Теми статей
Обрати теми

Експортуємо сільгосппродукцію під час війни

Децюра Сергій, податковий експерт
Навіть в умовах дії воєнного стану (ВС) багато суб’єктів господарювання збираються експортувати сільськогосподарську продукцію за кордон. Про те, на що слід звернути увагу при експорті за кордон сільгосппродукції в умовах дії воєнного стану, поговоримо далі.

Заборона на експорт

В мирний час суб’єкти господарювання могли експортувати будь-які види сільгосппродукції і до того ж у будь-якому розмірі.

Як тільки почалася війна, Кабмін вирішив ввести повну заборону на експорт певних видів сільгосппродукції. А на деякі види сільгосппродукції було введене ліцензування експорту. Відповідні зміни були внесені постановою Кабміну від 05.03.2022 № 207 до постанови Кабміну від 29.12.2021 № 1424.

Так, відповідно до цих змін з 5 березня під заборону потрапив експорт (додаток 1 до постанови № 1424):

— живої великої рогатої худоби (ВРХ) (код 0102 УКТ ЗЕД);

— м’яса ВРХ, мороженого (код 0202 УКТ ЗЕД);

— м’яса та їстівних м’ясних субпродуктів, солоних або в розсолі, сушених або копчених; їстівного борошна з м’яса або м’ясних субпродуктів: м’яса ВРХ (код 0210 20 УКТ ЗЕД);

— жита (код 1002 УКТ ЗЕД);

— вівса (код 1004 УКТ ЗЕД);

— гречки (код 1008 10 00 00 УКТ ЗЕД);

— проса (код 1008 29 00 00 УКТ ЗЕД);

— цукру (код 1701 УКТ ЗЕД);

— солі, придатної для споживання людьми (код 2501 00 91 00 УКТ ЗЕД).

Крім того з цього ж дня було введено ліцензування при експорту певних видів сільгосппродукції, а саме (додаток 5 до постанови № 1424):

— пшениці і суміші пшениці та жита (меслин) (код 1001 УКТ ЗЕД);

— кукурудзи (код 1005 УКТ ЗЕД);

— м’яса курей свійських (коди 0207 11, 0207 12, 0207 13, 0207 14 УКТ ЗЕД);

— яєць кур свійських (код 0407 21 00 00 УКТ ЗЕД);

— олії соняшникової (код 1512 11 91 00 УКТ ЗЕД).

Такі обмеження були введенні, щоб не підривати продовольчу безпеку країни і не спровокувати гуманітарну катастрофу.

Але згодом Кабмін вирішив переглянути перелік заборонених для експорту сільгосптоварів і тих, які підлягають ліцензуванню. Для цього до постанови Кабміну від 29.12.2021 № 1424 були внесені чергові зміни постановою Кабміну від 09.04.2022 № 422. Після цих змін перелік заборонених для експорту сільгосптоварів скоротився на три позиції. А саме із заборонених видів сільгосппродукції зникло все ВРХ, як у живому вигляді так і після забою.

Водночас без перешкод таку продукцію експортувати все рівно не вдасться. Так як цю продукцію було перенесено до додатку 5 до постанови № 1424. Тобто щоб експортувати ВРХ, слід отримувати відповідну ліцензію.

Крім того було підкориговано і сам перелік продукції при експорті, для якої слід отримувати дозвіл (ліцензію) на вивезення сільгосппродукції. Так, з цього переліку випала олія соняшникова та кукурудза. Це відбулося з подачі постанови Кабміну від 24.03.2022 № 352. Тобто ліцензію на вивезення цих двох видів сільгосппродукції слід було отримувати всього-на-всього протягом 19 днів. А з 24 березня їх експорт став взагалі необмежений.

Щоб зрозуміти, які на сьогодні сільгосптовари заборонено на експорт дивіться таблицю нижче.

Обмеження щодо експорту сільгосппродукції

Повна заборона на експорт

Ліцензування експорту

Назва сільгосппродукції

Код УКТ ЗЕД

Назва сільгосппродукції

Код УКТ ЗЕД

Жито

1002

Пшениця і суміші пшениці та жита (меслин)

1001

Овес

1004

М’ясо курей свійських

0207 11,

0207 12,

0207 13,

0207 14

Гречка

1008 10 00 00

Яєць кур свійських

0407 21 00 00

Просо

1008 29 00 00

Велика рогата худоба, жива

0102

Цукор

1701

М’ясо великої рогатої худоби, морожене

0202

М’ясо та їстівні м’ясні субпродукти, солоні або в розсолі, сушені або копчені; їстівне борошно з м’яса або м’ясних субпродуктів: м’ясо великої рогатої худоби

0210 20

Всі інші види сільгосппродукції, що не перелічені вище можна і під час ВС експортувати за кордон без обмежень і дозволів.

