Визначаємо страховий стаж

Що таке страховий стаж?

Визначення терміна «страховий стаж» неодноразово змінювалося протягом періоду існування загальнообов’язкового державного соціального страхування. Починаючи з 01.01.2011 страховий стаж — це період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не меншій ніж мінімальний страховий внесок (див. ч. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV, далі — Закон № 1105).

Орієнтуватися на це визначення страхового стажу слід з дати його появи, тобто з 01.01.2011. Проте до цієї дати сплата внесків у розмірі не менше за мінімальний страховий внесок не вимагалася. Ба більше, тоді навіть поняття мінімального внеску не існувало. І це також слід ураховувати при обчисленні страхового стажу працівника. Про всі ці нюанси детально розповімо далі.

Так що ж таке страховий стаж? По суті, це сума певних періодів діяльності особи, які непрацездатне законодавство дозволяє зібрати до купи та обчислити їх загальну тривалість як страховий стаж.

Законом № 1105 передбачено обчислення двох видів страхового стажу:

1) загальний страховий стаж;

2) страховий стаж за 12 місяців перед настанням страхового випадку.

Перший вид (загальний страховий стаж) впливає на розмір денної виплати для визначення суми лікарняних, другий — може «включити» обмеження щодо суми лікарняних та допомоги по вагітності та пологах (див. статті «Право на лікарняні та допомогу по вагітності та пологах», «Непрацездатні виплати: розрахунок і обмеження» // «Податки & бухоблік», 2023, № 95).

Як обчислити та що для цього використовувати?

Обчислюють страховий стаж у місяцях.

Увага! У листі від 16.11.2023 № 42629-49305/У-03/8-2800/23 (текст листа додано до коментаря «Страховий стаж: з ПФУ все в іншому світлі» // «Податки & бухоблік», 2023, № 95) пенсійники доходять висновку, що

Тобто, на думку ПФУ, страховий стаж формують місяці, що передують місяцю настання страхового випадку.

Ще один цікавий момент. Частиною 2 ст. 14 Закону № 1105 визначено, що страховий стаж обчислюють за періоди:

— до 01.07.2000 — у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше;

— після 01.07.2000 — за даними реєстру застрахованих осіб Держреєстру соцстрахування, у тому числі за даними про трудову діяльність працівників, внесеними відповідно до Закону № 2464*.

* Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

Тобто за періоди після 01.07.2000 головним орієнтиром у визначенні страхового стажу особи є дані реєстру застрахованих осіб.

Разом з тим на практиці можливі ситуації, коли в цьому реєстрі відсутні відомості про трудову діяльність (скани трудових книжок та інших документів не передавалися). Чи можна в цьому випадку для обчислення стажу використовувати наявну паперову трудову книжку? З листа ПФУ від 20.02.2023 № 5670-4673/К-03/8-2800/23 випливає, що так, можна.

ПФУ зазначає, що при обчисленні страхового стажу, заробленого застрахованою особою з 01.07.2000, можна використовувати дані про страховий стаж, зазначений у:

— додатку 9 до Положення № 10-1*, але лише за період з 01.01.2016, оскільки до 01.01.2016 дані, зазначені в додатку 9, містять періоди, які не включаються до страхового стажу за соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності;

* Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затверджене постановою правління ПФУ від 18.06.2014 № 10-1.

— формі ОК-5 (додаток 4 до Положення № 10-1) у повному обсязі за період з 01.01.2016, а також у частині, що збігається з періодами, коли особа підлягала загальнообов’язковому соцстрахуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Причому, враховуючи, що в формі ОК-5 не зазначено ознаки підлягання такому страхуванню, при обчисленні страхового стажу

Якщо інформація про наявний страховий стаж не відображена в реєстрі застрахованих осіб у зв’язку з тим, що звітність з ЄСВ за цей період ще не подана (як правило, це останні місяці розрахункового періоду), то ці місяці також ураховуємо при обчисленні страхового стажу у разі сплати ЄСВ за цей місяць за умови, якщо така сплата не буде списана в рахунок погашення недоїмки по сплаті єдиного внеску (лист ПФУ від 16.11.2023 № 42629-49305/У-03/8-2800/23).

Що стосується періодів до 01.07.2000, то за цей період страховий стаж дорівнює трудовому стажу і визначається відповідно до Правил обчислення загального трудового стажу для призначення працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності, затверджених постановою КМУ від 19.10.98 № 1658 (далі — Правила № 1658). Обчислюємо його за даними трудової книжки, тобто гортаємо «трудову», підсумовуємо періоди.

Також зауважимо, що розбиття стажу на періоди до та після 01.07.2000 може й подобається ПФУ, але не дуже відповідає механізму обчислення страхового стажу. Коректніше періоди ділити таким чином: до 28.02.2001, з 28.02.2001 до 01.01.2011, з 01.01.2011 до 01.01.2016 та період з 01.01.2016. Далі ви зрозумієте, чому саме так.

Нюанси обчислення стажу за різні періоди

Період до 28.02.2001. Страховий стаж визначаємо відповідно до Правил № 1658. Тут усе просто: до 28.02.2001 страховий стаж = трудовому стажу (див. ч. 4 ст. 14 Закону № 1105).

Обчислюємо стаж за даними трудової книжки. Так, зокрема, у страховий стаж, придбаний за період до 28.02.2001, увійде час:

— роботи на умовах трудового договору (контракту);

— служби у Збройних Силах, Національній гвардії, Прикордонних військах, СБУ, внутрішніх військах МВС, військах цивільної оборони та інших військових формуваннях, утворених згідно із законами України, а також в органах внутрішніх справ;

— навчання в професійно-технічному закладі;

— інші періоди, зазначені в Правилах № 1658.

