Найпоширеніший РРО-штраф: як рахувати повторність порушення?

Загальна відповідальність

Найчастіше торговців карають за порушення, прописані у п. 1 ст. 17 Закону про РРО*. А саме мова йде про відповідальність за:

— проведення розрахункових операцій з використанням РРО, ПРРО або розрахункових квитанцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);

— непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи;

— невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункових квитанцій на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання.

* Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 № 265/95-ВР.

За такі порушення до суб’єктів господарювання податківці застосовують фінансові санкції у таких розмірах:

— 100 % вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) — за порушення, вчинене вперше;

— 150 % вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) — за кожне наступне вчинене порушення.

Штрафний мораторій

На початку воєнного стану законодавці вирішили звільнити від РРО-відповідальності частину торговців. А саме вони в п. 12 розд. ІІ Закону про РРО прописали, що

Але в такому вигляді РРО-мораторій проіснував до 01.08.2023. Річ у тому, що з 1 серпня 2023 набув чинності Закон України від 30.06.2023 № 3219-IX, який дещо підкоригував РРО-звільнення із п. 12 розд. ІІ Закону про РРО.

А саме:

1) з 01.08.2023 РРО-звільнення уже не поширюється не тільки на продаж підакцизних товарів, а й на здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, а також діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор;

2) з 01.10.2023:

— остаточно припинить діяти РРО-звільнення із п. 12 розд. ІІ Закону про РРО. Раніше планувалося, що це звільнення діятиме до кінця ВС;

— почне діяти нове РРО-звільнення, яке з’явилося у п. 14 розд. ІІ Закону про РРО. Це звільнення поширюється не на всіх торговців, а тільки на торговців з певних регіонів України. А саме це РРО-звільнення поширюється на торговців, які знаходяться в зоні бойових дій (як активних, так і можливих) чи на тимчасово окупованій території.

А отже,

Докладніше про них див. «Захист від РРО-штрафів з 01.10.2023: хто «під парасолькою» // «Податки & бухоблік», 2023, № 79 (ср. ).

Торговців з усіх інших регіонів України уже зможуть притягувати до РРО-відповідальності з 01.10.2023.

Зменшені штрафи

Розмір штрафу. Закон України від 30.06.2023 № 3219-IX не тільки уточнив правила застосування РРО-звільнення від штрафів, а й зменшив розмір відповідальності, до якої будуть притягувати починаючи з 01.10.2023 деяких торговців (їх перелік шукайте вище). А саме відповідно до п. 15 розд. ІІ Закону про РРО за порушення з п. 1 ст. 17 Закону про РРО (їх перелік шукайте вище) буде застосовуватися не повний розмір штрафу, а зменшений:

— 25 % вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) — за порушення, вчинене вперше. Повний розмір штрафу складає 100 % проданих товарів (робіт, послуг) з порушенням;

— 50 % вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) — за кожне наступне вчинене порушення. Повний розмір штрафу складає 150 % проданих товарів (робіт, послуг) з порушенням.

Але зменшені штрафи стосуються не усіх.

До яких порушників застосовується. При цьому зменшені штрафи стосуються не всіх порушників і діятимуть не на постійній основі.

Так, до кола щасливчиків потрапили суб’єкти, які одночасно виконують дві такі умови:

— є ФОП — платниками ЄП і не зареєстровані платниками ПДВ. Тобто на зменшені штрафи можуть розраховувати тільки ФОП, які є платниками ЄП груп 1, 2 та групи 3 зі ставкою 5 %.

Якщо ж порушником виявиться юрособа — платник ЄП або юрособа чи ФОП-загальносистемник або третьогрупник зі ставкою 3 %, то розмір відповідальності за порушення, прописані у п. 1 ст. 17 Закону про РРО, будуть загальні (100 % — перше порушення і 150 % — повторне);

— не здійснюють діяльність з продажу ризикових товарів, а саме підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Отже,

Період застосування штрафів. При цьому урізані штрафи діятимуть не на постійній основі, а тільки з 01.08.2023 по 31.07.2025, але не довше ніж до закінчення воєнного стану.

Звертаємо увагу! Зменшені штрафи почали застосовуватися для ФОП-спрощенців з 01.08.2023. Водночас фактично їх дія почнеться тільки з 01.10.2023. Адже до цієї дати ФОП — платників ЄП і так буде звільнено від РРО-штрафів згідно з п. 12 розд. ІІ Закону про РРО.

Крім того, як стверджують фіскали (БЗ 109.18), зменшені штрафи будуть застосовуватися не до порушень, здійснених у період з 01.10.2023 по 31.07.2025 (але не пізніше закінчення ВС), а до порушень, виявлених у цей час.

Якщо ж порушення, допущені у період з 01.10.2023 і по 31.07.2025 (але не пізніше закінчення ВС), будуть виявлені після 31.07.2025 (закінчення ВС), то до ФОП-ексщасливчиків застосовуватимуть загальні розміри штрафів із п. 1 ст. 17 Закону про РРО.

Повторність порушення

Загальні правила. Узагалі-то, зменшення розміру РРО-відповідальності за найпопулярніші РРО-порушення, навіть якщо вони з 01.10.2023 стосуватимуться тільки певних ФОП, здається доволі гарним послабленням.

Водночас слід чітко розуміти, що навіть зменшений штраф «25 %» фіскали застосовуватимуть до порушення, вчиненого вперше. За всі повторні порушення штраф буде у 50 % суми продажу товарів з порушенням.

Дехто може сказати, що першим порушенням слід вважати всі порушення до того часу, поки фіскали їх не виявлять і не покарають суб’єкта. І тільки після цього слід вважати, що всі вчинені порушення після покарання фіскалами торговця є повторними і каратимуться у підвищеному розмірі.

Думка фіскалів. Водночас, на думку фіскалів, це не так (БЗ 109.18). Вони вважають, що у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання підтверджених належним чином фактів неодноразових порушень вимог щодо застосування РРО та/або ПРРО, до суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції, зокрема, за першу з таких операцій — штраф, як за перше порушення, а за кожне наступне — як за наступне порушення.

Аргументують вони це тим, що всі порушення, перелічені у п. 1 ст. 17 Закону про РРО, не є триваючим порушенням. А отже, будь-яке з порушень, за які накладають штраф згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО (наприклад, невидача касового чека РРО/ПРРО під час кожного продажу товару), визнається окремим порушенням. Навіть якщо ці порушення виявлені вперше під час однієї перевірки.

Таким чином, на їх погляд,

Тому якщо ФОП — платник ЄП групи 3, який не торгує ризиковими товарами, двічі допустить одне і те ж порушення, про яке згадано у п. 1 ст. 17 Закону про РРО (наприклад, не видасть двічі чек РРО/ПРРО), то у нього буде два окремих порушення. При цьому за перший факт невидачі чека буде штраф у 25 %, а за кожний наступний факт невидачі чека (як протягом одного дня, так і взагалі протягом періоду, який вони перевіряють) — штраф у розмірі 50 % суми продажу товарів з порушенням.

Якщо ж на торговців не поширюється дія зменшених РРО-штрафів, то за допущення декількох окремих порушень, згаданих у п. 1 ст. 17 Закону про РРО (наприклад, невидача декілька разів чека РРО/ПРРО), світить за перше порушення 100 % штрафу (за перший невиданий чек РРО/ПРРО), а за всі наступні (другий та інші факти невидачі чека РРО/ПРРО) — 150 %.

Позиція суду. Раніше від цих посягань фіскалів вдавалося відбитися у суді. Були часи, коли слуги Феміди вважали, що коли один торговець вчиняє низку ідентичних проступків неодноразово з однаковою метою, формою вини, то такі дії слід вважати єдиним правопорушенням (див. постанову ВС від 27.08.2020 у справі № 815/4014/16). А тому вони ставали на бік торговців і наполягали, що РРО-порушення вважається вчиненим повторно, тільки якщо воно вже фіксувалося податківцями під час попередніх перевірок (задокументоване актом попередньої перевірки).

На жаль, на сьогодні суди змінили свою позицію при визначенні повторності РРО-порушень (див. постанову ВСУ від 22.02.2022 у справі № 640/4426/19). Вони торочать, як фіскали: кожен установлений контролюючим органом факт непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи є окремим правопорушенням (див. «РРО-відповідальність: нова позиція Верховного Суду щодо повторності порушень, штрафи за воєнні порушення» // «Податки & бухоблік», 2023, № 24).

Позицію ВСУ на сьогодні взяли на озброєння і суди нижчих інстанцій (постанова Третього апеляційного адмінсуду від 01.06.2023 у справі № 160/2406/20 та П’ятого апеляційного адмінсуду від 12.04.2023 у справі № 420/19741/21).

А отже, загальний розмір фінансових санкцій необхідно визначати з урахуванням кількості разів допущених правопорушень, незалежно від того, виявлено такі порушення податківцями в межах однієї перевірки чи ні.

Тобто розраховувати на мінімальне порушення з п. 1 ст. 17 Закону про РРО (25 або 100 %) на сьогодні слід тільки при першому проступку (першому факті невидачі чека РРО чи першому факті непроведення операції через РРО тощо). Всі інші проступки вважатимуться повторними і каратимуться у підвищеному розмірі (50 чи 150 % відповідно).

Тому щоб не платити зайвого, краще уникати будь-яких РРО-порушень всім торговцям.