реалізації цього експериментального проєкту затверджений постановою Кабміну від 31.10.2023 № 1132 (ср. ) .

Причому правила отримання цієї ліцензії дещо відрізняються від звичайних. Адже щоб її отримати, доведеться подати не тільки документи, яких вимагає Положення № 991, а й:

— діюче свідоцтво платника ПДВ. Напевно мова йде про витяг з реєстру платників ПДВ. Адже свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ не існує вже багато років;

— довідки про відкриття банківського рахунку нерезидентом (покупцем товару).

Сама ж ліцензія буде видаватися у дещо скорочені строки, ніж у загальному випадку. А саме її видаватимуть у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дати одержання Мінекономіки заявки на одержання ліцензій на експорт таких товарів. У звичайному випадку такі ліцензію видають протягом 15 днів.

Який із двох варіантів отримання дозволу на експорт підійде експортеру, вирішувати кожному експортеру самостійно. На перший погляд здається, що простіше буде взяти участь у експериментальному проєкті, ніж отримувати експортну ліцензію. Але тут ще треба виконати купу умов. Про те, хто має право взяти участь у цьому проєкті, читайте у «Експорт агропродукції: або ліцензія, або участь у експериментальному проєкті!» // «Податки & бухоблік», 2023, № 92.

Також зауважимо! На операції з експорту підліцензійної сільгосппродукції та тієї, що бере участь в експериментальному проєкті, якщо такі операції будуть здійснені починаючи з 11.11.2023, поширюється не загальний (180-денний), а скорочений граничний строк ЗЕД-розрахунків — у 90 днів (деталі див. «За експорт рослинної агропродукції строк розрахунків — 90 днів» // «Податки & бухоблік», 2023, № 92).