Заборона на експорт
В мирний час суб’єкти господарювання могли експортувати будь-які види сільгосппродукції і до того ж у будь-якому розмірі.
Як тільки почалася війна, Кабмін вирішив ввести повну заборону на експорт певних видів сільгосппродукції. А на деякі види сільгосппродукції було введене ліцензування експорту. Відповідні зміни були внесені постановою Кабміну від 05.03.2022 № 207 до постанови Кабміну від 29.12.2021 № 1424.
Так, відповідно до цих змін з 5 березня під заборону потрапив експорт (додаток 1 до постанови № 1424):
— живої великої рогатої худоби (ВРХ) (код 0102 УКТ ЗЕД);
— м’яса ВРХ, мороженого (код 0202 УКТ ЗЕД);
— м’яса та їстівних м’ясних субпродуктів, солоних або в розсолі, сушених або копчених; їстівного борошна з м’яса або м’ясних субпродуктів: м’яса ВРХ (код 0210 20 УКТ ЗЕД);
— жита (код 1002 УКТ ЗЕД);
— вівса (код 1004 УКТ ЗЕД);
— гречки (код 1008 10 00 00 УКТ ЗЕД);
— проса (код 1008 29 00 00 УКТ ЗЕД);
— цукру (код 1701 УКТ ЗЕД);
— солі, придатної для споживання людьми (код 2501 00 91 00 УКТ ЗЕД).
Крім того з цього ж дня було введено ліцензування при експорту певних видів сільгосппродукції, а саме (додаток 5 до постанови № 1424):
— пшениці і суміші пшениці та жита (меслин) (код 1001 УКТ ЗЕД);
— кукурудзи (код 1005 УКТ ЗЕД);
— м’яса курей свійських (коди 0207 11, 0207 12, 0207 13, 0207 14 УКТ ЗЕД);
— яєць кур свійських (код 0407 21 00 00 УКТ ЗЕД);
— олії соняшникової (код 1512 11 91 00 УКТ ЗЕД).
Такі обмеження були введенні, щоб не підривати продовольчу безпеку країни і не спровокувати гуманітарну катастрофу.
Але згодом Кабмін вирішив переглянути перелік заборонених для експорту сільгосптоварів і тих, які підлягають ліцензуванню. Для цього до постанови Кабміну від 29.12.2021 № 1424 були внесені чергові зміни постановою Кабміну від 09.04.2022 № 422. Після цих змін перелік заборонених для експорту сільгосптоварів скоротився на три позиції. А саме із заборонених видів сільгосппродукції зникло все ВРХ, як у живому вигляді так і після забою.
Водночас без перешкод таку продукцію експортувати все рівно не вдасться. Так як цю продукцію було перенесено до додатку 5 до постанови № 1424. Тобто щоб експортувати ВРХ, слід отримувати відповідну ліцензію.
Крім того було підкориговано і сам перелік продукції при експорті, для якої слід отримувати дозвіл (ліцензію) на вивезення сільгосппродукції. Так, з цього переліку випала олія соняшникова та кукурудза. Це відбулося з подачі постанови Кабміну від 24.03.2022 № 352. Тобто ліцензію на вивезення цих двох видів сільгосппродукції слід було отримувати всього-на-всього протягом 19 днів. А з 24 березня їх експорт став взагалі необмежений.
Щоб зрозуміти, які на сьогодні сільгосптовари заборонено на експорт дивіться таблицю нижче.
Обмеження щодо експорту сільгосппродукції
| Повна заборона на експорт | Ліцензування експорту | ||
| Назва сільгосппродукції | Код УКТ ЗЕД | Назва сільгосппродукції | Код УКТ ЗЕД |
| Жито | 1002 | Пшениця і суміші пшениці та жита (меслин) | 1001 |
| Овес | 1004 | М’ясо курей свійських | 0207 11, 0207 12, 0207 13, 0207 14 |
| Гречка | 1008 10 00 00 | Яєць кур свійських | 0407 21 00 00 |
| Просо | 1008 29 00 00 | Велика рогата худоба, жива | 0102 |
| Цукор | 1701 | М’ясо великої рогатої худоби, морожене | 0202 |
| М’ясо та їстівні м’ясні субпродукти, солоні або в розсолі, сушені або копчені; їстівне борошно з м’яса або м’ясних субпродуктів: м’ясо великої рогатої худоби | 0210 20 | ||
Всі інші види сільгосппродукції, що не перелічені вище можна і під час ВС експортувати за кордон без обмежень і дозволів.
Ліцензування
Після того, як певні товари для експорту потрапили під ліцензування, у аграріїв виникало запитання: як отримати таку ліцензію?
Відразу зауважимо, що скористатися спрощеною процедурою отримання дозвільних документів (в тому числі ліцензій) на період дії воєнного стану, а саме на підставі подання до Мінекономіки декларації про провадження господарської діяльності*, в цьому випадку не вдасться. Річ у тому, що у додатку 2 до постанови Кабміну від 18.03.2022 № 314, наведено перелік видів госпдіяльності, які не можна здійснювати на підставі поданої декларації. І серед заборонених видів діяльності згадується ліцензія на здійснення ЗЕД-діяльності.
* Детально про строщену процедуру отримання дозвільних документів читайте у «Податки & бухоблік», 2022, № 25
Отже
отримувати ліцензію на експорт ліцензованої сільгосппродукції слід у загальному порядку
Нагадаємо, що правила ліцензування експорту містяться у Положенні про порядок ліцензування експорту товарів, затвердженому наказом Мінекономіки від 09.09.2009 № 991.
Водночас для експорту сільгосппродукції на час дії ВС слід використовувати правила отримання ліцензії прописані у Тимчасовому порядку ліцензування експорту деяких товарів, зазначених у додатку 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1424, затвердженому наказом Мінекономіки від 10.03.2022 № 393-22.
Відповідно до цих правил, щоб отримати ліцензію на експорт підліцензійних сільгосптоварів, експортер має зібрати такий пакет документів (п. 2 розд. ІІ Порядку № 393):
1) заявку на видачу ліцензії за формою, затвердженою наказом Мінекономіки від 09.09.2009 № 991;
2) лист-звернення щодо оформлення ліцензії. Такий лист оформляють у довільній формі.
До відома! Форму заявки та примірну форму листа-звернення можна відшукати на Порталі електронних сервісів Мінекономіки (my.gov.ua);
3) копію ЗЕД-договору (контракту або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту)). У разі коли такі документи укладено іноземною мовою, заявник додає його переклад на українську мову).
До відома! На час дії ВС держзбір за видачу ліцензії на експорт (імпорт) товарів не справляється, а ліцензію видають протягом 2 днів (п. 11 постанови Кабміну від 18.05.2005 № 362).
В мирний час розмір збору становить:
— 220 грн, якщо ліцензія видається в режимі автоматичного ліцензування, тобто протягом 10 робочих днів;
— 780 грн, якщо ліцензія видаються в режим неавтоматичного ліцензування, тобто протягом 30 календарних днів.
Щоб отримати ліцензію на експорт, слід подати вище перелічені документи до Мінекономіки
При цьому подати документи для отримання ліцензії можна тільки в електронному вигляді, або:
— через портал «Дія» (diia.gov.ua) чи через Портал електронних сервісів Мінекономіки (my.gov.ua)
— направивши їх на електронну пошту Мінекономіки: meconomy@me.gov.ua
Якщо все добре, то експортер отримаю електронну ліцензії. Така ліцензія надійде в електронного кабінету на порталі «Дія» (diia.gov.ua) чи Порталі електронних сервісів Мінекономіки (my.gov.ua) або на електронну пошту експортера.
Якщо буде відмовлено у видачі ліцензії, то рішення про відмову можна оскаржити у експертно-апеляційній раді з питань ліцензування чи в окружному адмінсуді.
Ліцензія на експорт сільгосппродукції видається на строк дії постанови № 1424, тобто тієї постанови якою встановлено вимогу отримувати ліцензію на експорт.
По суті, не так і складно отримати ліцензію на експорт, але поморочитися слід.
Всі інші правила вивезення сільгосппродукції на час воєнного стану лишилися незмінними.
ПДВ-облік
У платника ПДВ. Що стосується ПДВ-обліку експорту сільгосппродукції, то на сьогодні, якщо продукцію експортує звичайний платник ПДВ, то оподатковувати таку операцію він має за звичайними експортними правилами.