Ліцензування

Після того, як певні товари для експорту потрапили під ліцензування, у аграріїв виникало запитання: як отримати таку ліцензію?

Відразу зауважимо, що скористатися спрощеною процедурою отримання дозвільних документів (в тому числі ліцензій) на період дії воєнного стану, а саме на підставі подання до Мінекономіки декларації про провадження господарської діяльності*, в цьому випадку не вдасться. Річ у тому, що у додатку 2 до постанови Кабміну від 18.03.2022 № 314, наведено перелік видів госпдіяльності, які не можна здійснювати на підставі поданої декларації. І серед заборонених видів діяльності згадується ліцензія на здійснення ЗЕД-діяльності.

* Детально про строщену процедуру отримання дозвільних документів читайте у «Податки & бухоблік», 2022, № 25

Отже

отримувати ліцензію на експорт ліцензованої сільгосппродукції слід у загальному порядку

Нагадаємо, що правила ліцензування експорту містяться у Положенні про порядок ліцензування експорту товарів, затвердженому наказом Мінекономіки від 09.09.2009 № 991.

Водночас для експорту сільгосппродукції на час дії ВС слід використовувати правила отримання ліцензії прописані у Тимчасовому порядку ліцензування експорту деяких товарів, зазначених у додатку 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1424, затвердженому наказом Мінекономіки від 10.03.2022 № 393-22.

Відповідно до цих правил, щоб отримати ліцензію на експорт підліцензійних сільгосптоварів, експортер має зібрати такий пакет документів (п. 2 розд. ІІ Порядку № 393):

1) заявку на видачу ліцензії за формою, затвердженою наказом Мінекономіки від 09.09.2009 № 991;

2) лист-звернення щодо оформлення ліцензії. Такий лист оформляють у довільній формі.

До відома! Форму заявки та примірну форму листа-звернення можна відшукати на Порталі електронних сервісів Мінекономіки (my.gov.ua);

3) копію ЗЕД-договору (контракту або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту)). У разі коли такі документи укладено іноземною мовою, заявник додає його переклад на українську мову).

До відома! На час дії ВС держзбір за видачу ліцензії на експорт (імпорт) товарів не справляється, а ліцензію видають протягом 2 днів (п. 11 постанови Кабміну від 18.05.2005 № 362).

В мирний час розмір збору становить:

— 220 грн, якщо ліцензія видається в режимі автоматичного ліцензування, тобто протягом 10 робочих днів;

— 780 грн, якщо ліцензія видаються в режим неавтоматичного ліцензування, тобто протягом 30 календарних днів.

Щоб отримати ліцензію на експорт, слід подати вище перелічені документи до Мінекономіки

При цьому подати документи для отримання ліцензії можна тільки в електронному вигляді, або:

через портал «Дія» (diia.gov.ua) чи через Портал електронних сервісів Мінекономіки (my.gov.ua)

— направивши їх на електронну пошту Мінекономіки: [email protected]

Якщо все добре, то експортер отримаю електронну ліцензії. Така ліцензія надійде в електронного кабінету на порталі «Дія» (diia.gov.ua) чи Порталі електронних сервісів Мінекономіки (my.gov.ua) або на електронну пошту експортера.

Якщо буде відмовлено у видачі ліцензії, то рішення про відмову можна оскаржити у експертно-апеляційній раді з питань ліцензування чи в окружному адмінсуді.

Ліцензія на експорт сільгосппродукції видається на строк дії постанови № 1424, тобто тієї постанови якою встановлено вимогу отримувати ліцензію на експорт.

По суті, не так і складно отримати ліцензію на експорт, але поморочитися слід.

Всі інші правила вивезення сільгосппродукції на час воєнного стану лишилися незмінними.

ПДВ-облік

У платника ПДВ. Що стосується ПДВ-обліку експорту сільгосппродукції, то на сьогодні, якщо продукцію експортує звичайний платник ПДВ, то оподатковувати таку операцію він має за звичайними експортними правилами.

