Доставка товару незалежним кур’єром із подальшим переданням отриманої готівки продавцю

У ситуації мова йде про те, що договір укладено з «неспівробітником». Вважатимемо, що мова йде про незалежних суб’єктів господарювання — ФОП.

Чи можуть такого роду послуги надаватися в рамках цивільно-правових договорів (ЦПД), укладених зі звичайною фізичною особою («неспівробітником») без ФОП-реєстрації?

Узагалі, у цьому випадку треба уважно читати умови договору між вами та «неспівробітником» — яким саме за своєю природою є цей договір. Судячи з усього, в його основі лежатиме саме агентський договір / договір комерційного представництва (ст. 297 ГКУ, ст. 243 ЦКУ), оскільки йтиметься, у першу чергу, про укладення представником договорів купівлі-продажу / поставки з покупцями від імені продавця чи сприяння в їх укладенні, а вже потім про вчинення дій на виконання цих договорів (доставка товару, отримання оплати від покупця).

При цьому ст. 295 ГКУ «бачить» таку діяльність саме як підприємницьку. Та й узагалі оскільки це буде ЦПД і наявна систематичність здійснення такої діяльності, то матимуть місце всі ознаки підприємництва. Тож,

Зайняття цією діяльності без ФОП-статусу має великі ризики (див., зокрема, статтю «Підприємницька діяльність без реєстрації ФОП: що «світить»?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 17).

На якому етапі виникає розрахункова операція

«Покупець — представник». Якщо за умовами договору покупець/замовник оплачуватиме отримане замовлення безпосередньо представнику, то чи виникатиме розрахункова операція на етапі «покупець — представник»? Адже формально представник не є стороною договору купівлі-продажу/поставки. Він лише уклав цей договорі від імені продавця. Оплату він теж отримуватиме за дорученням продавця на його (продавця) користь. Своїх товарів у представника теж немає. Все, що він передасть покупцю за дорученням продавця, належить продавцю.

Не сумніваємось,

Тобто застосовувати РРО/ПРРО на загальних підставах.

Так, податківці на запитання «Чи застосовують РРО та/або ПРРО та на яку суму проводять операції ФОП — платники ЄП, які надають послуги за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування та агентськими договорами?» дають таку відповідь (категорія 109.02 БЗ):

«Так. Через РРО та/або ПРРО проводиться уся сума коштів, отримана за такими договорами, тобто як сума вартості товарів (робіт, послуг), так і сума отриманої винагороди повіреного (агента).»

Причому, судячи з усього, у ситуації, що нас цікавить, вони наполягатимуть, що через РРО/ПРРО має «битися» саме продаж товару, а не прийняття оплати на користь довірителя (продавця). І сперечатися з податківцями буде доволі важко.

До речі, є схеми уникнення РРО/ПРРО через договір доручення. Але вони дещо по-іншому побудовані: покупець (!) доручає повіреному як звичайній фізособі внести безоплатно від свого імені гроші на банківський рахунок продавця (детальніше про це можна прочитати в статті «Схеми уникнення РРО» // «Податки & бухоблік», 2021, № 100).

Тобто це не доручення продавця прийняти готівкові кошти за товар. Це доручення покупця віднести кошти в банк.

Втім навіть якщо прийняття коштів повіреним у випадку, що нас цікавить, побудувати саме таким чином, все одно це може не допомогти. Зважаючи на наявність у повіреного ФОП-статусу, участь в укладенні угоди, є велика ймовірність, що податківці тут наполягатимуть на наявності розрахункової операції із необхідністю її проведення через РРО/ПРРО.

«Представник — продавець». Тут також із дуже високою ймовірністю податківці наполягатимуть, що якщо буде факт прийняття готівки продавцем від повіреного, то матиме місце продаж товару за готівку / розрахункова операція. Тобто має бути застосовано РРО/ПРРО*.

* Виняток — якщо у продавця є пільга, наприклад, за п. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 № 265/95-ВР: «1) при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання».

Спиратися при цьому податківці можуть на той же лист Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики від 30.12.2021 № 04-32/10-2021/409504 (дивіться щодо цього статтю «РРО/ПРРО при інтернет-торгівлі» // «Податки & бухоблік», 2023, № 41).

Наші поради

Якщо ця схема призначена для уникнення РРО/ПРРО, то вона, вважаємо, є досить проблемною. Бо податківці вимагатимуть застосування РРО/ПРРО. Причому і представником, і продавцем. Як вихід, можна порадити тут:

— або застосування класичного договору комісії на продаж. ФОП (комісіонеру) тут теж доведеться застосовувати РРО/ПРРО. Але на етапі передачі коштів від комісіонера комітенту РРО/ПРРО вже будуть не потрібні. Бо це не розрахункова операція (постанова ВС від 16.11.2020 у справі № 240/4874/18; постанова Сьомого апеляційного адмінсуду від 17.09.2019 у справі № 240/4874/18). Тобто продавцю РРО/ПРРО будуть не потрібні (детальніше про це можна прочитати в статті «Схеми уникнення РРО» // «Податки & бухоблік», 2021, № 100);

— або взагалі відмовитись від приймання готівки (представником і продавцем). Для оплати покупцеві виставлятиметься рахунок на оплату з реквізитами поточного рахунку продавця у форматі IBAN. Тоді РРО/ПРРО на жодному етапі будуть не потрібні. Тут податківці «стабільні» (категорія 109.04 БЗ, а також листи ДПСУ від 03.05.2023 № 1090/ІПК/99-00-07-04-01-06 та від 27.01.2023 № 181/ІПК/99-00-07-04-01-06).