Чи потрібен РРО/ПРРО при Пром-оплаті?

Пром-оплата

Щоб зрозуміти, чи слід при використанні Пром-оплати використовувати РРО/ПРРО, треба розібратися у суті такого способу розрахунків. Пром-оплата — це оплата замовлення на prom.ua, коли гроші покупця за товар резервуються на транзитному рахунку в банку, поки покупець не забере посилку з відділення поштового оператора.

При цьому саме продавець домовляється із маркетплейсом та фінкомпанією про те, що він вирішив надавати своїм покупцям такий вид розрахунків, як Пром-оплата.

Для зручності розуміння дамо покрокову інструкцію.

Крок 1. Продавець укладає угоду з маркетплейсом та фінкомпанією на те, що його покупці мають право розраховуватися з ним через такий спосіб розрахунків, як Пром-оплата.

Крок 2. Покупець заходить у маркетплейс на сторінку продавця. Вибирає із його товарів той, що йому впав у око. Оформляє замовлення. Із запропонованих на вибір способів розрахунків обирає — Пром-оплата. У вікні, що з’явиться, покупець вводить дані своєї картки та ініціює 100 % платіж за обраний товар.

При цьому кошти відразу не йдуть продавцю, а за умовами договору між продавцем і фінустановою — тимчасово резервуються на транзитному рахунку банку-партнера маркетплейсу.

Звертаємо увагу! На самому сайті маркетплейсу prom.ua говориться, що коли продавець використовує рахунок для прийому платежів за замовленнями з Пром-оплатою (а саме так роблять продавці ФОП), то

Крок 3. Продавець, отримавши повідомлення про оплату, відправляє замовлення через обраного покупцем поштового оператора (Нову пошту, Укрпошту, Meest тощо) та повідомляє покупцеві номер експрес-накладної.

Крок 4. Покупець оглядає товару, що прибув до відділення поштового оператора, і приймає рішення забирати його чи ні. Якщо вирішено забрати товар (він влаштовує покупця), то поштовий оператор повідомляє про це маркетплейс та фінустанову і зарезервовані кошти покупця перераховуються на рахунок продавця.

Нехитра схема, яка дає право і покупцю, і продавцю уберегти себе від шахраїв.

Чи буде розрахункова операція?

Розібравшись із тим, що таке Пром-оплата, можна переходити до відповіді на основне запитання:

За загальним правилом, РРО/ПРРО використовують у випадку, коли відбувається розрахункова операція, тобто відбувається приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу) (ст. 3 Закону про РРО).

Виходячи з цього визначення і уже усталеної практики, виділяють певні види операції, коли торговець має право не використовувати РРО/ПРРО, адже в цьому випадку не здійснюється розрахункова операція. До таких безРРОшних операцій належать розрахунки, що здійснюються:

— через установу банку, тобто кошти перераховуються із розрахункового рахунку покупця на розрахункових рахунок продавця;

— через касу банку, тобто покупець вносить готівку безпосередньо в касу банку для подальшого зарахування її на розрахунковий рахунок;

— через термінал самообслуговування, який належить банку та/або будь-якій фінустанові.

Також на сьогодні податківці не проти, щоб РРО/ПРРО не використовували, коли оплату здійснено через банківські системи обслуговування за реквізитами розрахункового рахунку у форматі IBAN. Тобто коли торговець надає покупцю для оплати за товар реквізити поточного рахунку в форматі IBAN, а той потім оплачує, як йому буде завгодно.

Якщо порівняти вищенаведені операції (які не потребують РРО/ПРРО), із розрахунками за допомогою Пром-оплати, то видно, що, на жаль, така оплата під них не підпадає. Навіть сам маркетплейс prom.ua говорить, що ті торговці, які використовують Пром-оплату, здійснюють операцію через інтернет-еквайринг (про це див. вище). Отже, виходить, що без РРО/ПРРО не обійтися. Адже в цьому випадку точно відбувається розрахункова операція в розумінні Закону про РРО.

Необхідність РРО

Про те, що у випадку проведення операцій через інтернет-еквайринг слід використовувати РРО/ПРРО, говорять і податківці (листи ДПСУ від 28.04.2023 № 1073/ІПК/99-00-07-04-01-06 і від 04.05.2023 № 1136/ІПК/99-00-07-04-01-06).

Крім того, наведений висновок справедливо підтримує й Верховний Суд (див. постанову ВС від 16.04.2021 у справі № 520/7835/19, а також статтю «Інтернет-еквайринг і РРО: Верховний Суд ставить крапку» // «Податки & бухоблік», 2021, № 43).

Ми теж із цим фактом сперечатися не можемо. Адже коли мова йде про інтернет-еквайринг, то мають на увазі операцію з приймання в Інтернеті (а саме на сторінці маркетплейсу) продавцем через фінустанову реквізитів картки. Приймання реквізитів картки — це аналог операції прийняття до оплати платіжної картки, що чітко вписується у визначення розрахункової операції в розумінні Закону про РРО.

Але деякі противники РРО можуть чіплятися за то факт, що при Пром-оплаті кошти не відразу надходять на рахунок продавця, а заморожуються банком-посередником до того моменту, поки товар не отримає покупець. Мовби тут не відбувається приймання до оплати картки саме продавцем. Картку приймає до оплати банк, а вже потім саме банк вирішує, чи перераховувати кошти продавцю, спираючись на інформацію поштового оператора про доставку товару.

Але, на наш погляд, тут аргументів проти використання РРО/ПРРО немає. Адже:

— по-перше, сам маркетплейс говорить, що при Пром-оплаті розрахунки відбуваються через інтернет-еквайринг і на сторінці продавця. Той факт, що гроші тут надійдуть не відразу, а після здійснення якоїсь події, на статус операції не впливає. Адже і при звичайному фізичному еквайрингу (оплата через POS-термінал) кошти надходять не відразу, а через декілька днів. І цей факт нікого не бентежить.

Крім того, більш за все саме продавець домовляється із фінкомпанією про те, що кошти йому зарахують за умовами Пром-оплати тільки після того, як покупець забере товар. Тобто,

— по-друге, про те що при оплаті через Пром-оплату слід використовувати РРО/ПРРО, говорять прямо і податківці (див. лист ГУ ДПСУ у Полтавській області від 28.06.2023 № 1532/ІПК/16-31-07-05-11 та лист ГУ ДПСУ у Запорізькій області від 19.06.2023 № 1424/ІПК/08-01-07-13-13). Але, на жаль, фіскали жодним чином не аргументують, чому РРО/ПРРО слід точно використовувати. У цих роз’ясненнях вони прирівнюють ситуацію із сплатою через Пром-оплату до ситуації із Новою поштою. Адже і там, і там кошти надходять до продавця через фінпосередника.

Водночас ці два випадки порівнювати не варто.

Бо у випадку із новою поштою картку до оплати отримує на Новій пошті безпосередньо сам фінпосередник, а не продавець. А тому в випадку Нової пошти, на наш погляд, РРО використовувати не слід. Розрахункова операція тут не відбувається. Хоча податківці проти цього і аргументують це тим, що фінпосередник не є стороною операції купівлі-продажу. Деталі шукайте у «Післяплата через «Нову пошту»: ДПСУ наполягає на РРО/ПРРО для продавця» // «Податки & бухоблік», 2023, № 68 (ср. ).

Коли ж мова йде про Пром-оплату, то тут із фіскалами погодитися можна. Але аргументувати це слід саме тим, що розрахунки здійснюються за допомогою інтернет-еквайрингу. Згадка про те, що в цьому випадку фінпосередник, який заморожує кошти покупця до отримання товару, теж не є стороною операції купівлі-продажу, ні до чого.

Момент пробиття чека РРО/ПРРО

Щодо моменту пробиття чека РРО/ПРРО, то за загальним правилом при інтернет-оплатах найоптимальніше — пробивати чек РРО/ПРРО в момент, коли надходять гроші на поточний рахунок, тобто на підставі банківської виписки про надходження коштів, не пізніше наступного робочого дня, з дня її отримання із дотриманням хронології здійснення розрахункових операцій.

Але при розрахунках через Пром-оплату цим підходом скористатися не можна. Адже цей підхід можна використовувати, коли надходження коштів відбувається раніше дати відвантаження товару. У нашій ситуації спочатку йде відвантаження товару, а кошти отримуються згодом.

Тому радимо суб’єктам, які відвантажують товар при розрахунках через Пром-оплату, не чекаючи надходження коштів на рахунок, пробивати чек через РРО/ПРРО або:

— за фактом підтвердження платежу еквайром, тобто отриманням від фінустанови повідомлення про оплату покупцем товару через Пром-оплату;

— у момент передачі поштовому оператору товару, за яким від фінустанови надійшло підтвердження на розрахунки через Пром-оплату.

Який би варіант не було обрано продавцем, він має в поштове відправлення укласти роздрукований фіскальний чек, а також, у передбачених законодавством випадках, гарантійні документи на товар.

Якщо покупець відмовляється отримати товар, то треба буде оформляти повернення коштів через формування чека ФКЧ-2. Пробивати такий чек слід або на дату, коли фінустанова повідомить про повернення коштів покупцю, або на дату повернення товару продавцю, якщо фінустанова, яка задіяна при розрахунках через Пром-оплату, про дату повернення коштів покупцю продавця не інформує.