Норми витрачання палива та мастильних матеріалів (ПММ) автомобілями мають велике значення для цілей бух- та податкового обліку і контролю за витрачанням ПММ, щоб уникати їх негосподарських витрат, розкрадань тощо. Саме для цього і призначені Норми № 43. Але цей норматив застарілий (останні зміни — ще у 2012 році) — тому часто-густо госпсуб’єкти не знаходять там норм витрат для своїх конкретних (чи аналогічних) моделей авто.
Якщо норм на конкретне авто не встановлено, то витрати визначають за аналогічною базовою моделлю авто (у т. ч. з урахуванням поправок — див. пп. 2.1.1 — 2.1.3 Норм № 43). Але якщо модель авто (чи аналогічна, або нова модифікація) не увійшла до Норм № 43, або авто має спеціальне обладнання, то для встановлення індивідуальної базової норми треба звертатись до ДП «ДержавтотрансНДІпроект» (insat.org.ua/phpfiles/services/ldvpe/1/). Форма заявки та ідентифікаційної анкети (яка надається по примірнику на кожну модель автомобіля) для цього наведена в додатку Д до Норм № 43. Але, по-перше, ця послуга платна й недешева, по-друге, така норма діє тільки для авто госпсуб’єкта, який її замовив. Тобто нею не можуть користуватись інші госпсуб’єкти.
Варіант з установленням платниками власних норм витрат ПММ для моделей авто, які ніяк не підпадали під Норми № 43, фіскали не визнавали і донараховували ПДВ (а інколи й податок на прибуток). Хоча судді у цьому питанні здавна** притримувались ліберальної позиції. Вони зазначали, що наказ, яким затверджено Норми № 43, не має імперативного характеру для підприємства, у зв’язку з чим не може бути обов’язковим для визначення бази при обчисленні об’єкта оподаткування. А тому для списання ПММ підприємство може розробити і затвердити внутрішні документи, які встановлюватимуть норми його витрат з урахуванням усіх технічних характеристик автомобілів, експлуатаційних норм та інших факторів. І якщо такі норми підприємством затверджені, а витрачання палива підтверджене подорожніми листами або іншими первинними документами, то вважається, що ПММ використано в госпдіяльності. І жодних питань щодо нарахування компенсуючого ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ при цьому виникати не повинно. Про ці проблеми й більш свіжу ліберальну судову практику читайте в «Податки & бухоблік», 2020, № 81, с. 17 (там же ми наголошували на законності власних норм)***.
** Див. «базову» ухвалу ВАСУ від 16.02.2016 р. № К/800/49593/15 (reyestr.court.gov.ua/Review/56155915).
*** Щодо цих проблем у ФОП читайте «Податки & бухоблік», 2020, № 57, с. 31.
На жаль, фіскали на практиці не дослухались до суддівських думок. Але зараз, схоже, передумали! У листі ДПСУ від 26.05.2021 р. № 2026/ІПК/99-00-21-02-02-06 щодо такої ситуації спочатку за звичкою відіслали до ДП «ДержавтотрансНДІпроект». Але потім вони процитували згадані висновки суддів: що, крім того, платник може самостійно встановити норми витрат ПММ і затвердити наказом по підприємству! Додавши, що такі форми документів повинні відповідати вимогам первинного документа, тобто містити обов’язкові його реквізити.
Отже, якщо забажаєте розробити/встановити власні норми витрат ПММ і за ними спокійно працювати (списувати ПММ), безпечніше буде отримати для себе аналогічну податкову консультацію. У запиті не завадить послатись на цей лист ДПСУ від 26.05.2021 р.