Тобто

експортні податкові зобов’язання експортер — платник ПДВ має нараховувати за ставкою 0 %

При цьому виникають податкові зобов’язання за особливими правилами — на дату оформлення МД, тобто на дату завершення процедури митного оформлення експорту товару. Визначають таку дату за фактом, коли посадовець митного органу: проставить на усіх листах паперової МД відбиток особистої номерної печатки або засвідчить електронним цифровим підписом електронну МД після перетворення її у візуальну форму — у разі електронного декларування.

Саме на цю дату експортер повинен скласти ПН (101.06 БЗ). Правило першої події при експорті не працює.

Детально з правилами складання експортної ПН можна ознайомитися у «Податки & бухоблік», 2020, № 54, с. 9.

Ми ж скажемо інше. На час дії ВС зареєструвати експортну ПН не вдасться. Тому відображати у ПДВ-декларації вартість поставленої продукції слід без реєстрації експортної ПН. Відображати обсяг експортного постачання слід у ряд. 2.1 декларації з ПДВ.

Щоб не було штрафів за несвоєчасну реєстрацію експортної ПН, експортер повинен буде зареєструвати таку ПН протягом 6 місяців після припинення або скасування ВС в Україні (п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

У платника спецЄП. Всі суб’єкти, які на час ВС стали платниками спецЄП, звільнені від сплати ПДВ. А якщо особа була платником ПДВ до переходу на спецЄП, то її статус платника ПДВ призупиняється.

При цьому під призупиненням розуміють:

— не поширення на суб’єкта вимог розд. V та підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (в тому числі щодо формування ПК) на період використання спецЄП;

— операції здійснені суб’єктом не є об’єктом оподаткування.

Враховуючи це, виникає запитання: як цей факт впливає на експорт сільгосппродукції суб’єктом, який обрав спецЄП?

На наш погляд, він несе в собі негативні наслідки. Пояснимо чому.

Всі поставки суб’єктів, що перейшли на спецЄП, не є об’єктом оподаткування. А тому

у експортера, що обрав спецЄП, не виникає обов’язок нараховувати податкові зобов’язання навіть за ставкою 0 % при здійсненні експорту сільгосппродукції

Але якщо товари використовуються у необ’єктній операції, а саме так відбувається коли здійснюється постачання сільгосппродукції за межі території України, то в гру вступає п. 198.5 ПКУ.

Він вимагає компенсувати вхідний податковий кредит, який пов’язаний з товаром/послугами, використаними в необ’єктній операції і отриманими до моменту переходу на спецЄП. Тобто аграрій, який експортує власновирощену сільгосппродукцію у статусі платника спецЄП і до переходу на спецЄП був платником ПДВ, повинен буде компенсувати вхідний ПДВ, що стоється товарів/послуг, використаних при вирощуванні чи придбанні такої сільгосппродукції.

Це підтверджують і податківці у відповіді на питання 17, що розміщене на їх веб-сайті. В цьому роз’ясненні вони не тільки кажуть про нарахування компенсуючих податкових зобов’язань згідно із п. 198.5 ПКУ, а й про те, що провести таке нарахування слід у першому звітному періоді після завершення використання спецЄП.

Валютний-контроль

І на останок декілька слів скажемо про випадки, коли аграрій експортує свою продукцію на умовах постоплати. Такі операції згідно із ст. 11 Закону про валюту** потрапляють під валютний нагляд.

** Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII.

При цьому граничний строк розрахунків в даному випадку буде залежати від того, коли саме відбудеться експортна операція. Тобто коли буде здійснено перетин кордону, що підтвердить оформлена МД.

Так, якщо експортна операція була здійснена:

до 05.04.2022, то граничний строк розрахунків буде складати 365 днів. Тут діє загальний граничний строк розрахунків в ЗЕД, що встановлений Положенням, затвердженим постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5;

починаючи з 05.04.2022, то слід орієнтуватися на скорочений граничний строк розрахунків у 90 днів. При цьому поширюватися 90-денний строк розрахунків буде на всі експортні операції здійснені в період з 05.04.2022 і до закінчення дії ВС.

Тому пам’ятайте про ці строки, щоб їх не проґавити і не нарватися на ЗЕД-пеню.

Нажаль, на час дії ВС, звільнення від відповідальності за порушення строків розрахунків в ЗЕД (тобто від ЗЕД-пені) ні воєнний час, ні карантин (який триває до 31.05.2022) не дає.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі