Звільнення під час хвороби

Чи можна звільнити на лікарняному?

Для того щоб правильно «розрулити» ситуацію із звільненням на лікарняному, потрібно розуміти, як таке звільнення відбувається — з ініціативи роботодавця чи з інших підстав.

Ініціатива роботодавця. За мирних часів звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період перебування на лікарняному в загальному випадку не дозволялося (див. ч. 3 ст. 40 КЗпП). Проте наразі ця заборона не працює, оскільки згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ (далі — Закон № 2136)

На цьому акцентували увагу фахівці Управління інспекційної діяльності у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Держпраці у своєму роз’ясненні від 08.08.2023.

Разом з тим, як і раніше, діє заборона на звільнення з ініціативи роботодавця вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років (до 6 років — ч. 6 ст. 179 КЗпП), одиноких матерів за наявності дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю, батьків, які виховують дітей без матері (у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів (ст. 184, 186¹ КЗпП). Виняток — випадки повної ліквідації підприємства, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.

Зауважте також, що у період дії воєнного стану норми ст. 43 КЗпП щодо необхідності отримання попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) у разі звільнення з ініціативи роботодавця працівника, який є членом такої організації, не застосовуються. Виняток — звільнення працівника, обраного до профспілкових органів (ч. 3 ст. 5 Закону № 2136).

Інші підстави. Що стосується звільнення на лікарняному з інших підстав, які не кваліфікуються як звільнення з ініціативи роботодавця, зокрема за власним бажанням працівника (ст. 38 КЗпП) або ж за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП), то як у мирні часи, так і під час дії воєнного стану, законодавчих заборон для такого звільнення немає.

Далі пропонуємо розглянути нюанси документального оформлення звільнення працівника під час хвороби.

Документальне оформлення

Ініціатива роботодавця. Якщо ви вирішите скористатися «воєнними» дозвільними нормами та розірвати трудовий договір з працівником з ініціативи роботодавця, то в наказі на звільнення датою звільнення слід зазначити перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, вказаним у лікарняному листі. Цього вимагає ч. 1 ст. 5 Закону № 2136.

Проте як заздалегідь визначитися з днем закінчення хвороби? Адже тимчасова непрацездатність в межах одного страхового випадку може бути продовжена. Вважаємо, що в такій ситуації в наказі на звільнення дату звільнення слід залишити відкритою, зазначивши день звільнення як «перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності».

Після завершення тимчасової непрацездатності роботодавець може видати наказ про внесення змін до відповідного наказу про звільнення й зафіксувати в ньому вже конкретну дату звільнення. Цю ж дату розірвання трудового договору він зазначить в Об’єднаній звітності в трудовому Д5.

Чи потрібно ще додатково оплачувати день звільнення? Якщо працівник у цей день не працюватиме, то ні (табелюйте його, наприклад, «І» — інші причини неявок). Якщо ж він вийде на роботу та працюватиме, то так. Адже за загальним правилом день звільнення — останній робочий день. Тобто діємо за ситуацією.

Що стосується надання копії наказу про звільнення, письмового повідомлення про нараховані та виплачені працівнику суми при звільненні, внесення записів до трудової книжки (якщо вона зберігається на підприємстві), то тут все робимо в загальний строк — у день звільнення (див. ст. 47 та 116 КЗпП), тобто в перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності. Тож, за бажання, поінформуйте працівника про необхідність з’явитися на роботі в день звільнення для отримання всього цього «щастя».

Інші підстави. Тут діємо за загальними правилами. Ніяких особливостей в документальному оформленні такого звільнення не передбачено.

Разом з тим рекомендуємо уточнити у працівника, чи зможе він у день звільнення завітати на підприємство та отримати копію наказу про звільнення, повідомлення про нараховані та виплачені йому при звільненні суми, а також трудову книжку (у разі зберігання її на підприємстві). Якщо ні, то в день звільнення рекомендуємо надіслати працівнику поштою лист із повідомленням про вручення, з позначкою «Вручити особисто», в якому поінформувати про необхідність отримання зазначених вище документів.

Тонкощі оплати лікарняних

Право. Якщо працівник під час хвороби звільняється з ініціативи роботодавця, то, як вже було зазначено вище, датою звільнення буде перший робочий день після закінчення хвороби. Тобто фактично усі дні непрацездатності працівник перебуватиме в трудових відносинах з роботодавцем.

