У центрі уваги — оклад / тарифна ставка
Якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи,
середня зарплата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку
Це визначено у п. 28 Порядку обчислення середньої заробітної плати.., затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266 (далі — Порядок № 1266).
Нагадаємо, що поважними причинами відсутності на роботі є: тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до 3 (6) років, відпустка без збереження заробітної плати, призупинення дії трудового договору та військова служба працівника, протягом якої за працівником не зберігався середній заробіток.
Середньоденну зарплату заходимо так: тарифну ставку (оклад) або їх частину (якщо працівник працює в режимі неповного робочого часу), встановлену такому працівникові на день настання страхового випадку, ділимо на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44 (див. п. 5 Порядку № 1266). Представимо сказане у вигляді формули:
ЗПсер = О х З : 30,44,
де ЗПсер — середньоденна зарплата;
О — оклад (місячна тарифна ставка);
З — зайнятість працівника (повна зайнятість — 1 штатна одиниця, неповна — частина штатної одиниці, яку займає працівник (0,25, 0,5, 0,75 тощо).
Увага! Якщо тарифна ставка (оклад) не встановлюється, то розрахунок проводимо виходячи з розміру мінімальної зарплати (чи його частини), встановленого законом на день настання страхового випадку.
Добре, у разі відсутності заробітку через поважні причини усе зрозуміло. А як обчислити лікарняні/допомогу по вагітності та пологах, якщо у розрахунковому періоді повністю або частково застрахована особа не мала заробітку з НЕповажних причин? Наприклад, працівник був відсутнім через неявки на роботі (у табелі — «І»). В такому разі правило «розрахунок з окладу» вже не працює і треба застосовувати загальні норми розрахунку середньоденної зарплати. Про те, як саме, мова піде нижче.
А зараз переходимо до прикладів.
Страховий випадок у перший день роботи
Якщо працівнику-новачку встановлено місячну тарифну ставку чи оклад, то для розрахунку середньоденної зарплати користуємося формулою, наведеною вище.
Приклад 1. Працівник (повна зайнятість, займає 1 штатну одиницю) повинен був стати до роботи з 6 листопада 2023 року, але у свій перший робочий день захворів. Оклад працівника — 15000 грн.
Середньоденну зарплату рахуємо з окладу. Її сума складе:
15000 х 1 : 30,44 = 492,77 (грн/к. дн.).
Приклад 2. Використовуючи умови прикладу 1, припустимо, що працівнику встановлено неповний робочий час — 20 годин за 40-годинним робочим тижнем. Працівник займає 0,5 штатної одиниці.
Середньоденна зарплата, обчислена з окладу з урахуванням зайнятості працівника, дорівнює:
15000 х 0,5 : 30,44 = 246,39 (грн/к. дн.).
А як розрахувати лікарняні чи допомогу по вагітності та пологах, якщо застрахованій особі встановлено годинну тарифну ставку і вона захворіла чи пішла у відпустку по вагітності та пологах у перший робочий день?
Прикро, але Порядок № 1266 не надає відповіді на це запитання. Водночас Мінсоцполітики свого часу в листі від 23.05.2017 № 262/0/86-17/273 пропонувало роботодавцям розрахунковим шляхом визначати ставку на місяць. Як саме? Годинну тарифну ставку в місяці настання страхового випадку множити на норму робочого часу в цьому місяці. Далі, маючи ставку на місяць, обчислювати середньоденну зарплату.
Приклад 3. Працівник з погодинною оплатою праці захворів у перший робочий день — 8 листопада 2023 року. Годинна тарифна ставка працівника — 84 грн/год. Норма робочого часу у листопаді за графіком його роботи — 176 год.
Якщо використовувати підхід, запропонований Мінсоцполітики, то середньоденна зарплата дорівнює:
(84 х 176) : 30,44 = 485,68 (грн/к. дн.).
Важливо! При розрахунку лікарняних та допомоги по вагітності та пологах виходячи з тарифної ставки/окладу також, як і у загальному випадку, за необхідності застосовуємо загальні та спеціальні обмеження щодо їх сум (див. статтю «Непрацездатні виплати: розрахунок і обмеження» // «Податки & бухоблік», 2023, № 95).
Йдемо далі й поговоримо про ситуації, коли у працівника у розрахунковому періоді не було заробітку через поважні причини.
Немає заробітку через поважні причини
Якщо працівник протягом усього розрахункового періоду не мав заробітку з поважних причин, то розрахунок лікарняних та допомоги по вагітності та пологах робимо також за формулою, наведеною вище.
Приклад 4. Працівниці, що працевлаштована на умовах повної зайнятості, відкрито лікарняний по вагітності та пологах з 08.11.2023. У розрахунковому періоді (листопад 2022 — жовтень 2023 року) вона не мала заробітку з поважної причини — перебувала у відпустці для догляду за дитиною до 3 років. Оклад працівниці на дату початку непрацездатності, яка зазначена у лікарняному листі, — 14000 грн.
Середньоденна зарплата складе:
14000 х 1 : 30,44 = 459,92 (грн/к. дн.).
Приклад 5. З 01.06.2022 по 31.10.2023 дію укладеного з працівником трудового договору було призупинено. З 01.11.2023 працівник приступив до роботи (неповний робочий час, займає 0,75 штатної одиниці), а з 10 листопада — захворів. Оклад працівника в листопаді 2023 року — 12000 грн.
У розрахунковому періоді (листопад 2022 року — жовтень 2023 року) працівник не мав заробітку через призупинення дії трудового договору, тобто через поважну причину.
