Що трапилося?
А трапилося те, на що ніхто не чекав, — Мінінфраструктури визнав таким, що втратив чинність, наказ Мінтрансу від 10.02.98 № 43. Ним було затверджено сумнозвісні Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті (далі — Норми № 43).
Так, це саме той документ, за час існування якого було зламано чимало списів у суперечках із фіскалами. І в першу чергу щодо його застосування всіма без розбору, хто експлуатує транспортні засоби.
Та визнали його нечинним не тому, що з’явилося розуміння надмірності таких вимог. Ні, Мінінфраструктури й досі продовжує вважати, що підприємства мають слідкувати за витратами пального «в рамках єдиної прозорої системи нормування». Однак робити це якісно за допомогою застарілих Норм № 43 вже не виходить. Насамперед,
через відсутність норм списання ПММ для сучасних моделей транспортних засобів
Водночас для внесення відповідних змін до Норм № 43 Мінінфраструктури не має відповідних повноважень. Тож міністерство видало наказ від 02.11.2023 № 1011, яким Норми № 43 визнано такими, що втратили чинність. Не варто, мабуть, допитуватися, чи були в нього такі повноваження, бо навряд чи хтось оскаржуватиме цей наказ. Скажу лише, що він запрацював одразу з дати підписання, тобто з 2 листопада. І саме з цієї дати Норми № 43 відійшли в минуле.
Що попереду?
А попереду — чергова спроба нав’язати всім новий документ аналогічного змісту. Щоправда, його ще немає. Мінінфраструктури тільки опрацьовує пропозиції щодо розроблення проєкту такого документа.
Планується, що це буде не якийсь там наказ, що навіть не проходив реєстрації в Мін’юсті (як скасований наказ Мінтрансу від 10.02.98 № 43), а державний стандарт України (!) у сфері нормування витрат палива на автомобільному транспорті. Його розроблятимуть спільно з ДП «ДержавтотрансНДІпроект», який згідно з п. 1.11 Норм № 43 був визначений головним у сфері регулювання цих норм.
Зверніть увагу! Одним із принципів стандартизації є добровільне застосування національних стандартів, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами (п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про стандартизацію» від 05.06.2014 № 1315-VII).
Також у ч. 2 ст. 15 ГКУ визначено, що
застосування стандартів чи їх окремих положень є обов’язковим для суб’єктів господарювання, якщо обов’язковість їх застосування встановлено нормативно-правовими актами
Чи є такі нормативно-правові акти, що поширювали б стандарт у сфері нормування витрат палива на автомобільному транспорті на всіх госпсуб’єктів? Очевидно, що за відсутності самого стандарту шукати відповідь на це запитання ще зарано. Тож доведеться трошки почекати.
Ви запитуєте, скільки чекати? За задумом Мінінфраструктури, роботи з розроблення та прийняття зазначеного стандарту триватимуть орієнтовно 1,5 — 2 роки. Тож є час, щоб відпочити від нормування витрат ПММ?
На жаль, це не зовсім так. Виявляється, на цей перехідний період після втрати чинності Нормами № 43
ДП «ДержавтотрансНДІпроект» має розмістити на своєму сайті методичні рекомендації з нормування витрат палива
Але коли це станеться та який статус матиме такий документ, знову-таки не відомо. Слідкуйте за оновленнями.
Що робити зараз?
Щоб відповісти на це запитання, варто згадати, що було раніше. А було ось що.
Без нормування витрат, у тому числі пального, тямущий підприємець хазяйнувати все одно не міг. Адже це потрібно для управлінського обліку — для контролю за використанням ПММ, оскільки перешкоджає можливим зловживанням, зокрема розкраданню чи використанню на негосподарські цілі. Тож навряд чи є сенс відмовлятися від цього тепер.
У свою чергу, нормування витрат пального можна здійснювати двома способами.
За Нормами № 43. Хоча урешті-решт Норми № 43 було визнано такими, що мають не обов’язковий, а виключно рекомендаційний характер (див. постанову ВС від 03.04.2018 у справі № 817/1429/16), це не виключало їх добровільне застосування в повному обсязі. В такому разі можна було обійтися без будь-яких розпорядчих документів суб’єкта господарювання.
Тепер же, після скасування Норм № 43, варто такий документ оформити, бажано, з 02.11.2023. У ньому слід зазначити, що
суб’єкт господарювання й надалі користуватиметься Нормами № 43, або на їх основі розробити власне положення про нормування витрат ПММ
Якщо, керуючись вказівками п.п. 2.1.5 Норм № 43, ви замовили розрахунок індивідуальної норми у ДП «ДержавтотрансНДIпроект», на нашу думку, можна продовжувати її застосування.
За самостійно розробленими нормами. Вони не обов’язково повинні відповідати Нормам № 43. Норми списання пального можуть бути врегульовані внутрішніми наказами та підтверджені відповідними розрахунками, з урахуванням технічних характеристик, експлуатаційних норм та інших факторів. Про таку можливість ми писали в статті «Власні норми витрат палива? Можна!» // «Податки & бухоблік», 2021, № 53.
Тобто тепер, коли Норми № 43 втратили чинність, ви, за бажанням, можете відмовитися від їх використання і застосовувати свої власні норми.
До речі, податківці також визнають (див. лист ДПСУ від 26.05.2021 № 2026/ІПК/99-00-21-02-02-06), що підприємство має право самостійно:
розробити форми документів, які встановлюватимуть норми витрат пального з урахуванням усіх технічних характеристик автомобіля, експлуатаційних норм та інших факторів, і затвердити наказом умови й порядок їх застосування
Якщо ви зробили це раніше, нічого змінювати не треба. Просто продовжуйте користуватися цими нормами.
Що в податковому обліку?
Якщо зробите все так, як ми рекомендували вище, то з податковим обліком жодних проблем у вас не буде.
Податок на прибуток. Наразі усі фактичні витрати на пальне у повному обсязі (в тому числі наднормативні витрати) враховують при визначенні фінансового результату для цілей розрахунку податку на прибуток. Жодні податковоприбуткові коригування щодо понаднормового використання пального визначати не потрібно. Адже ніякі різниці ПКУ не передбачені.
Тож високодохідники і малодохідники-добровольці не коригують бухфінрезультат на суму наднормативних витрат пального. Під час визначення оподатковуваного прибутку вартість пального бере участь як у межах норм, так і наднормативних його витрат. Так само вважають і податківці (див. листи ДПСУ від 04.03.2021 № 828/ІПК/99-00-21-02-02-06 і від 13.10.2020 № 4262/ІПК/99-00-05-05-02-06).
Головне, про що слід потурбуватися:
пальні витрати мають бути підтверджені первинними документами (подорожніми листами старої форми або розробленими самостійно)
Про це йдеться в листах ДПСУ від 04.03.2021 № 828/ІПК/99-00-21-02-02-06, від 13.10.2020 № 4262/ІПК/99-00-05-05-02-06 і від 22.07.2020 № 2993/ІПК/99-00-05-05-02-06 (ср. ).
ПДВ. Для цілей ПДВ-обліку вкрай важливо, відбулося витрачання пального в межах установлених норм чи понад них.
Щодо ПДВ, віднесеного до складу податкового кредиту виходячи з вартості пального, списаного в межах норм, жодних проблем. Ці витрати виникли в результаті господарської діяльності.
А ось наднормативна витрата пального в ПДВ-обліку розцінюється як використання на цілі, не пов’язані з господарською діяльністю. Тому
на вартість наднормативних витрат пального доведеться нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання (ПЗ) на підставі п.п. «г» п. 198.5 ПКУ
При нарахуванні компенсуючих ПЗ з ПДВ необхідно не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду скласти зведену податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН. Базу ПДВ-оподаткування визначають виходячи з вартості придбання пального (п. 189.1 ПКУ).
Висновки
- Затверджені Мінтрансом норми витрат пального втратили чинність з 2 листопада 2023 року. Натомість планується розробити державний стандарт у цій сфері. Крім того, ДП «ДержавтотрансНДІпроект» має розмістити на своєму сайті методичні рекомендації з нормування витрат палива, статус яких на сьогодні не зрозумілий.
- А поки се та те, продовжуйте й надалі використовувати Норми № 43 при списанні використаного пального або розробіть та затвердіть власні норми.