Інша справа, коли звільняємо працівника на лікарняному з підстав, що не кваліфікуються як звільнення з ініціативи роботодавця. В такому випадку дата звільнення припаде на період тимчасової непрацездатності працівника. Чи оплачувати дні хвороби, що йдуть після звільнення?

Якщо дата звільнення припала на перші 5 днів тимчасової непрацездатності, які в загальному випадку оплачує роботодавець, то керуємося Порядком оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності… за рахунок коштів роботодавця, затвердженим постановою КМУ від 26.06.2015 № 440. Він не містить норм, які б зобов’язували роботодавця оплачувати за власний рахунок дні непрацездатності, що йдуть після дати звільнення. Тому

Інша ситуація з наданням допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів ПФУ. Так, відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) допомога по тимчасовій непрацездатності у випадках, зазначених у пп. 1 і 7 ч. 1 цієї статті, виплачується застрахованим особам з 6-го дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, установлених законодавством. До таких випадків належать:

— тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві (п. 1 ч. 1 ст. 15 Закону № 1105);

— перебування в самоізоляції, обсервації, у закладах охорони здоров’я у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а також на локалізацію та ліквідацію їх епідемій та спалахів на період дії карантину, встановленого КМУ (п. 7 ч. 1 ст. 15 Закону № 1105).

Роботодавець за власний рахунок оплачує перші 2 дні хвороби, коли працівник перебував з ним у трудових відносинах (9, 10 листопада). Решту днів хвороби з 5-денного проміжку (11, 12, 13 листопада), коли працівник вже був звільнений, підприємство не оплачує.

Допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок ПФУ надається з 6-го дня хвороби, за дні 14 та 15 листопада. Те, що колишній працівник у цей період вже не перебував у трудових відносинах з цим роботодавцем, не має значення.

І ще одне запитання. Чи призначати оплату допомоги по тимчасовій непрацездатності від ПФУ, якщо е-лікарняний було сформовано після звільнення працівника, але він є продовженням е-лікарняного, сформованого під час роботи працівника? Фахівці ПФУ у листі від 20.04.2023 № 2800-030401-8/21921 з цього приводу зазначають, що так. Допомога по тимчасовій непрацездатності на підставі листків непрацездатності, які були видані (сформовані) до дати звільнення працівника та складають один страховий випадок, надається за рахунок коштів ПФУ на загальних підставах з 6-го дня непрацездатності.

Остаточний розрахунок. Зазвичай електронні листки непрацездатності з’являються в особистому кабінеті роботодавця на порталі ПФУ в день створення медвисновку про непрацездатність. Проте виданим листок непрацездатності вважається через 7 днів після дати його закриття та набуття статусу «Готово до сплати».

Тож цілком можлива ситуація, за якої на дату звільнення роботодавець бачитиме е-лікарняний на порталі ПФУ, проте не зможе провести нарахування за ним. Чи буде тут порушення приписів ст. 116 КЗпП? Ні.

Якщо працівник звільняється раніше, ніж його електронний лікарняний лист стане готовим до сплати, то нараховувати непрацездатні виплати за ним не можна. Про порушення вимог ст. 116 КЗпП тут мова не йде. Адже в день звільнення ще не буде підстав для нарахування і виплати лікарняних за невиданим листком непрацездатності.

Після того як листок непрацездатності буде виданий та готовий до сплати, страхувальник чи уповноважені ним особи призначать лікарняні, і вже колишній роботодавець проведе виплату вже колишньому працівнику.

Наступне гостре питання — оподаткування. Лікарняні, нараховані при проведенні остаточного розрахунку, оподатковуйте ПДФО та ВЗ, а також нараховуйте на їх суму ЄСВ за загальними правилами, розглянутими в статті «Лікарняні та декретні: оподатковуємо та обліковуємо» // «Податки & бухоблік», 2023, № 95.

Чи потрібно оподатковувати лікарняні, які нараховані вже колишньому працівнику після звільнення? Оподаткування ПДФО та ВЗ обов’язкове! Для такого колишнього працівника це буде інший оподатковуваний дохід (в 4ДФ ознака «127»). А ось ЄСВ не буде. Оскільки лікарняні не належать до фонду оплати праці і будуть нараховані особі, яка на момент нарахування вже не перебуває зі страхувальником в трудових відносинах. Тому ЄСВ на їх суму не нараховуємо. З цим погоджуються і податківці в роз’ясненні з категорії 201.04.01 БЗ.