З 28.02.2001 до 01.01.2011. Орієнтуємося при підрахунку на ст. 7 Закону № 2240* в редакції, що діяла до 01.01.2011. У цей час страховий стаж формують періоди, протягом яких особа підлягала соцстрахуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за які сплачено страхові внески (незалежно від розміру).

* Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 № 2240-ІІІ.

У цей період такому виду соцстрахування підлягали в основному наймані працівники. Тому при визначенні стажу передусім працюємо з трудовою книжкою працівника та підраховуємо періоди роботи на умовах трудового договору, за які сплачувалися страхові внески до Фонду тимчасової втрати працездатності.

Як виняток із цього правила, до страхового стажу зараховуємо також час:

— відпусток у зв’язку з вагітністю та пологами та для догляду за дитиною до 3 років, в яких перебували наймані працівники;

— отримання виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування (наприклад, допомоги по безробіттю) за винятком пенсій усіх видів.

Періоди перебування застрахованої особи у відпустці для догляду за дитиною від 3 до 6 років до страхового стажу в цей період не включаємо.

Також до страхового стажу зараховуємо час підприємницької діяльності залежно від статусу ФОП і сплати внесків. Якщо особа у цей період була підприємцем:

— на єдиному податку, то весь єдиноподатковий період у межах з 28.02.2001 до 01.01.2011 зараховуємо до її страхового стажу (за наявності довідки від податківців про сплату єдиного податку);

— на загальній системі оподаткування і сплачувала внески добровільно, то такий період у межах з 28.02.2001 до 01.01.2011 включаємо до її страхового стражу (за умови надання довідки про сплату відповідних внесків від ПФУ).

З 01.01.2011 до 01.01.2016. З 01.01.2011 страховий стаж — це період (строк), протягом якого особа підлягала соцстрахуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісячно сплачені (нею, роботодавцем) страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Що стосується осіб, що підлягали «непрацездатному» соцстрахуванню, то їх перелік з попереднім періодом не змінився. Це наймані працівники; особи, застраховані на добровільних засадах; особи, які перебували в страхових випадках, що підлягають включенню в страховий стаж. Зверніть увагу на те, що особи, які виконували роботи (надавали послуги) за цивільно-правовими договорами, в цей період не підлягали соцстрахуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

Про факт сплати ЄСВ за цей період ви можете дізнатися з довідок за формою ОК-5 або ОК-7 (додаток 5 до Положення № 10-1).

Якщо за певний місяць сплачено ЄСВ не менше мінімального страхового внеску, він увійде до страхового стажу як повний.

Увага! Незалежно від факту сплати страхових внесків до страхового стажу потрапляють періоди:

— відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років. А ось період перебування у відпустці для догляду за дитиною від 3 до 6 років не входить до стажу;

— отримання виплат за окремими видами соцстрахування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності).

Що стосується підприємців, то в цей період вони могли бути застраховані в системі «непрацездатного» соцстрахування і сплачувати внески добровільно. Якщо ФОП був добровольцем, то він повинен підтвердити це документально.

Таким чином, правильно обчислити страховий стаж за час із 01.01.2011 до 01.01.2016 вам допоможуть:

1) відомості з трудової книжки працівника, договори про добровільну участь у системі загальнообов’язкового «непрацездатного» соцстрахування (якщо укладалися особою), а також інформація з довідок ОК-5 або ОК-7;

2) документи, що підтверджують наявність у особи періодів, які включаються в страховий стаж як періоди, за які сплачений ЄСВ виходячи з розміру мінімального страхового внеску (наприклад, періоди відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років, отримання допомоги по безробіттю, отримання пенсії по інвалідності і так далі).

Період з 01.01.2016. З 01.01.2016 у страховий стаж включаються періоди, протягом яких особою (чи страхувальником за таку особу) був сплачений ЄСВ у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. При цьому не важливо, підлягала така особа в цей період «непрацездатному» соцстрахуванню чи ні (див. п. 4 ст. 14 Закону № 1105). Наприклад, із 01.01.2016 у страховий стаж включаються періоди отримання допомоги при народженні дитини непрацюючим батьком. Тож якщо є сплата ЄСВ, є і страховий стаж.

Страховий стаж з 01.01.2016 обчислюємо за даними, що містяться в реєстрі застрахованих осіб. Використовуємо відомості з додатка 9.

Як і раніше, до страхового стажу включаємо період, за який сплачені страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску:

— відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років (за цей час ЄСВ сплачує структурний підрозділ з питань соціального захисту населення);

— отримання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності) (період отримання допомоги по безробіттю, з якої сплачується ЄСВ у розмірі мінімального внеску тощо).

І наостанок хочемо попередити тих роботодавців, у яких є працівники, що зареєстровані чи були зареєстровані як ФОП, про можливу проблему. Підприємці звітують про ЄСВ раз на рік. Тому може статися ситуація, за якої на момент визначення страхового стажу звітність ще не подана й зароблений ФОПівський стаж ще не відображено в реєстрі застрахованих осіб. А це може вплинути на суму непрацездатних виплат. Про те, що роботи в такому випадку, читайте в статті «Страховий стаж з’явився після розрахунку: чи донараховувати лікарняні?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 95 (ср. ).

Увага! При формуванні заяви-розрахунку на порталі ПФУ автоматично зазначається страховий стаж, розрахований на підставі інформації, що наявна в реєстрі застрахованих осіб. Перепровіряйте за цим «автоматом» та за потреби коригуйте страховий стаж, якщо сума, що обчислена автоматично, є помилковою.