Середньоденну зарплату розраховуємо з окладу з урахуванням зайнятості:
12000 х 0,75 : 30,44 = 295,66 (грн/к. дн.).
Зверніть увагу! У прикладі 5 було б помилкою провести розрахунок середньоденної зарплати з виплат за час, фактично відпрацьований перед настанням тимчасової непрацездатності (з 1 по 9 листопада). Річ у тім, що такий порядок розрахунку застосовують лише для працівників-новачків, які відпрацювали менше календарного місяця і не мають розрахункового періоду (див. п. 27 Порядку № 1266). А у працівника з прикладу 5 розрахунковий період є, хоч він і не був відпрацьований з поважної причини.
Приклад 6. Працівник (повна зайнятість) захворів з 6 листопада 2023 року. Оклад — 18000 грн. У розрахунковому періоді (листопад 2022 року — жовтень 2023 року) він не мав заробітку, оскільки:
— з 1 листопада по 31 грудня 2022 року перебував у відпустці без збереження зарплати, що надається на вимогу працівника, який набув статусу внутрішньо переміщеної особи;
— з 2 січня по 31 березня та з 3 квітня по 31 жовтня 2023 року — у відпустках без збереження зарплати за згодою сторін у зв’язку з воєнним станом. 1 січня, 1 та 2 квітня 2023 року — вихідні дні.
У розрахунковому періоді (листопад 2022 року — жовтень 2023 року) працівник не мав заробітку через поважні причини, які охопили всі робочі дні розрахункового періоду. При цьому поважні причини йдуть не підряд, а розірвані вихідними днями — 1 січня, 1 та 2 квітня 2023 року. У результаті в розрахунковому періоді маємо дні, але зарплата дорівнює нулю.
Як у такому випадку обчислити середньоденну зарплату? З листа ПФУ від 06.04.2023 № 13252-15249/У-03/8-2800/23 випливає, що
якщо у розрахунковому періоді застрахована особа не мала заробітку з поважних причин, які переривалися вихідними днями, розрахунок середньої проводимо з окладу (тарифної ставки) або її частини
Тож відповідно до умов прикладу 6 середньоденна зарплата складе:
18000 : 30,44 = 591,33 (грн/к. дн.).
Зауважте, що в ситуації з затяжними поважними причинами є велика ймовірність того, що страховий стаж працівника за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку становитиме менше 6 місяців. Тож проконтролюйте виконання обмежень (див. статтю «Непрацездатні виплати: розрахунок і обмеження» // «Податки & бухоблік», 2023, № 95).
У розрахунковому періоді — неповажні причини
Якщо працівник у розрахунковому періоді не мав заробітку через причини, що не віднесені Порядком № 1266 до поважних, то керуватися п. 28 Порядку № 1266 й обчислювати середню з окладу не можна.
У разі відсутності заробітку через неповажні причини середньоденну зарплату обчислюємо за загальними нормами
На цьому акцентували увагу й фахівці ПФУ у листі від 05.05.2023 № 19084-21538/Р-03/8-2800/23. Формули для розрахунку наведені в статті «Лікарняні та допомога по вагітності та пологах: розрахунковий період» // «Податки & бухоблік», 2023, № 95. Щоправда, такий розрахунок дасть на виході «нічого, тобто 0».
Приклад 7. Працівник захворів з 8 листопада 2023 року. У розрахунковому періоді (листопад 2022 року — жовтень 2023 року) він не мав заробітку:
— з 1 по 4 листопада 2022 року через неявки (причина, що не є поважною відповідно до Порядку № 1266);
— з 5 листопада 2022 року по 31 жовтня 2023 року через перебування у відпустці без збереження заробітної плати за згодою сторін у зв’язку з воєнним станом (поважна причина).
У розрахунковому періоді працівник не мав заробітку, у тому числі й через причини, що не є поважними, а саме через неявки (з 1 по 4 листопада 2022 року). Дні відсутності через неповажні причини залишаються у розрахунковому періоді.
Виходячи з норм п. 3 Порядку № 1266 середньоденна зарплата дорівнює нулю (0 : 4). Таким чином, лікарняні працівник не отримає.
А як же бути з допомогою по вагітності та пологах? Невже працівниця, у якої в розрахунковому періоді немає заробітку саме з неповажних причин, залишиться без допомоги? Ні, таку працівницю захищає, зокрема, абзац третій п. 2 Порядку № 1266. Так, сума допомоги по вагітності та пологах не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної зарплати, встановленої на час настання страхового випадку. Тобто діє спеціальне обмеження. Тож суму допомоги по вагітності та пологах треба розрахувати виходячи з мінімалки.
Висновки
- Якщо: 1) страховий випадок настав у перший день роботи працівника-новачка або 2) у розрахунковому періоді немає заробітку з поважних причин, лікарняну середню розраховуємо з тарифної ставки / окладу (або їх частини) на день страхового випадку та середньомісячної кількості календарних днів — 30,44.
- У разі, коли працівнику встановлено годинну тарифну ставку, для обчислення середньоденної зарплати «виводимо» місячну тарифну ставку шляхом множення годинної ставки на норму робочого часу того місяця, на який припадає початок непрацездатності.
- Якщо у розрахунковому періоді повністю або частково немає заробітку з неповажних причин, лікарняну середньоденну обчислюємо у загальному порядку — ділимо зарплату за розрахунковий період на кількість календарних днів у трудових відносинах без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин.
- У разі, коли у розрахунковому періоді немає заробітку, в тому числі з неповажних причин, сума лікарняних дорівнюватиме нулю. Виняток — допомога по вагітності та пологах, яку розраховуємо з мінімальної зарплати.