Тобто
експортні податкові зобов’язання експортер — платник ПДВ має нараховувати за ставкою 0 %
При цьому виникають податкові зобов’язання за особливими правилами — на дату оформлення МД, тобто на дату завершення процедури митного оформлення експорту товару. Визначають таку дату за фактом, коли посадовець митного органу: проставить на усіх листах паперової МД відбиток особистої номерної печатки або засвідчить електронним цифровим підписом електронну МД після перетворення її у візуальну форму — у разі електронного декларування.
Саме на цю дату експортер повинен скласти ПН (101.06 БЗ). Правило першої події при експорті не працює.
Детально з правилами складання експортної ПН можна ознайомитися у «Податки & бухоблік», 2020, № 54, с. 9.
Ми ж скажемо інше. На час дії ВС зареєструвати експортну ПН не вдасться. Тому відображати у ПДВ-декларації вартість поставленої продукції слід без реєстрації експортної ПН. Відображати обсяг експортного постачання слід у ряд. 2.1 декларації з ПДВ.
Щоб не було штрафів за несвоєчасну реєстрацію експортної ПН, експортер повинен буде зареєструвати таку ПН протягом 6 місяців після припинення або скасування ВС в Україні (п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
У платника спецЄП. Всі суб’єкти, які на час ВС стали платниками спецЄП, звільнені від сплати ПДВ. А якщо особа була платником ПДВ до переходу на спецЄП, то її статус платника ПДВ призупиняється.
При цьому під призупиненням розуміють:
— не поширення на суб’єкта вимог розд. V та підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (в тому числі щодо формування ПК) на період використання спецЄП;
— операції здійснені суб’єктом не є об’єктом оподаткування.
Враховуючи це, виникає запитання: як цей факт впливає на експорт сільгосппродукції суб’єктом, який обрав спецЄП?
На наш погляд, він несе в собі негативні наслідки. Пояснимо чому.
Всі поставки суб’єктів, що перейшли на спецЄП, не є об’єктом оподаткування. А тому
у експортера, що обрав спецЄП, не виникає обов’язок нараховувати податкові зобов’язання навіть за ставкою 0 % при здійсненні експорту сільгосппродукції
Але якщо товари використовуються у необ’єктній операції, а саме так відбувається коли здійснюється постачання сільгосппродукції за межі території України, то в гру вступає п. 198.5 ПКУ.
Він вимагає компенсувати вхідний податковий кредит, який пов’язаний з товаром/послугами, використаними в необ’єктній операції і отриманими до моменту переходу на спецЄП. Тобто аграрій, який експортує власновирощену сільгосппродукцію у статусі платника спецЄП і до переходу на спецЄП був платником ПДВ, повинен буде компенсувати вхідний ПДВ, що стоється товарів/послуг, використаних при вирощуванні чи придбанні такої сільгосппродукції.
Це підтверджують і податківці у відповіді на питання 17, що розміщене на їх веб-сайті. В цьому роз’ясненні вони не тільки кажуть про нарахування компенсуючих податкових зобов’язань згідно із п. 198.5 ПКУ, а й про те, що провести таке нарахування слід у першому звітному періоді після завершення використання спецЄП.
Валютний-контроль
І на останок декілька слів скажемо про випадки, коли аграрій експортує свою продукцію на умовах постоплати. Такі операції згідно із ст. 11 Закону про валюту** потрапляють під валютний нагляд.
** Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII.
При цьому граничний строк розрахунків в даному випадку буде залежати від того, коли саме відбудеться експортна операція. Тобто коли буде здійснено перетин кордону, що підтвердить оформлена МД.
Так, якщо експортна операція була здійснена:
— до 05.04.2022, то граничний строк розрахунків буде складати 365 днів. Тут діє загальний граничний строк розрахунків в ЗЕД, що встановлений Положенням, затвердженим постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5;
— починаючи з 05.04.2022, то слід орієнтуватися на скорочений граничний строк розрахунків у 90 днів. При цьому поширюватися 90-денний строк розрахунків буде на всі експортні операції здійснені в період з 05.04.2022 і до закінчення дії ВС.
Тому пам’ятайте про ці строки, щоб їх не проґавити і не нарватися на ЗЕД-пеню.
Нажаль, на час дії ВС, звільнення від відповідальності за порушення строків розрахунків в ЗЕД (тобто від ЗЕД-пені) ні воєнний час, ні карантин (який триває до 31.05.2022) не дає.
